§ 19. ВОЄННО-ПОЛІТИЧНІ ПОДІЇ 1650-1653 РР.

За цим параграфом ви зможете:

• розповідати про хід Національно-визвольної війни у 1650-1653 рр.;

• характеризувати зміст Білоцерківського договору і Кам’янецької угоди;

• визначати причини і наслідки молдавських походів.

1. Відновлення воєнних дій. Битва під Берестечком

Від листопада 1650 р. польський уряд активно готувався до воєнних дій проти України. На початку 1651 р. король наказав розпочати нову воєнну кампанію. 8 лютого командувачі польських військ польний гетьман Мартин Калиновський і брацлавський воєвода Станіслав Лянцкоронський розгорнули наступ на українські землі. 10-12 лютого загони М. Калиновського після жорстокої січі захопили містечко Красне на Східному Поділлі. У бою з ворогом загинув один із найближчих сподвижників Б. Хмельницького, брацлавський полковник Данило Нечай. Намагаючись захопити Східне Поділля, М. Калиновський і С. Лянцкоронський 1-10 березня вели облогу Вінниці. Незважаючи на значну кількісну перевагу ворога, козаки, очолювані полковником Іваном Богуном, не дали захопити місто. 10 березня на допомогу обложеним прийшов уманський полк Йосипа Глуха і вдарив по польських частинах, які в паніці відступили. Розгортаючи наступ, козацькі війська оволоділи Баром, Хмільником, Шаргородом, Меджибожем та іншими містами. Спроба поляків захопити Східне Поділля завершилася поразкою.

За схемами простежте хід битви під Берестечком і складіть розповідь про цю важливу битву.

Вирішальна битва воєнної кампанії 1651 р. відбулася в червні на Волині, неподалік міста Берестечко. Польське військо, очолюване королем Яном Казимиром, налічувало 100-120 тис. осіб, а зі слугами — близько 220-240 тис. 15 червня з-під Тернополя до Берестечка рушило військо Б. Хмельницького, яке налічувало близько 100 тис. осіб. До нього приєдналося 30-40-тисячне татарське військо на чолі з ханом Іслам-Гіреєм.

Битва під Берестечком розпочалася 18 червня. Перший бій між польською й татарською кіннотами завершився поразкою останньої. Наступний день не виявив переваги жодної зі сторін.

Переламним днем стало 20 червня. Поляки вийшли зі свого табору й розгорнули війська на лінії 8-9 км, захищаючи центр і фланги сильною артилерією. Головними силами в центрі командував Ян Казимир, угрупованням на правому фланзі — С. Лянцкоронський, на лівому — Я. Вишневецький. Навпроти них, під прикриттям укріплених таборів, розташував свої війська Б. Хмельницький. На лівому фланзі розмістилася татарська кіннота Іслам-Гірея. Однак напередодні хан повідомив гетьманові, що наступного дня буде мусульманське свято, під час якого татари не можуть воювати, а також попередив про те, що його воїни деморалізовані після поразки. У цій ситуації Б. Хмельницький спробував уникнути вирішального бою в цей день.

Битва під Берестечком (худ. В. Полтавець)

Богун під Берестечком (худ. М. Івасюк)

Проте зранку 20 червня польський король Ян Казимир розпочав наступ. Близько 15 години поляки зрозуміли, що Б. Хмельницький уникає битви. Я. Вишневецький атакував правий фланг козацького війська, яким керував І. Богун. Іслам-Гірей наказав своїй кінноті завдати удар по Вишневецькому та військах короля, які намагалися його підтримати. Від гарматного й мушкетного вогню в бік ставки хана, який у відповідь розгорнули поляки, серед татар зчинилася паніка, і вони стали рятуватися втечею. Іслам-Гірей не зміг її зупинити і приєднався до свого війська, яке відступало, залишивши поле бою.

Усвідомлюючи, що битву програно, Б. Хмельницький вивів армію до укріпленого табору, влаштованого в долині річки Пляшівка, притоки Стиру. Залишивши наказним гетьманом Ф. Джеджалія, він рушив за ханом. Наздогнавши майже через 100 км Іслам-Гірея, Б. Хмельницький був змушений погодитися з ним, що повернути на поле битви виснажене втечею і деморалізоване татарське військо неможливо.

Тим часом укріплений козацький табір під Берестечком перебував в облозі поляків. Вивести війська з оточення було доручено І. Богуну. За його наказом через болото і річку Пляшівка з підручних засобів збудували переправу, якою і було виведено основні сили української армії та всю полкову артилерію. Триста козаків, які залишилися прикривати переправу, виконали своє завдання, але полягли у нерівному бою.

Де відбулася вирішальна битва воєнної кампанії 1651 р.? Який її результат?

2. Укладення Білоцерківської угоди

Наприкінці серпня 1651 р. Б. Хмельницькому вдалося зібрати 60-тисячну армію, до якої приєдналося 40-тисячне татарське військо. Українсько-татарська армія розмістилася на добре укріплених позиціях під містом Біла Церква. Сюди з-під Берестечка прибуло 35-тисячне польське військо, очолюване М. Потоцьким. До нього приєдналися війська Я. Радзивілла (20 тис. осіб) і М. Калиновського (15 тис. осіб).

Георгіївська церква, споруджена на місці героїчної .загибелі козаків у битві під Берестечком (село Пляшева Рівненської області)

Бої 13-15 вересня були невдалими для поляків і змусили Потоцького відмовитися від намагань провести битву й отаборитися. Через брак продовольства в польському таборі розпочалися голод і хвороби. Стали поширюватися чутки, що на допомогу Хмельницькому прибуде Іслам-Гірей з великим військом.

У цій ситуації поляки пристали на пропозицію Б. Хмельницького розпочати мирні переговори, однак висунули умови, які перекреслювали більшість попередніх здобутків. Це викликало бунт «черні» в козацькому війську, який підтримала частина татар. Жорстоко придушивши його, гетьман погодився підписати договір на вкрай важких для Гетьманщини умовах.

За Білоцерківським договором, територія Гетьманщини обмежувалася Київським воєводством, а козацький реєстр скорочувався до 20 тис. осіб. Козаки мали право селитися виключно на державних землях Київського воєводства, а ті, хто залишився поза реєстром, поверталися до своїх панів. Магнатам і шляхті поверталися їхні маєтки, а до Брацлавського й Чернігівського воєводств поверталася польська адміністрація. Гетьман мав підпорядковуватися королю й коронному гетьманові, позбавлявся права дипломатичних відносин з іншими державами й повинен був розірвати союз із Кримським ханством. Права і привілеї православної церкви зберігалися. Польським військам заборонялося розміщуватися на території Київського воєводства. Гетьман мав призначати генеральну старшину й полковників за згодою короля.

Польська сторона вважала, що, уклавши Білоцерківський договір, вона остаточно приборкала Україну. Однак під час затвердження його умов сеймом Речі Посполитої виникла нездоланна перешкода: один із литовських шляхтичів своїм «вето» заблокував прийняття рішення. Оскільки це було рівнозначно розірванню договору, Б. Хмельницький став вважати його недійсним.

Якими були умови Білоцерківського договору для козацької держави?

3. Молдавські походи

У роки Національно-визвольної війни Б. Хмельницький та його син Тиміш в 1650, 1652 і 1653 рр. здійснили чотири походи до Молдавського князівства, яке спочатку було союзником Речі Посполитої. їхньою метою було не дозволити полякам використати територію Молдавії як плацдарм для наступу на українські землі, а також домогтися якомога більшої політичної ізоляції Речі Посполитої. При цьому Хмельницький намагався схилити Молдавське князівство до встановлення добросусідських відносин із Гетьманщиною і зміцнити її становище.

У серпні-вересні 1650 р. відбувся перший молдавський похід, очолюваний Б. Хмельницьким і татарським калга-султаном Крим-Гіреєм. Українсько-татарське військо (60 тис. козаків і 30 тис. татар) оволоділо столицею Молдови — містом Ясси. Молдавський господар Василь Лупу уклав договір, за яким вступав у союз із Б. Хмельницьким і пообіцяв не допомагати Речі Посполитій. Гарантією цього союзу мав стати шлюб його доньки Розанди й сина гетьмана Тимоша. Це розв’язувало ще одну проблему: створювалися передумови для визнання законності претензій Хмельницького на владу і започатковував нову династію правителів.

Молдавський господар Василь Лупу

Тиміш Хмельницький і Розанда Лупу

Після поразки українського війська в битві під Берестечком В. Лупу розірвав угоду 1650 р. Унаслідок цього в липні-серпні 1652 р., після перемоги в Батозькій битві, Т. Хмельницький на чолі 35-тисячного козацько-татарського війська вирушив до Ясс. Українсько-молдавський союз було поновлено, відбулося вінчання Тимоша і Розанди Лупу.

У квітні 1653 р. В. Лупу внаслідок державного перевороту втратив престол і звернувся по допомогу до Б. Хмельницького. До Молдавії гетьман направив 8-тисячний загін козаків на чолі з Т. Хмельницьким. Після повернення влади В. Лупу підштовхнув Тимоша до походу проти Валахії. Похід завершився поразкою і став приводом до створення антиукраїнської коаліції Речі Посполитої, Валахії і Трансільванії.

У липні 1653 р. В. Лупу знову втратив владу, й до антиукраїнської коаліції приєдналося Молдавське князівство. Останній молдавський похід відбувся в серпні-вересні 1653 р. За наказом гетьмана Тиміш повів 6-тисячний козацький загін на допомогу В. Лупу. Однак похід завершився поразкою. Козаки опинилися в облозі в Сучавській фортеці. Тиміш був смертельно поранений і через кілька днів помер. За умовами почесної капітуляції козаки припинили чинити опір, залишили Сучаву й повернулися додому.

Скільки відбулося молдавських походів?

Чи досягни вони своєї мети?

4. Батозька битва

Поразка української армії під Берестечком, як вам відомо, спричинила спробу молдавського господаря В. Лупу відмовитися від союзу з Б. Хмельницьким. Гетьман направив свого сина Тимоша з військом, щоб відновити союз. Оскільки це не відповідало інтересам Речі Посполитої, польний гетьман М. Калиновський вирішив перешкодити цьому походу. У районі села Батіг, поблизу Ладижина, на шляху українського війська Калиновський розташував укріплений табір із військами. Б. Хмельницький у доволі іронічній формі запропонував йому не перешкоджати походу.

Із листа Б. Хмельницького до польного гетьмана М. Калиновського

...Не хочу таїти від вашої милості, що зухвалий мій син Тиміш зібрав кілька тисяч війська для того, щоб змусити до шлюбу дочку молдавського господаря. Застерігаю вас, ваша милість, аби ви відступили з військом до польського кордону і звільнили волоське прикордоння, яке займаєте; син мій за характером запальний і на вашій особі може зробити першу пробу свого воєнного щастя.

1. Про що повідомляв польному гетьманові Б. Хмельницький? 2. Чому, на вашу думку, М. Калиновський вважав зміст листа образою його гідності?

Битва під Батогом (картосхема)

У середині травня 1652 р. Б. Хмельницький зі своїм сином Тимошем вирушив із Корсуня в напрямку Батога. Його військо складалося з 15 тис. козаків та 20 тис. татарської кінноти. В армії Калиновського налічувалося 35 тис. осіб, із яких лише 20 тис. були вояками, а решта — слугами.

Уранці 22 травня, прибувши під Батіг та оцінивши ситуацію, Б. Хмельницький з’ясував, що чисельність польського табору значно перевищує кількість війська Калиновського. Він наказав атакувати табір з усіх боків, оскільки у противника не було можливості захищати весь табір одночасно. Атаки козаків і татар на табір тривали впродовж 22-23 травня й завершилися повним розгромом польської армії. У битві загинуло близько 10 тис. польських вояків і сам М. Калиновський.

Б. Хмельницький після здобутої перемоги став вимагати від Варшави поновлення Зборівської угоди.

5. Бойові дії 1653 р. Жванецька облога

У 1653 р., відновивши кількісний склад війська після поразки під Батогом, поляки продовжили боротьбу проти Гетьманщини. У лютому на Брацлавщину вторглася 12-14-тисячна польська армія під проводом Стефана Чарнецького. Ворог дійшов до Умані. Однак тут підрозділи Чарнецького зазнали дошкульної поразки від козацьких загонів І. Богуна й залишили межі Брацлавщини.

Битва під Батогом (худ. А. Серебряков)

Стефан Чарнецький

Восени 1653 р. польська армія, очолювана королем Яном Казимиром, просуваючись українськими землями, дісталася Жванецького замку, що був поряд із Хотином, і зупинилася там в укріпленому таборі. Її кількість разом зі слугами становила 60 тис. осіб.

11 жовтня після того, як сюди дісталися війська Б. Хмельницького та хана Іслам-Гірея, розпочалися воєнні дії. У підпорядкуванні гетьмана було близько 30-40 тис. козаків, і приблизно такою ж була кількість татарської кінноти. Від середини жовтня розпочалася облога українсько-татарською армією польського табору. Станом на початок грудня в кільці облоги від голоду, холоду і хвороб загинуло близько 10 тис. осіб. Під тиском обставин поляки розпочали переговори про мир.

Посередником у перемовинах між козаками й поляками знову виступив кримський хан. 5 грудня 1653 р. під Кам’янцем-Подільським хан Іслам-Гірей та король Ян Казимир уклали в усній формі кримсько-польський договір. Його умови передбачали припинення воєнних дій та згоду поляків виплатити кримському ханові викуп (так звані «поминки»). Щодо визначення в договорі правового статусу Гетьманщини, однозначної інформації немає. В одному джерелі стверджується, що умови Зборівського договору відновлювалися, а в іншому — козаки залишалися лише при своїх давніх (до початку війни) правах і привілеях.

Б. Хмельницький, який не брав участі в укладенні договору, дізнавшись про його зміст, зібрав старшинську раду. Поінформувавши про Кам’янецьку угоду, гетьман заявив про необхідність повного розриву з Річчю Посполитою.

Які основні події 1653 р.?

6. Внутрішньо- і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.

Станом на кінець 1653 р. становище Гетьманщини стало критичним. Цілі райони Правобережжя, де відбувалися воєнні дії, були спустошені. Десятки тисяч людей потрапили в полон до татар, загинули в боях, померли від голоду, епідемій холери й чуми 1650-1653 рр. За період 1648 — кінця 1653 рр. кількість населення України зменшилася на 30-40 %.

Занепадало сільське господарство, ремесла, промисли і торгівля, що унеможливлювало подальше ведення війни. У 1653 р. вперше від початку боротьби Б. Хмельницький не зміг набрати заплановану кількість вояків до своєї армії й зіткнувся з виступами незадоволених козаків. В українському суспільстві натхнення і піднесення перших років війни поступилися місцем зневірі й розчаруванню.

Також помітно погіршилося зовнішньополітичне становище Гетьманщини. Воно ускладнилося через помилки, допущені гетьманом в оцінці співвідношення сил у Південно-Східній Європі. Спроби Б. Хмельницького встановити династичні зв’язки з Молдавським князівством, урешті-решт, призвели до появи антиукраїнської коаліції Речі Посполитої, Валахії, Трансільванії та Молдавії. Загибель старшого сина Тимоша фактично перекреслила його плани на встановлення в козацькій державі династії Хмельницьких, яка у тих умовах могла б забезпечити стабільність нової влади.

Уряд Речі Посполитої не вважав війну з Гетьманщиною завершеною й готувався до її продовження. Внутрішньополітичні проблеми робили очевидним той факт, що перемогти в ній Україна зможе лише з допомогою сильних союзників. При цьому турецький султан і московський цар висловлювали принципову згоду надати захист і покровительство Гетьманщині.

Якою була ситуація для козацької держави станом на кінець 1653 р.?

ВИСНОВКИ

Берестецька битва унаочнила те, що польська армія врахувала досвід попередніх поразок і навчилася протистояти козацькій тактиці ведення бою.

Події від поразки під Берестечком і до відновлення воєнних дій під Білою Церквою продемонстрували велику волю й неабиякі організаторські здібності Б. Хмельницького.

Блискуча перемога, здобута гетьманом у битві під Батогом, засвідчила, що він врахував досвід Берестецької битви.

Завдяки молдавським походам Б. Хмельницький прагнув зміцнити становище своєї держави в тогочасній Європі.

Станом на кінець 1653 р. в Гетьманщині загострилися кризові явища, спричинені тривалою війною. Вони ставили під сумнів можливість подальшої успішної боротьби з Річчю Посполитою і змушували Б. Хмельницького шукати допомоги в турецького султана або московського царя.

ЗАКРІПИМО ЗНАННЯ

1. Якими були результати і наслідки битви під Берестечком для козацької держави?

2. Порівняйте умови Зборівської та Білоцерківської угод.

3. Якими були причини здійснення молдавських походів?

4. Яке місце в молдавських походах посідає битва під Батогом?

5. Як можна оцінити 1653 р. у Національно-визвольній війні: «кульмінація», «переломний», «втрата здобутків», «криза»?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно