ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ. «КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ XVIII ст.»

• Пригадайте: 1. Який мистецький стиль домінував у XVIII ст.? 2. Яким словом можна схарактеризувати розвиток української культури у XVIII ст.: «занепад», «розквіт», «піднесення»?

Мета: підбити підсумки й закріпити вивчений матеріал.

Завдання для підготовки до практичного заняття:

1) повторити матеріал підручника;

2) підготувати презентацію з 5-6 слайдів «Українська культура XVIII ст.».

Хід заняття

1. Обговоріть у групі представлену презентацію.

2. Ознайомтеся з довідковим матеріалом.

У першій половині XVIII ст. українська література збагатилася творами, які отримали узагальнювальну назву «козацькі літописи». Козацькі вони тому, що творилися в козацькому середовищі та оповідали про події козацької доби. За змістом та формою козацькі літописи наближаються вже до історичних творів, оскільки їхні автори, крім власних спостережень, використовували старі літописи, хроніки, щоденники, історичні праці сучасників, доступні офіційні документи, частина з яких не збереглася до нашого часу. Це зумовило особливу цінність козацьких літописів як історичних джерел. їхні автори, поєднуючи традиції літописання княжої доби із використанням нових можливостей для збирання історичних джерел, створили унікальні твори, кожен з яких є не лише історичним, а й історіографічним джерелом. Більшість із них присвячена Національно-визвольній війні українського народу середини XVII ст. Зокрема, досить змістовними джерелами про ці події є літописи Самовидця, Григорія Граб’янки, Самійла Величка. Джерельна цінність кожного з них не однакова, але їх об’єднує спільна ідея утворення та зміцнення козацько-гетьманської державності України.

Літопис Самовидця. Автором вважають генерального підскарбія Романа Ракушку-Романовського, військового та політичного діяча часів Руїни. Найдавніший з-поміж великих козацьких літописів. У ньому змальовуються події з 1648 по 1702 рр. Твір написаний літературною староукраїнською мовою, близькою до народної (ймовірно, 1702 р.). Поширювався у списках.

Літопис Григорія Граб’янки. Створено в Гадячі 1710 р. Другий з-поміж великих козацьких літописів. Написаний церковнослов’янською мовою. Розповідає про події від найдавніших часів до 1709 р. — поразки Івана Мазепи та обрання гетьманом Івана Скоропадського. Головна увага приділена перебігові Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.

Літопис Самійла Величка. Твір Величка є найвизначнішим явищем козацького літописання. Мова літопису — літературна староукраїнська. Літопис складався з чотирьох томів, які описують події від 1648 по 1700 рр. Дійшов до нас пошкоджений, без закінчення і з прогалинами, особливо в першій частині. Рукопис Самійла Величка ілюстровано десятьма портретами гетьманів, містить багато документів, поетичних текстів. Як і кожне джерело, цей твір вимагає критичного підходу. Автор нерідко вкладає в уста історичних діячів власні думки, а іноді складає для них цілі промови. Це джерело активно використовували не лише історики, а й літератори, наприклад Т. Шевченко.

Чому автори козацьких літописів, написаних наприкінці XVII — на початку XVIII ст., особливу увагу приділяли подіям Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького? Яку мету переслідували автори, створюючи ці твори?

Як ви гадаєте, козацькі літописи є більше історичними чи літературними творами?

Чи можна стверджувати, що твори створені у стилі бароко?

3. Зробіть висновки відповідно до мети заняття.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно