Архітектура

У XVIII ст. бароко все ще було панівним стилем в архітектурі. Розгляньмо шедеври зодчества того часу й дізнаймося про їхніх творців.

Відомі барокові споруди Києва та інших міст зведені за ідеями Івана Григоровича-Барського. Це і Покровська церква у Києві, і собор Різдва Богородиці у Козельці на Чернігівщині.

Справжніми перлинами українського бароко є будівлі Києво-Печерської лаври, зведені архітектором Степаном Ковніром. За його проектами також споруджено дзвіниці на Ближніх та Дальніх печерах, храм у Китаєві, Кловський палац та інші пам’ятки українського бароко. Справжнім шедевром є Ковнірівський корпус на території Верхньої лаври — колишнє службове монастирське приміщення.

У Києві працював ще один славетний архітектор — Йоган-Готфрід Шедель, німець за походженням. Тут він побудував дзвіницю Софійського собору, Браму Заборовського, надав барокових форм будинку митрополита у Софійському монастирі. У 1731-1744 рр. Шедель звів славетну Велику дзвіницю Києво-Печерської лаври, яка на той час була найвищою спорудою не тільки в Україні, а й на теренах всієї Російської імперії.

Собор Різдва Богородиці у Козельці. 1752-1763. Сучасний вигляд

Ковнірівський корпус Києво-Печерської лаври. XVII—XVIII ст. Сучасний вигляд

Кловський палац. 1761. Фото 1901 р.

Велика лаврська дзвіниця. 1731-1745. Сучасний вигляд

Андріївська церква у Києві. Листівка. 1912

Почаївська лавра. 1771-1791. Сучасний вигляд

Собор Святого Юра у Львові. 1744-1762. Сучасний вигляд

Спасо-Преображенська церква у Сорочинцях. 1734. Сучасний вигляд

Троїцький собор у Новомосковську. 1772-1781. Сучасний вигляд

Маріїнський палац у Києві. 1750-1755. Сучасний вигляд

У стилі європейського бароко зведено собор Святого Юра у Львові і ратушу в Бучачі за проектами Бернарда Меретина й оздоблено скульптором Иоганном Пінзелем. Успенський собор в Почаєві зведено за проектами Готфріда Гофмана та Петра Полейовського. Троїцький собор у Новомосковську збудований Якимом Погребняком, — шедевр козацького бароко. Храм зведений без єдиного гвіздка.

Набував популярності із середини XVIII ст. стиль рококо, якому притаманні легкі, вишукані, ніжні та химерні форми. Прикладом будівель у цьому стилі мистецтвознавці вважають Андріївську церкву в Києві (архітектор Бартоломео Растреллі) та собор Святого Юра у Львові.

Перлинами української культурної спадщини є Спасо-Преображенська церква в селі Великі Сорочинці. Почали її споруджувати у 1723 р. на замовлення гетьмана Данила Апостола. За деякими свідченнями будував храм Степан Ковнір.

Образотворче мистецтво

Особливими пам’ятками монументального живопису є іконостаси. Серед них грандіозністю, пишністю та багатством вирізняються іконостаси Єлецького та Троїцького соборів у Чернігові та Спасо-Преображенської церкви у Великих Сорочинцях. Усі вони виконані у стилі бароко.

Д. Левицький. Дені Дідро. 1773

Іконостас собору Єлецького монастиря в Чернігові. 1668-1670. Фото поч. XX ст.

Д. Боровиковський. Богородиця во славі. 1784

У другій половині XVIII ст., коли було ліквідовано козацьку автономію, українські митці переселилися до Петербурга. Саме там уславилися живописець Антон Лосенко (був ректором Петербурзької Академії мистецтв), графік Кирило Головачевський, портретисти Іван Саблуков (організатор Харківської мистецької школи), Дмитро Левицький (академік і професор Петербурзької Академії мистецтв) та Володимир Боровиковський.

Музика

Прізвище родини Розумовських у більшості асоціюється переважно з політикою, дипломатією та запорозьким військом. Однак це лише кліше. Так гетьман Кирило Розумовський сприяв перетворенню козацької столиці Глухова на центр розвитку музичного мистецтва. У гетьманському маєтку, та й у маєтках старшини, часто лунала італійська музика і ставили італійські опери. У Глухові діяла співацька школа, яка готувала придворних співаків. Музичні класи відкривали і в українських колегіумах, що сприяло становленню української професійної музики.

Розвиток української музичної культури XVIII ст. пов’язаний з іменами видатних композиторів Артема Веделя, Максима Березовського та Дмитра Бортнянського.

Так, Максим Березовський був талановитим співаком і композитором. Однак його кар’єра при імператорському дворі Катерини II викликала сумніви, тож Березовський подався за визнанням до Європи.

М. Бельський. Дмитро Бортнянський. 1788

Випускник уславленої Болонської академії, він отримав визнання як автор духовних концертів, які написав після повернення з Італії (найпопулярніший концерт «Не отвержи мене во время старості»). Максим Березовський поєднав у своїй творчості тогочасний досвід західноєвропейської музичної культури з національними традиціями хорового мистецтва.

Дмитро Бортнянський, як і Березовський, успішно навчався у Болоньї. Він написав більше сотні творів хорової духовної музики, багато світських творів різних жанрів, у яких простежуються українські мотиви.

А от доля композитора Артема Веделя була трагічною. Вже у юності його знали як найталановитішого київського диригента і віртуозного виконавця. Він став визначним композитором і педагогом. Однак, коли Ведель усього цього досяг, його звинуватили у належності до таємного товариства ілюмінатів і запроторили до божевільні.

Ілюмінати — таємне товариство, засноване з метою досягти панування людини над своїми пристрастями через освіту і моральне вдосконалення.