§ 16. Розвиток українського мистецтва

ЗГАДАЙТЕ 1. Які найважливіші досягнення в розвитку українського мистецтва другої половини XVIII ст. вам відомі? 2. Кого з діячів мистецтва того часу ви б виділили?

1. Театр. Нова українська література дала сильний поштовх розвитку театрального мистецтва. Центром театрального життя в Україні в першій половині XIX ст. стали Харків та Полтава, де започатковувався національний український професійний театр.

Директором і одночасно режисером та актором Харківського театру був Г. Квітка-Основ’яненко. У складі професійної трупи театру виділявся актор Михайло Щепкін (1788-1863). Театр ставив п’єси російських та західноєвропейських авторів, але найбільший успіх у глядачів мали вистави за творами І. Котляревського «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник» і Г. Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці» та «Шельменко-денщик».

В історії українського театрального мистецтва видатне місце посів Полтавський театр, який очолювали І. Котляревський та М. Щепкін. Останній розпочав роботу в 1818 р., коли у складі театральної трупи приїхав до Полтави з Харкова. Театр, у репертуарі якого були п’єси перш за все І. Котляревського, часто виїздив на гастролі до Харкова, Кременчука та інших міст України і скрізь мав великий успіх. Проте в 1821 р. скрутне матеріальне становище призвело до його закриття.

У багатьох містах діяли аматорські театри, котрі ставили перш за все українські п’єси. Прикметно, що навіть у Західній Україні ці театри з успіхом ставили вистави за п’єсами І. Котляревського та Г. Квітки-Основ’яненка. Аматорів підтримували заможні меценати.

Поряд з ними працювали поміщицькі театри, оркестри, хори й капели. Широко відомим був театр із селян-кріпаків с. Качанівки на Чернігівщині. Музикантів навчав грати видатний композитор Михайло Глинка. А в складі іншого поміщицького театру, у с. Романовому на Волині, виступали актори, які музичну освіту отримали в Італії.

Михайло Щепкін у складі першого професійного театру в Україні виділявся непересічним талантом.

2. Музичний фольклор кобзарів, бандуристів, лірників. Помітне місце в культурному житті України належало музичному фольклору й музиці в цілому. Український народ зберігав старі та складав нові пісні, що відображали його життя, сподівання й мрії. Як і раніше, народ співав календарно-обрядові (жниварські, колядки, щедрівки, купальські, русальні), родинно-побутові (весільні, колискові) пісні, народні плачі й голосіння, думи та історичні пісні. Мали успіх й розвивалися народні танці: метелиця, гопак, козачок, полька та інші, що виконувалися в супроводі переважно струнних інструментів. Найпоширенішим народним інструментальним ансамблем того часу були троїсті музики (скрипка, цимбали, бубон).

1. Цимбали. 2. Ліра.

Пам’ятник Остапу Вересаю в с. Сокиринці Чернігівської області. Глибоко ліричні думи та пісні пробуджували захоплення героїкою історії України, прагнення змінити на краще життя українців.

З народу вийшли талановиті співці-кобзарі, бандуристи й лірники, які поширювали надбання народної творчості по всій Україні. Найвідомішими кобзарями стали Андрій Шут, Іван Крюковський, Федір Гриценко (Холодний). Особливо виділявся кобзар з Прилуччини Остап Вересай (1803-1890). Остап виріс у родині кріпака-музики і мав гарний ліричний тенор. Народні думи й пісні в його виконанні були широковідомі і викликали щире захоплення у слухачів.

3. Архітектура і скульптура. У зв’язку зі зростанням міст архітектура займала чимдалі важливіше місце. Губернські й повітові міста забудовувалися за планом: у кожному визначався адміністративний центр з площею, де споруджувалися урядові установи (Київ, Полтава, Харків та ін.). їх архітектура виділялася серед інших будівель своєю помпезністю. Помітно змінювався зовнішній вигляд міст: зводилися монументальні кам’яні будинки державних установ, навчальних закладів, церкви, палаци.

У Києві 30 років працював архітектор Андрій Меленський (1766— 1833), за проектами якого збудували пам’ятник на честь магдебурзького права, церкву-мавзолей на Аскольдовій могилі, перший у місті театр. Зведені за проектом академіка Вікентія Беретті в стилі класицизму будинки Університету Св. Володимира та Інституту шляхетних дівчат стали окрасою міста.

Колона Магдебурзького права - один з архітектурних шедеврів А. Me ленського.

Маєток Ґалаґанів у Сокиринцях належав до найкращих архітектурних споруд України.

Особливе місце в розвитку архітектури належить Одесі. У 1809 р. у цьому місті збудовано театр у дусі античної архітектури. Пам’ятками архітектури стали відомі Потьомкінські сходи до Чорного моря і Воронцовський палац. Місцевий архітектор Мельников на центральній площі Приморського бульвару спроектував напівкруглі будинки державних установ міста і готель. Разом з Потьомкінськими сходами вони утворювали єдиний архітектурний ансамбль.

Україна здавна славилася палацово-парковою архітектурою, що ґрунтувалася на історичних традиціях і народній майстерності. Серед відомих будівель з парками відзначався палац Кирила Розумовського, зведений у мальовничому місці Батурина. У с. Сокиринцях на Чернігівщині в маєтку Григорія Ґалаґана спорудили палац, до якого прилягав лісопарк площею 600 десятин з алеями, штучними галявинами й озерами.

Створювалися декоративно-пейзажні парки, що здобули своєю красою світову славу. Зокрема, в Умані було закладено один з найчудовіших парків - «Софіївку», де вздовж русла річки Кам’янки заповнено чотири водойми, з’єднані між собою підземними каналами, споруджено гроти, лабіринти, скелі з великих каменів, численні павільйони й альтанки, встановлено мармурові копії античних статуй, посаджено дерева, завезені з багатьох країн Європи і навіть з Америки.

На західноукраїнських землях визначними архітектурними спорудами виділявся насамперед Львів. У першій половині XIX ст. місто прикрасили будинки Інституту Оссолінських, ратуша на площі Ринок з високою вежею і годинником, будівля театру.

Парк «Софіївка» в Умані більше 200 років залишається одним з найчарівніших куточків України.

4. Музика. Професійне музичне життя зосереджувалося переважно в Києві, Харкові, Полтаві, Одесі, Львові. У цих містах виникли і діяли оркестри, хори, капели, у театрах ставилися опери. У вищих навчальних закладах викладали музику й танці, відбувалися концерти, музичні вечори.

У Києві жив піаніст, композитор і педагог Йосип Витвицький (1813-1866). Популярними були його фортепіанні твори («Плавба Дніпром», «У сяйві місяця») і варіації на теми народних пісень. Композитор Алойз Єдлічка (1819-1894) багато років працював як професійний музикант і педагог на Полтавщині. У Харкові своїми здібностями як композитор-виконавець виділявся викладач університету Іван Вітковський.

Музичне життя в Україні мало досить тісні зв’язки з європейською музичною культурою. В Одесі кілька разів гастролювала італійська оперна трупа, а в 1848 р. вона виступала в Києві. З великим успіхом у 1847 р. пройшли концерти угорського композитора та піаніста Ференца Ліста в Одесі, Києві та Єлисаветграді.

Михайло Вербицький.

Швидко прогресувало музичне мистецтво на західноукраїнських землях. Одним з перших українських композиторів-професіоналів у Галичині був Михайло Вербицький (1815-1870) - автор багатьох хорових, вокальних інструментальних творів.

5. Живопис. Інтенсивно розвивався український живопис. Жанр портрета, що був тоді найпоширенішим, зазнав якісних змін. Портрети втрачали застиглі іконописні форми минулої епохи. Художники, зокрема Володимир Боровиковський (1757—1825), прагнули не лише відтворити зовнішній образ, а й розкрити внутрішній світ людини. Найталановитіші з них володіли високою мистецькою культурою.

Значний внесок у розвиток українського портретного живопису зробив Василь Тропінін (1776-1857), який до 47-річного віку був кріпаком і виконував обов’язки лакея та кондитера в приватному маєтку на Полтавщині. Після звільнення він близько 20 років працював як художник, архітектор і вчитель малювання на Поділлі. Художник Іван Сошенко (1807-1876), друг і земляк Т. Шевченка, викладав малювання в київській, вінницькій та ніжинській гімназіях і намалював десятки чудових портретів та пейзажів. Непересічний талант демонструвало багато українських живописців. Але найвищим

1. Т. Шевченко. На пасіці. 1843 р. 2. В. Боровиковський. Портрет княжни Ганни Гаврилівни Гагаріної та княжни Варвари Гаврилівни Гагаріної. 1802 р.

Т. Шевченко. Видубецький монастир у Києві. Офорт. 1844 р.

досягненням українського мистецтва першої половини XIX ст. стала творчість Т. Шевченка. Вихованець Петербурзької академії мистецтв, Т. Шевченко показав себе талановитим художником. Одним із провідних жанрів творчості Шевченка-художника став портрет: він намалював їх понад 130. Шевченко був і відомим майстром графіки. Йому належить серія перших в українській графіці офортів «Живописна Україна».

ВИСНОВКИ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ

У першій половині XIX ст. розвиток українського мистецтва пришвидшився. Нова українська література дала потужний поштовх поступу театрального мистецтва. В історії українського театру видатне місце належить театру в Полтаві. Неповних чотири роки його діяльності під керівництвом І. Котляревського та М. Щепкіна підняли український театр на якісно новий рівень. Музичний фольклор кобзарів, бандуристів, лірників був тим поживним ґрунтом, який давав наснагу діячам професійного музичного мистецтва. Перша половина XIX ст. стала часом його становлення в Україні.

Завдяки творчості Т. Шевченка, В. Боровиковського, В. Тропініна, інших художників розвивався український живопис. Помітний прогрес спостерігався і в інших видах мистецтва, зокрема в архітектурі.

Т. Шевченко. Дари в Чигирині 1649 року. 1844 р.

Таким чином, у складних умовах бездержавності український народ не лише зберіг свою культуру, а й забезпечив її сходження на новий рівень.

Перевірте себе

1. Чому театр у Полтаві відіграв провідну роль у становленні театрального мистецтва в Україні?

2. Чим прославився Остап Вересай?

3. Визначте особливості розвитку української архітектури в першій половині XIX ст.

4. Поясніть, у чому полягали досягнення професійного музичного мистецтва в Україні.

5. Назвіть українських художників першої половини XIX ст. Які їхні картини вам відомі?

6. Назвіть твори Т. Шевченка, які вам найбільше подобаються. Поясніть чому.

7. Підготуйте та проведіть віртуальну мандрівку «Пам’ятки образотворчого мистецтва та архітектури України першої половини XIX ст.».

Документи та матеріали

Повідомлення газети «Северная пчела» про підготовку видання «Живописной Украины» (1844)

Призначення всіх образотворчих мистецтв подати очам або уяві красу і страхіття природи, життя держави і побут окремої людини, силу пристрастей і події, що вражають душу або сповнюють нас почуттям спокійним і безтурботним. Пустелі Америки, береги Рейну, спекотне небо Італії в картинах - захоплюють уяву, і ми, втрачаючи почуття часу і простору, витаємо в краях далеких, живемо життям минулих століть... Що ж сказати про те, коли одного погляду досить, щоб воскресити в нашій пам’яті і батьківщину, і звичаї предків, і події, що яскраво виділяються із звичайного побутописання землі, де ми почали жити і відчувати! Великий подвиг досягнути цього, а посильна допомога йому повинна бути нашим обов’язком. Сповнений цього переконання, відомий і улюблений поет - художник Т.Г. Шевченко вирішив почати видання, названого їм «Живописною Украйной».

Сюди ввійдуть такі малюнки:

1) Види Південної Росії, визначні своєю красою або історичними подіями. Все, що час зберіг від цілковитого знищення: руїни фортець, храми, укріплення, могили - знайдуть тут собі місце.

2) Народний побут теперішнього часу, обряди, звичаї, повір’я, зміст народних пісень і казок.

3) Найважливіші події, відомі з побутописання Південної Росії, починаючи із заснування Києва, які впливали на долю населення того краю... Естампи будуть гравіровані на міді... Перші чотири картини вже готові і зображають: 1. Вид у Києві. 2. Мирську сходку. 3. Зміст відомої казки «Солдат і Смерть». 4. Дарунки від трьох держав Богдану і Українському народу в 1649 році...

Джерело: Хрестоматія з історії Української РСР. - С. 131.

Запитання і завдання

1. Схарактеризуйте творчість Т. Шевченка як художника.

2. Наскільки важливим було видання «Живописна Україна»?

Запам'ятайте дати

• 1818-1821 - діяльність Полтавського театру.

Словник термінів

• Аматор - непрофесіонал.

• Аматорський театр - непрофесійний театр.

• Десятина - 1,0925 гектара.

• Меценат - римський політичний діяч І ст. до н. е. Щедро підтримував письменників і поетів. У переносному значенні слово «меценат» - покровитель мистецтва і літератури.

• Самосвідомість - усвідомлена система уявлень людини про себе, на підставі якої вона вибудовує свою взаємодію з іншими людьми й ставиться до себе.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно