Історикам непросто досліджувати найдавнішу історію людства. Адже писемності тоді ще не існувало, тож про первісних людей відомо мало. Усе, що вчені можуть досліджувати, це побут тих людей: як влаштовували собі житло, які мали знаряддя праці та як їх виготовляли, що їли. На жаль, без машини часу ми так ніколи й не дізнаємося, як звали тих давніх людей, про що вони думали чи мріяли. Сучасні дослідження свідчать, що перші людиноподібні істоти з’явилися в Африці приблизно 2,5-3 мільйони років тому. Ці істоти повністю залежали від природи, вели тваринний спосіб життя, об’єднувались у зграї, у яких панувала жорстка конкуренція за виживання. Вигравали найсильніші. Поступово, завдяки природній еволюції, формуються люди сучасного типу, які, на думку сучасних учених, з’являються приблизно 300 тисяч років тому. Згодом вони розселяються Євразією, придумують мову, приручають собаку та інших свійських тварин, починають об’єднуватися в перші сталі громади. Спочатку це були невеликі групи родичів, наприклад, мама, тато, їхні діти та ще кілька осіб. Така родина могла разом полювати на дрібних тварин чи збирати щось їстівне, спорудити собі хижу. Але виживати було легше більшою громадою. Якщо кілька родин, пов’язаних між собою, об’єднувалися, вони могли вполювати більшу здобич, захиститися від хижаків, разом доглядати дітей і старих. Таку громаду називають родовою общиною. Важливою частиною співіснування в таких громадах стає заборона брати шлюб між собою. У родовій общині всі члени є родичами й не конкурують, щоб із кимось побратися. Завдяки забороні на шлюб зменшилася кількість конфліктів у громаді, а отже, вона стала згуртованішою....
|