Войти
Закрыть

Влада та суспільство

5 Клас

Що тобі спадає на думку, коли читаєш слово "влада”? Хто її має? А хто підкоряється? Спочатку може здатися, що відповідь очевидна. Батьки вирішують, як виховувати дитину, що їй дозволяти, а що — забороняти, директор/директорка вирішує, як має працювати школа, президент/президентка керує країною, генерал наказує військам іти в бій, суд призначає покарання зловмиснику. Усе це приклади того, як хтось свою волю, власне розуміння ситуації пропонує чи нав’язує іншим людям. Але поняття влади — набагато ширше, ніж пряме підкорення одних людей іншим. 1. Поміркуй над запитаннями. • Які рішення ти сьогодні ухвалив/ухвалила самостійно? Кого це рішення стосувалося — тебе чи когось іншого? • Які рішення сьогодні ухвалили ті, хто про тебе піклується? Як вони повідомили про це рішення? Чи погодився/погодилася ти з ним? • Хто ухвалює рішення у твоїй школі? Яке з рішень тобі відоме? Кого воно стосується? • Що тобі відомо про останні рішення у твоїй громаді (місті, селищі, селі)? Хто їх ухвалив? • Чи збігаються твої відповіді з відповідями однокласників й однокласниць? Влада може бути дуже різною, належати різним людям чи організаціям і державам. Користуватися владою теж можна по-різному. Наприклад, зазвичай ми слухаємося старших родичів (батьків, бабусю й дідуся), бо поважаємо їх і дослухаємося до їхньої думки. Це — влада, яка тримається на авторитеті (тобто влада, що існує завдяки пошані). Авторитет старших дає їм право вирішувати дозволяти щось дітям чи забороняти....

Як виникають правила

5 Клас

Люди — істоти, яким нелегко жити одноосібно, без підтримки одне одного. Тож коли бодай двоє зустрічаються — вони починають спілкуватися та можуть впливати одне на одного. Люди живуть поруч, утворюючи спільноти, з яких формується суспільство. Члени спільноти, звісно, поводяться по-різному, але вони разом визначають, яка поведінка є прийнятною або неприпустимою для більшості. Прийнятні (або корисні) способи поводження стають звичаями та правилами. 1. Пригадай, що таке громади та спільноти. Що в них спільного, а що — відмінного? 2. Пригадай, як жили первісні люди та як вони формували перші спільноти. Але як зробити так, щоб люди дотримувалися цих правил? Для цього правителі та парламенти почали ухвалювати закони, які визначали відповідальність за недотримання усталених норм поведінки. Про звичаї, правила та закони, що існували в давнину, учені дізнаються із джерел, які збереглися дотепер. Наприклад, одним із найдавніших списків правил, який дійшов до нас, є кодекс законів правителя Вавилону — Хаммурапі. Цим законам майже чотири тисячі років. Вавилон — столиця стародавньої Вавилонії. Одне з найвідоміших стародавніх міст, засноване майже п’ять тисяч років тому. Звичаї — усталені форми поведінки в громадському житті й побуті для певної спільноти, народу. Вони з’явилися так давно, що дізнатися, звідки пішов звичай, неможливо. За недотримання звичаїв людина може зазнавати осуду. Правила — норми поведінки, що свідомо приймаються певною спільнотою/групою для взаємодії та співіснування осіб усередині цієї спільноти. У таких норм поведінки зазвичай є "автор” чи "автори”, тобто люди, які їх придумали. За невиконання правил людина може зазнавати осуду з боку членів спільноти, які дотримуються цих правил....

Села й міста в минулому і тепер

5 Клас

Село — це найстаріший тип поселення, відомий людству. Там віддавна люди займаються спільним господарюванням: вирощують пшеницю, жито, інші зернові, а також городину, займаються рибальством, розводять свійських тварин. За визначенням географів, село — це тип поселення, в якому живуть від 500 до 2500 мешканців. У давнину села засновували біля річок чи озер, на схилах гір, у зручних для землеробства чи скотарства місцях. Селяни будували свої помешкання, пристосовуючись до місцевості та природних умов. Зазвичай у села є центр, де розташований храм, ринок, інші громадські місця (скажімо, пошта чи відділення банку). Утім, люди селилися разом не лише, щоб займатися сільським господарством. Часом усе поселення займалося певним промислом. Наприклад, десь лише торгували, а деякі поселення ставали прикордонними, бо розташовувалися "з краю” і першими зустрічали нападників. Частина поселень із часом перетворювалася на великі добре захищені міста. Із розвитком людства типів сільських поселень ставало дедалі більше. На те, чому люди селяться в певному місці й чим займаються, вплинула також і промислова революція....

Перші людські спільноти

5 Клас

Історикам непросто досліджувати найдавнішу історію людства. Адже писемності тоді ще не існувало, тож про первісних людей відомо мало. Усе, що вчені можуть досліджувати, це побут тих людей: як влаштовували собі житло, які мали знаряддя праці та як їх виготовляли, що їли. На жаль, без машини часу ми так ніколи й не дізнаємося, як звали тих давніх людей, про що вони думали чи мріяли. Сучасні дослідження свідчать, що перші людиноподібні істоти з’явилися в Африці приблизно 2,5-3 мільйони років тому. Ці істоти повністю залежали від природи, вели тваринний спосіб життя, об’єднувались у зграї, у яких панувала жорстка конкуренція за виживання. Вигравали найсильніші. Поступово, завдяки природній еволюції, формуються люди сучасного типу, які, на думку сучасних учених, з’являються приблизно 300 тисяч років тому. Згодом вони розселяються Євразією, придумують мову, приручають собаку та інших свійських тварин, починають об’єднуватися в перші сталі громади. Спочатку це були невеликі групи родичів, наприклад, мама, тато, їхні діти та ще кілька осіб. Така родина могла разом полювати на дрібних тварин чи збирати щось їстівне, спорудити собі хижу. Але виживати було легше більшою громадою. Якщо кілька родин, пов’язаних між собою, об’єднувалися, вони могли вполювати більшу здобич, захиститися від хижаків, разом доглядати дітей і старих. Таку громаду називають родовою общиною. Важливою частиною співіснування в таких громадах стає заборона брати шлюб між собою. У родовій общині всі члени є родичами й не конкурують, щоб із кимось побратися. Завдяки забороні на шлюб зменшилася кількість конфліктів у громаді, а отже, вона стала згуртованішою....

«Велика» і «мала» батьківщина. Людство як велика громада

5 Клас

Люди віддавна відчували зв’язок із місцем, у якому народилися та виросли. Саме слово "батьківщина” означає "земля наших батьків”. Тому спочатку під батьківщиною мали на увазі саме місце народження, де живуть батьки та рідні, минуло дитинство. Лише згодом рідний край людини почали називати "малою” батьківщиною. Чи може в людини змінитися "мала” батьківщина? Як не дивно, але — може. У наш час люди часто переїжджають і відчуття "я — звідси” не завжди пов’язане з місцем, яке в документах записане як місце народження. Адже "мала” батьківщина — це не лише формальне місце народження, а й певні теплі відчуття — комфорт, безпека, затишок. Батьківщина — це там, де людина добре почувається. 1. Познайомся з історією брата і сестри, Антона та Єви. На твою думку, яке з міст кожен із героїв може вважати своєю "малою" батьківщиною? Якщо ти вважаєш, що вони обрали би різні міста, поясни, що вплинуло на вибір Антона і Єви. Антон і Єва народилися в одному з невеликих містечок, яких в Україні — тисячі. Антон і Єва з однієї сім’ї, ходили до одного і того самого садочка, відвідували одну й ту саму школу. Але далі їхні шляхи розійшлися. Дослідімо, яке в них ставлення до "малої” батьківщини. Після закінчення школи Єва вирушила на навчання до Києва, а Антон — до Житомира. Після навчання в університеті Антон повернувся до рідного містечка, а Єва залишилася в Києві та прожила там ще кілька років. Антон одружився в рідному містечку. Єва зустріла чоловіка та переїхала до нього в Одесу. Сім’я Єви й досі мешкає там....

Чому і як виникають спільноти/громади

5 Клас

Перші люди сучасного типу (такі, як ми з вами) з’явилися більш ніж 300 тисяч років тому. Вони мешкали в різних місцевостях нашої планети й займалися полюванням, рибальством і збиральництвом. Мисливці та збирачі жили невеликими групами в 20-30 осіб і, на думку істориків, мусили домовлятися з іншими подібними групами щодо території полювання, користування водоймами та місцями проживання. Здебільшого такі людські спільноти переходили з місця на місце і ще не вели осілого способу життя. Однак учені продовжують знаходити в глибоких печерах та на важкодоступних скелях малюнки, вік яких сягає десятків тисяч років. Давні невідомі художники переважно зображували тварин, які жили поруч, і на яких вони, ймовірно, полювали. Іноді поряд із тваринами та сценами полювання схематично зображували людей. У 14 ст. купці багатьох міст, розташованих на берегах Балтійського та Північного морів і перехресті водних і сухопутних торговельних шляхів, утворили Ганзейську унію. Давнє слово "Ганза” означає групу купців. Спільнота торгівців із Лондона, Любека, Новгорода, Брюгге, Гданська, Ревеля та інших міст здійснювала торгівлю деревиною, хутром, житом, пшеницею, продуктами лісу, сушеною та в’яленою рибою, сіллю, тканинами, медом тощо в Північній, Західній та Східній Європі. Балтійське та Північне море завдяки жвавим корабельним сполученням стали називати "Середземномор’ям Півночі”. Морські торговельні перевезення були завжди дешевшими за сухопутні, і з будуванням більш стійких плоскодонних суден ганзейці у своїй торгівлі практично не мали конкурентів. Ганзейці мали окремі склади для своїх товарів, звільнялися від великої кількості податків, мали навіть окремих суддів. У різні часи Ганзейська унія об’єднувала ремісників, купців, власників торговельних кораблів, моряків від 70 до 170 міст. У кожному місті ганзейці мали свої укріплені контори....

У чому полягає роль родини та громади в житті людини

5 Клас

1. Створи хмару слів до понять "родина" і "громада". Під час роботи згадай однокореневі слова і те, із чим вони асоціюються. Сімейний кодекс України так пояснює, що таке родина (або сім’я): це люди, які мешкають разом, пов’язані спільним побутом (хатніми справами) та піклуються одне про одного (мають взаємні права та обов’язки). Наприклад, допомагають одне одному, турбуються про слабших членів родини. Сім’ї також можуть створюватися внаслідок усиновлення/удочеріння. Утім, не всі родини є або були саме такими. Вони бувають маленькими та розширеними. Зазвичай сім’ї в містах невеликі та мають меншу кількість дітей. Але не завжди. Десь прийнято, що вся родина — від прабабусі до найменших праонучків — живе разом, десь дорослі діти прагнуть жити окремо й будувати власні сім'ї самостійно. Цікавий факт Напевне, у молодшій школі ви складали генеалогічне дерево (родовід) своєї родини. У наші часи люди зазвичай знають два-три покоління своїх предків. А от найдовший відомий і задокументований родовід — у китайського філософа Конфуція, який жив приблизно дві з половиною тисячі років тому. Він веде свій рід від першого правителя Китаю з династії Шан — Тана. Родовід Конфуція налічує десятки поколінь, а зараз у світі — майже півтора мільйона його нащадків....

Що таке рівність і чому вона важлива

5 Клас

Ця історія трапилася у Великій Британії в 1972 році. 15-річний школяр на ім’я Ентоні в компанії своїх однокласників зчинив бійку. Місцевий суд вирішив покарати його шмаганням різками, яке протягом багатьох століть уважалося цілком прийнятним методом виховання дітей. Коли настав час виконання покарання, Ентоні змусили в поліцейському відділку роздягтися і нахилитися; його тримали двоє поліцейських, тоді як третій виконував покарання. Сила ударів була такою, що різки зламалися. Батько Ентоні втратив самоконтроль і навіть накинувся на одного з поліцейських. Ця справа розглядалася в Європейському суді з прав людини, який визнав, що в цій ситуації гідність Ентоні принизили. Хоча хлопчик не зазнав серйозних фізичних травм, проте під час призначення, а особливо під час здійснення покарання, до нього ставилися не як до людини, а фактично як до предмета. Текст адаптовано з рішення Європейського суду з прав людини Джерело 4 Турбота про гідність людини має щонайменше такі чотири риси: 1) жодна людина не може жорстоко поводитися щодо іншої людини; 2) не повинно бути перешкод людині в тому, щоб вона могла здійснювати власний вибір поведінки, не повинно бути перешкод у самореалізації; 3) визнання того, що захист спільноти, до якої належить людина, та її культури теж важливий, аби її гідність не страждала; 4) створення необхідних умов для того, щоб кожна людина задовольнила свої основні потреби. Крістофер Маккруден, британський професор права...

Хто такі «Я» та «інші». У чому ми різні

5 Клас

Самовизначення людини, тобто те, як вона себе описує, називається "ідентичність”. Вона може поєднувати різні ознаки. Залежно від ситуації та в різний час людина надає перевагу певній рисі. Наприклад, визначає себе за професією (я — слюсар), етнічним походженням (я — українка), як громадянина/громадянку держави, віруючу людину тощо. На самовизначення людини, тобто на її ідентичність, впливає не лише походження, належність до певної спільноти, а й власний, закарбований у пам’яті, досвід, розуміння та відчуття близькості до певної культури і традицій. 2. Розглянь малюнок. Кого можна побачити в цій спільноті? Чим ці люди відрізняються і що в них може бути спільного? Як, на твою думку, ці люди відповіли б на запитання "Хто ти?". Чи могли б вони дати кілька визначень? Чим це можна пояснити? 3. Проаналізуй текст. Визнач у ньому ключові слова, за допомогою яких пояснюється, що таке ідентичність. На основі визначення та матеріалу параграфа уклади асоціативний кущ до поняття "ідентичність". Порівняй результати своєї роботи й однокласників та однокласниць. Ідентичність (від латинського слова "identicus”— визначений) — це усвідомлення себе як неповторної особистості та водночас осмислення своєї приналежності до різних спільнот. Таке усвідомлення з’являється в кожної людини під впливом родини, найближчого оточення, мови спілкування, прочитаних книжок і переглянутих фільмів, завдяки здобутим знанням і досвіду, моральним настановам і цінностям. Ідентичність людини не є сталим явищем — із часом, набуваючи новий досвід (приємний чи сумний), спілкуючись із новими людьми, подорожуючи світом, ми змінюємося, а відтак і наше розуміння себе зазнає змін. У житті бувають періоди, коли найважливішим для ідентичності є те, ким ти себе вважаєш, належність до твого народу чи держави, твоя професія і заняття, твої погляди та переконання....

Що я знаю про себе, Україну і світ

5 Клас

Цей предмет має підназву "Вступ до історії та громадянської освіти”. Як ти думаєш, що означає це поєднання? Люди вивчають своє минуле дуже давно. Мабуть, відтоді, як стали відчувати зміни в часі для власного життя та життя своєї спільноти. З появою мови розуміння різниці між теперішнім і минулим отримало свої слова. А вже з винайденням писемності найосвіченіші особи почали записувати перекази, які чули від інших, про визначні події чи правителів і вести літописи — хронологію подій. Щось на кшталт щоденника чи історій в інстаграмі — тільки для королівства, царства чи міста-держави. Навіщо вони це робили? Мабуть, щоби передати набуті знання своїм нащадкам. Минав час, письменних людей ставало все більше, а відтак і різноманітних книжок, спогадів, романів, віршів... У 15 ст. Йоганн Ґутенберґ винайшов друкарський верстат. Ще років із 400 після цього "вивченням історії” називали читання всього, написаного раніше. Але поступово історія ставала справжньою наукою, яка почала вивчати найрізноманітніші сфери життя людини. Як жили наші предки? У що вони вірили? Чим снідали? На чому спали? У що вбиралися на свята? Чим бавилися діти? Як будували мости і фортеці? Мабуть, не залишилося такої шпаринки, до якої би не зазирнули історики в пошуках відповідей....

Навігація