Войти
Закрыть

Від Зборівського договору до Кам'янецької угоди

8 Клас

Обидві сторони активно готувалися до нової війни. Напередодні боїв чисельність коронних і козацьких сил була майже однаковою. Зіткнення військ відбулося поблизу міста Берестечка (нині райцентр на Волині). Коронне військо переправилося через р. Стир і отаборилося на її правому березі. Хмельницький, дочекавшись підходу татар під проводом хана Іслам-Гірея III, став навпроти, маючи 100 тисяч вояків та 120 гармат. Битва почалася 28 червня 1651 р. сутичками татарських загонів із підрозділами королівських сил. Протягом дня українсько-татарське військо атакувало противника, але завдати йому значних втрат удалося лише наступного дня з підходом підкріплення. Уранці 30 червня козацьке військо разом із татарами продовжувало атакувати. Польська артилерія зосередила вогонь на татарах, змусивши їх відступити. Під час наступного обстрілу отримали поранення сам кримський хан і його воєначальники. Налякані татари вдалися до втечі. Хмельницький із кількома старшинами кинувся навперейми, аби завернути їх. Але хан, відступаючи, силоміць вивів із собою гетьмана, позбавивши козаків єдиного командування. Ініціатива в битві перейшла до коронного війська. Аби залякати козаків, король наказав убити всіх полонених, більшість із яких були пораненими....
0 Переглянути

Практичне заняття. Богдан Хмельницький як політик і особистість

8 Клас

Богдан-Зиновій Хмельницький народився 27 грудня 1595 р. в сім’ї дрібного українського шляхтича Михайла Хмельницького в родовому маєтку на хуторі Суботові, що на Чигиринщині. Навчався у школі при одному із монастирів Києва та в єзуїтському колегіумі у Львові, володів кількома мовами. У 1620 р. у складі Чигиринської сотні реєстровців вирушив у похід до Молдови проти турків. У битві під Цецорою потрапив у полон. Звільнившись із полону, повернувся на службу до Чигиринського полку. Брав участь у Смоленській війні 1632—1634 рр. на боці Польщі, у морських походах проти Туреччини, у козацькому повстанні 1637—1638 рр. Повернувшись із походів, одружився з козачкою Ганною Сомківною. Мав трьох синів — Тимоша, Юрія та Остапа, який помер у дитинстві, і чотири доньки. Набуваючи військового досвіду, просувався старшинськими посадами. Обстоював інтереси війська запорозького у козацьких посольствах, зокрема на переговорах із польським королем. У 1648 р. на Запорозькій Січі підняв повстання проти Речі Посполитої, поклавши тим самим початок Національно-визвольній війні. Під час війни виявив себе як досвідчений полководець, вправний дипломат, видатний державний діяч. Помер у 1657 р. у Чигирині. Похований у Суботові в Іллінській церкві. 2. ЩО ГОВОРЯТЬ СУЧАСНИКИ ТА ІСТОРИКИ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ «ВЕЛИКОГО ГЕТЬМАНА» Прочитайте наведені оцінки та виділіть протилежні. Як ви вважаєте, чим можна пояснити таке різноманіття? Яка (які) з наведених оцінок збігаються з вашими думками? Чому?...
0 Переглянути

Українська козацька держава Війська Запорозького

8 Клас

Спочатку козацьке самоврядування поширювалося тільки на територію Запорозької Січі. Саме там уперше на українських землях утверджувалися демократичні засади. Спираючись на карту 3, визначте кордони козацької держави та її сусідів. Адміністративний поділ дублював структуру війська: територіальні одиниці відповідали бойовим підрозділам. Найнижчим був курінь, до якого входило від 10 до 40 вояків певного хутора, села чи частини міста. Очолював курінь виборний курінний отаман, а місцевою громадою, яка споряджала на війну козацький загін, у селах керував виборний війт. Курені об’єднувалися у сотню, якою командував призначений полковником сотник. Сотня зазвичай охоплювала до 200—300 вояків. Сотні об’єднувались у полки і підпорядковувались полковникам, призначеним гетьманом. Полкова старшина складалася з осавула, обозного, судді, писаря, хорунжого. Кількість полків не завжди була однаковою, а до складу полку могло входити від 11 до 22 сотень. Полковникам належали як військові, так і широкі адміністративні та судові повноваження. Резиденцією гетьманського апарату, а отже, і столицею держави, як і раніше, був Чигирин (нині райцентр на Черкащині)....
0 Переглянути

Початок Національно-визвольної війни українського народу

8 Клас

Розвиток фільваркового господарства призводив до зростання панщини, обезземелення селян та їх закріпачення. Особливої гостроти цей процес набув у південних і східних регіонах України, де більшість населення становили ще вільні селяни та козаки, які були готові захищати свої права й свободи. Про які причини масового незадоволення українського населення свідчать документи? Із записок польського публіциста середини XVII ст. Мусимо визнати, що ненависть поширюють великі податки, роботи... оренди та інші подібні тягарі, що вигадують урядники, орендарі, суддівські гачки, економи, котрі хотіли б збільшити прибутки своїх панів... З листа Богдана Хмельницького до польського короля (1647 р.) Пани, державці та старости нестерпно кривдять нас, позбавляючи не тільки майна, а й свободи, посягаючи на наші хутори, поля, ставки, млини, бджоляні десятини... І що тільки комусь із них у козаків сподобається, силою відбирають, а нас самих, безневинних, б’ють, до в’язниць кидають, багато кого з нашого товариства поранено й знівечено....
0 Переглянути

Перевірте свої знання з розділу «Українські землі наприкінці XVI — у першій половині XVII ст.»

8 Клас

Назвіть дати утворення унійної церкви; доби «героїчних походів»; походу козаків на Москву; Хотинської війни; козацько-селянських повстань; створення Києво-Могилянського колегіуму; видання «Ординації Війська Запорозького». Покажіть на карті Кримське ханство та шляхи набігів кримських татар; напрямки походів козаків на володіння Османської імперії та Московське царство; райони козацьких повстань 1620—1630-х рр. Поясніть терміни і поняття: «унійна церква», «греко-католицька церква», «полемічна література», «героїчні походи». Схарактеризуйте внутрішню і зовнішню політику кримських ханів; військово-політичну організацію козацтва; морські та суходільні походи козаків; традиції, звичаї та побут козаків; історико-культурні пам’ятки доби. Визначте причини й наслідки Берестейської унії; козацько-селянських повстань 1620—1630-х років....
0 Переглянути

Розвиток освіти і культури в першій половині XVII ст.

8 Клас

У 1615 р. у Києві на земельній ділянці, подарованій Галшкою Гулевичівною Богоявленському монастиреві, було створено школу, засновником якої став Ісайя Копинський. Опікування школою взяло на себе Богоявленське братство, тому вона й називалася Братською. Серед перших очільників школи (ректорів) були Іов Борецький, Мелетій Смотрицький, Касіян Сакович та ін. Згодом Київська братська школа об’єдналася зі школою Києво-Печерської лаври, заснованою Петром Могилою, що й започаткувало Києво-Могилянський колегіум (1632 р.). Програма навчання складалася з граматики, поетики, риторики і логіки та діалектики. Основною мовою навчання визначали латину, значно менше часу планували на вивчення грецької мови. Важливим елементом навчального процесу були диспути. Петро Могила створив при колегіумі книгозбірню, що згодом стала однією з найбільших в Україні. На чолі колегіуму стояв ректор, яким зазвичай був настоятель Київського Богоявленського монастиря. На відміну від братської школи в колегіумі вчителями були не світські особи, а ченці. Навчалися тут як українці, так і білоруси, греки, молдовани, серби та ін. На основі документа визначте, яким бачили братчики головне завдання навчального закладу....
0 Переглянути

Козацько-селянські повстання 20—30-х рр. XVII ст.

8 Клас

Після блискучої перемоги Речі Посполитої під Хотином у 1621 р., здобутої передусім завдяки 40-тисячному козацькому війську, уряд мусив виконувати свої обіцянки щодо збільшення козацького реєстру. Проте цього не сталося. За умовами миру козакам, навпаки, заборонялося судноплавство Дніпром та вихід у Чорне море. Було вирішено зменшити козацький реєстр до 3—5 тисяч. Це викликало нове загострення протиріч на українських землях, де зростало соціальне невдоволення. На які протиріччя вказує історик? Як, на вашу думку, реагувало українське населення на таке становище? Історик Петро Сас про становище українського населення у першій третині XVII ст. Домінуючі позиції в економіці посідали українські і польські магнати, які зосередили у своїх руках величезні масиви земель. Вони володіли десятками міст і містечок, тисячами сіл. Щоб збільшити виробництво сільськогосподарської продукції на продаж, шляхта і магнати організовували фільварки. Вони відбирали у селян земельні наділи, позбавляли їх особистої свободи і змушували виконувати кілька днів на тиждень панщину... Міщани також виконували різні повинності на користь своїх власників, старост, воєвод. Багато міст мали привілеї на Магдебурзьке право, але... водночас православні міщани... зазнавали тяжких національно-релігійних та економічних утисків....
0 Переглянути

Відновлення православної ієрархії

8 Клас

На противагу польській владі, яка підтримувала унійну церкву, серед суспільно активних кіл української шляхти, духовенства, міщан та козаків сформувався рух за власну конфесійну окремішність. На початку XVII ст. за Києво-Печерським монастирем було визнано право не підкорятися уніатському митрополитові. Монастир став центром православ’я. Було ініційовано заснування друкарні при монастирі та створення у Києві братства й братської школи. Благодійниця Галшка Гулевичівна подарувала свій двір у Києві для організації школи для дітей. На початку 1616 р. було укладено акт про заснування Київського Богоявленського братства, до якого записалося багато осіб з духівництва, шляхти, міщан. Згодом братство поповнили й козаки на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним, що давало право Війську Запорозькому опікуватися ним. На основі тексту та ілюстрацій розкажіть про створення Київського братства....
0 Переглянути

Практичне заняття. Українське козацтво

8 Клас

Запорозьке військо поділялося на піхоту, кінноту, артилерію. Козаки-піхотинці здобули неперевершену славу в Європі. Піхота майстерно билася з ворогами на суходолі, шикуючись зазвичай у три шеренги. Перша — стріляла, друга — подавала, а третя — заряджала рушниці. Запорозька піхота воювала і на морі у складі славнозвісних вітрильно-веслових козацьких флотилій. Кіннота в запорожців була менш численна за піхоту, але і її дії відзначалися військовою майстерністю. Запорозька кіннота вела наступ так званою «лавою», шикуючись півколом, атакуючи в такий спосіб ворога не лише з фронту, а й з флангів. Козаки були озброєні шаблями й списами, а також вогнепальною зброєю — мушкетами, пістолями, рушницями. Запорожців називали «рушничним військом». Крім того, у козаків були також бойові молоти, якірці та рогульки — їх застосовували проти ворожої кінноти. Хоча в меншій кількості, ніж рушниці, але козаки використовували й луки. Адже лук стріляв набагато швидше за тодішню рушницю, тож один лучник міг доволі ефективно прикрити десяток козацьких стрільців під час заряджання вогнепальної зброї. Окрім зброї і належної амуніції, кожен вояк мав сокиру, косу, лопату, мотузки, щоб насипати вали й будувати укріплення, а також зв’язувати вози в табір. На кожні 5—10 козаків був один віз, який перевозив зброю, боєприпаси, продукти, фураж для коней, лопати, сокири, пилки та інше. На окремих возах перевозили гармати....
0 Переглянути

Діяльність Петра Конашевича-Сагайдачного. Хотинська війна 1621 р.

8 Клас

Петро Конашевич-Сагайдачний походив з родини дрібного українського шляхтича із Самбора. Навчався в Острозькій академії. Наприкінці XVI ст. вирушив із Самбора на Запорожжя, де брав участь у численних походах козаків. Прозвисько Сагайдачний походить від слова «сагайдак», що означає «шкіряна торба, або дерев’яний футляр для стріл». Він швидко здобув на Січі високий авторитет: став обозним і керував усією артилерією, згодом очолив січове товариство, ставши кошовим отаманом, а потім гетьманом Війська Запорозького. Упродовж 1616—1622 рр. чотири рази обирався гетьманом Війська Запорозького. Помер від важкої рани, яку дістав у битві під Хотином, і похований у Києво-Братському монастирі. Перед смертю Сагайдачний заповів своє майно на освітні, благодійні і релігійні цілі, зокрема Києвському братству і Львівській братській школі. За гетьманування Сагайдачного остаточно визначилися особливості устрою Війська Запорозького. Склалися такі органи козацького самоврядування: військова рада, рада старшини. Відбувся поділ товариства на полки та сотні на чолі з полковниками і сотниками....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 201 202 203 204 205 206 207 208 209 ... 370
Назад

Навігація