Войти
Закрыть

Освіта і наука в Україні наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

9 Клас

Національна культура, як і все життя народу, формується під впливом тих чи інших історичних умов. Для української культури це було зникнення турецько-татарської загрози; припинення державного асиміляційного тиску Польщі; розвиток промислового виробництва й виникнення верстви «різночинців» — інтелігенції, яка в 1830—1840-х роках перебрала на себе справу розвитку культури. Українська культура зазнавала значного впливу європейської. Ідеї романтизму та класицизму (насамперед в архітектурі) мали в Україні багато прихильників. Особливого значення набув романтизм, який міцно поєднався з національними й соціально-визвольними потребами всіх пригноблених слов’янських народів. Засвоюючи ідеї романтизму, українські діячі культури проймалися ідеалами волелюбності, свободи, «відкривали» народ як джерело моралі, мудрості й краси. Умовою розвитку культури стала її капіталізація. Підприємці в пошуках прибутку прагнули задовольнити духовно-культурні запити «різночинців». Вони вкладали кошти у видання літературних творів, газет і часописів, постановку театральних вистав. Отже, заради отримання прибутку капіталісти також сприяли розвитку культури. Романтизм — ідейно-художній мистецький напрям, у центрі уваги якого перебуває народне життя, індивідуальність, наділені ідеальними рисами й прагненнями; світогляд, якому властива ідеалізація дійсності, мрійливість....
0 Переглянути

Європейська революція 1848—1849 рр. в українських регіонах Австрійської імперії

9 Клас

Революційна хвиля 1848 р., яка охопила всю Європу, увійшла в історію під назвою «весна народів». Це було пов’язано не лише з тим, що революційні події розгорнулися переважно навесні. Вони, наче весняні зміни в природі, несли народам надію на національне відродження, глибокі демократичні перетворення. Історичне джерело У маніфесті до всіх народів Австрійської імперії, і насамперед до українців Східної Галичини, лідери українського національного руху писали: «Але, як усе на світі з часом минає, як по зимі прикрій весна наступає, так, браття, і цей сумний стан змінився через конституцію. Це велике право, це велике добродійство — це сонце, що, як усім, так і русинам, засвітило й до нового життя нас пробудило... Уставайте ж, браття, уставайте з довгого сну вашого, бо вже час. Станьте, але не до звади й незгоди, але двигнімося разом, щоб піднести народність нашу й забезпечити дані нам свободи». Немов весняна повінь, революція поширилася в Європі, а з нею разом — й усвідомлення народами своєї національної самобутності та соціальних інтересів. 24 лютого 1848 р. революція спалахнула в Парижі. Революціонери скинули короля й знову проголосили Францію республікою. Революційна хвиля швидко досягла Австрійської імперії. 13 березня повстали мешканці Відня. Усевладний канцлер князь Меттерніх — символ реакції в Європі — мусив утікати до Англії, перевдягнувшись жебраком. 15 березня революція докотилася до Берліна й Будапешта, а вже 18-22 березня масові народні демонстрації відбулися у Львові, Чернівцях та Ужгороді....
0 Переглянути

Пробудження національного життя в Західній Україні

9 Клас

Утвердження національної свідомості в західноукраїнському аграрному, традиційному й пригнобленому колонізаторами суспільстві було процесом важким і повільним. За винятком духівництва, тут не було соціальних верств, здатних сприйняти ідею народності, а згодом і національну ідею. Однак західноукраїнський священик мало чим відрізнявся від своїх парафіян за матеріальним і культурним рівнем, широтою світогляду. Відробляючи панщину, він не мав ні знань, ні часу, ні духовних сил, щоб замислюватися над становищем свого народу, його історією, сьогоденням і майбутнім. Реформи церковного життя, проведені Габсбургами, підвищили матеріальний і культурний рівень духовенства та водночас віддалили його від народу, його культури й рідної мови, якою священики спілкувалися тільки зі своїми неосвіченими парафіянами. Незважаючи на це, частина молодих духівників усвідомлювала, що своїм кращим становищем вони завдячують пригніченому, нужденному народу. Вони відчували моральний обов’язок перед селянами, з якими разом росли, спілкувалися, ріднилися духовно. Молоді священики прагнули вивести свій народ з пітьми неосвіченості, злиднів, захистити його гідність, мову й культуру. За приклад для наслідування взяли чеський і польський національні рухи, а натхнення черпали з джерел французького Просвітництва й німецького романтизму. Вони відчули в піснях, звичаях і прислів’ях більше мелодійності, витонченості й мудрості, ніж у найпишніших барокових творах, придворних салонах і товстих філософських томах....
0 Переглянути

Українські землі в складі Австрійської імперії

9 Клас

У перші роки після приєднання Східної Галичини й у період наполеонівських воєн Австрія розглядала українські землі як тимчасове придбання та зону майбутніх воєнних дій. За таких обставин віденський уряд прагнув насамперед максимально скористатися людськими й сировинними ресурсами краю. Імперські кошти вкладали насамперед у дороги, які будували з урахуванням військових потреб. Навіть після послаблення міжнародного напруження політика щодо українських земель залишалася колоніальною: утримання в покорі поневолених українських регіонів, а в майбутньому, завдяки посиленому онімеченню, їхнє злиття з австрійською короною. Потрібно зазначити, що такі монархи, як Марія-Терезія та її син, Йосиф II, прагнули досягнути мети не за допомогою виключно силового імперського тиску, а завдяки політиці освіченого абсолютизму. Під впливом ідей Просвітництва ці монархи гарантією могутності своєї імперії вважали суспільство свідомих громадян, які вчасно сплачують податки. Щоб перетворити своїх підданих на таких громадян, Марія-Терезія та Йосиф II провели ряд реформ, спрямованих на підвищення освітнього рівня та зрівняння всіх мешканців у правах....
0 Переглянути

Загальноросійський і польський визвольні рухи на теренах України

9 Клас

Поступовий перехід від традиційного суспільства до модерного зумовив наростання незадоволення соціальної верхівки в Україні відсталими формами життя, які нав’язувала Російська імперія. Однією з форм дворянського протистояння російському самодержавству стало масонство. Масонство виникло в Західній Європі в середовищі інтелектуалів-гуманістів, які з моральних позицій засуджували політику державної влади й байдужість церкви до соціальних проблем суспільства: бідності, жебрацтва, злочинності, казнокрадства, обкрадання сиротинців, лікарень, зневаги до ветеранів, обманутих жінок, нехтування прав позашлюбних дітей тощо. Вони гаряче закликали владу до вирішення соціальних проблем, але та залишалася глухою. Шукаючи ефективних засобів утілення реформаторських ідей, інтелектуали-гуманісти у XVIII ст. створювали таємні товариства на кшталт середньовічних, оповитих таємничістю, цехів будівельників релігійних храмів. Масони заперечували завойовницьку політику й насильство як засіб суспільних перетворень. Наполягали на втіленні своїх цінностей лише за допомогою самопізнання й морального самовдосконалення. Масонами ставали переважно представники привілейованої верхівки суспільства....
0 Переглянути

Кирило-Мефодіївське братство

9 Клас

Розгортання процесів українського національного відродження та протистояння йому з боку імперських сил зумовило створення таємної організації Кирило-Мефодіївського братства. Ядро організації утворилося в Києві наприкінці 1845 — на початку 1846 р. з групи українських студентів, викладачів і чиновників. Його засновниками стали професор Київського університету М. Костомаров, молодий службовець губернської канцелярії М. Гулак і студент останнього курсу Київського університету В. Білозерський, Разом із засновниками в засіданнях братства брали постійну участь Т. Шевченко; письменник і педагог П. Куліш; полтавський поміщик, педагог і журналіст М. Савич, який здобув вищу освіту в Парижі, де й перейнявся ідеями Французької революції; поет-перекладач О. Навроцький; етнограф-фольклорист П. Маркович, поет і публіцист Г. Андрузький, автор правознавчого трактату «Ідеали держави», педагоги О. Тулуб, Д. Пильчиков, І. Посяда. Братство обрало своїм символом перших слов’янських релігійних просвітителів — святих Кирила та Мефодія. До організації приймали представників слов’янства незалежно від станового походження. Усі кириломефодіївці були рівноправними. Кожний член товариства складав присягу. За ескізами засновників братства було виготовлено кілька символів. Металеві персні з вигравіюваними іменами Кирила та Мефодія свідчили про належність їхніх власників до таємної організації. Першими власниками таких перснів стали М. Костомаров і М. Гулак. Організація мала й власну печатку з євангельським висловом: «І пізнаєте істину, й істина визволить вас». Її зберігав М. Костомаров....
0 Переглянути

Українське національне відродження в Наддніпрянській Україні

9 Клас

Імперія знищила державну автономію, політичну еліту, народну школу, скасувала козацьке військо, закріпачила селянство. Усе це — ознаки національної катастрофи. Однак український народ зберіг достатньо сил для захисту власної сутності. Завдяки чому? Державні селяни — нащадки козаків — залишилися вільним станом, завдяки чому третина мешканців Лівобережжя не зазнала кріпацтва й пов’язаного з ним духовного спустошення. Хоча на Лівобережжя прийшли суди загальноімперського зразка, проте закони, за якими вони судили, залишилися українськими. Майже всі посади в новій адміністративній структурі, починаючи з губернатора й закінчуючи канцеляристами, заміщали місцеві чиновники, які походили з колишньої козацької старшини. Частина з них швидко уподібнювалася російським дворянам, а частина зберігала пам’ять про Україну-Гетьманщину. Національні почуття живила утверджена за часів державної автономії національна культура й багата усна народна творчість. Як наслідок, пробудження національних почуттів розпочалося насамперед на Лівобережжі. Поштовхом до національного відродження в Україні стала боротьба за визнання прав на дворянство за нащадками української козацької старшини. Одразу після скасування Гетьманщини російський уряд визнав, що колишня українська військова й цивільна служба дають право на російське дворянство. Однак із часом «Герольдія» (імперська установа, що вирішувала питання про надання дворянства) почала активно скорочувати списки українських претендентів на дворянство за рахунок нащадків колишніх старшин і канцеляристів нижчих рангів....
0 Переглянути

Соціально-економічний стан Наддніпрянської України в першій половині XIX ст.

9 Клас

Втрата держави дорого обійшлась українському народові. Відстала кріпосницька Російська імперія загальмувала розвиток України, Білорусі та Балтії, запровадивши суспільні відносини й способи господарювання, які були для Західної Європи застарілими. На українських землях запанували російські й польські поміщики. Вони володіли величезними земельними багатствами, однак не вміли й не бажали організувати прибуткове господарство. Водночас життя вимагало від них щоразу більших витрат, насамперед на навчання дітей в університетах, нерідко за кордоном. Поміщиків спокушало європейське життя, вони хизувалися один перед одним подорожами до європейських столиць і курортів, їх захопила мода на комфорт: розкішні будинки й меблі, дорогі картини, великі бібліотеки, європейський одяг. Прихильниками інтенсивного способу господарювання були окремі високоосвічені поміщики, яких об’єднав у «Філотехнічне товариство» Василь Каразін. Товариство проіснувало лише 7 років, його членами були приблизно 100 землевласників з різних губерній....
0 Переглянути

Наддніпрянська Україна в системі міжнародних відносин

9 Клас

Оскільки в XIX ст. Наддніпрянщина ввійшла до складу Російської імперії, великі держави розглядали її територію лише як вигідний стратегічний плацдарм для імперських наступів, а український народ — як військовий чи трудовий ресурс. На початку XIX ст. Наддніпрянська Україна була задіяна в протистоянні Російської та Османської імперій. Використовуючи гасло захисту православної віри, Росія заповзялася завоювати Подунав’я, Балкани, Кавказ і Закавказзя. Це й стало причиною російсько-турецької війни 1806—1812 рр. Оскільки основні бойові дії розгорталися на Балканах, Україна відіграла роль близького тилу й бази постачання російської армії. У шести українських губерніях було проведено набір земського ополчення: по кілька тисяч «ополченців» з кожної губернії. Селян зобов’язали постачати для армії фураж і провіант, волів, коней, вози. їх же відмобілізовували в район бойових дій як погоничів. Історичний факт Про масштаби використання українських ресурсів свідчать такі дані: лише дві губернії Лівобережжя змушені були надати армії 14 тис. волів, 1 тис. коней, 6 тис. возів і мобілізувати 4 тис. погоничів. Одним із районів активних бойових дій стала Південна Бессарабія, заселена переважно українцями. Особливо жорстокі бої тут відбулися за відому фортецю Ізмаїл. Зрештою російські війська здобули ряд перемог на Дунаї. За умовами Бухарестського мирного договору 1812 р. Росія отримала лівий берег гирла Дунаю та Бессарабію в межиріччі Дністра й Пруту. До імперії відійшли й землі, заселені українцями: Хотинський, Ізмаїльський та Акерманський повіти.
...
0 Переглянути

Історія України 9 клас Струкевич (нова програма)

9 Клас

У цьому навчальному році ви вивчатимете історію «довгого» XIX ст. Таку назву воно отримало тому, що визначальні історичні явища й процеси, характерні для 1801-1900 рр. — власне XIX ст., — сформувалися ще наприкінці XVIII ст. внаслідок змін, викликаних початком Французької революції (1789), і тривали аж до вибуху Першої світової війни (1914). Для українців XIX ст. виявилося довгим випробуванням на життєздатність. Зазнавши історичної катастрофи, утративши державу, провідні верстви, народну школу, автономну церкву й особисту свободу, український народ вистояв. Як засвідчує історія, не всі народи витримували таке випробування. Колоніальне становище України в Російській імперії принципово відрізнялося від становища, наприклад, Польщі, Фінляндії, балтійських земель. Проводячи на всіх загарбаних окраїнах політику національного гноблення, імперський уряд усе ж таки визнавав існування польського, фінського й балтійських народів. Однак щодо українців царат проводив політику повної русифікації, не визнавав за ними навіть права називати себе українцями, а свою землю — Україною. Вистояти на історичній арені нашому народові допомогла багатогранна народна культура. Дотримуючись своєї культурної самобутності, звичаїв і традицій, повстаючи проти кріпацтва, наш народ домігся особистої свободи. Він викохав нову еліту, яка перетворила його на націю культурну. На межі XIX і XX ст. його кращі сини й дочки розпочали боротьбу за політичні права й свободи народу, зокрема й за право на державну самостійність. Відтоді Україна стала на шлях перетворення української нації культурної на націю політичну....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 282 283 284 285 286 287 288 289 290 ... 370
Назад

Навігація