Войти
Закрыть

Україна наприкінці 1919 — на початку 1920 р.

10 Клас

Наприкінці 1919-го — на початку 1920 р. більшовики втретє взяли під контроль більшу частину території України. На цей раз червоні стали обачнішими. У грудні 1919 р. вони оголосили, що визнають самостійність УСРР. Це була демагогічна політична заява, оскільки насправді ставилися завдання за будь-яку ціну не допустити відокремлення України від радянської Росії. Обіцяно було лише реалізувати право на використання української мови, що означало відмову від русифікаторської політики. Для посилення впливу радянської влади в Україні на місця скеровували агітаторів, яких один з більшовицьких лідерів Л. Троцький переконував: «Без українського вугілля, заліза, руди, хліба, солі, Чорного моря Росія існувати не може». Особливо важливим для більшовиків було завоювати прихильність селян, які становили в Україні більшість населення. Тому безоглядне насадження колективних господарств було припинено. Новий земельний закон проголошував добровільність у створенні артілей і комун. Поміщицькі, монастирські й удільні землі, конфісковані радянською владою, передавалися селянам без викупу....
0 Переглянути

Україна в другій половині 1919 року

10 Клас

У той час, як Армія УНР відступала на Волинь, на зайнятих більшовиками територіях Центральної України розгортався селянський повстансько-партизанський рух. За кілька тижнів невдоволення більшовицьким режимом переросло у відкриті повстання. Передусім заворушення спалахнули на Київщині, поширившись звідти на Полтавщину, а згодом — на Чернігівщину та Поділля. Одне із перших великих антибільшовицьких повстань спалахнуло на Київщині, підняте отаманом Зеленим (Д. Терпило). 10 квітня 1919 р. повсталі навіть зайняли Київ. Проте у травні 1919 р. більшовикам вдалося здолати збройний виступ. Та, незважаючи на деякі невдачі, повстанський рух в Україні розростався далі. Так, лише впродовж квітня — першої половини червня 1919 р. в Україні відбулося 328 збройних виступів проти більшовицької влади. Повсталі здебільшого виступали під гаслом «За радянську владу без комуністів!». Такий рух супротиву був визначений більшовиками як «бандитизм», «куркульська контрреволюція», із яким потрібно нещадно боротися. Згідно з партійною постановою «Про придушення куркульської та білогвардійської контрреволюції на селі» від 17 липня 1919 р., впроваджувалася кругова порука, узяття заручників, військова блокада сіл тощо. Але, незважаючи на жорстокі каральні заходи, селянський рух наростав....
0 Переглянути

Західноукраїнські землі у 1918-1919 рр.

10 Клас

В умовах прийдешнього розпаду Австро-Угорщини 10 жовтня 1918 р. на нараді Української парламентської репрезентації вирішили скликати у Львові зібрання представників усіх українських земель, що входили до Австро-Угорщини, й сформувати на ньому Українську Національну Раду. Вона повинна була стати установчими зборами («українською конституантою»), що здійснять самовизначення українського населення імперії. 18 жовтня 1918 р. Українська Національна Рада, яку очолив Євген Петрушевич, проголосила утворення з українських земель Австро-Угорщини української держави, яку пізніше назвали Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). Цю дату вважають днем її заснування. Тим часом у Кракові утворилася Польська ліквідаційна комісія, що мала на меті перебрати владу від австрійської адміністрації Галичини. 31 жовтня, напередодні прибуття представників Польської ліквідаційної комісії до Львова, делегація Української Національної Ради зустрілася з австрійським намісником й зажадала передачі їй державної влади у Східній Галичині, однак той відмовив. Тоді у ніч з 31 жовтня на 1 листопада вояки УСС під керівництвом сотника Дмитра Вітовського, випередивши поляків, взяли владу у Львові. Ці події увійшли в історію як «Листопадовий зрив» або «Листопадовий чин»....
0 Переглянути

Україна наприкінці 1918 — у першій половині 1919 р.

10 Клас

В умовах загострення кризи гетьманського режиму П. Скоропадського в Україні активізувалися сили, які виступали за відновлення УНР. У серпні 1918 р. в Києві створили Український національний союз (УНС), на чолі якого став В. Винниченко. Союз виступав за утвердження демократичної суверенної української держави парламентського типу. Він погоджувався визнати гетьмана главою держави за умови обрання нового складу уряду, за своєю участю, й обрання на Всеукраїнському конгресі вищого законодавчого органу — Державної Ради. Поміркована частина членів УНС схилялася до порозуміння з гетьманською владою, радикальна — наполягала на повстанні та її поваленні. Проте створення 24 жовтня 1918 р. гетьманом коаліційного уряду, до якого увійшло п’ять представників УНС, не сприяло консолідації суспільства, а «федеративна грамота» остаточно поховала всі сподівання на порозуміння....
0 Переглянути

Українська Держава

10 Клас

Павло Скоропадський (1873-1945 рр.) — військовий, державний і політичний діяч. Нащадок славного козацького роду Скоропадських. Брав участь у російсько-японській війні (1904-1905 рр.). Із присвоєнням звання генерал-майора був зарахований до імператорського полку. У роки Першої світової війни дослужився до чину генерал-лейтенанта, командував 34-м корпусом на Волині. Був нагороджений Георгіївським хрестом IV ступеня. Революція 1917 р. змінила долю генерала. Він став командувачем 1-го українізованого корпусу російської армії, що перетворився на одну з найбільш боєздатних частин тогочасного війська. Саме вояки цього корпусу врятували УЦР від наступу збільшовизованих частин на Київ. Дії Скоропадського сприяли зростанню його авторитету. У жовтні 1917 р. обраний гетьманом «Вільного козацтва». 29 квітня 1918 р. у Києві відбувся Всеукраїнський хліборобський конгрес, на якому зібралося 6432 делегати від семи українських губерній (Київська, Полтавська, Чернігівська, Подільська, Волинська, Херсонська, Харківська). Це були заможні селяни та великі землевласники. Вони вимагали припинити соціальні експерименти й відновити гетьманат — історичну форму української державності. На цьому конгресі П. Скоропадський був одностайно проголошений гетьманом. У ніч на 30 квітня прихильники П. Скоропадського та німецькі підрозділи заволоділи державними установами і розігнали УЦР. Ніхто — ні в Києві, ні в провінції — не став на захист Центральної Ради. Напередодні перевороту Скоропадський заручився підтримкою німецько-австрійського військового командування. Була укладена відповідна угода....
0 Переглянути

Вигнання більшовиків та розвиток УНР взимку-навесні 1918 р.

10 Клас

Після проголошення незалежності УНР IV Універсалом вона виступала як рівноправний учасник переговорів у Бресті-Литовському. 9 лютого 1918 р. УНР підписаламирний договір із Центральними державами. Він став першим у новітній історії міжнародним договором, укладеним Україною. Відповідно до нього, стан війни між воюючими сторонами скасовувався, відновлювалися державні кордони України (Холмщина і Підляшшя визнавалися її територією), економічні зв’язки і дипломатичні відносини. Окремо було підписано таємну декларацію з Австро-Угорщиною, за якою заселена українцями частина Галичини (Східна Галичина) об’єднувалася з Буковиною в окремий коронний край імперії. Непроста ситуація, що склалася в цей час на території УНР, примусила українську делегацію просити негайної допомоги. Центральні держави були зацікавлені допомогти УНР у зв’язку з тим, що умови мирного договору передбачали постачання українською стороною до липня 1918 р. 60 млн пудів зерна, м’яса, круп, іншої сільськогосподарської продукції та сировини. 27 лютого 1918 р. 450 тис. німецько-австрійських військ розпочали просування в Україну, наступаючи на Київ. Перед ними, за домовленістю з УЦР, рухалися українські частини. 1 березня більшовики без бою залишили Київ, і кияни побачили на вулицях нечисленні загони українського війська — Січових стрільців Є. Коновальця, гайдамаків Симона Петлюри й вояків окремого Запорозького загону Костянтина Прісовського. Наступного дня до Києва прибула німецька армія....
0 Переглянути

Події 1917 року в Криму

10 Клас

Станом на 1917 р. Кримський півострів був частиною Таврійської губернії. Населення губернії станом на середину 1916 р. становило понад 2 млн осіб; в його складі були 34 % національності. З них 35 % становили кримські татари, 33 % — росіяни, 11,8 % — українці. Чисельність кримських татарів унаслідок цілеспрямованої політики російської влади за 130 років її панування (1783-1917 рр.) скоротилася з 4 млн до 150 тис. осіб. За характером економічного розвитку Кримський півострів, як і раніше, був переважно сільськогосподарським регіоном, на території якого виросли невеликі промислові центри. У роки Першої світової війни Крим став прифронтовою зоною. Півострів був важливою базою для дій проти комунікацій Четверного союзу в Чорному морі та постачання російської армії, що діяла на Кавказькому фронті. • Яку частину населення Криму становили кримські татари? 2. Крим на початковому етапі Російської революції 1917 р. Звістка про повалення самодержавства активізувала суспільно-політичне життя півострова. Найбільш численною і впливовою була загальноросійська партія есерів. Вплив більшовиків був мізерним: в Криму їх налічувалося не більше декількох десятків осіб. Серед українських партій найбільш впливовими були українські есери. Існувало два первинні осередки УСДРП....
0 Переглянути

Перша війна більшовицької Росії з УНР та проголошення незалежності УНР

10 Клас

Проголошення III Універсалу і подальші державотворчі заходи УЦР призвели до стрімкого розгортання конфлікту з Раднаркомом Росії, який Центральна Рада не визнавала урядом всієї Росії. Своєю чергою, Раднарком не визнавав УЦР на тій підставі, що та не проголосила радянську владу в Україні. Також віддані Центральній Раді військові частини активно роззброювали й висилали до Росії загони Червоної гвардії та збільшовизовані частини російської армії, небезпідставно вбачаючи в них загрозу. УЦР видала наказ українізованим підрозділам колишньої російської армії перебазуватися в Україну, де був створений Український фронт у Першій світовій війні, а донським і кубанським козачим формуванням дозволила повернутися через Україну додому. При цьому на всьому фронті діяв режим перемир’я. Спроба більшовиків здійснити збройну ліквідацію УЦР внутрішніми силами зазнала невдачі. Їм залишалося сподіватися на мирне усунення УЦР через скликання з’їзду рад і військову допомогу з радянської Росії. На початку грудня 1917 р. почалася підготовка до Всеукраїнського з’їзду рад. На захід запрошувалися представники губернських, міських і повітових рад робітничих, солдатських і селянських депутатів переважно з промислових районів і великих міст, які перебували під впливом більшовиків. Представництво селян усіляко обмежувалося. Натомість УЦР спрямувала понад 2 тис. делегатів від селянських спілок та українізованих військових частин. 17 грудня, коли відкрив свою роботу з’їзд у Києві, то прихильників більшовиків на ньому виявилося лише 127 із 2,5 тис. депутатів. Делегати висловили підтримку діям Української Центральної Ради та її уряду. Вони засудили ультиматум Раднаркому Росії від 17 грудня 1917 року з вимогами до УНР. РНК вимагав від УЦР припинити пропускати донські та кубанські козачі формування, а також не роззброювати частини Червоної гвардії....
0 Переглянути

Проголошення Української Народної Республіки

10 Клас

7 листопада 1917 р. в Петрограді більшовики в результаті збройного виступу повалили Тимчасовий уряд. На II Всеросійському з’їзді рад робітничих і солдатських депутатів був утворений новий російський уряд — Рада народних комісарів (РНК) на чолі з В. Леніним, а Росію проголошено Республікою рад робітничих, солдатських і селянських депутатів (Радянською Росією). Щоб привернути на свій бік населення, більшовики відразу оприлюднили Декрет про мир і Декрет про землю, які відображали головні прагнення народу в революції. Декрет про мир закликав усі воюючі держави негайно припинити війну та розпочати переговори про мир без будь-яких умов. Декрет про землю скасовував приватну власність на неї, надавав право користування землею всім громадянам Росії, що виявляли бажання обробляти її власною працею. Одержавши повідомлення про події в Петрограді, у Києві Мала Рада УЦР зібралася на закрите засідання, де було створено Крайовий Комітет з охорони революції в Україні, відповідальний перед УЦР. У відозві до населення Комітет заявив, що його влада поширюється на дев’ять українських губерній. Але він не зумів організувати своєї роботи та передав власні функції Генеральному Секретаріату. У результаті склалася своєрідна ситуація, за якої в Києві протистояли одна одній три сили: УЦР і віддані їй збройні формування, прибічники Тимчасового уряду, що групувалися навколо штабу Київського військового округу, більшовики, які мали загони Червоної гвардії, керовані військово-революційним комітетом (ревкомом). Штаб КВО 10 листопада 1917 р. заарештував більшовицький ревком і почав роззброєння загонів Червоної гвардії. У місті спалахнули бої, що тривали три дні, не визначивши переможця. Тоді 13 листопада в протистояння втрутилися війська УЦР. Вони зайняли ключові пункти й установи міста. Таким чином, УЦР перебралавладу до своїх рук. Більшовики визнали її крайовим органом влади в Україні....
0 Переглянути

Проголошення автономії України

10 Клас

26 травня 1917 р. Українська Центральна Рада направила до Петрограда делегацію, очолювану В. Винниченком, для переговорів із Тимчасовим урядом та Радою робітничих і солдатських депутатів. Планувалося вирішити питання про автономію України, утворення на основі УЦР крайового органу влади, заснування посади комісара України при Тимчасовому уряді, українізацію фронтових частин тощо. Проте шестиденні переговори завершилися безрезультатно. Тимчасовий уряд повідомив, що не може визнати УЦР виразницею волі всього українського народу, а розв’язання питання автономії України належить всеросійським Установчим зборам. Тим часом на підтримку УЦР висловився I Всеукраїнський селянський з’їзд. 18-23 червня 1917 р. у Києві провели II Всеукраїнський військовий з’їзд, який засудив політику Тимчасового уряду щодо України, запропонував УЦР більше не звертатися до нього й «негайно приступити до твердої організації краю... тобто до фактичного переведення в життя підвалин автономного ладу». 23 червня 1917 р. в останній день Всеукраїнського військового з’їзду В. Винниченко, за дорученням УЦР, оголосив «Універсал Української Центральної Ради до українського народу в Україні й поза нею сущого». У ньому проголошувався намір самостійно розбудовувати автономію України....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 315 316 317 318 319 320 321 322 323 ... 370
Назад

Навігація