Войти
Закрыть

Внесок України у формування європейської цивілізації

8 Клас

У 1569 р. було укладено Люблінську унію, яка зумовила значні зміни у розвитку українських земель. Безумовно, були негативні наслідки. Так, одразу після утворення Речі Посполитої розпочався доволі сильний тиск на українську православну релігійну та політичну еліту. Українські території втратили ту роль, яку вони відігравали у Великому князівстві Литовському, будучи фактично однією з потужних державотворчих сил цієї інституції. Натомість, зважаючи на те, що влада Речі Посполитої активно підтримувала контрреформацію у Східній Європі, розпочалася активна діяльність єзуїтів. Однак були і позитивні наслідки. Більшість етнічних українських територій опинилася у складі однієї держави. Українська еліта після Люблінської унії зазнавала потужного впливу політичних та релігійних загальноєвропейських процесів. Українські території потрапили під вплив польської шляхти у період, що називають «золотим віком» Польщі, добою найвищого розквіту її політичної культури. Розгляньте картину на с. 217. На ній зображено події 1581 р., коли військо короля Стефана Баторїя взяло в облогу Псков. Який художній образ політичної еліти Речі Посполитої створив митець? Дізнайтеся більше про сюжет картини з додаткових джерел....
0 Переглянути

Здобутки українського суспільства. Особливості суспільного життя України XVI-XVIII ст.

8 Клас

Протягом XVI XVIII ст. козацтво різними способами намагалося утвердити свої привілеї, а під час Національно-визвольної війни заснувало власну державу І хоча Гетьманщина не встояла у боротьбі з могутніми сусідами, на думку історика Ореста Субтельного, «Гетьманщину не тільки не забули — пам’ять про неї допомогла започаткувати нову добу в українській історії, позаяк саме з нащадків старшини вийшло багато діячів, що сприяли формуванню національної свідомості українців. Історія Гетьманщини стала ключовим явищем національної історії та державотворчих змагань. Приклад самоврядування, що вона дала, надихає й сучасних українців у їхніх прагненнях створити свою власну національну державу». Чи погоджуєтеся ви з думкою Ореста Субтельного? Пригадайте, як розвивалася козацька державність. Які її риси можна вважати актуальними і сьогодні? Варто пам’ятати про початок промислового перевороту, становлення ринкових відносин, появу нових суспільних груп, поширення політичних прав, зародження нових явищ у науці та мистецтві. Як ви вважаєте, чому прогресивні економічні зміни, які відбувалися на землях Нової Січі, викликали занепокоєння в російського імперського уряду? Чи можемо ми поставити господарювання у Новій (Підпільненській) Січі на один рівень з економічними змінами у європейських країнах? Чому? У часи Просвітництва все більше мислителів, філософів, юристів замислювалося про права людини та покращення державного устрою для захисту цих прав. Так, демократичний устрій Запорозької Січі, виборність козацької старшини, запозичення елементів шляхетської демократії, «Пакти та конституції законів і вольностей Війська Запорозького» (Бендерська конституція) можна вважати значними здобутками козацької держави Гетьманщини....
0 Переглянути

Практична робота. Козацькі літописи XVII-XVIII ст. як історичні джерела

8 Клас

Козацькі літописи — умовна назва групи історичних пам’яток (поміж ними є як власне літописи, так і повісті, щоденники та мемуари) про козацьку добу в українській історії. Найчастіше до них зараховують три джерела: Літопис Самовидця, Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки та Літопис Самійла Величка. Вони справили потужний вплив на подальший розвиток української історичної науки. До прикладу, на основі Літопису гадяцького полковника Григорія Грабянки було створено «Короткий опис Малоросії», який, своєю чергою, став базовим для інших пам’яток. Досліджуємо історичне джерело 1. Літопис Самовидця — одне із джерел вивчення історії українського козацтва другої половини XVII ст. Його написав сучасник (самовидець) описаних подій, що відбувалися на Стародубщині. Цей літопис зберігся до наших днів у кількох списках XVIII ст. Кожен список має доповнення і скорочення, однак жоден із них не містить назви твору та імені автора. Текст літопису дослідники поділяють на дві частини. Перша охоплює події 1648-1672 рр. і має характер історичних мемуарів, друга — 1673-1702 рр. і містить щоденникові записи. Літопис написаний книжною українською мовою, близькою до народнорозмовної....
0 Переглянути

Архітектура. Образотворче мистецтво. Музика

8 Клас

У XVIII ст. бароко все ще було панівним стилем в архітектурі. Розгляньмо шедеври зодчества того часу й дізнаймося про їхніх творців. Відомі барокові споруди Києва та інших міст зведені за ідеями Івана Григоровича-Барського. Це і Покровська церква у Києві, і собор Різдва Богородиці у Козельці на Чернігівщині. Справжніми перлинами українського бароко є будівлі Києво-Печерської лаври, зведені архітектором Степаном Ковніром. За його проектами також споруджено дзвіниці на Ближніх та Дальніх печерах, храм у Китаєві, Кловський палац та інші пам’ятки українського бароко. Справжнім шедевром є Ковнірівський корпус на території Верхньої лаври — колишнє службове монастирське приміщення. У Києві працював ще один славетний архітектор — Йоган-Готфрід Шедель, німець за походженням. Тут він побудував дзвіницю Софійського собору, Браму Заборовського, надав барокових форм будинку митрополита у Софійському монастирі. У 1731-1744 рр. Шедель звів славетну Велику дзвіницю Києво-Печерської лаври, яка на той час була найвищою спорудою не тільки в Україні, а й на теренах всієї Російської імперії....
0 Переглянути

Освіта і наука. Києво-Могилянська академія. Григорій Сковорода

8 Клас

Політика Російської, а з кінця XVIII ст. і Австрійської імперії щодо українських територій значно впливала на розвиток освіти і науки України загалом. На території Гетьманщини, наприклад, рівень шкільної справи був доволі високим. Дослідниця Наталя Полонська-Василенко зазначала: «Початкових шкіл в Гетьманській Україні було дуже багато. У XVIII ст. майже кожне село мало свою школу. Існували ці школи при церквах, навчали в них дяки. В монастирях теж були школи, в яких навчали ченців». Так, на початковому курсі, що тривав три роки, діти вчилися читанню та письму. Зауважте, що у Гетьманщині та Слобідській Україні шкіл було багато, а от на Правобережжі для українських селян початкова освіта була практично недоступна, оскільки майже всі школи перебували під контролем єзуїтів. У 1782-1786 рр. Російська імперія провела освітню реформу. Відтак із 1786 р. у губернських містах було запроваджено головні народні училища (чотирикласні навчальні заклади з п’ятирічним курсом навчання), а в повітових — малі народні училища (двокласні навчальні заклади з дворічним курсом навчання). Навчання в таких школах було безстановим і безоплатним....
0 Переглянути

Правобережна і Західна Україна в другій половині XVIII ст.

8 Клас

Ще Іван Мазепа намагався скористатися наказом Петра І придушити повстання Семена Палія, щоб об’єднати Лівобережну і Правобережну Гетьманщину Але після його поразки та поразки його наступника Пилипа Орлика згідно з міжнародними договорами 1711-1714 рр. Правобережжя остаточно було визнано територією Речі Посполитої. Відновлювалися колишні порядки, зокрема поділ українських правобережних територій на Брацлавське, Волинське, Київське та Подільське воєводства. Шляхтичі прагнули відродити економічне життя, тому створювали у своїх володіннях слободи. Селян, які там оселялися, на певний час звільняли від податків. Але поступово у шляхетських маєтках відновилися панщина та відбуття повинностей, посилився наступ на права православних і греко-католиків. Після ліквідації козацтва в Правобережній Україні не було сили, здатної вести боротьбу за поновлення прав і вольностей. Стихійними борцями проти соціально-економічних та релігійних утисків стали гайдамаки. Гайдамаки — самоназва народних повстанців у Правобережній Україні, що залишалася до кінця XVIII ст. під владою Речі Посполитої. Уперше слово «гайдамаки» згадано у писемних джерелах від 1714 р. Гайдамацький рух виник у першій половині XVIII ст. на Волині та Західному Поділлі, але незабаром поширився на Київщину та Брацлавщину. Дослідники виділяють три хвилі розвитку руху: 1734-1738 рр., 1750 р. і 1768-1769 рр. — Коліївщину....
0 Переглянути

Південна Україна. Ліквідація Запорозької Січі

8 Клас

Катерина II у 1768 р. розпочала наступ Російської імперії на мусульманський Південь. Продовженням її політики стали російсько-турецькі війни 1768-1774 рр. і 1787-1791 рр., метою яких було загарбання території Кримського ханства та степових ногайців. Колись грізний південний сусід уже не був таким небезпечним, як його змальовувала імперська пропаганда. Відповідно до перепису 1740 р. тут налічувалося сорок вісім адміністративно-судових округів (кадаликів), що охоплювали дев’ять міст, і тисяча триста дев’яносто дев’ять сіл. До того ж ногайці у другій половині XVIII ст. вже вели напівосілий спосіб життя — займалися землеробством і скотарством. Російська імперія претендувала не тільки на економічно вигідний вихід до Чорного й Азовського морів. Вона планувала поширити свій вплив на всі народи. Ці грандіозні плани вимагали потужних ресурсів. Українські землі були зручним плацдармом і джерелом постачання війська продовольством, фуражем, транспортними засобами. Але ослаблення ворога та конфлікт між імперською кріпосною землеробською системою і використанням вільнонайманої праці вирішили долю Запорозької Січі. Розгляньте зображення на ст. 183. Які його деталі вказують на те, що це корогва, подарована імператрицею Анною Іоанівною козакам?...
0 Переглянути

Ліквідація гетьманства і козацького устрою в Україні

8 Клас

Період 1750-1764 рр. називають часом тимчасового уповільнення процесу російської експансії, оскільки у 1750 р. українські землі отримали надію на відродження колишніх вольностей. Чому так сталося? Дехто зважає на романтичну історію взаємин російської імператриці Єлизавети Петрівни та графа Олексія Розумовського, у минулому — сина козака із с. Лемеші на Чернігівщині. У 1744 р. імператриця відвідала батьківщину графа Розумовського. Козаки вирішили скористатися нагодою і звернулися до Єлизавети Петрівни із проханням відновити давні вольності, зокрема й гетьманство. Імператриця прихильно поставилася до прохання старшини. А гетьманом мав стати брат Олексія Розумовського — Кирило, який тоді навчався за кордоном. Становище Гетьманщини після рішення імператриці обрати гетьманом Розумовського дещо поліпшилося: її землі було звільнено від армійських постоїв та ліквідовано торговельні обмеження. За активної участі Розумовського у 1743 р. відновлено Київську митрополію, яку з 1722 р. було перетворено на архієпископію. А на початку березня 1750 р. у Глухові двадцятидворічного Кирила Розумовського було заочно обрано, а фактично призначено гетьманом. У липні 1750 р. новий гетьман прибув до Глухова, де його зустрічали духовенство, майже вся старшина і кілька тисяч козаків....
0 Переглянути

Імперський наступ на автономію Гетьманщини

8 Клас

Політика царату призводила до постійних чвар між полковниками і гетьманом. Особливості цього курсу яскраво охарактеризовано у листі князя Михайла Голіцина до канцлера Гаврила Головкіна: «Задля нашої безпеки в Україні треба насамперед посіяти незгоду між полковниками і гетьманом. Не треба виконувати прохань гетьмана. Коли народ побачить, що гетьман уже не має такої влади, як Мазепа, то, сподіваюсь, буде приходити з доносами». Тож Іванові Скоропадському першочергово потрібно було вирішувати внутрішні питання. Гетьман звернувся до царя із проханням підтвердити традиційні права та вольності, які запропонував розширити кількома пунктами. Насамперед повернути старшині право командувати козаками й усунути російських офіцерів. Відповідь Петра І була жорсткою: «Українці й так мають з ласки царя стільки вольностей, як жоден народ у світі». Відповіддю царя стали Решетилівські статті 1709 р., які зберігали контроль царату над фінансами, адміністративним апаратом, військом, зовнішньою політикою Гетьманщини. Тиск на гетьмана посилювався, адже здійснення вказівок із Санкт-Петербурга контролював московський резидент-наглядач. Суттєвих обмежень зазнали економічні права: важливі для розвитку торгівлі товари (прядиво, шкіри, сало, олію) можна було вивезти виключно через московські порти. Козаків було направлено на будівництво Ладозького каналу, де вони гинули так само, як і під час військових походів, які не стосувалися інтересів Гетьманщини....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 172 173 174 175 176 177 178 179 180 ... 370
Назад

Навігація