Войти
Закрыть

Пилип Орлик і його Конституція

8 Клас

Я, Пилип Орлик, новообраний Запорозького Війська гетьман, присягаю Господові Богу, славному в святій Трійці, на тому, що, будучи обраним, вільними голосами, за давніми правилами та звичаями військовими... незмінно виконувати: милість, вірність і... дбання до малоруської Вітчизни, матері нашої, про добро її посполитим, про публічну цілість, про розширення прав та вольностей військових... Пилип Орлик, гетьман Запорозького Війська рукою власною У день обрання гетьмана сталася ще одна важлива подія. Козацька Рада схвалила написану особисто Орликом «Конституцію прав і свобод Запорозького Війська». Варто зазначити, що насправді під словом «Військо» малась на увазі Україна. Прочитайте повну назву документа й визначте: між ким укладався договір. Що він мав засвідчити?...
0 Переглянути

Україна за гетьманування Івана Мазепи

8 Клас

Народився в с. Мазепинці (тепер Білоцерківський район Київської обл.) в сім'ї дрібного українського шляхтича. Навчався у Києво-Могилянській академії, потім в єзуїтській колегії у Варшаві. На кошти польського короля Яна Казимира здібного юнака послали в Голландію, Італію, Німеччину і Францію, де він вивчав основи фортифікації, гарматну справу та інші науки. Володів кількома мовами, грав на бандурі, добре знав літературу, військову справу, цікавився мистецтвом, писав вірші. Після завершення навчання перебував на дипломатичній та військовій службі у польського короля. Згодом перейшов на службу до гетьмана Петра Дорошенка, потім потрапив на Запорожжя. Тут Мазепа спочатку жив як простий козак, але згодом обійняв посаду генерального осавула. Після усунення царем Івана Самойловича Івана Мазепу було обрано гетьманом Війська Запорозького. Новий гетьман відразу підписав ще й Коломацькі статті, де підтверджувалися козацькі права та привілеї, зокрема, зберігалися права гетьмана і старшини на надані царем маєтки, 30-тисячне реєстрове військо, компанійські полки тощо. Водночас подальші українсько-московські відносини будувалися з позиції обмеження прав гетьмана....
0 Переглянути

Практичне заняття. Руїна: причини і наслідки

8 Клас

Назва «Руїна» — не вигадана; вона залишилася в народних спогадах, особливо відносно правобережної України, яка буквально була обернена на руїну; позбавлений свого народонаселення на деякий час той край перетворився на справжню пустелю... Олександра Єфименко Через якусь чверть віку, що минула з дня смерті Богдана, «Руїна» Правобережної України досягла свого апогею. Подільська, Брацлавська й більша частина Київського воєводства — ці перлини польської корони — перетворилися на пустелю... Далі в глибину краю пустеля робилася зовсім безлюдною. Розкішні ниви заростали бур’яном; ніде житла людського, ні ознаки стад, якими ще так недавно славилася Україна; здичавілі собаки вели жорстоку боротьбу за виживання з вовками... Припинився торговельний рух, заросли дороги... В українській історії то був один із найчорніших і найстрашніших періодів. Сучасні історики Петро Пиріг Період української історії другої половини XVII ст. відомий в історіографії як доба Руїни. За наступників Богдана Хмельницького (1648—1657 рр.) унаслідок загарбницької політики магнатсько-шляхетської Речі Посполитої, султанської Туреччини й Кримського ханства з одного боку, і гострих внутрішніх протиріч, викликаних чварами й боротьбою старшинських угруповань за оволодіння гетьманським престолом, з іншого, над Україною нависла серйозна загроза втрати територіальної цілісності....
0 Переглянути

Україна в останній чверті XVII ст.

8 Клас

В останній чверті XVII ст. територія Правобережної України значно зменшилась. Винищення поляками, турками, татарами мешканців міст і сіл, голод, епідемії, стихійні лиха, захоплення ясиру, переселення жителів до інших регіонів України та за її межі призвели до жахливого спустошення колись квітучого краю. Польський король Ян ІІІ Собеський назвав ці землі «страхітливою пустелею», адже було втрачено до 90 % населення. У результаті кількох війн право на володіння більшою частиною правобережних земель України здобула Османська імперія, що закріплювалося у відповідних міждержавних договорах. На території Західного Поділля турецький султан заснував провінцію Османської імперії з центром у м. Кам'янець. У 1673—1683 рр. ця територія поступово була зайнята польськими військами. Османська влада поширювалася лише на саме місто та невеликий район біля нього. Тут постійно відбувалися сутички між турецькими військами та підрозділами польської армії й українського козацтва. Інша частина Правобережжя, у межах Київщини та Східного Поділля, була надана султаном в управління українським гетьманам. Спочатку це був Ю. Хмельницький, який став маріонеткою в руках турків. У 1681 р. турки відправили Ю. Хмельницького назад до Стамбула (за іншою версією, його стратили). Правобережним гетьманом було призначено молдовського господаря Георге Дуку....
0 Переглянути

Правобережна та Лівобережна Гетьманщина у 60—80-х рр. XVII ст.

8 Клас

Більш освічені українці, а поміж ними й Дорошенко, бачили, що коли Богдан, котрий підняв на боротьбу за волю усю Україну, не зміг обійтися, щоб не піддатись під руку царя, то тепер треба було шукати чиєїсь міцної руки, щоб вона захистила знедолену, вилюднену через постійні війни Україну. Думка Дорошенка була така: зібрати її усю до купи, а як пощастить, то й самостійною зробити. Розуміючи наміри Москви і добре знаючи порядки та становище Польщі, він прагнув знайти собі захист десь, окрім них. Він шукав міцної руки, а такої ніде було шукати, окрім як у турецького султана. Із записок львівського єпископа Йосипа Шумлянського 1671 р. Петро Дорошенко дуже зміцнився, абсолютно у них панує й користується всенародною любов’ю. Перебуваючи у Чигирині... а також під час повернення назад, не чув про нього жодного поганого слова. Ці люди не хлопи, а самостійний народ. Зникли вже там грубіянство, тиранство, пияцтво й інші варварства. Наради з Тукальським проводить уночі або вранці. Достатки, пишність помітні — все це не яку козацького гетьмана, а як у найбільшого польського пана....
0 Переглянути

Від Переяславського договору до Андрусівського перемир'я

8 Клас

Юрій Хмельницький здобув ґрунтовну освіту. Певний час навчався в Київському колегіумі, добре знав церковнослов’янську, польську, латинську та грецьку мови. Юрій був хворобливим, що робило його малопридатним для військово-політичної кар’єри. З 1653 р., після загибелі свого старшого сина, батько розглядав його спадкоємцем гетьманської булави. На раді у квітні 1657 р. було ухвалено передачу йому гетьманської булави після смерті Богдана Хмельницького. Однак після смерті Богдана Хмельницького його було усунуто від гетьманства. 1659 р. під час повстання частини козаків проти Івана Виговського Юрія знову проголосили гетьманом. Вирішивши примиритися з Московською державою. його прихильники розробили проект договору з московським царем. Угода не лише відображала положення Березневих статей 1654, а й містила доповнення до них, спрямовані на зміцнення гарантій незалежності козацької держави. Проте під час переговорів у Переяславі московські воєводи відхилили український проект і нав’язали укладання нового договору, що отримав назву Переяславські статті 1659 р. Як ви оцінюєте Переяславські статті? Як, на вашу думку, реагували на них козаки? Чому? Які могли бути наслідки прийняття цього документа?...
0 Переглянути

Україна за гетьмана Івана Виговського

8 Клас

Після смерті Богдана Хмельницького в Україні склалася вкрай напружена ситуація. Воєнні поразки і загострення українсько-московських відносин через ігнорування царським урядом інтересів України посилювали соціальну напругу. Тривала війна викликала різке погіршення матеріального становища селянства і козацтва. Чимало козаків, які не отримували платні за службу, зосередилися на Запорозькій Січі, котра перетворилася на осередок соціального невдоволення. Після Богдана Хмельницького старшинська рада обрала Івана Виговського гетьманом до повноліття Юрія Хмельницького. А вже за місяць генеральна рада в Корсуні обрала його повноправним гетьманом Війська Запорозького. Які факти з біографії Виговського свідчать про його адміністративний та військовий досвід? Іван Виговський — гетьман України (1657—1659), талановитий адміністратор, воєначальник і дипломат. Народився у сім'ї православного шляхтича. Ймовірно, закінчив Київську братську школу, володів латиною, церковнослов'янською, російською і польською мовами. У битві під Жовтими Водами 1648 р. потрапив до татарського полону, однак був викуплений Богданом Хмельницьким і став особистим писарем гетьмана. З 1650 р. Генеральний писар. Сформував і очолив козацький уряд при гетьмані — Генеральну військову канцелярію. Брав участь у більшості воєнних операцій. Займався розробкою і був присутнім під час укладання Зборівського, Білоцерківського та Переяславського договорів....
0 Переглянути

Військово-політичний союз із Московським царством і похід на західноукраїнські землі

8 Клас

Шість років безперервної війни з Річчю Посполитою призвели до важкого становища українського населення. Було зруйновано сотні міст і сіл, занепадало сільське господарство, ремесла, торгівля. Воєнні дії, голод, епідемії, захоплення татарами ясиру, втеча людей у спокійніші землі спричинили скорочення населення більш ніж на 40 % і вдвоє — чисельності війська. Пошуки виходу зі складної ситуації спонукали українське керівництво до переговорів з Москвою щодо переходу під покровительство царя Олексія Михайловича. Московська держава, яка вичікувала остаточних наслідків багаторічної українсько-польської війни, зважаючи на звернення Богдана Хмельницького про допомогу до царя Олексія Михайловича, врешті-решт зробила рішучий крок. Земський собор у Москві 1 жовтня 1653 р. ухвалив просити царя прийняти Україну «під свою государеву високу руку». Порівняйте оцінки союзу козацької України з Московією, які надали російський та український історики. Російський історик кінця XIX ст. Василь Ключевський Москва боялася порушити мир з Польщею і спостерігала, як справа Хмельницького, зіпсована татарами під Зборовом та Берестечком, хилилася до занепаду... і, нарешті, коли країна вже нікуди не годилася, її прийняли під свою високу руку, щоб перетворити пануючі українські стани з польських бунтівників в озлоблених московських підданих. Український історик початку XX ст. Олександра Єфименко «...козацька Україна... приєдналася до Московської держави. Дарма представники української сторони намагалися надати акту приєднання форму договору. Непохитна наполегливість московських дипломатів зуміла перетворити його на милість. Московський воєвода з сильним гарнізоном одразу ж увійшов у Київ»....
0 Переглянути

Від Зборівського договору до Кам'янецької угоди

8 Клас

Обидві сторони активно готувалися до нової війни. Напередодні боїв чисельність коронних і козацьких сил була майже однаковою. Зіткнення військ відбулося поблизу міста Берестечка (нині райцентр на Волині). Коронне військо переправилося через р. Стир і отаборилося на її правому березі. Хмельницький, дочекавшись підходу татар під проводом хана Іслам-Гірея III, став навпроти, маючи 100 тисяч вояків та 120 гармат. Битва почалася 28 червня 1651 р. сутичками татарських загонів із підрозділами королівських сил. Протягом дня українсько-татарське військо атакувало противника, але завдати йому значних втрат удалося лише наступного дня з підходом підкріплення. Уранці 30 червня козацьке військо разом із татарами продовжувало атакувати. Польська артилерія зосередила вогонь на татарах, змусивши їх відступити. Під час наступного обстрілу отримали поранення сам кримський хан і його воєначальники. Налякані татари вдалися до втечі. Хмельницький із кількома старшинами кинувся навперейми, аби завернути їх. Але хан, відступаючи, силоміць вивів із собою гетьмана, позбавивши козаків єдиного командування. Ініціатива в битві перейшла до коронного війська. Аби залякати козаків, король наказав убити всіх полонених, більшість із яких були пораненими....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 204 205 206 207 208 209 210 211 212 ... 370
Назад

Навігація