Україна за гетьмана Івана Виговського
- 14-10-2022, 01:11
- 273
8 Клас , Історія України 8 клас Гупан, Смагін, Пометун
§ 24 УКРАЇНА ЗА ГЕТЬМАНА ІВАНА ВИГОВСЬКОГО
1. ЯКУ ПОЛІТИКУ ПРОВОДИВ ГЕТЬМАН ІВАН ВИГОВСЬКИЙ
Чому гетьманування Івана Виговського призвело до жорсткого соціального конфлікту між різними верствами козацтва?
Після смерті Богдана Хмельницького в Україні склалася вкрай напружена ситуація. Воєнні поразки і загострення українсько-московських відносин через ігнорування царським урядом інтересів України посилювали соціальну напругу. Тривала війна викликала різке погіршення матеріального становища селянства і козацтва. Чимало козаків, які не отримували платні за службу, зосередилися на Запорозькій Січі, котра перетворилася на осередок соціального невдоволення.
Після Богдана Хмельницького старшинська рада обрала Івана Виговського гетьманом до повноліття Юрія Хмельницького. А вже за місяць генеральна рада в Корсуні обрала його повноправним гетьманом Війська Запорозького.
Які факти з біографії Виговського свідчать про його адміністративний та військовий досвід?
Іван Виговський — гетьман України (1657—1659), талановитий адміністратор, воєначальник і дипломат. Народився у сім'ї православного шляхтича. Ймовірно, закінчив Київську братську школу, володів латиною, церковнослов'янською, російською і польською мовами. У битві під Жовтими Водами 1648 р. потрапив до татарського полону, однак був викуплений Богданом Хмельницьким і став особистим писарем гетьмана. З 1650 р. Генеральний писар. Сформував і очолив козацький уряд при гетьмані — Генеральну військову канцелярію.
Брав участь у більшості воєнних операцій. Займався розробкою і був присутнім під час укладання Зборівського, Білоцерківського та Переяславського договорів.
Невідомий художник. Гетьман Іван Виговський
Відкрите протистояння новообраному гетьману проявилося вже восени 1657 р. на Запорожжі. Демонструючи свою незгоду з результатами виборів, січовики на чолі з кошовим отаманом Яковом Барабашем і полтавським полковником Мартином Пушкарем вийшли із Запорожжя. Вони почали грабувати хутори заможних козаків на Київщині та закликати до перегляду результатів виборів. Іван Виговський перекрив бунтівникам шляхи доступу на Січ та блокував постачання їм боєприпасів і харчів. Але це не тільки не вгамувало антигетьманські виступи, а й призвело до їх поширення на інші території. Значну роль у загостренні соціально-політичної напруги в Україні відіграв московський уряд, до якого заколотники звернулися по допомогу.
Для придушення повстання Виговський використав кримських татар і розплатився за їхню допомогу дозволом брати ясир із Полтавщини. Під час кровопролитних боїв, які точилися у травні-червні 1658 р. між прихильниками і противниками гетьмана, в Україні загинуло близько 50 тисяч осіб, серед яких і керівники повстання. За наказом Івана Виговського переможці стратили полонених козаків і спалили Полтаву.
Зазнавши поразки, антигетьманська опозиція звернулася по допомогу до Московії, яка почала готувати своє військо до вторгнення в українські землі. Прагнучи уникнути небезпеки, гетьман скликав у вересні 1658 р. під Гадячем козацьку раду, на яку прибули й посли Речі Посполитої. За поданням Івана Виговського, рада схвалила так звану Гадяцьку угоду.
Які були основні пункти угоди? Чиї інтереси вона відображала? Чому?
Історик Віктор Горобець про Гадяцьку угоду 1658 р.
Передбачалося повернення козацької держави до Речі Посполитої на правах автономної її частини — Великого князівства Руського. Війську Запорозькому підтверджувалися старі привілеї. Реєстр складав 60 тис. За поданням гетьмана щороку 100 козаків із кожного полку мали отримувати нобілітацію (введення у стан шляхетства). Церковна унія ліквідовувалася. Захоплене унійцями церковне майно поверталося православній церкві. Православні урівнювалися у правах з католиками. Києво-Могилянський колегіум отримував статус вищого навчального закладу. Передбачалося заснування ще однієї православної академії та відкриття середніх закладів і друкарень. Польським землевласникам дозволялося повернутися в Україну, але заборонялося переобтяжувати своїх підданих.
Однак у затвердженому сеймом Речі Посполитої варіанті договору у травні 1659 р. права української шляхти і козацтва було знов обмежено.
2. ЯК РОЗГОРТАЛАСЬ УКРАЇНО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА
Чому розпочалась україно-московська війна? Які сили брали в ній участь? Які були її основні події?
Восени 1658 р. відновилися бої між гетьманським військом і загонами повсталих під керівництвом Кирила Пушкаря (сина вбитого під Полтавою Мартина Пушкаря).
На основі ілюстрацій проаналізуйте склад та озброєння сторін часів україно-московської війни.
Реєстрові козаки середини XVII ст. (сучасні художні реконструкції А. Теленика і І.Дзися)
Російський воєвода, рейтар та стрілець (сучасні художні реконструкції О. Федорова)
Московський уряд підтримав тих, хто протистояв гетьману, й восени 1658 р., оголосивши Виговського зрадником, розгорнув наступ на українські землі. Розпочалася україно-московська війна 1658—1659 рр. Цар направив на Київ московське військо (понад 100 тисяч). До московитів долучився й лівобережний полковник Іван Безпалий, проголосивши себе гетьманом Війська Запорозького «його царської величності».
Загони московитів та приєднаних до них антигетьманських сил оточили близько 5 тисяч козаків у Конотопі, але їм удалося відстояти місто. Одночасно з облогою Конотопа царські загони здійснили рейд Лівобережжям, спаливши кілька населених пунктів. Проте затримка московитів під Конотопом дала Виговському змогу мобілізувати своє військо в Правобережній Україні та сформувати наймані загони з іноземців (до 60 тисяч), а також домовитися про допомогу татарської кінноти (40 тисяч).
Наприкінці червня Виговський підійшов до Конотопа і, за згодою з кримським ханом, залишив у засідці біля с. Соснівка татарські загони та частину українських полків. 28 червня 1659 р. військо Виговського почало атакувати ворожі позиції, а за деякий час імітувало відступ. Московити піддалися на цю хитрість і, кинувшись переслідувати відступаючих, потрапили у пастку. Піддавшись паніці, вони почали тікати, але це вдалося небагатьом. У полон потрапили князі Семен Пожарський, Семен Львов та інші. Вночі московські війська зняли облогу з міста і з втратами відступили. Залишкам московського війська вдалося добратися до Путивля.
Опишіть Конотопську битву, спираючись на текст і ілюстрацію.
А. Орльонов. Конотопська битва
За підрахунками дослідників, у бою загинуло близько 30 тисяч царських вояків і 15 тисяч потрапило в полон (у тому числі до 50 воєвод). Втрати збройних сил Івана Виговського становили 4 тисячі осіб, а кримського хана — 6 тисяч осіб.
Якою була реакція царя на поразку у Конотопській битві? Які настрої ширилися серед жителів Москви?
Російський історик XІX ст. Сергій Соловйов про реакцію царя на поразку в Конотопській битві
Цвіт московської кінноти... загинув за один день. У жалібній одежі вийшов цар Олексій Михайлович до народу, й жах охопив Москву. Удар був тим важчий, що був несподіваним. Трубецькой, на якого було найбільше надій, «чоловік благоговійний і витончений, у воїнстві щасливий і недругам страшний», погубив таке величезне військо! Царське місто затремтіло за власну безпеку: у серпні за государевим указом люди всіх чинів поспішали на земляні роботи для зміцнення Москви. Сам цар з боярами часто був присутній під час робіт; навколишні жителі з родинами, пожитками наповнювали Москву, і ходила чутка, що государ від’їжджає за Волгу, за Ярославль.
Однак унаслідок гострої внутрішньополітичної ситуації І. Виговський не зміг розвинути досягнутий воєнний успіх.
3. ЯК РОЗПОЧАЛАСЬ РУЇНА
Чому описані події вважають початком Руїни?
Сейм Речі Посполитої урізав підписаний на попередніх переговорах текст Гадяцької угоди, наблизивши його до Зборівського договору 1649 р. Із такими результатами домовленостей не погоджувалися навіть найближчі прибічники гетьмана, зокрема Іван Богун. Тож не дивно, що наприкінці серпня — на початку вересня 1659 р. у Ніжинському, Переяславському, Чернігівському полках відбулися збройні анти гетьманські виступи.
Рух проти влади Виговського охопив Лівобережжя і частково Правобережжя. Його очолили Яким Сомко, Іван Богун, Іван Сірко, Іван Брюховецький та ін. Кошовий Запорозької Січі Іван Сірко напав на улуси Ногайської Орди за відсутності там чоловічого населення, яке брало участь в україно-московській війні на боці гетьмана. Після цього кримський хан зі своїм військом залишив Виговського.
Ситуацією скористалася незадоволена політикою І. Виговського козацька старшина на чолі з Богуном. 21 вересня 1659 р. на Київщині відбулася козацька рада, яка обрала новим гетьманом Юрія Хмельницького. Виговський врятувався втечею до поляків, але в 1664 р. його звинуватили у змові проти Польщі й розстріляли.
Ця боротьба між козацькими групами поступово переросла у громадянську війну, під час якої занепадали раніше відносно спокійні та благополучні території. Руйнування господарського життя супроводжувалося величезними людськими втратами. Непримиренне протистояння в політичній сфері розхитувало устрій козацької держави та сприяло втручанню іноземних держав у її внутрішні справи.
Громадянська війна — форма політичної боротьби, що є збройною сутичкою між соціальними чи етнічними та іншими групами всередині однієї країни.
В України розпочався період так званої Руїни.
Руїна — період історії України другої половини 1650-х — першої половини 1660-х рр., що відзначився розпадом української державності, загальним занепадом та кровопролитними війнами.
Перевірте засвоєне на уроці
1. Коли і за яких обставин розпочалось гетьманування Івана Виговського?
2. Які були основні цілі політики Івана Виговського?
3. Які основні положення Гадяцької угоди? Чи було її втілено в життя?
4. Чому розпочалась україно-московська війна?
5. Що таке Руїна і коли вона розпочалась?
6. Чому Івану Виговському не вдалося об'єднати довкола себе все козацтво?
7. Чому Івану Виговському не вдалося скористатися результатами Конотопської битви?
8. Як ви оцінюєте діяльність Івана Виговського як гетьмана?
Домашнє завдання
1. Сучасні українські історики Валерій Смолій і Валерій Степанков уважають, що «Гадяцький договір зводив нанівець суверенітет козацької України й істотно змінював її політичний лад... унеможливлював досягнення незалежності й соборності (лише частина українських земель входили до князівства), ліквідував соціально-економічні завоювання селян, міщан і нереєстрових козаків, його основні положення запізнилися щонайменше на 100 років». А яка ваша думка? Чому?
2. Пам’ять Івана Виговського увічнено в сучасній Україні. Чи вважаєте ви його видатним діячем, про якого варто пам’ятати всім громадянам сучасної України?
1 — меморіальна дошка в Луцьку;
2 — пам’ятник І. Виговському у с. Вигів Коростенського району;
3 — монета, випущена Національним банком України на честь Івана Виговського
Коментарі (0)