Войти
Закрыть

Практичне заняття № 2 (8 клас Бурнейко, Наумчук)

8 Клас

У кожному зимівнику було дві-три хати для людей і різні господарські будівлі; хати будували часом з рубленого дерева, часом плетені з хмизу й обмазані глиною. Всередині кожної хати була «кімната й окрема комора; хати будували серед великого подвір'я, оточеного тином або частоколом; на подвір'ї були хліви, клуні, стайні, льохи, або погреби, омшаники, ... (тобто) зимові приміщення для бджіл». Бурдюгами ... називали самотні, без жодних додаткових будівель землянки, де-не-де розкидані по безлюдному й глухому степу запорозьких вольностей; у них жили самотні козаки, що шукали повної відокремленості... У викопаній у землі ямі ставили чотири стіни з плетеного хмизу, навколо стін нагортали землю, зверху робили дах, а все це разом обмазували знадвору глиною й кізяком і обставляли кураєм; у стінах залишали отвори для невеликих, круглих, мов тарілочки, віконечок. Піч заміняла «мечеть», на котрій пекли хліб, та «кабиця», на котрій варили страву; обидві робили з дикого каменю, вони легко нагрівалися, тому швидко зігрівали й бурдюг і в зимовий час змушували зовсім забувати і про лютий холод, і про шалені завірюхи....

Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний

8 Клас

Новий злет могутності козацтва пов'язаний з ім’ям славетного гетьмана Петра Сагайдачного (справжнє його прізвище Конашевич, а Сагайдачний від «сагайдак» - колчан зі стрілами та луком). Перша згадка про його гетьманування припадає на 1606 р. Сагайдачний дбав про те, щоб кожен козак, який ішов у бій, мав шаблю, рушницю і решту необхідного кожен підрозділ: чайка, курінь, полк або інший окремий підрозділ - декілька гармат з порохом та ядрами. Сагайдачний у козацькому війську проводив навчання і підтримував сувору дисципліну, а в бою намагався діяти несподівано для ворога, більше атакувати, аніж захищатися. За час гетьманування Сагайдачного Річ Посполита двічі намагалася взяти козаків під свій контроль, відсилаючи для цього коронні війська. Назустріч їм виходило козацьке військо. Завдяки дипломатичному хисту гетьмана кожного разу укладали угоди: Вільшанську 1617 р., Роставицьку 1619 р. Вони передбачали зменшення кількості козацтва, заборону морських походів та інші обмеження. Але після підписання угод коронне військо йшло з України, а неофіційними володарями краю і надалі залишалися козаки. Через таку «угодовську» політику гетьмана запорозькі козаки декілька разів знімали Сагайдачного з гетьманства, але згодом знову обирали, через його неабиякий хист полководця. Король і сейм неодноразово дорікали йому за самовільні морські походи і грозили покараннями, але розуміли, що він єдиний, хто може миром залагоджувати стосунки козаків із Річчю Посполитою. У підсумку П. К.-Сагайдачний став найвпливовішою людиною українських прикордонних воєводств і 1618 р. з Військом Запорозьким увійшов до Європейської ліги для боротьби з Османською імперією....

Походи козаків у першій чверті XVII ст.

8 Клас

Для козаків під час військових виправ були притаманними кмітливість та винахідливість. Основна козацька зброя - рушниця та шабля, використовували також списи, луки, пістолі та іншу зброю. Дуже цінували козаки гармати. Здобували їх під час походів, купували, а також виготовляли у власних майстернях. У бою козаки надавали перевагу невеликим гарматам через їх маневреність. Основою козацького війська була піхота. А оскільки в козаків не було чіткого поділу на різні види військ, то це була така піхота, яка однаково вправно воювала в чистому полі і у відкритому морі, вміла захоплювати добре укріплені міста та фортеці і споруджувати власні фортифікації (укріплення). Козаки виробили чи довели до досконалості цілий ряд прийомів ведення бою. Найвідоміші з них: шикування у три шеренги під час стрільби із рушниць, ведення бою під прикриттям рухомого табору - «вужака» зі скріплених між собою возів та морські походи на козацьких човнах - «чайках». Ефективність військового мистецтва козаків стала передумовою їх визнання як окремого стану Речі Посполитої....

Кримське ханство

8 Клас

Кримське ханство було феодальною монархією, яку очолювали хани з династії Ґереїв. Столицею Кримського ханства було м. Бахчисарай. Територія самого Кримського півострова поділялося на бейліки (князівства), на чолі яких стояла родова знать - беї (подібно до руських князів). Кожен бей на своїй землі мав велику владу, власне місто-столицю, військо, адміністрацію, суд тощо. Ханові він був зобов’язаний лише постачати військо. Влада хана у ХVІ—ХVІІ ст. обмежувалася диваном - державною радою, до якої входили представники вищої знаті, а також зверхністю султанів Османської імперії. Хоча Кримське ханство було васалом Османської імперії, воно також мало своїх васалів - татар-кочівників з Північного Причорномор’я: Буджацьку (Білгородську), Едисанську (Очаківську), Джамбуйлуцьку, Єдичкульську, Кубанську орди. При цьому орди, що кочували на схід від Дніпра (Джамбуйлуцька, Єдичкульська, Кубанська), були васалами власне кримського хана, а орди на захід від Дніпра (Буджацька (Білгородська), Едисанська (Очаківська)) перебували у подвійній васальній залежності, оскільки кочували на землях, що належали Османській імперії....

Берестейська церковна унія 1596 р.

8 Клас

Християнами були як поляки, так і русини (українці), з однією відмінністю, що одні були католиками, а інші православними. Ще в XV ст. піднімалося питання про відновлення єдності церкви. Та лише в другій половині XVI ст. з’явилися передумови для об’єднання православних і католиків, принаймні, у кордонах Речі Посполитої. По-перше, католики і православні опинилися в межах однієї держави. По-друге, католицька церква зміцнила свої позиції в процесі Контрреформації, в той час як православна церква в Речі Посполитій переживала період кризи. По-третє, ідею об’єднання підтримувала частина православних єпископів. Щодо причин, то з одного боку, це прагнення римських пап поширити свій вплив на Схід, а також сподівання польських королів, спираючись на католицьку церкву, зміцнити свою владу в державі. З іншого боку, єпископи Київської митрополії хотіли позбутися надмірної опіки братств та отримати місця в сенаті Речі Посполитої на рівні із католицькими єпископами. Бачення умов унії було різним. Православні переважно хотіли максимально зберегти особливості своєї церкви, а католики здебільшого уявляли церковну унію як процес приєднання православних до Римського престолу. Окрім того, більшість православних монастирів, парафіяльних священиків і прихожан та частина шляхти на чолі з князем В.-К. Острозьким були активними противниками унії. Для вирішення накопичених протиріч вирішено було зібрати церковний собор (з’їзд)....

Українські міста і розвиток мистецтва в XVI - першій половині XVII ст.

8 Клас

XVI-VII ст. в Україні — це час будівництва перебудови старих міст, замків і монастирів. Більшість тогочасних міст мали захисні стіни і центральну площу, на якій розміщувалися ратуша, церква, будівлі заможних городян, торгові лавки, а у визначені дні проводилися ярмарки. Від центральної площі до воріт йшла дещо ширша «головна» вулиця. Землі в межах обгородженого стіною міста було мало, і вона була дорогою, тому будинки часто будували в декілька поверхів і впритул один до одного. На сході України будівлі і стіни міст були переважно дерев’яними, а на заході — мурованими. Стилі української архітектури Традиційна дерев’яна архітектура, в основі якої дерев’яний зруб, була поширена по всій сільській території України, а також переважала в східних українських містах (Брацлав, Черкаси, Лубни тощо). Особливим колоритом відрізняється архітектура дерев’яних церков карпатського регіону. Найчастіше це тризрубні (ковчегоподібні) будівлі, кожен зруб яких має перекриття у вигляді бані. Ззовні по периметру церкви розміщували криту галерею. Будували також п’ятизрубні (хрестоподібні) церкви. Ренесансна архітектура набула поширення в західних українських містах з XVI ст. Для ренесансних будівель притаманні симетрія і пропорційність форм, використання колон або їх імітація, помірне скульптурне оздоблення....

Культурно-освітнє життя в українських землях XVI ст.

8 Клас

I ст. — це час національно-культурного відродження. Час, коли і, поєднавши руські звичаї та традиції княжої доби, культурні ія народів, що жили поруч — татар, поляків, німців, угорців, румунів та інших, — зі здобутками нових західноєвропейських ідейно-культурних течій — Ренесансу (звернення до античної спадщини), гуманізму (визнання людини найвищою цінністю), Реформації та Контрреформації, створили власну, неповторну культуру. Саме тоді відбулося усвідомленням українцями своєї самобутності, відмінності від інших народів, прискорилося формування окремої староукраїнської мови, розпочалося зародження і бурхливий розвиток інших галузей власне української культури. Національно-культурне відродження стало можливим завдяки активним представникам усіх станів українського суспільства: тим князям, магнатам і шляхтичам, які усвідомлювали себе «руссю», тобто українцями, і матеріально підтримували українську культуру; міщанам, що входили в українські православні братства; діячам православної церкви, які боролися за її права; селянам, які зберігали рідну мову та давні традиції; козакам, які стали на захист прав, свобод і віри українського народу. Розвитку української культури перешкоджали: бездержавність, роз’єднаність українських земель, соціальне, національне і релігійне гноблення з боку іноземних поневолювачів, втрата національної ідентичності (усвідомлення своєї приналежності до нації) частиною української шляхти....

Церковне життя в XVI ст.

8 Клас

І до, і після Люблінської унії більшість потужних українських князів XVI ст. та іншої шляхти залишалися прихильниками православної конфесії, інколи спеціально тим підкреслюючи свою окремішність та приналежність до старожитнього руського світу. Завдяки цьому православна церква в українських землях тривалий час отримувала надійні матеріальну підтримку та політичний захист. Та, незважаючи на підтримку князів, становище української православної церкви (Київської митрополії) в XVI ст. поступово погіршувалося через ряд зовнішніх і внутрішніх чинників. До зовнішніх чинників відносять ослаблення впливу Вселенського (Константинопольського) патріарха через захоплення турками-османами власне Константинополя; штучне виділення у 1589 р. окремого Московського патріархату з претензіями на зверхність над Київською митрополією; перебування більшості українських земель у складі держав, які однозначно підтримували римо-католицьку церкву, — Польщі, Литви та Угорщини. Були також чинники, які ослаблювали Київську митрополію зсередини. Поширення патронату — права світських феодалів призначати церковнослужителів у своїх володіннях — призвело до ослаблення церковного управління, падіння дисципліни і моральності духовенства, а отже і авторитету церкви загалом. Окрім того, Річ Посполита створювала умови для зростання впливу своєї державної релігії. Римо-католицька віра вважалася більш престижною; в католиків на той час були кращі заклади освіти, католику легше було здобути королівської ласки. Це призводило до поступового переходу української шляхти у римо-католицтво і ослаблювало матеріальне та політичне становище православної церкви....

Практичне заняття № 1 (8 клас Бурнейко, Наумчук)

8 Клас

Представники суспільної верхівки, навіть князі, споживали, в основному, ті самі страви, що й люди нижчих станів... (Проте) в раціоні можновладців було більше страв з дичини, інколи навіть м’ясо лебедів, голубів, павичів, яких спеціально розводили, ... дорогі приправи (перець, шафран, імбир, мускат, гвоздика), ... срібний столовий посуд: кубки, чарки, полумиски, ... посуд, оправлений у золото, прикрашений дорогоцінним камінням (тощо). 1. Уважно розгляньте портрет Беати Острозької. Порівняйте вишуканість одягу княжни із вишуканістю страв та посуду, що описуються у документі. Детальніше про те, які випробування випали на долю цієї тендітної, але сильної жінки ви можете дізнатися з Вікіпедії. Завдання 2. Попрацюйте в четвірках. Користуючись документами № 4, 5 та 6, підготуйте редагування тверджень. 1 твердження: «Люди в містах завжди селилися згідно своїх матеріальних можливостей та ... приналежності». Твердження: «Під час міських святкувань майстри об’єднувалися у групи залежно від ... приналежності». 3 твердження: «На судові рішення впливала належність людини до ... суспільної ...». Документ № 4. Очевидець про багатонаціональність західноукраїнських міст на прикладі Кам’янця (Подільського). Ульріх фон Вердум (голландський мандрівник і мемуарист) ...Місто ділилося на три частини: південна була заселена вірменами, які мали там свій окремий ринок, ратушу, гарну церкву й багато добре збудованих купецьких будинків. Центральну частину займали русини. Вони мали великий міський дім з високою вежею, кілька гарних церков грецької релігії. У північній частині міста мешкали поляки, які теж мали там свої костьоли, ратушу й ринок. Кожна частина міста мала своє окреме управління. Крім того, тут жило ще понад сімдесят єврейських родин, старшина яких також вершив судові справи своїх... (Вони) мали дві синагоги: одну в місті, другу поза ним....

Реєстрове козацтво. Козацькі війни кінця XVI ст.

8 Клас

І час походів у турецькі та татарські володіння козаки звільняли і, здобували для себе зброю і безцінний військовий досвід. Міць і тзаків зросли настільки, що їх на службу почали запрошувати іноземні володарі, а 1577 р. запорозький ватажок Іван Підкова втрутився в міжусобну боротьбу за владу в Молдові і на чолі козацького загону тимчасово захопив столицю князівства Молдови, оголосивши себе її князем. Зважаючи на такі успіхи козацької зброї протягом 70-х рр. XVI ст., Річ Посполита створила «Його Королівської Милості Військо Запорозьке» — козацьке військо на королівській службі. Через те що набрані до нього козаки були внесені до спеціального списку — реєстру, їх називали реєстровими козаками або реєстровцями. Розпочав формування реєстрового козацького війська король Сигізмунд II Август. 1572 року він затвердив перший козацький реєстр, призначив козакам платню, надав право на окремий суд та управління. Наступний польський король Стефан Баторій у 1578 р. розширив права реєстрових козаків, надавши їм так звані «Ьаторієві вольності»: звільнив їх від сплати податків, інших обов’язків і повинностей, окрім військової служби, надав право на земельні володіння, дозвіл на промисли та торгівлю, передав у власність реєстровому війську м. Трахтемирів із монастирем. Реєстровим козакам було вручено королівський прапор малинової барви, печатку та інші клейноди....

Навігація