Войти
Закрыть

Наш край у кінці XVIII – першій половині XIX ст. Практичне заняття

9 Клас

Позначте на контурній карті територію області, у якій ви живете, а також район, місто (село). Знайдіть у краєзнавчій літературі інформацію про адміністративно-територіальний устрій краю в першій половині XIX ст. З’ясуйте, які зміни відбулися в ньому порівняно з попереднім століттям і що їх викликало. Дайте характеристику системи влади й державної крайової адміністрації. Покажіть, як імперський уряд ліквідував особливості адміністративного устрою, що склалися раніше, уніфікував цей устрій з метою інтегрувати край до складу Російської (Австрійської) держави. Покажіть зміни в чисельності та етнічному складі населення. Що їх викликало? Очевидно, у першій половині XIX ст. змінювалася й соціальна структура мешканців краю. Це теж вимагає пояснення. На контурній карті позначте найбільші населені пункти того часу. Які з них мали давню історію, а які належали до нових? Що сприяло появі й розвитку останніх? Покажіть динаміку їх зростання. Спираючись на вивчене, охарактеризуйте стан розвитку економіки першої половини позаминулого сторіччя. Знайдіть спільне і відмінне в економічному розвитку краю порівняно з іншими районами України. Пошукайте відповідь на запитання про причини певних особливостей у господарчому житті регіону. Перша половина XIX ст. була часом інтенсивного заселення і господарського освоєння Півдня України. Якщо ви живете в цьому регіоні нашої країни, розкажіть про це. Можливо, ви живете в області, звідки їхали переселенці в південні степи. Що вам відомо про причини та наслідки переселенського руху, про конкретний внесок земляків в освоєння нових земель?...

Повсякденне життя. Практичне заняття

9 Клас

Повсякденне життя - це сфера людського життя поза виробництвом: задоволення потреб в їжі, одязі, житлі, лікуванні та підтримці здоров’я, освіті, культурі, відпочинку та інше. У повсякденні першої половини XIX ст. перепліталися віковічні традиції і нові риси, пов’язані з початком епохи модернізації. У документах і матеріалах, наведених нижче, характеризуються окремі аспекти повсякденного життя України XIX ст. Документи та матеріали 1. Одяг. Народна їжа Народний одяг ставав різноманітнішим. Якщо бідніші верстви шили його, як і раніше, з домотканого полотна, то заможніші, особливо в містах, дедалі більше використовували фабричні тканини. Повсякденний селянський жіночий костюм складався із сорочки та поясного одягу (у цей час швидко поширювалися спідниці). Рукави святкової сорочки оздоблювалися вишивкою. Прикрасами були намисто, дукати, кольорові стрічки. Повсякденний літній чоловічий костюм складався з полотняних сорочок і штанів. За головний убір у теплу погоду служили солом’яні брилі або суконні шапки, у міщан - картузи....

Розвиток українського мистецтва

9 Клас

Театр. Нова українська література дала сильний поштовх розвитку театрального мистецтва. Центром театрального життя в Україні в першій половині XIX ст. стали Харків та Полтава, де започатковувався національний український професійний театр. Директором і одночасно режисером та актором Харківського театру був Г. Квітка-Основ’яненко. У складі професійної трупи театру виділявся актор Михайло Щепкін (1788-1863). Театр ставив п’єси російських та західноєвропейських авторів, але найбільший успіх у глядачів мали вистави за творами І. Котляревського «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник» і Г. Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці» та «Шельменко-денщик». В історії українського театрального мистецтва видатне місце посів Полтавський театр, який очолювали І. Котляревський та М. Щепкін. Останній розпочав роботу в 1818 р., коли у складі театральної трупи приїхав до Полтави з Харкова. Театр, у репертуарі якого були п’єси перш за все І. Котляревського, часто виїздив на гастролі до Харкова, Кременчука та інших міст України і скрізь мав великий успіх. Проте в 1821 р. скрутне матеріальне становище призвело до його закриття....

Розвиток української літератури

9 Клас

До першої половини XIX ст. належить початок збирання і публікації творів народної поезії. Першим дослідником і видавцем українських народних дум став Микола Цертелєв (1790-1869). Він народився в Україні в родині грузинського князя і був закоханий в українську старовину. Понад десять років збирав та досліджував фольклор, і підсумком його роботи стала публікація 1819 р. збірки «Опыт собрания старинных малороссийских песен». Вона містила думи й пісні, записані від кобзарів на Полтавщині. Вагомий внесок у вивчення українського фольклору зробив випускник Московського університету й перший ректор Київського університету Михайло Максимович. Виходець зі старшинського роду з Полтавщини, він доклав значних зусиль для збереження народнопісенної спадщини земляків. Цій справі прислужилися пісенні збірки, які М. Максимович у 20-30-ті роки XIX ст. видав у Москві та Києві. У фольклорі вчений вбачав поетичний вияв народних почуттів та прагнень і таким чином хотів ознайомити широкий загал з національним характером українців....

Особливості розвитку культури. Освіта та наука

9 Клас

Умови розвитку культури. Українська культура в XIX ст. у своєму розвитку змушена була долати численні перепони, пов’язані з відсутністю державності. Російська та австрійська влада цілеспрямовано перешкоджали її поступу. Деморалізувалася і перетягувалася на імперську службу культурна верхівка, руйнувалися центри і матеріальні засоби культури. Вживалися енергійні заходи до асиміляції українців. У цьому напрямку влада особливих успіхів досягла в містах. Вони стали осередками не лише політичної, але й культурної дискримінації українського народу. У навчальних закладах, де здобували освіту діти переважно привілейованих станів, формувалася віддана російському царю чи австрійському цісарю інтелігенція. Такі напрямки української культури, як освіта, наука, право, філософія, зникли чи істотно обмежувалися. Багато українців включилися до чужої культури, переважно російської і польської, сприяючи її розвитку. їхні імена увійшли до скарбниці світової культури. Цензура пильно стежила, щоб у літературних творах й університетських лекціях пропагувалися лише любов до російської й австрійської «Вітчизни». Усі, хто цікавилися українськими старожитностями, історією, літературою, перебували під наглядом таємної поліції. Капіталізація економіки, формування фабрично-заводської промисловості потребували працівників зі знаннями в певних галузях. Це спонукало підприємців, зацікавлених у технічному прогресі, та державу до розвитку освітньої мережі і сприяння дослідженням у царині природничих наук. Однак не враховувалися потреби народу в збереженні й подальшому поступі самобутньої національної духовної культури....

Узагальнення до теми Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII - у першій половині XIX ст.

9 Клас

Імперська політика в Західній Україні. Після трьох поділів Польщі 2,2 млн українців опинилися під владою Австрії. Вони були приречені на роль знаряддя в політиці австрійського уряду, на джерело надходжень до імперської скарбниці і резервуар для поповнення імперської армії. Разом з тим процеси модернізації, які охопили центральні провінції імперії, поширилися і на Західну Україну. Уже наприкінці XVIII ст. українці відчули певне поліпшення свого життя у порівнянні з доавстрійським періодом. Австрійські імператори Марія-Терезія і Йосиф II вели в 70-80-х роках XVIII ст. модну тоді політику освіченого абсолютизму й звільняли селян від особистої залежності, обмежували панщину та проводили інші реформи, що полегшували життя населення західноукраїнських земель. Реформи позитивно позначилися на господарському житті, становищі селянства. Але вони були не такими глибокими, щоб докорінно змінити ситуацію. До того ж у подальшому почалася реакція, яка знищила більшість здобутків попередніх десятиліть....

Практичне заняття

9 Клас

Цензурування названої збірки народних пісень цими днями закінчено і прийнято рішення про її заборону в основному з тієї причини, що вміщені в ній статті є несвоєчасним духовним витвором екзальтованої юнацької фантазії, читання якого, особливо в теперішній час, може ввести в оману легковажних і викликати в них невдоволення існуючим. Разом з тим там трапляються окремі речення такого роду, що у відриві від основного задуму автора можуть бути неправильно витлумачені... Крім того, вважається за потрібне додати, що згаданим особам (авторам альманаху. - Авт.) у зв’язку з виданням ними в Угорщині названої книжечки без дозволу тутешньої цензури, ректорат виніс сувору догану і під загрозою найсуворішого покарання заборонив їм усяке листування в літературних справах. Джерело: «Русалка Дністровая»: Документи і матеріали. - К.: Наукова думка, 1989. - С. 99-100. 3. Світло «Русалки Дністрової» Альманах «Русалка Дністровая» став, за словами академіка Олександра Білецького, «документом великого суспільного й історико-літературного значення», був першою сміливою заявкою західних українців «про своє існування, про свою національну гідність. Ця скромна книжка - подвиг, про який не забуває український народ». Роль альманаху «Русалка Дністровая», виданого живою народною мовою, аналогічна тій, яку у Східній Україні відіграла поема І. Котляревського «Енеїда», але його значення не обмежується локальними західноукраїнськими рамками, бо альманах став явищем загальноукраїнським. Закликаючи до літературного відродження, діячі «Руської трійці» водночас проголосили єдність українського народу, розчленованого й колонізованого сусідніми державами, неподільність його духовності та культури, яку творить цей народ. Вони були творцями вічних духовних цінностей - гуманізму, свободи і дружби. Світло «Русалки Дністрової» і сьогодні опромінює нас своєю глибокою духовністю....

Національно-визвольний рух у період Європейської революції 1848–1849 рр.

9 Клас

Розгортання революційних подій в Австрійській імперії. Скасування кріпосної залежності селян і панщини. У 1848 р. європейські народи повстали проти режиму самовладдя монархів. Населення європейських держав вимагало демократії, політичної рівноправності всіх класів і станів. Що ж до політично залежних народів, то вони виступили з вимогою відродження власної державності. Не випадково події 1848 р. увійшли в історію як «Весна народів». Розпочавшись в Італії і Франції, революція перекинулася до Німеччини, а в березні спалахнула в столиці Австрійської імперії - Відні. 15 березня австрійський цісар проголосив конституцію, яка передбачала надання громадянам свободи слова, друку, зборів, скликати парламент (рейхстаг). Революційні події активізували національно-визвольну боротьбу західних українців. У Західній Україні накопичилося багато незадоволення і можна було чекати на масовий соціальний вибух. У критичний момент уряд, прагнучи не допустити участі в революції найчисленнішої суспільної верстви - селянства, пішов на скасування кріпосницької системи. Зокрема, у Галичині панщину з великим поспіхом скасували у травні 1848 р., майже на чотири місяці раніше, ніж в інших провінціях імперії. За скасування панщини поміщики дістали грошові відшкодування від держави і звільнення від деяких податків. У власності вони продовжували тримати величезні масиви землі....

Початок українського національного відродження

9 Клас

Пробудження національного життя. Як і в Наддніпрянщині, імперська політика на західноукраїнських землях викликала опір українців, які розгорнули боротьбу за збереження своєї самобутності, за свої національні права. У першій третині XIX ст. там почалося національне відродження. Реформи Марії-Терезії і Йосифа II створили передумови для культурного прогресу. У краї збільшилася чисельність української інтелігенції, яка дедалі частіше замислювалася над становищем народу, його минулим, сучасним і майбутнім. Але наступники імператорів-реформаторів пішли шляхом реакції не лише в селянському питанні, а й у культурно-освітній сфері. У 1805 р. початкові школи були поставлені під контроль римо-католицької церкви. Руський інститут при Львівському університеті в 1809 р. закрили. У 1812 р. влада скасувала обов’язковість освіти. Унаслідок цього рішення кількість дітей у школах різко зменшилася. Здавалося, що над австрійськими територіями України знову опустився морок неписьменності та невігластва, що західні українці опинилися в гірших умовах, ніж їх наддніпрянські брати. Адже підросійська Україна пам’ятала про Гетьманщину і Запорозьку Січ, усупереч політиці царату зберігала дух і частково традиції вільного життя, які на початку XIX ст. ще остаточно не вивітрилися. Наддніпрянщина мала прошарок колишніх козаків, що так і не стали власністю поміщиків. На подібну спадщину не могла спертися закріпачена Західна Україна, самоврядування в якій було так давно, що не залишило жодних спогадів....

Соціально-економічне становище

9 Клас

Політика Австрійської імперії щодо українців. У Галичині, яка складала ядро західноукраїнських земель, австрійці застали необмежену владу польської шляхти, відсутність промисловості й торгівлі, великих міст і нормальних шляхів сполучення, бідність неосвіченого (шкіл узагалі не було), закріпаченого селянства. Такою ж була ситуація і на Буковині, яка до середини XIX ст. адміністративно належала до галицького краю. Австрія розглядала західноукраїнські землі як джерело для поповнення державної казни грошима, а армії - солдатами. Щоб досягти цих цілей, потрібно було перебудувати життя новоприєднаних земель. Тому невдовзі після зміни влади у краї відбулися реформи в економічному і суспільному житті. Реформи припали на 70-80-ті роки XVIII ст., часи правління імператриці Марії-Терезії (1740-1780) та її сина Йосифа II (1780-1790). Нововведення в аграрній сфері посіли центральне місце. Реформами влада намагалася поліпшити становище селянства - найчисленнішої верстви підданих, а отже, головне джерело збирання податків. їм довелося відштовхуватися від невтішних реалій - становище в сільському господарстві Галичини провокували соціальні конфлікти. Окрім Галичини, ніде в Австрійській імперії визискування селянства не набрало таких потворних форм: під час літніх сільськогосподарських робіт панщина становила 6 днів на тиждень. На початку 80-х років XVIII ст. з’явився імператорський указ, який проголосив звільнення селян від особистої залежності від поміщиків і чітко визначив розмір панщини (до 30 днів на рік). [hide][/hide]...

Навігація