Войти
Закрыть

Практичне заняття №1. Програмні документи Кирило-Мефодіївського братства. «Тарас Шевченко та український національний рух»

9 Клас

Товариство утворюється з метою поширення вище викладених ідей переважно через виховання юнацтва, літературу і примноження членів товариства. Товариство визначає своїми покровителями святих Кирила і Мефодія і приймає своїм знаком перстень, або ікону з іменами чи зображенням цих святих. Товариство буде прагнути зарані про викорінення рабства і всякого примушення бідних класів, а водночас і про повсюдне поширення грамотності. Як усе товариство загалом, так і кожний член окремо повинні узгоджувати свої дії з євангельськими правилами любові, покірності й терпіння; правило ж «Мета виправдовує засоби» товариство визначає безбожним (Кирило-Мефодіївське товариство. — К.: Наукова думка, 1990. — Т. 1. — С. 150-152.). Микола Костомаров написав «Книгу буття українського народу» під впливом «Книги народу польського й польського пілігримства» Дцама Міцкевича. Костомаров визначав цю роль для України, чиї козацькі витоки робили її унікально демократичною й егалітарною (суспільством рівних можливостей): на відміну від росіян, українці не мали царів, а на відміну від поляків — шляхти. Члени КМБ оспівували козацьке минуле, прагнули скасувати кріпацтво і виступали за перетворення імперії у федерацію рівних республік....
0 Переглянути

Початок українського національного відродження у Наддніпрянщині

9 Клас

Наприкінці XVIII — у першій третині XIX ст. у Наддніпрянщині розвивалися і взаємодіяли кілька визвольних рухів, опозиційних політиці російського царизму. Польський напрямок визвольного руху об’єднував польських патріотів, які боролися за відновлення Речі Посполитої в кордонах від Балтійського до Чорного морів. Прибічники цих поглядів переважали в середовищі польської шляхти на Правобережжі. Серед українського населення краю прибічників цього напряму було мало. Самовіддана боротьба поляків за свої національні права ставала гідним прикладом для українців. Російський напрямок ототожнювався з тими представниками російського дворянства, які домагалися лібералізації імперських порядків. Переважну більшість членів таємних організацій, утворених ними у Наддніпрянщині, становили офіцери розташованих тут частин російської армії. Проте серед них були також українці, які вступали до цих товариств із власних патріотичних почуттів. Однак представники російського напряму здебільшого не визнавали за народами, які населяли імперію, права на окреме державне існування. Український напрямок об’єднував прихильників ідеї боротьби проти імперського панування за права українського народу. На його розвиток впливали історична пам’ять народу, тогочасні європейські суспільно-політичні ідеї, а також діяльність представників польських та російських опозиційних організацій у Наддніпрянщині. У середовищі українських патріотів формувалися основи національної ідеї українців....
0 Переглянути

Російський та польський визвольні рухи у Наддніпрянській Україні

9 Клас

На початку XIX ст. у суспільному житті Наддніпрянської України помітну роль стало відігравати масонство, яке поширювалося на ці землі переважно через Польщу та Росію впродовж другої половини минулого століття. Масонство — наднаціональний релігійно-етичний рух, що виник в Англії на початку XVIII ст. Його прихильники закликали до морального вдосконалення людей та їх об’єднання, попри релігійні та національні відмінності, на принципах братерства, рівності та взаємодопомоги. Оскільки до масонів належали представники суспільної еліти, то їхні ложі (осередки діяльності) існували в містах, містечках і поміщицьких маєтках. Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. вони діяли в Києві, Одесі, Житомирі, Харкові, Кременчуці, Полтаві, Немирові, Кам’янці-Подільському тощо. На українських землях діяли польські та російські масонські ложі. Польські масони були опозиційно налаштовані до російської влади й прагнули боротися за відновлення Речі Посполитої. Російські масони своєю метою вважали вдосконалення імперських порядків відповідно до принципів масонства. Для українського дворянства участь у діяльності масонських лож стала формою прояву власних опозиційних настроїв. Вони поступово еволюціонували від роздумів над шляхами морального вдосконалення людини до пошуку способів зміни існуючих політичних порядків....
0 Переглянути

Соціально-економічний розвиток і регіональні особливості Наддніпрянської України

9 Клас

Національний склад і соціальна структура різних регіонів Наддніпрянської України мали певні відмінності. На Лівобережжі кількість українців у складі населення була найбільшою й сягала 95 %. Найчисленнішою національною меншиною були євреї, відносно яких наприкінці XVIII ст. імперською владою було запроваджено так звану «смугу осілості». На Слобожанщині українці становили приблизно 86 % населення краю. Найчисленнішою національною меншиною були росіяни. Смуга осілості — територія компактного проживання євреїв, що існувала в Росії в 1791-1917 рр., за межами якої їм було заборонено селитися. Більшість українського населення Лівобережжя та Слобожанщини становили нащадки козаків та селяни. Козаки, які після ліквідації козацьких полків залишили військову службу, отримали статус особисто вільних державних селян. Більшість колишньої козацької старшини, що змогла довести своє походження, була зрівняна у правах із російським дворянством. Звичайні селяни (посполиті) втратили особисту свободу й стали кріпаками....
0 Переглянути

Українські землі в системі міжнародних відносин першої третини ХІХ ст.

9 Клас

Перебуваючи під імперською владою, українці були вимушені брати участь у реалізації амбітних зовнішньополітичних планів царизму. На Наддніпрянщину припадав важкий тягар використання її людського й господарського потенціалу в процесі здійснення нових територіальних надбань імперії. Відображенням цього стала участь Російської імперії у війнах, які вона вела в першій половині XIX ст. з Османською імперією та Францією. На початку XIX ст. відносини між Османською і Російською імперіями зіпсувалися через підтримку останньою повстання в Сербії у 1804 р. У грудні 1806 р. Туреччина оголосила війну Росії. Наддніпрянщина, наближена до головного театру воєнних дій у Молдавії, Валахії та Болгарії, сповна відчула тягар нової російсько-турецької війни. У Чернігівській, Полтавській, Слобідсько-Українській, Київській, Катеринославській та Херсонській губерніях було оголошено набір до ополчення. Із Лівобережжя на потреби армії реквізували понад 14 тис. волів, 6 тис. возів та 1 тис. коней....
0 Переглянути

Вступ до історії України кінця XVIII—XIX ст.

9 Клас

У 9-му класі ви продовжите вивчення систематичного курсу історії України, ознайомитеся з подіями, процесами, явищами, які відбувалися на українських землях наприкінці XVIII — на початку XX ст. Це період нової історії України, який європейські історики називають історією модерної доби, або «довгим XIX століттям». Цей період нашої історії охопив чимало подій, але визначальним його явищем стало національне відродження українців, які перебували на той час під владою двох імперій — Російської та Австрійської (Австро-Угорської). Саме національне відродження стало змістом «українського XIX ст.». Національне відродження — процес усвідомлення власної окремішності народів, що не мають власних національних держав. Нація — спільнота людей, що має почуття єдності, засноване на усвідомленні спільності мови, культури, історії, звичаїв, а також прагнення спільного майбутнього в окремій державі. На думку чеського вченого Мирослава Гроха, національне відродження народів Східної Європи долало кілька поступальних стадій: фольклорно-етнографічну (вивчення дослідниками-ентузіастами історії, звичаїв та мови народу), культурницьку (боротьба за відродження мови, розширення її вжитку в літературі та освіті, поширення національної свідомості серед населення) та політичну (виникнення політичних організацій, які розгортають боротьбу за незалежність нації). Проте ці стадії часто перехрещувалися — в межах другої інколи зароджувалися елементи третьої, або існували прояви першої стадії....
0 Переглянути

Словник історичних термінів і понять

9 Клас

Автономія - самоврядування певної частини держави (населення), що здійснюється в межах, передбачених загальнодержавними законами. Адміністративно-територіальний устрій - поділ території країни на окремі частини - адміністративно-територіальні одиниці (губернії, провінції, області, округи, повіти), залежно від якого створюються і діють органи державної влади та місцеве самоврядування. Асиміляція - процес втрати раніше самостійним етносом (народом) чи якоюсь його частиною своєї культури, мови, традицій тощо внаслідок поглинення іншим, зазвичай численнішим, етносом (народом). Буржуазія - соціальна верства, яка володіє засобами виробництва (предметами і знаряддями праці), використовуючи найману робочу силу. Геополітика - політична концепція, яка пов’язує політику держави зі співвідношенням географічних чинників (розташування країни, розмір території, наявність природних ресурсів, густота населення). Громадське товариство - асоціація громадян, об’єднаних на ґрунті суспільних та власних інтересів....
0 Переглянути

Наш край на початку ХХ століття

9 Клас

На початку XX ст. Одеса була одним із найбільших портових міст Російської імперії. У 1897 р. її населення складало понад 400 тис. осіб (для порівняння у Києві мешкало до 250 тис. осіб, Львові - понад 175 тис., Харкові - понад 170 тис., Катеринославі - понад 110 тис.). У 1902 р. в Одесі відкрили перший в Україні фунікулер, 1903 р. - відкрито станцію «швидкої допомоги», 1910 р. - запущено електричний трамвай. Домінуючу роль у розвитку місцевої економіки відігравав порт, який займав лідируюче місце в експорті-імпорті товарів, обслуговував, по суті, усе Північне Причорномор’я України. Перелік товарів налічував у середньому понад 200 найменувань. На початку XX ст. Київ хоч і поступався за кількістю населення Одесі, однак залишався культурним центром України. До початку Першої світової війни в місті існувало два міських стаціонарних театри та декілька театрів малих форм, два народних будинки, Музей старожитностей та мистецтв та музей Українського наукового товариства, існував електричний трамвай, відкрилася музично-драматична школа, побудовано перший стаціонарний стадіон у Російській імперії. Напередодні Першої світової війни в Києві налічувалося 13 чоловічих гімназій, три реальних училища, 22 жіночі гімназії, 7 комерційних та одне будівельно-технічне училище, учительський інститут, жіноча вчительська семінарія, політехнічний інститут, Університет св. Володимира. Саме таке становище Києва забезпечило йому роль центру не лише національно-культурного, а й політичного життя України....
0 Переглянути

Традиції та побут української родини

9 Клас

Незважаючи на процеси індустріалізації та урбанізації, у другій половині XIX - на початку XX ст. українська сім’я, особливо селянська, залишалася доволі замкненою, з дотриманням усіх звичаїв і обрядів. За своїм типом вона була розширеною і складалася з кількох поколінь родичів. Її члени разом жили, обробляли землю та вели господарство. Головою сім’ї, як і раніше, був батько. Часто після його смерті сім’єю керувала мати, що свідчить про традиційну незалежність української жінки. Загалом для української родини характерний демократизм і рівноправ’я у стосунках. Оскільки традиційна українська сім’я будувалася на засадах духовності, віри й релігійності, у ній панував культ поваги до старших та опіки над хворими. Батьки на старість ніколи не були самотніми. З ними залишався жити один із синів. Донька, як правило, йшла до родини чоловіка. Важливе значення мало виховання дітей, яких змалку привчали до праці. Через особистий приклад і народну творчість їм прищеплювали любов до батьків, рідної мови та культури, формували відчуття кровного зв’язку, згуртованості всіх членів родини. Визначте основні ознаки сім’ї в традиційному суспільстві. Традиційний побут українців характеризувався охайністю й прагненням до краси. Останнє виявлялося у прикрашанні свого житла, знарядь праці, обрядових предметів, а також у покрої та орнаментиці одягу, особливо жіночого. Українська родина завжди дотримувалася законів гостинності, з повагою ставилася до народних звичаїв і традицій....
0 Переглянути

Розвиток образотворчого мистецтва та архітектури

9 Клас

Національно-побутові мотиви залишалися панівними в образотворчому мистецтві України. Особливо яскраво про це свідчать полотна Л. Жемчужникова («Кобзар з поводирем на шляху», «Отара овець, що повертається в село»), І. Соколова («Погорільці», «Проводи рекрутів»), К. Трутовського («Масляна», «Лірник у селянській хаті»), М. Кузнецова («Мировий посередник»). Тема сільського життя стала основною у творчості К. Костанді («В люди», «Старенькі»), М. Пимоненка («Жниця», «Весілля в Київській губернії»), В. Орловського («Жнива», «Привал чумаків»). ПЕРСОНАЛІЇ МИКОЛА ПИМОНЕНКО (1862-1912) Художник, академік Імператорської академії мистецтв (з 1904). Народився в Києві в сім’ї іконописця. Художню освіту здобув в іконописній школі Києво-Печерської лаври, у Київській рисувальній школі М. Мурашка та Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі. З 1884 р. викладав у Київській рисувальній школі М. Мурашка. 1900 р. став засновником і викладачем Київського художнього училища. 1893 р. - експонент, а з 1899 р. - член Товариства пересувних виставок («передвижників»). Пимоненко - майстер реалістичного жанрового живопису. Один з перших в українському малярстві зумів поєднати побутовий жанр з поетичним національним пейзажем. Автор близько 715 картин і рисунків. Найвідоміші картини Пимоненка «Весілля в Київській губернії» (1891), «Свати» (1892), «По воду», «Ворожіння» (1893), «Жнива» (1896), «Ярмарок» (1898), «Брід» (1901), «Українська ніч» (1905) та ін. У своїй творчості М. Пимоненко свідомо уникав трагічних сюжетів, з великою любов’ю, ідеалістично зображував своїх героїв і створював світлий, піднесений образ України....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 277 278 279 280 281 282 283 284 285 ... 370
Назад

Навігація