Войти
Закрыть

Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848-1849 рр. в Австрійській імпперії

9 Клас

Упродовж 1848-1849 рр. Європою прокотилася хвиля революцій, що охопили Францію, Німеччину, Італію та Австрію. Ці революції дістали назву «Весна народів», оскільки основними їх гаслами були національне та соціальне визволення народів, утвердження громадських прав та свобод. Активним учасником революції 1848-1849 рр. було й населення західноукраїнських земель. Завдяки революції українці вперше здобули досвід парламентської діяльності. Головна руська рада (1848- 1851) - перша українська політична організація в Галичині. Створена у травні 1848 р. у Львові представниками світської інтелігенції та духовенства під час революції в Австрії для оборони прав українського населення Галичини перед центральним урядом у Відні. «Русини скористалися наданим конституцією правом сходок і зборів та влаштували з представників русинської інтелігенції "Руську раду”, яка мала велике значення в розвитку національної самосвідомості», - зауважувала історик О. Єфименко. Головну руську раду очолили Г. Яхимович і М. Куземський. ПЕРСОНАЛІЇ ГРИГОРІЙ ЯХИМОВИЧ (1792-1863) Церковний, громадсько-політичний діяч. Навчався у Львівській гімназії. Богословську освіту здобув у Відні. Став одним із провідних діячів українського національного відродження середини XIX ст. Домагався запровадження викладання української мови у школах Галичини. Вимагав від духовенства вживання української мови під час проповідей. З 1860 р. - Львівський митрополит. 1861-1863 рр. - посол до Галицького крайового сейму. Як член верхньої палати австрійського парламенту та імперський радник відстоював права українського населення Галичини....
0 Переглянути

Початок національного відродження на західноукраїнських землях

9 Клас

«Порівняння національних рухів так званих неісторичних народів Європи показує, що провідну роль на різних станах завжди відіграють ті класи, які, зберігши свою етнічну ідентичність, мали найвищий статус у соціальній ієрархії даної етнічної групи і найкращі можливості для впливу на найбільшу кількість місцевого населення даної етнічної групи. Греко-католицьке духовенство ідеально підходило до цих критеріїв. З одного боку, воно не асимілювалося і зберегло свою етнічну окремість, з другого - являло собою єдину еліту руського суспільства. Його патріотизм мав релігійний характер», - писав історик Я. Грицак. Поміркуйте, чому греко-католицьке духовенство стало провісником національного відродження на західноукраїнських землях. «Будителі» (від чес. buditeli - «той, хто пробуджує») - визначні громадські та політичні діячі періоду національно-культурного відродження слов’янських народів Австрійської імперії кінця XVIII - першої половини XIX ст. Під ім’ям «будителів» в історію Закарпаття увійшли І. Базилович, М. Лучкай, О. Духнович, А. Добрянський та інші. «Будителі» ставили своєю метою пробудження в народі національної свідомості, упровадження рідної мови в освіту, збереження традицій та культури. Вони виступали за дослідження і популяризацію місцевої історії як невід’ємної частини історії всієї України. Відстоювали необхідність участі українців Закарпаття в усіх сферах громадського та суспільно-політичного життя. «Будителі» критикували політику мадяризації та онімечення українців. Їхня діяльність сприяла розширенню зв’язків краю з Галичиною та Наддніпрянщиною, з ідеями загальнослов’янського відродження в Чехії, Словаччині, Польщі, Сербії, Хорватії....
0 Переглянути

Політика Австрійської імперії щодо українських земель наприкінці XVIII — у першій половині ХІХ століття

9 Клас

«...Марія-Тереза та її син Йосиф проводили "модну” тоді серед європейських монархів політику Просвітництва, основною засадою якої було узалежнення могутності держави від поширення освіти і всеможливих свобод її підданих», - наголошував історик Я. Грицак. Поясніть термін «освічений абсолютизм». Хто і в яких країнах проводив подібну політику? Реформи передбачали: поліпшення матеріального становища підданих імперії, підвищення рівня їхньої освіти з метою перетворення мешканців відсталих і віддалених окраїн імперії на свідомих громадян і платників податків. В аграрній галузі селяни позбавлялися особистої залежності від поміщиків. Право суду над селянами переходило до державних чиновників. Заборонялося збільшувати поміщицькі землі за рахунок селянських наділів, визначався термін панщини (30 днів на рік). Документи та матеріали «Прагнучи звільнити селян від кріпосної залежності, Йосиф II видав низку указів, які значно змінили на краще становище русинського холопства в Галичині: введення інвентарів обмежувало панщину і взагалі економічне свавілля поміщика щодо кріпосного; селянин звільнений був від доменіального суду і підпорядкований спільній державній юрисдикції; вернулися до народної маси деякі важливі особисті права, як, наприклад, право вступати в шлюб без дозволу власника, право придбання у власність і передачі за заповітом земельного майна, право приписки до міських товариств і цехів, право вступати до навчальних закладів нарівні з особами інших станів та ін. Таким чином, якщо русинський холоп і не придбав громадського рівноправ’я, то все-таки в значній мірі звільнявся від влади свого пана-поляка, а така зміна суспільних відносин не могла пройти безслідно», - писала історик О. Єфименко....
0 Переглянути

Програмові документи Кирило-Мефодіївського братства

9 Клас

Програмні положення Кирило-Мефодіївського братства були викладені у «Книзі буття українського народу» (братчики називали цей текст «Законом Божим»), «Статуті Слов’янського товариства св. Кирила і Мефодія» та «Записці» до нього, яку написав В. Білозерський. «Українська пісня й неписана словесність народу українського натхнули молоді уми в Києві спасенною думкою - видвигнути свою націю із темряви», - писав пізніше Куліш, а в автобіографії додавав: «Християнство та історія слов’ян були їм потрібні для великого подвижництва». Документи та матеріали «Книга буття...» - це не теоретичний трактат, а полум’яний історико-політичний маніфест, у якому в поняттях звичного народові релігійного мислення висловлено фактично революційну концепцію визволення від кріпацтва і деспотії та створення федерації слов’янських республік...» - писав дослідник І. Дзюба. «У свій час це був вираз найпередовіших ідей, хоч іноді і затемнених релігійною фразеологією», - писав учений О. Білецький. Чи поділяєте ви думки вчених? Доберіть факти, що підтверджують або спростовують ці тези. 1. «Книга буття українського народу» 1. Бог создав світ: небо і землю, і населив усякими тварями, і поставив над усею твар’ю чоловіка,... і постановив, щоб род чоловічеський поділився на коліна і племена, а кожному колінові і племену даровав край жити, щоб кожне коліно і кожне племено шукало Бога, ... і віровали в Його, і любили б Його, і були б усі щасливі....
0 Переглянути

Суспільні рухи в першій половині ХІХ століття

9 Клас

Ідейну основу масонського світобачення становили принципи всесвітнього братерства, рівності, самопізнання і самовдосконалення індивідів. В Україні масонство поширювалося через Польщу із Західної Європи. Перша масонська ложа виникла ще в 1742 р. в с. Вишнівці на Волині, але широкого розповсюдження масонство не мало. Його помітне зростання розпочалося лише наприкінці XVIII - на початку XIX ст. Цьому процесу сприяли Велика французька революція, включення Правобережної України до складу Російської імперії, поширення ідей просвітництва та європейського стилю життя, війна 1812 р. тощо. Коли і де виникла перша масонська організація на українських землях? Укажіть ознаки масонського світобачення. Після наполеонівських воєн та походів російської армії в Європу (1813-1814) в Наддніпрянській Україні з’являються перші опозиційні царизму таємні організації - масонські ложі, члени яких сповідують ідеї вдосконалення суспільства («розумного суспільства») через удосконалення людини. Масон - з франц. - «вільний каменяр». Масонство веде свій початок від Середньовіччя. Його перші паростки - цехова організація, корпорація каменярів-будівельників. Вони стали прообразом пізніших масонських організацій (лож або «майстерень»). Особливо активним як релігійно-етична течія масонство стало після Англійської революції середини XVII ст....
0 Переглянути

Початок національного відродження в Наддніпрянській Україні

9 Клас

Творення національної ідеї варто розпочати з козацько-автономістського періоду (від другої половини XVIII до першої чверті XIX ст.), розглядаючи діяльність учасників Новгород-Сіверського автономістського гуртка. Він існував у Новгород-Сіверському намісництві в 1780-1790-х роках. До гуртка входили А. Гудович, Г. Долинський, О. Лобисевич, Г. Полетика, А. Худорба, В. Капніст, Ф. Туманський та ін. Головне завдання гуртка полягало в реалізації планів відновлення української автономії, визнанні прав українського козацтва та шляхетства, відродженні національної культури. Пропагуючи свої ідеї, члени Новгород-Сіверського гуртка обмежувалися культурно-просвітницькою та освітньою діяльністю. Було розроблено ряд проектів, які, на жаль, так і не реалізувалися. Серед них слід назвати проект початкової гімназії та заснування університету І. Халанського, створення «Академічного зібрання» і книгарні Ф. Туманським, проект автокефалії української православної церкви С. Пальмовського та В. Шишацького, літературні проекти О. Лобисевича та музичні А. Рачинського. Працюючи в тогочасних державних установах, вони збирали і вивчали історичні джерела з минулого рідного краю, генеалогію відомих козацьких родин і на їх основі укладали та поширювали праці з історії та етнографії України....
0 Переглянути

Початок промислового перевороту

9 Клас

Від мотики до конвеєра. Промисловий переворот - це перехід у виробництві від ручної праці до машинної; від мануфактури до фабрики; формування нових соціальних верств - підприємців і найманих робітників. Особливість промислового перевороту на українських землях полягала в поступовому переході від поміщицької мануфактури до капіталістичної фабрики. Цей процес у Наддніпрянській Україні розпочався у 1830-х і тривав до 1880-х років. Упродовж цього періоду відбулися помітні зрушення в розміщенні підприємств та в складі їх власників. Зокрема, якщо до середини 1840-х років майже 3/4 підприємств належали переважно поміщикам і були розташовані в селах та містечках, то надалі їх будували в містах, а підприємцями ставали купці, міщани та заможні селяни. Змінився і характер праці, що використовувалася. Кріпосний селянин поступився найманому робітникові. На зміну натуральному господарству приходило товарне виробництво й ринкові відносини. З’ясуйте зміст поняття «промисловий переворот у Наддніпрянській Україні». В основі промислового перевороту лежав технічний переворот, суть якого полягала в запровадженні у виробництво досягнень науки та техніки. На українських землях перші ознаки промислового перевороту проявилися в цукровій промисловості. У виробництві цукру використовувалися машини для подрібнення буряків, гідравлічні преси для віджимання соку....
0 Переглянути

Соціально-економічний розвиток Наддніпрянщини

9 Клас

Свято першого снопа - урочистості з нагоди початку жнив. За побутуючими уявленнями обрядові дії та пісні могли забезпечити добре збереження врожаю. Вийшовши в поле, господиня розстеляла скатертину або рушник із хлібом-сіллю та свічкою. На узбіччі зупинялася і тричі вклонялася ниві, промовляючи: Дай, Боже, легко почати, а ще легше дожати. Жнива починали в так звані легкі дні - вівторок, п’ятницю. Бажано було також, щоб не збігалося з новим місяцем. Як правило, починав косити найшанованіший у селі чоловік, у якого робота «кипіла». Обряди проводили і з першим снопом. Як правило, його ставили в хаті на почесному місці під образами - покуті. Перший сніп обмолочували окремо. Зерно з нього святили в церкві, а перед сівбою змішували із насінням. Соломою з першого снопа годували корів, щоб не хворіли. Інколи зажинки робили в присутності священика. Розкажіть про свято першого снопа. Як ви вважаєте, чому в аграрному (селянському) суспільстві існували подібні свята? Про що вони свідчать? Для селянської родини актуальною була проблема виживання. Поміркуйте, як врожайність впливала на її розв’язання. За часів традиційного (аграрного, селянського) суспільства джерелом багатства була земля. В українських губерніях земля належала дворянам. Отримуючи угіддя за цивільну та військову службу, вони ставали довічними власниками і землі, і селян, які на ній мешкали. Обробляли землю селяни. Традиційними заняттями були рільництво, скотарство, бджільництво, рибальство і мисливство....
0 Переглянути

Наддніпрянська Україна в системі міжнародних відносин першої третини ХІХ століття

9 Клас

Грецький проект - зовнішньополітична програма російського уряду другої половини XVIII ст. Згідно з нею належало, витіснивши Османську імперію до Азії, відродити Візантійську (Східно-Римську) імперію під управлінням Костянтина, онука Катерини II. Цю програму було підкріплено дипломатичними та військовими акціями. Саме тоді в Південній Україні почали вбачати форпост для просування на Балкани, до Константинополя. Східне питання - умовно прийняте в дипломатії та історичній літературі позначення міжнародних суперечностей XVIII - початку XX ст., пов’язаних із занепадом і розпадом Османської імперії, поширенням національно-визвольного руху серед її народів, боротьбою європейських держав за розподіл її володінь. З’ясуйте, який з названих зовнішньополітичних проектів стане пріоритетним для російського імператора Олександра І на початку XIX ст. Туреччина бажала посилити вплив на Балканах, придушити національно-визвольний рух у своїх провінціях та Сербії. Росія підтримувала антитурецькі повстання. Приводом до початку російсько-турецької війни 1806-1812 рр. стала заміна Туреччиною молдовського та волоського господарів - прихильників Росії - на посадовців, вороже до неї налаштованих. Тим часом, згідно з попередніми домовленостями, господарі мали призначатися лише за згодою Росії. Союзником Туреччини в цьому конфлікті виступила Франція. Українці взяли безпосередню участь у війні. До народного ополчення було мобілізовано мешканців Катеринославської, Київської, Полтавської, Харківської, Херсонської, Чернігівської губерній. Для потреб російської армії реквізовано лише на Лівобережжі близько 1 тис. коней, 7 тис. пар волів, 6 тис. возів. На боці росіян виступало чорноморське козацтво. По інший бік фронту воювали козаки Задунайської Січі....
0 Переглянути

Живопис та архітектура

9 Клас

Основним напрямом українського живопису другої половини XIX ст. став реалізм. Українські митці рішуче відхиляли норми академізму, відходили від вимог того чи іншого художнього стилю й зверталися до зображення дійсності, її життєвих сюжетів і форм. За приклад вони брали творчість Т. Шевченка. Долучившись до загальноросійського руху передвижництва, українські художники йшли власним шляхом. Завдяки українським національним ідеалам свободи, самобутності й незалежності вони не відмовлялися від набутків українського романтизму: звернення до історичної тематики, відображення народного характеру й побуту, які були проявами реального життя другої половини XIX — початку XX ст. На думку вченого Один з ідейних натхненників та учасників руху передвижництва академік І. Рєпін писав: «Хай кожен край виробить свій стиль і відобразить свої улюблені ідеали в мистецтві, по-своєму, упевнено й щиро, без вагань, без гонитви за виробленими чужими смаками». На думку видатного художника, цей стиль обов’язково визначатиметься «особливостями, закладеними попередньою історією певної місцевості, її переказів, смаків і характеру народності». Засновник Київської рисувальної школи М. Мурашко стверджував: «У XX ст. художник має отримати суто індивідуальний розвиток, відповідно до його характеру, його ладу, його симпатій. Утискати його в шеренгу тих, хто йде в ногу із системою, як солдати, — це значить губити дорогу самобутність, створювати... оригінальну банальність».
...
0 Переглянути
Вперед
1 ... 281 282 283 284 285 286 287 288 289 ... 370
Назад

Навігація