Войти
Закрыть

Зовнішня політика та міжнародні зв’язки України у 1992-2005 рр.

11 Клас

Міжнародне визнання було пов’язане з набуттям Україною без’ядерного статусу, про який було проголошено в Декларації про державний суверенітет. У січні 1994 р. у Москві було підписано угоду між Україною, Росією та США, згідно з якою Україна зобов’язувалася протягом семи років вивезти до Росії для розкомплектування всі ядерні боєзаряди. Наприкінці цього ж року в Будапешті під час роботи НБСЄ лідери України, Росії, США і Великої Британії підписали Меморандум про гарантії безпеки України. Як компенсація за ліквідацію ядерної зброї була виплачена сума в 375 млн $. Згодом угоди про гарантії були підписані з Францією та Китаєм. Будапештський меморандум (Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї) 1. Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують Україні їх зобов’язання згідно з принципами Заключного акта НБСЄ поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України. 2. ...підтверджують їх зобов’язання утримуватися від загрози силою або її застосування проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об’єднаних Націй. 3. ...підтверджують Україні їх зобов’язання згідно з принципами Заключного акта НБСЄ утримуватись від економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, і таким чином забезпечити собі переваги будь-якого роду....
0 Переглянути

Етносоціальні процеси та рівень життя населення

11 Клас

Глибока економічна криза 1990-1999 рр. викликала серйозні зрушення у складі населення України і загострення соціальних проблем. Перш за все варто відзначити стрімке падіння життєвого рівня населення. Звичні за радянських часів гарантії з боку держави — надання роботи, стабільної зарплати, пенсії, матеріальної підтримки — поступилися незвичним і не прийнятним для більшості колишніх радянських громадян завданням щоденної боротьби за виживання. Економічний спад суттєво обмежив можливості державного бюджету для виконання соціальних зобов’язань (виникали затримки з виплатою заробітної плати, пенсій, стипендій тощо), різко упали реальні доходи працюючих. Обсяги зарплати, пенсійних виплат суттєво відставали від темпів зростання цін на товари та продукти споживання. Особисті заощадження громадян, що вони зробили за часів СРСР, були знецінені і фактично втрачені. У 1992 р. поточне споживання населення (їжа, послуги, транспорт, житло) скоротилось до рівня кінця 1950-х років. Гострі проблеми назріли у справі охорони здоров’я. На початок 90-х років Україна була забезпечена медикаментами лише на 30-40%, медичною апаратурою — на 30%. Зріс рівень серцево-судинних, онкологічних та інших захворювань. Знову набули загрозливого масштабу хвороби, які, здавалось, були викорінені, зокрема туберкульоз. Відбулось стрімке поширення ВІЛ-СНІДу....
0 Переглянути

Економічний розвиток України у 1992-2005 рр.

11 Клас

Економічну ситуацію, що склалася на початку незалежності, можна характеризувати як економічну кризу, що через різні обставини за перші роки незалежності перетворилася у стрімкий обвал економіки, котрий тривав до 1999 р. Звичайно, важко було уникнути кризи, але можливо було скоротити її в часі та зменшити негативні наслідки політикою рішучих економічних перетворень. Саме цього бракувало українській владі. Не можна твердити, що вона нічого не робила, але її дії були неадекватними існуючій ситуації. У перші місяці після розпаду Радянського Союзу (8 грудня 1991 р.) в Україні здійснюються кроки в напрямку ринкових перетворень, які підштовхнула лібералізація цін, що почалася в Росії. В Україні уряд В. Фокіна з початку 1992 р. ввів у обіг купоно-карбованець і став на шлях «шокової терапії», проголосивши лібералізацію ринкової торгівлі й повну свободу ринкових цін, за винятком регулювання їх на деякі товари. «Шокова терапія» — назва системи заходів для стабілізації економіки і становлення ринкових відносин, які передбачають лібералізацію цін, фінансово-кредитної системи, зовнішньоекономічної та інших видів діяльності, використання монетаристських методів регулювання економіки, скорочення державних витрат на соціальні потреби. У березні 1992 р. Верховна Рада України схвалила «Основи національної економічної політики України», які передбачали роздержавлення і приватизацію, структурну перебудову та модернізацію промисловості. Поряд з таким, ця економічна концепція передбачала відмову від ряду принципових положень, прийнятих при утворенні СНД: Україна залишається в СНД, але повністю виходить з рублевого простору; переорієнтація зовнішньої торгівлі на західні ринки тощо. Ця програма стала для України перепусткою до Міжнародного валютного фонду (МВФ), куди і була прийнята у квітні 1992 р....
0 Переглянути

Політичні процеси в Україні в 1999-2005 рр. «Помаранчева революція»

11 Клас

З літа 1999 р. навколо виборів точилася гостра боротьба. Кожен із кандидатів у Президенти України висловлював впевненість у перемозі й демонстрував готовність взяти на себе відповідальність за долю країни. Чотири кандидати — Є. Марчук, О. Мороз, В. Олійник та О. Ткаченко, зустрівшись у Каневі, закликали всіх кандидатів до справедливої та чесної боротьби. Вони мали намір висунути напередодні виборів єдиного кандидата, який би мав більше шансів на успіх. Однак «канівська четвірка» не змогла здійснити задумане, а до неї більше ніхто не приєднався. Напередодні виборів Голова Верховної Ради України О. Ткаченко зняв свою кандидатуру на користь лідера Компартії України П. Симоненка. Перший тур не виявив переможця. Перше місце впевнено зайняв чинний президент Л. Кучма, друге — П. Симоненко. Під час другого туру 14 листопада Президентом України вдруге обрали Л. Кучму. За нього проголосувало 56 % виборців, а за П. Симоненка — близько 38 %. Уперше вибори не поділили Україну навпіл, адже Л. Кучма переміг не лише в центральних, а й у західних та східних областях України. З переобранням президента відбулася зміна уряду. У грудні 1999 р. Прем’єр-міністром України призначили В. Ющенка, тодішнього голову Національного банку України. Він мав авторитет реформатора. На посаді прем’єр-міністра Ющенко пробув до квітня 2001 р. За період його прем’єрства в економічному житті країни відбулися важливі зрушення. Після десяти років падіння, починаючи з 2000 р., намітилося економічне зростання. Уряд Ющенка за період своєї діяльності зазнавав значного тиску від різних політичних сил і фінансово-промислових груп. Показовою в цьому плані була доля віце-прем’єр-міністра з питань паливно-енергетичного комплексу Ю. Тимошенко, якій вдалося дещо стабілізувати становище в галузі й розв’язати значну частину проблем, що накопичилися. Проте її діяльність викликала постійну критику і нападки. Зрештою, її усунули з посади і проти неї порушили судову справу. Важливим починанням уряду стали реформи системи освіти: перша спроба запровадити 12-річний термін навчання....
0 Переглянути

Україна в 1994-1999 рр. Конституційний процес в Україні. Конституція 1996 р.

11 Клас

Перехід до ринкових відносин зумовив загострення соціально-економічної ситуації в країні, що, своєю чергою, потягло за собою загострення політичної ситуації. Населення висловлювало невдоволення діяльністю Верховної Ради і Президента України. Зрештою, вирішили провести дострокові вибори Президента і Верховної Ради України. 27 березня 1994 р. відбулися вибори до Верховної Ради України. Тоді обрали 338 народних депутатів, половина з яких були членами політичних партій. Найбільше місць отримала КПУ — 96 (до них слід додати ще 5 членів Компартії Криму), СПУ — 14, СелПУ — 18, Народний рух — 20. Головою парламенту обрали О. Мороза (травень 1994 — березень 1998 рр.). Новий уряд очолив В. Масол. Процес зміни політичної влади в Україні завершили президентські вибори, що відбулися в червні-липні 1994 р. У другому турі виборів перемогу здобув Леонід Кучма. Його кандидатуру підтримали східні й південні регіони України та Крим. Вибори 1994 р. стали свідченням того, що Україна стоїть на демократичному шляху розвитку....
0 Переглянути

Початок державотворчих процесів

11 Клас

Ключовим завданням перших років державотворення стало формування трьох основних гілок влади — законодавчої, виконавчої та судової, а також розбудова української армії та інших силових структур. Поряд із цим, необхідно було створювати управлінські структури на місцях, налагодити ефективну взаємодію місцевої та центральної влади. Державотворчим процесом називається процес формування і становлення основних інститутів влади, їхнє конституційне оформлення, визначення національних інтересів. Особливості державного будівництва в Україні: становлення й утвердження незалежної держави відбувалося одночасно із завершенням процесів формування української політичної нації та національної самосвідомості; важке соціально-економічне становище призвело до розчарування частини населення в ідеї суверенності, чим прагнули скористатись явні й приховані противники незалежності; гібридна війна Росії проти України, яка фактично розпочалася після проголошення незалежності. 2. Формування законодавчої гілки влади Єдиним законодавчим органом влади в Україні була визнана Верховна Рада УРСР, яка стала Верховною Радою України. Її чинний склад у кількості 450 осіб обрали в 1990 р. Депутатську більшість становили члени розпущеної 1991 р. КПУ, що гальмувало державотворчі процеси. Після обрання Л. Кравчука Президентом України Верховну Раду очолив Іван Плющ (грудень 1991 — травень 1994 рр.). З перших днів незалежності Верховна Рада розгорнула активну законотворчу роботу....
0 Переглянути

Практичне заняття № 4. «За живе...» Непоправні наслідки Чорнобильської трагедії

11 Клас

Причиною катастрофи прийнято вважати стрибок напруги в мережі, який викликав два вибухи. На щастя (та чи можна так сказати?), вибухи були не ядерними, а хімічними — наслідок перегріву реактора і накопичення значної кількості пари. На момент вибуху в реакторі містилося близько 200 т урану. Було зруйновано обшивку, а через відсутність захисної оболонки більше 60 т радіоактивних речовин піднялись у повітря. Сумарна радіація ізотопів, викинутих в атмосферу після аварії в Чорнобилі, була в 30-40 разів більшою, ніж при вибуху атомної бомби в Хіросимі. Оскільки рушієм Чорнобильської АЕС були графітно-водні реактори, саме графіт передбачав легкозаймистість всієї системи. Після вибуху в реакторі залишилося близько 800 т графіту, який почав горіти. Пожежа тривала 10 днів і забрала життя 31 людини. Остаточно графіт перестав горіти лише 10 травня. Пожежники, які першими прибули на місце катастрофи, не мали ізолюючих протигазів. їх просто не попередили про особливості ситуації. Як наслідок — радіоактивні речовини потрапили в дихальні шляхи ліквідаторів. Кількість людей, що брали участь в гасінні пожежі на ЧАЕС, становила 240 тис. Усі вони отримали високі дози радіації. Однак саме пожежникам вдалося врятувати нас від справді серйозної катастрофи — сильного водневого вибуху, який міг стати наступним етапом трагедії....
0 Переглянути

Суверенізація УРСР. Проголошення незалежності України

11 Клас

Восени 1989 р. до закону про вибори у Верховну Раду УРСР і до місцевих рад внесли важливі зміни. Відповідно до них виборці обирали депутатів Верховної Ради УРСР і місцевих рад на прямих і рівних виборах. При цьому на одне місце могла висуватися будь-яка кількість кандидатів у депутати. Виборці також отримали можливості вільного обговорення виборчих програм кандидатів і контролю процесу підрахунку голосів. У листопаді 1989 р. опозиційні компартійно-радянським структурам сили сформували для участі у виборчій кампанії Демократичний блок. До його складу увійшли 43 громадські організації, серед яких були осередки Народного руху, «Меморіал», Українська Гельсінська спілка, Товариство української мови ім. Т. Шевченка, «зелені» та ін. Демократичний блок виступав за досягнення суверенітету України, створення багатопартійної системи, розробку нової конституції, реальну свободу віросповідання, забезпечення відродження українського народу і національних меншин, рівноправність усіх форм власності. 4 березня 1990 р. провели вибори до Верховної Ради УРСР та місцевих рад. Вони засвідчили те, що в українському суспільстві відбулося політичне розмежування. У західних областях республіки — Львівській, Івано-Франківській і Тернопільській — переконливу перемогу здобув Демократичний блок, за кандидатів якого проголосували 85 % виборців. В усіх інших областях перемогли кандидати від партійно-державного апарату....
0 Переглянути

Розгортання національно-визвольного руху в Україні. Початок формування багатопартійної системи

11 Клас

Наприкінці 1980-х — на початку 1990-х рр. в республіці розпочалося формування багатопартійної системи. Це стало свідченням розгортання процесів демократизації суспільного життя, оскільки легальна діяльність відмінних за ідейними засадами політичних партій є невід’ємною ознакою демократичної країни. Багатопартійність відіграє там роль соціального амортизатора, котрий дозволяє враховувати суспільну думку і розв’язувати виникаючі суперечності в межах забезпеченого рамками законів політичного життя. Основними передумовами формування багатопартійності в Україні стали: падіння авторитету КПРС і, відповідно, КПУ в республіці. Це було пов’язано як зі зневірою в комуністичній ідеології, так і з усвідомленням значною частиною населення нездатності комуністичної партії виконувати керівну роль, яку вона закріпила за собою. виникнення в українському суспільстві доволі значної кількості осіб, опозиційно налаштованих до офіційної компартійної ідеології, що прагнули отримати можливість впливати на політичне життя республіки. перші демократичні вибори депутатів на з’їзд рад СРСР (1989 р.) та до Верховної Ради УРСР (1990 р.). Правову основу для формування багатопартійності заклав позачерговий 3-й з’їзд народних депутатів СРСР (березень 1990 р.), що вніс зміни до Конституції СРСР, скасувавши, зокрема, й шосту статтю про керівну і спрямовуючу роль КПРС. У жовтні 1990 р. ухвалили закон СРСР «Про громадські об’єднання». У жовтні 1990 р. Верховна Рада УРСР скасувала шосту статтю Конституції УРСР, де закріплювалася «керівна і спрямовуюча роль КПРС» у розвитку країни. В історії становлення багатопартійності виокремлюють три етапи: 1. 1988-1989 рр. — створення умов багатопартійності. Створення опозиційних до КПРС неформальних об’єднань та рухів, що пізніше трансформувалися в політичні партії. У цей час в Україні розгортають активну діяльність Українська демократична спілка (УДС), пізніше перейменована в Українську народно-демократичну лігу (УНДЛ), Українська гельсінська спілка (УГС), Народний рух України за перебудову (НРУ)....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 347 348 349 350 351 352 353 354 355 ... 370
Назад

Навігація