Войти
Закрыть

Радянізація західноукраїнських земель

11 Клас

У період 1939-1941 рр. радянський режим ще не встиг утвердитися на західноукраїнських землях. Тому після війни партійні й державні керівники СРСР продовжили провадити політику насадження моделі радянської влади в Західній Україні. Цей процес отримав назву «радянізація». Він включав у себе колективізацію, індустріалізацію, «культурну революцію» і масові репресії проти невдоволених новою владою. Відразу ж за вступом Червоної армії в Західну Україну на роботу в місцеві органи влади, господарську, політико-партійну та інші сфери із східних областей надсилаються працівники різних спеціальностей. До середини 1946 р. сюди направили 86 тис. фахівців. Місцевим кадрам не довіряли. На другорядні посади скерували 53 тис. місцевих активістів — здебільшого на рівні району або села. Так, з 15120 номенклатурних посад в обкомах партії в Західній Україні наприкінці 1946 р. місцеві працівники займали лише 1832 (12,1 %). Першими заходами нової влади стало утворення спочатку тимчасових, а потім постійних місцевих органів влади у формі рад. Здійснюються націоналізація промисловості, реквізиція цінностей у банках, одержавлюються житловий фонд, сфера торгівлі, установи культури, школи, інші навчальні заклади, оголошуються державною власністю залізничний транспорт і вся сфера його обслуговування, ліси, надра тощо. За вказівками з Москви і Києва керівництво на місцях запроваджувало ті ж порядки, що панували в інших куточках держави....

Повоєнна відбудова в Україні

11 Клас

Вигнання з території республіки нацистських загарбників поставило на порядок денний питання про повернення до мирного життя. Україну необхідно було піднімати з руїн і попелу. Наслідки війни були жахливими. Демографічні втрати становили близько 17-18 млн осіб, матеріальні втрати — 1,2 трлн крб, катастрофічний спад виробництва (у порівнянні з 1940 р. в республіці вироблено лише 20 % електроенергії, видобуто 36 % вугілля, виплавлено 17 % чавуну, 15,4 % сталі). До кінця 1945 р. відновили 44 % довоєнних потужностей машинобудівної і 30 % легкої промисловості, ввели в дію 123 великі та 506 дрібних шахт Донбасу. Щоб надати відновленій радянській владі законного вигляду, у 1946-1947 рр. провели фарс з виборами рад усіх рівнів. Населення «одностайно проголосувало за блок комуністів і безпартійних». У 1946 р. Раду Народних Комісарів перейменували у Раду Міністрів УРСР. Підприємства й установи переходили на норми мирного життя: відновлювалися 8-годинний робочий день, відпустки, скасовувалась понаднормова неоплачувана праця. Промисловість переходила на випуск мирної продукції....

Адміністративно-територіальні зміни Української РСР. Вихід УРСР на міжнародну арену

11 Клас

Питання про західний кордон СРСР, а відповідно й України, гостро постало під час завершальних операцій Другої світової війни в Європі. Сталінське керівництво, кероване імперськими зазіханнями, намагалось будь-якими засобами закріпити свої територіальні надбання. Остаточно його вирішили у процесі українсько-польського, українсько-чехословацького, українсько-румунського територіальних розмежувань та юридичного закріплення західноукраїнських земель, що увійшли до складу УРСР протягом 1939-1945 рр. Особливо складними і тривалими були врегулювання територіальних питань з Польщею та ЧСР. На цей процес значно впливало міжнародне становище, зокрема прагнення СРСР закріпитися у Центрально-Східній Європі. За Люблінською угодою між урядом УРСР і польським Тимчасовим комітетом національного визволення від 9 вересня 1944 р. частина споконвічних українських земель (окремі райони Підляшшя, Холмщина, Посяння, Лемківщина, які згодом отримали назву Закерзоння), де проживало майже 150 тис. українців, передавалася Польщі. У такий спосіб сталінське керівництво намагалось підтримати польський прорадянський уряд і згладити негативне сприйняття польською громадськістю радянської агресії 1939 р....

Вступ 11 клас Сорочинська, Гісем (рівень стандарту)

11 Клас

Цей період містить багато важливих подій, підсумком яких стало відновлення незалежності й творення нової України. Але пройдений шлях був складним і тернистим. Після Другої світової війни українцям довелося пережити нові трагедії, породжені підлеглим становищем України за наявності тоталітарного режиму: труднощі післявоєнної відбудови, голод 1946-1947 рр., депортації, тривале збройне протистояння на західноукраїнських землях, нові сталінські репресії. У той же час більшість українських земель було об'єднано у складі УРСР, Україна стала членом світового співтовариства, взявши участь у створенні Організації Об'єднаних Націй (ООН). Хоча долучення УРСР до ООН було продиктоване бажанням Сталіна отримати додаткові голоси у впливовій міжнародній організації. Після смерті Й. Сталіна нове компартійне керівництво на чолі з М. Хрущовим усунуло деякі найбільш одіозні прояви існуючого в СРСР тоталітарного режиму — масові репресії, вседозволеність каральних органів, ігнорування елементарних потреб людей тощо. Було засуджено культ особи Сталіна, реабілітовано мільйони незаконно репресованих (крім тих, кого ув’язнили за «український буржуазний націоналізм»). Хрущов став ініціатором реформування економіки та соціальної сфери. У суспільстві поширилися сподівання на краще життя, які підживлювалися обіцянками, «що теперішнє покоління радянських людей буде жити при комунізмі»....

Узагальнення до розділу VI «Творення нової України»

11 Клас

Здобувши незалежність, українське суспільство отримало можливість вільного геополітичного вибору й поступово усвідомило доцільність європейського напряму розвитку. Відмова кримінально-олігархічного режиму В. Януковича від європейської перспективи стала приводом до нового напруження й протистояння між громадянським суспільством та олігархатом, що привело до Революції гідності. Звіряче побиття студентської молоді, котра висловила протест проти згубної політики маріонеткового проросійського режиму, спричинило вихід на Майдан мільйонів українських громадян. Євромайдан протиставив насильству самоорганізацію, самопожертву, взаємодопомогу, незламні волю та силу духу. Символом гідності новітньої української нації стала Небесна сотня — 107 Героїв України, які віддали життя за права та свободи людини, демократію, українську конституцію. Революція гідності відкрила шлях для радикального реформування економіки та формування повноцінного громадянського суспільства. Для російських сил перемога Революції гідності означала втрату сподівань на відродження імперії. Щоб зупинити історичний поступ України, вони розв’язали війну. Окупантам вдалося захопити Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. Однак ворог знову наштовхнувся на незламність українського народу. Разом з боєздатними частинами проти ворога воювали добровольчі батальйони. Постачання армії здійснювали волонтери....

Практичне заняття 6. Зовнішні та внутрішні загрози суверенітету України в умовах «гібридної війни»

11 Клас

Пропонуємо вам уривки зі сторінок наукових монографій, фахових статей, повідомлень ЗМІ щодо актуальних проявів внутрішньо- та зовнішньополітичного життя України. Вони відображають різні прояви загроз суверенітету України. Ваше завдання полягає в згрупуванні їх за характером загрози. Для виконання завдання скористайтеся матеріалом на форзаці 2. 1. Серед країн Центральної та Східної Європи й на пострадянському просторі за масштабами «тіньового» сектора Україна, на жаль, і далі утримує одну з перших позицій. Оцінка масштабів «тіньової» економіки в Україні коливається в межах від 40 до 80 % ВВП, залежно від методу оцінки (Пашков А., Барановська А., Телюкова Ю. Аналіз загроз національної безпеки України та передовий досвід щодо їх розв’язання // Безпека життєдіяльності. — № 1. — 2017 р.). 2. В Україні занадто низький валовий національний прибуток у дол. США на 1 особу. Рівень валового національного доходу в Україні становить 2550 дол. США на особу, що в 14,5 разів менший, ніж у країнах Єврозони. «Оплата праці та пенсії людей нині в Україні недооцінені», — оголосив на засіданні Кабінету Міністрів 23. 08. 2016 р. Прем’єр-міністр України В. Гройсман (Безпека життєдіяльності. — № 1. — 2017 р.)....

Особливості культурного розвитку сучасної України

11 Клас

Відроджена Українська держава відразу ж налагодила партнерські відносини з церквою. їхню правову основу визначають Закон України «Про свободу совісті й релігійні організації» від 22 квітня 1991 р. та Конституція України. Безвізовий режим (між Україною та ЄС) — режим, що дає можливість громадянам України вільно перетинати міждержавні кордони країн ЄС без попереднього звернення до посольства для отримання дозволу, починаючи з 11 червня 2017 р. Ці документи дають змогу втілити в життя демократичний принцип свободи совісті та забезпечити вірянам широкі можливості для задоволення своїх релігійних потреб. Релігійні організації здобули можливість проводити законну просвітницьку, доброчинну, виробничу й іншу суспільно корисну діяльність. Як світська держава, Україна вибудовує відносини з церквою на засадах відокремленості церкви від держави та школи від церкви. Конституція України наголошує, що «жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова». Держава стала на шлях повернення церкві відібраних за радянського лихоліття храмів, майна та предметів церковного вжитку. Нині на території України діє майже 30 тис. релігійних громад. Найбільша частина громад належить до православних церков. Близько 7 тис. громад утворюють православну церкву України. Значне число православних громад зберігають підлеглість Московському патріархату. Багатовікові традиції в Україні мають Українська греко-католицька церква (УГКЦ) і Римо-католицька церква (РКЦ). Після пастирського візиту до України Папи Римського Іоанна-Павла II у 2001 р. та перенесення митрополичої кафедри УГКЦ зі Львова до Києва у 2005 р. греко-католицькі громади почали утворюватися й у наддніпрянських областях України. Багато років її очолював патріарх Любомир Гузар (1933-2017) — сподвижник Йосипа Сліпого та Мирослава Любачівського, один з моральних авторитетів українців у 1990-2011 рр. У 2011 р. він вийшов у відставку, передавши свої повноваження Святославу Шевчуку. До кінця життя наснажував українське громадянство щирими й праведними настановами....

Політичне, соціальне й економічне життя України у 2014 р. та наступні роки

11 Клас

Упродовж 2014-2015 рр. господарство України перебувало в дуже несприятливому становищі. Найбільшої шкоди Україні завдала збройна агресія РФ. Захоплення території на сході України та Криму призвело до знищення чи вивезення до РФ багатьох підприємств, припинення важливих виробничих зв’язків, до втрати зовнішніх ринків та ослаблення експортного потенціалу України, насамперед чорної металургії та хімічної промисловості. З України виїхала значна частина іноземних компаній, передусім ті, що перебували в Криму та на сході України. Унаслідок агресії 27 % промислового потенціалу Донбасу незаконно переміщено до РФ, а наша держава втратила понад 16 % ВВП. Проте головною причиною занепаду стало подальше затягування з кардинальним реформуванням внутрішніх засад господарювання. Ознакою 2014 р. стала прискорена інфляція. Її зумовили майже двократне знецінення гривні та стрімке подорожчання житлово-комунальних послуг — на 34 %. Зниження рівня ВВП тривало до другого кварталу 2016 р. Промислове виробництво скоротилося на 10,7 %. Економіку врятувало сільське господарство, яке протягом 2014 р. збільшило обсяги виробництва на 2,8 %. З третього кварталу 2016 р. розпочалося зростання. За підсумками року воно становило майже 1,5 %. У 2017 р. — 2,3 %, у 2018 р. — 3 %. З 1 січня 2016 р. почала діяти Угода про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі, що передбачена Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Як наслідок, до серпня 2018 р. 43 % українських товарів експортують до ЄС. Паралельно скорочувалися торгово-економічні відносини з РФ....

Збройна агресія РФ проти України

11 Клас

Передумови агресії визрівали з часу розпаду СРСР та відродження Української держави. Пройняті імперським світоглядом, російські політики розглядали незалежну Україну як «національне приниження», «зраду на користь підступного Заходу». Водночас РФ не полишає спроб повернути світ від багатополярного до біполярного стану, а підкоривши Україну, скористатися її стратегічним геополітичним розташуванням. Очевидним є і бажання Кремля шляхом підкорення України зламати волю до опору не лише країн СНД, але й країн Балтії та Польщі. Сприятливою передумовою для неоімперських амбіцій РФ виявилася й залежність значної частини ЄС від постачання російських енергоносіїв. Історичне джерело У 2005 р. президент РФ В. Путін заявив, що «розпад Радянського Союзу був найбільшою геополітичною катастрофою сторіччя». Його підтримує й російський філософ, політолог, публіцист фашистського напряму А. Дугін:«Існування України в сьогоднішніх кордонах і з нинішнім статусом "суверенної держави” тотожне завданню грандіозного удару по геополітичній безпеці Росії, що прирівнюється до вторгнення на її територію. Майбутнє існування унітарної України недопустиме». Тому за лицемірними фразами про «братські» відносини Російська Федерація вибудовувала антиукраїнську політику за такими напрямами: • протидія інтеграції України із Західною Європою; • викорінення всього українського в межах і поза межами Росії; • нищення української ідентичності; • постійне підтримування в Україні стану керованого хаосу....

Революція гідності

11 Клас

З давніх часів проблема геополітичного вибору України є актуальною для мешканців українських земель. Адже колись вони перебували на межі між світом перших неолітичних землеробів, світом мезолітичних мисливців і збирачів і світом кочових скотарів. Уже багато століть Україна стоїть на перетині західної християнської, східної християнської та мусульманської цивілізацій. В умовах незалежності українське суспільство отримало можливість вільного геополітичного вибору. Звільняючись від прорадянського, проросійського й одночасно антиєвропейського світогляду й упереджень, український народ та українська еліта приходили до переконання про розумність і природність євроінтеграційного курсу для України. Під час тривалих дискусій різних суспільно-політичних сил у Верховній Раді України було вироблено й законодавчо закріплено такі пріоритети зовнішньої політики України, як Угода про партнерство й співробітництво між Україною й європейськими співтовариствами та їхніми державами-членами (1994) і Стратегія інтеграції до ЄС (1998). Нарешті, після тривалих дискусій, з 2007 р. розпочалася робота над підготовкою угоди про асоціацію між Україною та ЄС. За ці роки було проведено 21 раунд переговорів щодо угоди про асоціацію та 18 раундів щодо створення зони вільної торгівлі. У вересні 2013 р. на засіданні уряду Прем'єр-міністр України заявив, що угода значною мірою захищає інтереси вітчизняної економіки. Угода про лібералізацію торгівлі мала охоплювати понад 95 % обсягу двосторонньої торгівлі. При цьому мито на європейські товари мало знизитися у 2 рази протягом 4 років, тоді як мито на українські товари — у 15 разів протягом першого року дії угоди....

Навігація