Войти
Закрыть

Узагальнення до розділу ІІ «Україна в умовах десталінізації»

11 Клас

На початку 1950-х років замість задоволення післявоєнних очікувань народу сталінське керівництво продовжувало нагнітання істерії боротьби проти зовнішніх і внутрішніх ворогів. Смерть Й. Сталіна та боротьба в Кремлі за владу спричинили нові провокації проти українського руху та жертви українських націоналістів. Натомість представники української радянської верхівки, які підтримали М. Хрущова, зуміли помітно зміцнити своє становище. Нове керівництво продовжило розбудову української економіки як бази для подальшої індустріалізації радянських республік, мілітаризації та формування в УРСР потужного ВПК і в такий спосіб продовжило традиційний курс Російської імперії на утвердження колоніальної структури українського господарства. Незадовільний стан сільського господарства спонукав хрущовське керівництво до пошуку шляхів виходу з кризи. Намагання зекономити підштовхнули до екстенсивного шляху. Так звана «цілинна епопея» знову ослабила українське село, відриваючи від нього матеріальні та людські ресурси, хоча приклади навіть часткової інтенсифікації сільського господарства України показали кращі результати....
0 Переглянути

Практичне заняття 2. Феномен шістдесятництва

11 Клас

Поняття «феномен» (від грецьк. fenomenon — є, має місце, явище) означає незвичне явище, рідкісний факт, який важко перевірити, що не піддається раціональному поясненню. Однак феноменальне може бути осягнене за допомогою засобів «чарівної сили мистецтва», художніх образів. Ми дамо емоційно-образну характеристику феномену шістдесятництва. Отже, це й самокритичність, і нездатність до компромісу із завойовниками та їхніми підлабузниками, і прагнення виховати суверенну людину й дати їй крила надії, це й боротьба з примарою щастя та справедливості, це й спроба дати відсіч брудним, цинічним русифікаторам, це й трагізм приреченості — це загалом творча талановита молода Україна з оптимістичними мріями, що з’явилися в 1960-х роках з новим прогресивним словом у тоталітарному радянському суспільстві. Однак те, що нині ще здається недоступним для розуміння, завтра може стати витлумаченим цілком раціонально. Знайдіть раціональне пояснення феномену шістдесятництва....
0 Переглянути

Стан культури періоду десталінізацїї

11 Клас

Вирішальною умовою суспільно-політичного життя, що визначила особливості розвитку культури із середини 1950-х років, стала десталінізація. Вона послабила параліч страху, який сковував усіх громадян у попередні десятиліття. У 1961 р. М. Хрущов започаткував нову хвилю десталінізації, вершиною якої стало винесення труни диктатора з кремлівського мавзолею. Того ж року М. Хрущов, демонструючи вагомість УРСР у сільськогосподарському виробництві СРСР, здійснив широко розрекламовану подорож до могили Тараса Шевченка. Українські митці, насамперед письменники, в умовах десталінізації виступили за розширення меж творчого самовираження. Письменники старшого покоління продовжували вимагати реабілітації репресованих у 1920-1940-х роках колег. Так, навіть один з найстаранніших творців соцреалізму О. Корнійчук запропонував опублікувати твори репресованих Е. Блакитного, М. Куліша, Л. Курбаса та багатьох інших митців, створивши «Бібліотеку видатних 1920-х». Найвизначнішою особливістю розвитку культури стала поява нового покоління письменників, критиків і поетів. Вони вимагали не лише виправлення «перекручень соціалізму» у минулому, а й недопущення пригнічень культури в майбутньому. Гарантією мав би стати «шлях повернення до правди». Схвильовано спостерігаючи за непослідовністю десталінізації, вони вимагали припинити втручання компартії в справи літератури й мистецтва, визнати право митців експериментувати з різними стилями, віддати українській мові головну роль в освітньому та культурному житті радянської України. Когорта митців-шістдесятників користувалася дедалі ширшою підтримкою серед молоді....
0 Переглянути

Початок нового українського протистояння радянському режиму

11 Клас

«Хрущовська відлига» та особливо засудження культу Й. Сталіна на XX з’їзді КПРС привели до певного послаблення ідеологічного тиску, часткової реабілітації жертв сталінізму, визнання в СРСР, як засновникові ООН, Загальної Декларації прав людини — усе це дало можливість вийти на суспільно-політичну арену новому поколінню митців. Найвідомішими серед них були поети І. Драч, Л. Костенко, Д. Павличко, В. Симоненко, М. Вінграновський; прозаїки В. Дрозд, Вал. Шевчук, Гр. Тютюнник; літературні критики І. Світличний та І. Дзюба; кінорежисер С. Параджанов і театральний режисер Л. Танюк; художники А. Горська та П. Заливаха. Вони виступали на захист української культури, вимагали розкриття історичної правди. Відповідно до часу появи в громадсько-політичному житті, їх назвали шістдесятниками. Шістдесятники — назва української інтелектуальної еліти наприкінці 1950-х — на початку 1970-х років, яка орієнтувалася на принципи свободи творчості та гуманізму, утілених в українській національні формі. Талановита молодь готова була віддати всі свої сили на служіння рідному народу, творити нове життя. Але це щире прагнення відразу ж наразилося на спроби ідеологічних відділів КПРС поставити їхню діяльність під «партійний контроль». Адже дух пошуку, творчості, новаторства був чужий і навіть ворожий номенклатурі: послаблював її владу, формував атмосферу критичності до її рішень, дій та зловживань....
0 Переглянути

Господарське життя УРСР

11 Клас

Економічні та соціальні реформи, які проводило хрущовське керівництво, не зачіпали основ соціально-економічного устрою, що склався в СРСР. Тому не випадково економічні реформи не стосувалися ні устрою, ні виробничих відносин, а лише механізмів управління народним господарством. Зі сталінських часів управління було чітко централізованим. Так, економікою УРСР жорстко керували 30 союзних і 21 союзно-республіканське міністерства. На переконання М. Хрущова, надцентралізоване управління не могло забезпечити прискореного зростання виробництва. Воно лише ускладнювало роботу підприємств і цілих галузей. У травні 1957 р. М. Хрущов зініціював скасування старої централізованої системи управління за допомогою міністерств і відновлення децентралізації управління господарством, що діяла в радянській Росії, а потім у СРСР, до 1932 р. Децентралізація управління — управління, засноване на переданні місцевим органам окремих функцій центральних органів. Радянський Союз було поділено на адміністративні економічні райони, 11 з яких були в УРСР: Київський, Харківський, Львівський, Вінницький, Сталінський, Ворошиловградський, Дніпропетровський, Запорізький, Одеський, Станіславський та Херсонський. Незабаром утворилися ще Кримський, Полтавський та Черкаський. Усі підприємства в районах утворювали єдиний господарський комплекс, керівництво яким здійснювала рада народного господарства — раднаргосп....
0 Переглянути

Внутрішньополітичні перетворення 50-х років ХХ ст.

11 Клас

На початку 1950-х років у СРСР та УРСР суперечності між потребами народу та партійно-державної номенклатури продовжували зростати. Компартія не бажала й не знала, як задовольнити очікування народу, не втративши влади. Тому вона й далі поширювала міф про боротьбу з капіталістичним світом. Замість того, щоб розвивати мирну економіку, витрати на оборону виснажували держбюджет. Відбувалися «чистки» української інтелігенції, оскільки влада усвідомлювала, що настрої оновлення йдуть саме від освічених і талановитих людей. З полиць магазинів зникали продукти харчування, товари щоденного попиту. Нестачу товарів широкого вжитку зумовлював першочерговий розвиток важкої промисловості. Значним тягарем для бюджету були економічно й екологічно не обґрунтовані проекти «великих сталінських будов», зміцнення армії. Звичним явищем стали черги. До жалюгідного стану було доведено село. Вихід із складного становища сталінське керівництво вбачало не в ефективній економічній політиці, а в традиційних пошуках винуватців бід. Так, Сталін ініціював гучні кампанії та репресії проти нових «ворогів»....
0 Переглянути

Узагальнення до розділу І «Україна в повоєннний період»

11 Клас

Унаслідок підписання міжнародних договорів із західними сусідами частина українських етнічних територій увійшла до складу УРСР. Однак через маріонетковість української радянської дипломатії об’єднання здійснювалося в контексті імперських планів СРСР. Тому частина українських етнічних територій залишилася поза державними кордонами УРСР. 1954 р. Крим увійшов до складу УРСР. Здійснюючи це, союзне керівництво враховувало насамперед тісні зв’язки України й Криму та потребу перекласти на УРСР соціально-економічні проблеми Криму, які не могла вирішити РРФСР. Утвердження комуністичного тоталітарного режиму в західних областях здійснювалося в межах політики радянізації — знищення всіх визначальних українських ознак і структур, що суперечили тоталітаризму. Імперський наступ та протистояння йому перетворилися на історичну драму, фінал якої визначили військова сила, помножена на звірства репресивних органів....
0 Переглянути

Практичне заняття 1. Повсякденне життя повоєнних років

11 Клас

Протягом 1945-1947 рр. продовжувала діяти карткова система. Усі працівники отримували продукти за картками 1-ї, 2-ї категорій та спеціальними картками для службовців, дітей та утриманців. Норми купівлі продуктів за картками й ціни на відповідні продукти були фіксованими. Так, денна норма купівлі хліба за робочою карткою 1 -ї категорії становила 800 г, за карткою 2-ї категорії — 600 г. Норма хліба для службовців становила 300-450 г, для утриманців (дорослих) і для дітей (до 12 років) — 200-300 г. За карткою можна було купити хліб щоденно, відповідно до категорії, 2 кг м’яса чи риби на місяць, 400 г жирів, 1,5 кг крупи чи макаронів на місяць. У вересні 1946 р. пайкові ціни зросли у 2,5-3 рази. Для компенсації втрат установлювали систему надбавок до заробітної плати, але вони були незначними (80-110 крб), а тому не могли суттєво покращити матеріальне становище містян. Радянські спецслужби фіксували скарги людей: «Що ми тепер будемо робити, коли отримуємо дуже низьку зарплату?»; «Як можна жити, якщо я заробляю 213 крб?»; «Зарплата збільшилася на 100 крб, а я повинен за один хліб платити 300 крб, а в мене сім осіб сім’ї». Цього було достатньо, щоб потрапити до табору за антирадянщину. 2. Перечитайте спогади Марії Василюк (1931 р. н.), записані Г. Стародубець (м. Житомир). Визначте механізм ідеологічного самоконтролю громадян навіть на рівні побутового спілкування. «Десь на кінець 40-х років дуже масштабно почали відзначати травневі й жовтневі свята. Ушановували тих, хто добре працює, давали їм подарунки, премії. Люди не були злісно налаштовані, просто хотіли, щоб швидше все закінчилося, щоб було мирно й тихо. ... Учили вірш про Конституцію. А я ж мала, бачу що на сцені виступати буду, та мені ж так хотілося гарно, то я стаю на відро й на всю хату: "Конституція, як день, всім трудящим мила, скільки радісних пісень вона породила”. А баба каже: "Всім ледащим мила!” — "Бабо, так не можна казати!” — і знов починаю спочатку. А мама моя каже бабі: "Мамо, ви так не кажіть, бо воно їй механічно в пам’яті відкладеться, то вона ще в школі так скаже, то будемо мати біду в хаті”»....
0 Переглянути

Особливості розвитку культури

11 Клас

Війна зруйнувала освіту. Багато вчителів і викладачів загинули на війні. Уцілілі шкільні приміщення, які під час війни нацистські загарбники використовували як штаби або казарми, необхідно було відремонтувати. Учні голодували, особливо в період 1946-1947 рр. Вони не мали одягу та взуття — рятував військовий одяг, який перешивали. Не вистачало підручників, зошитів і шкільного приладдя. Учителі з учнями виготовляли його самотужки з підручних матеріалів. Так, з паперових мішків зшивали зошити та класні журнали. Історичне джерело «...Нам безкоштовно видали квадратні фанерні дощечки, пофарбовані чорним кольором, і по шматочку крейди — таке письмове приладдя замість зошитів і ручок. Це для роботи в класі, а домашні завдання виконуємо у власних зошитах чи на будь-яких шматках паперу, бодай рудого обгорткового, у який загортають у магазині "іржаву” тюльку. Для освоєння арифметики кожен приносить палички з верболозу, пов’язані в стосики по десять штук... ...На уроці співу мене прямо-таки збивають з пантелику слова: "Льотом сонячним орлиним // Вош показує нам шлях”. Як же ця мізерна паразитка може людям шлях показувати? Хотілося б розпитати вчительку, але не наважуся, бо соромлюся, відчуваю: мабуть, я щось не так дотямлюю... Дома ділюся своєю морокою з дідунем, співаю куплет пісні. Він аж руками за живіт хапається, а заспокоївшись, пояснює: "Не вош, а вождь, тобто правитель держави...”» (Зі спогадів поета В. Нарушевича). До школи повернулися учні, які не відвідували її під час війни. За прикладом мешканців с. Верхівні, що на Житомирщині, школи споруджували «методом народного будівництва». У містах школи відбудовували насамперед за кошти підприємств. Для молодих робітників, які не навчалися під час війни, були відкриті школи робітничої та сільської молоді, вечірні школи....
0 Переглянути

Національно-визвольний рух у 1944-1950-х роках

11 Клас

З відступом нацистських окупантів Україна не здобула свободи. Це стало головною причиною опору радянській владі. Націоналістичний рух продовжував боротьбу «за створення Української самостійної соборної держави». Повстанці намагалися зберегти в краї свій вплив і збройні сили й перешкодити радянській владі утвердитися в Західній Україні. Провідники ОУН та УПА сподівалися, що після недалекої в часі поразки Третього рейху розгориться неминучий конфлікт між західними демократіями та СРСР, який завершиться його поразкою. Це створило б можливості для відродження Української держави. Тому з відступом вермахту УПА розгорнула збройну боротьбу з радянською армією. Спершу вона мала досить масштабний характер. Сили УПА поділялися за територіальним принципом на УПА-Північ, УПА-Південь, УПА-Захід, активно оперуючи на територіях близько 150 тис. км2 з населенням майже 10 млн осіб. Підрозділи УПА (насамперед сотні та чоти) нараховували на той період близько 40 тис. бійців. Наприкінці лютого 1944 р., натрапивши на засідку на сході від м. Рівного однієї із сотень УПА, був смертельно поранений командувач 1-го Українського фронту М. Ватутін. Проти повстанців було кинуто значні фронтові сили на чолі з маршалом Г. Жуковим. 24 квітня 1944 р. на околицях с. Гурби на Рівненщині відбулася битва, у якій узяло участь майже 30 тис. червоноармійців і 5 тис. упівців. Повстанці зазнали поразки, утративши до 2 тис. загиблими та 1,5 тис. полоненими....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 353 354 355 356 357 358 359 360 361 ... 370
Назад

Навігація