Войти
Закрыть

Історичний простір

5 Клас

«Адреси» подій. Події завжди відбуваються в конкретний час та в якійсь землі, державі, поселенні. Пізнаючи людей через їхні дії, історики мають дізнатися не тільки про час, а й про територію, на якій вони жили, щось планували, обмірковували, якось діяли. Територію як місце, де розташовані природні та створені людьми об’єкти і в якому відбуваються (розгортаються в часі) події, називають простором. Чи погоджуєшся Ти з думкою, що життя людей залежить від того, у якій місцевості вони проживають? Наведи приклади на користь своєї позиції. Розглянь фізичну, політичну та адміністративну карти. Спробуй розповісти, про що вони і нформують. У сучасному просторі природні об’єкти, наприклад гори, ліси, річки, острови, а також об’єкти, створені людьми, зокрема міста, залізниці, підприємства, співіснують. Такі об’єкти через їхнє відносно стійке розташування прийнято називати географічними. Люди, прагнучи добре орієнтуватися на місцевості, навчилися позначати для себе взаємне розташування географічних об’єктів у просторі. Це сталося, як вважають учені, ще задовго до нашої ери, у первісні часи. Припускають, що перші умовні зображення місцевості, де були позначені місця полювання і тимчасового проживання людей, пагорби, річки та озера, що оточували цю територію, люди робили на корі дерева, на слонячому бивні та на вичинених шкурах. Зменшене умовне зображення земної поверхні, її частини або окремих країн світу з позначеними об’єктами — це карта (мапа). Розрізняють карти фізичні, політичні й історичні. Перші відображають географічний простір, тобто взаємне розташування і протяжність географічних об’єктів, що знаходяться на зображуваній території (див. рис. 4). На політичних картах позначають взаємне розміщення на поверхні Землі та протяжність (кордони) держав (див. форзац). Політико-адміністративний устрій території окремої держави: столицю, адміністративні центри земель, де знаходяться органи урядування, адміністративні межі цих земель, населені пункти та шляхи сполучення відображають на спеціальній адміністративній карті....

Культурно-історичні епохи

5 Клас

Для розуміння минулого його дослідникові потрібно вчинити кілька послідовних дій. Спочатку слід відновити часову послідовність подій. Відтак пов’язати та порівняти здобуті відомості. Для цього їх треба групувати, умовно ділячи історичний час на частини. Групування подій у часі за якоюсь ознакою (критерієм) називають історичною періодизацією. Виділені часові проміжки — періоди або епохи — пов’язані між собою, адже процес змін триває постійно. Водночас кожен із них відрізняється від іншого, бо відображає стан суспільства, його культури у визначених часових межах. Для зручності дослідження минулого різні історики обирають різні основи (критерії) періодизації — від простого поділу за роками, десятиліттями, століттями до меж, що пов’язані зі змінами правителів, держав, способів господарювання, мислення або стану довкілля. Як зазначалося в попередньому параграфі, згідно з християнським ученням, життя людей можна поділити на два великі періоди: еру до народження Христа і нашу еру. Сучасні історики традиційно використовують саме цю періодизацію, наголошуючи на тому, що ера — початок літочислення та відрізок часу, значно більший, ніж епоха, доба або інший історичний період. За якими критеріями можна періодизувати історичний процес? На які культурно-історичні епохи сучасні вчені ділять європейську історію? Одним з найпростіших та найбільш поширених способів періодизації історії людини є її поділ на чотири культурні епохи: Первісність, Античність, Середньовіччя та Новий час....

Історичний час

5 Клас

Люди віддавна міряють час за допомогою календарів і годинників. Бажання лічити час свідчить про його цінність. Чому люди цінують час? Адже його не можна взяти в руки, не можна спожити, здобути і нагромадити, продати чи купити. Ми його не бачимо, тільки відчуваємо. Однак відчуття — річ непевна. Недаремно в одних ситуаціях людям здається, що часу бракує, тоді як в інших час для них минає надто повільно. Цінність часу в тому, що він минає безвідносно до нашої волі, але ми вимірюємо ним власне життя. Будучи тільки засобом виміру того, що з нами відбувається, час у нашій уяві може текти повільно або швидко. Його нам може не вистачати, бо ми поспішаємо. Або навпаки, коли нічого значимого для нас не відбувається, може здатися, що час зупинився. Стверджуючи, що весело провели час, ми маємо на увазі події, які викликали в нас приємні емоції. А коли для нас час проминув безслідно, то говоримо, що з нами нічого не трапилося. Коли для людини час набуває цінності? У який спосіб люди можуть стати панами (власниками) свого часу? Календар — спеціальний засіб обрахунку часу, список днів усього року з поділом на тижні та місяці й позначенням свят, історичних подій тощо. За яких умов людина вдало розпоряджатиметься своїм часом? Історичний час — це час існування людства, народів та інших сталих груп людей, окремих осіб хронологія людської діяльності....

Історія – наука про зміни

5 Клас

Читаючи текст параграфа частина за частиною, намагайся знайти відповіді на поміщені поруч запитання, пробуй виконати кожне завдання. Якщо у класі вчитель пропонує прочитати цей текст уголос, виконуй настанови вчителя. Читаючи текст удома, встанови (з допомогою старших) наскільки Ти його розумієш. 2. У тексті виділено окремі слова. Виділене слово та його тлумачення треба записати у словник. Час — один з вимірів світу, тривалість усього, що в ньому існує і відбувається. Чи хотілось Тобі подорожувати у часі? Чому? Можливо, Ти чув/чула або читав/читала оповіді про подорожі в часі. Але що таке час? Відповісти на це запитання непросто. Навіть вчені висловлюють із цього приводу різні точки зору. Існує припущення, що час — це частинки Всесвіту, такі самі, як уже виявлені вченими фотони — частинки світла. Частинці часу навіть ім’я придумали — хронотон. Якщо б удалося виявити хронотон, подорожі в часі стали б реальністю. Правда, поки що ми знаємо про час тільки те, що він не існує сам по собі. Час завжди пов’язаний з чимось, що відбувається у світі: з рухом Сонця чи Місяця, з обертанням Землі, з подіями людського життя. Тож час — це вимір, у якому все відбувається. Усі речі, явища, люди, існуючи в часі, ніби рухаються крізь нього, з доби на добу, з року в рік, від народження до смерті, з минулого в майбутнє....

Як і що досліджують українські історики?

5 Клас

Чимало людей думають, що досліджувати минуле нескладно. Достатньо зібрати відомості про те, що відбулося колись, та цікаво це переповісти. Можливо, Ти також думаєш, що історією може займатися кожен, досить тільки забажати. Тоді поміркуймо разом, чи легко пізнавати минуле. Минуле — це низка подій, які трапилися в різних місцях, кожна у свій час. Учасниками цих подій були різні люди. Багато з цих подій трапилися не з нами, у часі, коли ми ще не жили, та в місцевості, яку ніколи не відвідували. Більшість очевидців минулих подій не залишили нам жодних свідчень. Вони навіть не намагалися запам’ятати в деталях, як усе було. Як дізнатися про ці події? А головне, про які події треба дізнаватись? Адже навіть за одного людського життя їх відбувається безліч. Захопливе оповідання про минуле, звичайно, залишить приємні враження. Але чи завжди знайдемо у ньому корисні для себе знання? Пригадаймо завдання вченого-історика. Його мета — дослідити та описати минуле так, щоб допомогти нам «поживитися» життєвим досвідом наших предків. Як він має вибрати події, знання яких допоможе зрозуміти теперішнє та спрогнозувати майбутнє? Перше, що має уміти дослідник історії, — це здобути свідчення про події. Для цього доведеться відшукати якомога більше джерел інформації. На основі знайдених відомостей треба відновити в думці те, що колись було дійсністю, створити образ минулого. Інформацію з різних джерел доведеться пов’язати з якимось часом та місцевістю, згрупувати та зіставити. Це допоможе відкинути неправдиві свідчення та упереджені думки....

Історія — наука про Людину

5 Клас

Ми часто пригадуємо минулі пригоди, думаємо про людей, з якими спілкувалися, відтворюємо думки, які вони висловлювали. Ми також розповідаємо іншим про те, що побачили або почули, уважно вислуховуємо подібні розповіді, обговорюємо їх. Навіщо ми це робимо? Не лише тому, що приємно ще раз пережити тодішні враження або поділитися своїми успіхами. Нам хочеться обміркувати те, що трапилось, порадитися. Ми прагнемо зробити висновки з минулого. Найчастіше люди повертаються думкою в минуле, якщо хочуть пізнати себе, свої чесноти та вади. Вони прагнуть зрозуміти, як досягнути успіху в подібних життєвих ситуаціях, упевнитися, що вчинили правильно, виявити зроблені помилки. Люди обдумують минуле, щоб зрозуміти сьогодення та знати, як діяти в майбутньому. Таке знання про себе і життя, засноване на пережитому, випробуваному, називається досвідом. Існують різні науки, які пропонують важливі для кожного з нас висновки з того, що відбувається з нами і навколо нас у світі природи та в суспільстві — світі людей. Люди послуговуються висновками вчених, виробляючи різні речі, керуючи державою, борючись із хворобами, плануючи власне життя. Одні науки займаються вивченням і поясненням природи: фізика, хімія, біологія. Інші — досліджують людину та створений людьми світ. Однією з таких наук є історія....

Спорт і дозвілля: минуле і тепер

5 Клас

Історія спорту є невід’ємною частиною історії всього людства. Дуже популярним він був в Стародавній Греції — батьківщині Олімпійських ігор. Перші сучасні Олімпійські ігри були проведені в 1896 р. в Афінах. У 1994 р. Україна вперше у своїй історії взяла участь у Зимовій Олімпіаді як суверенна держава1. Першою олімпійською чемпіонкою незалежної України стала Оксана Баюл (одиночне фігурне катання). Нині спорт дуже популярний в усіх країнах світу. Періодично відбуваються чемпіонати країн, континентів та світу з певних видів спорту. Особливо популярними є ігрові види спорту, зокрема футбол, хокей, баскетбол, теніс. За спортивними поєдинками популярних команд спостерігають тисячі глядачів на трибунах стадіонів, спортивних залів і мільйони телеглядачів. Серед технічних видів спорту найпопулярнішими є мото- та автоперегони. 1. До 1994 року українські спортсмени брали участь в Олімпійських іграх в складі збірних Російської імперії, Польщі, Чехословаччини, Радянського Союзу та Об'єднаної команди (в 1992 році). Поміркуйте Чому спорт користується великою популярністю в світі? Запам'ятайте Спорт (англ. sport) — змагання за певними правилами та підготовка до цих змагань....

Турбота про здоров’я: в минулому і сьогоденні

5 Клас

Медицина в Україні має свою давню та цікаву історію. Доволі розвинутою була медицина у скіфів1. Мандруючи степами вони відкрили цілющі властивості багатьох рослин, які використовували для лікування різноманітних хвороб. Найцінніші лікарські рослини, вирощували на спеціальних плантаціях і вивозили в інші країни на продаж. Скіфські лікарі славилися в багатьох тогочасних країнах. Вони вміли робити хірургічні операції, під час яких використовували знеболювальні засоби рослинного походження. Зокрема, скіфські лікарі вправно вправляли вивихи, лікували переломи, виривали зуби, ампутували кінцівки тощо. Скіфи також стежили за чистотою свого тіла, для чого у них були спеціальні парові лазні. Особлива увага приділялася медицині в грецьких містах Північного Причорномор’я. Археологи на розкопках знаходять хірургічні ножі, пінцети, голки та інші медичні інструменти. Відомо, що в Ольвії працювала аптека, а жителі Керкінітиди2 використовували з лікувальною метою цілющі властивості кримських грязей....

Наука та освіта на українських теренах

5 Клас

Освіта і наука відігравали велику роль в розвитку суспільства в усі історичні періоди. Через освіту суспільство передає свою культурну спадщину (накопичені знання, цінності, навички) від одного покоління іншому. Відповідно до своїх здібностей та зусиль у навчанні людина отримує певний фах, професію. Таким чином, освіта допомагає людині реалізувати свої здібності та бажання. Важливим чинником розвитку суспільства є наука. Наукова діяльність спрямована на здобуття нових знань про природу та суспільство. Без науки неможливий розвиток різних галузей промисловості, енергетики, транспорту, сільського господарства, сфери послуг. Завдяки відкриттям у науці ми можемо користуватися такими звичними речами, без яких важко уявити сучасне життя, як комп’ютер, телефон, телебачення, фотографія тощо. Наукові здобутки в медицині дають змогу успішно лікувати різноманітні хвороби, що раніше важко піддавалися лікуванню чи були невиліковними. І цей перелік щодо важливості науки в житті людини і суспільства можна продовжувати нескінченно....

Українські міста і села у минулому і тепер

5 Клас

У VI ст. у східних слов’ян виникають гради (городища). Зазвичай вони були міжплемінними центрами, де був пункт збору данини, загальні святилища. Деякі гради відігравали роль прикордонних укріплень. З часом населення окремих градів зростає (туди переїжджають ремісники, купці) і вони в переростають у міста. За повідомленням літописця у IX — першій половині X ст. на Русі існувало 16 міст, зокрема Київ, Новгород, Чернігів, Переяслав, Вишгород, Іскоростень та ін. Давньоруські міста були осередками влади, ремесла, торгівлі та культури. У них діяли школи, книгописні майстерні, бібліотеки, писалися ікони, виготовлялися твори прикладного мистецтва. Центром міста був дитинець — укріплена стінами, валами та ровами частина міста. Найчастіше розміщувався дитинець на узвишші чи горі. Це була свого роду міська цитадель. У цій частині міста розміщувалися величні княжі палаци та багаті боярські двори, житла дружинників. Після прийняття християнства в дитинці будували головні міські церкви та собори. Біля дитинця розміщувався «окольний град» (іноді його ще називали «острог» чи «посад»), який також оточувався укріпленнями. У цій частині міста розташовувалися помешкання простого люду, ремісників, торговельний майдан, подвір’я купців, численні церкви та монастирі. Міські будинки в той час споруджувались переважно з дерева....

Навігація