§ 25. УКРАЇНСЬКІ МІСТА І СЕЛА У МИНУЛОМУ І ТЕПЕР

1. Як виникли давньоруські міста?

У VI ст. у східних слов’ян виникають гради (городища). Зазвичай вони були міжплемінними центрами, де був пункт збору данини, загальні святилища. Деякі гради відігравали роль прикордонних укріплень. З часом населення окремих градів зростає (туди переїжджають ремісники, купці) і вони в переростають у міста.

За повідомленням літописця у IX — першій половині X ст. на Русі існувало 16 міст, зокрема Київ, Новгород, Чернігів, Переяслав, Вишгород, Іскоростень та ін. Давньоруські міста були осередками влади, ремесла, торгівлі та культури. У них діяли школи, книгописні майстерні, бібліотеки, писалися ікони, виготовлялися твори прикладного мистецтва.

Центром міста був дитинець — укріплена стінами, валами та ровами частина міста. Найчастіше розміщувався дитинець на узвишші чи горі. Це була свого роду міська цитадель. У цій частині міста розміщувалися величні княжі палаци та багаті боярські двори, житла дружинників. Після прийняття християнства в дитинці будували головні міські церкви та собори.

Біля дитинця розміщувався «окольний град» (іноді його ще називали «острог» чи «посад»), який також оточувався укріпленнями. У цій частині міста розташовувалися помешкання простого люду, ремісників, торговельний майдан, подвір’я купців, численні церкви та монастирі. Міські будинки в той час споруджувались переважно з дерева.

Обговоріть у парі

У чому особливість забудови давньоруських міст? Яку роль вони відігравали в суспільстві?

Запам'ятайте

Поняття «город/град/городище» — означає «обгороджену територію» (з тину, або паль (палісад — посаджені палі).

Місто — великий населений пункт. У різні історичні часи роль міст відрізнялася. У середньовіччі міста були осередками влади, ремесла, торгівлі та культури. Нині переважна більшість міст є центрами районів, областей, де зосереджені державні органи влади, промислові підприємства, великі торговельні та культурні заклади.

Місто Володимира — дитинець стародавнього Києва (макет Д. Мазюкевича)

Третьою частиною великих міст були передмістя, які іноді називали «кінцями». Вони розташовувалися поза міськими укріпленнями. Здебільшого їх заселяли ремісники певної спеціальності.

Під час монголо-татарської навали (ХІІІ ст.) багато міст Русі було зруйновано і спалено.

2. Як за княжих часів жили селяни?

Більшість поселень Русі становили села, жителі яких займалися переважно землеробством, твариництвом, різними промислами й ремеслом. Це були відкриті неукріплені поселення різні за величною — від 10 до 60 дворів. Селилися русичі переважно на високих місцях по берегах рік і озер, щоб водою не залило їх поля та будинки під час весняних розливів.

Поміркуйте

На основі тексту та ілюстрацій визначте особливості селянських жител за княжих часів.

Запам'ятайте

Село — населений пункт неміського типу, жителі якого займаються переважно сільським господарством (обробітком землі, тваринництвом).

Сільські хати будували з дерева, дах вкривали соломою. З каменю або глини робили піч, яку розміщували в кутку. Топили в печі «по-чорному», тобто дим виходив не через димар, а скрізь двері чи невелике вікно. У деяких селах житла спеціально заглиблювали в землю, тобто будували напівземлянки. Взимку вони швидше нагрівалися і завдяки землі довше тримали тепло, а влітку в таких помешканнях зберігалася комфортна прохолода.

Сільське житло ХІ ст. Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини м. Переяслав-Хмельницький. Реконструкція.

3. Які особливості українського села у XIX — на початку XX ст.?

Село об’єднувало людей у сільську громаду. За громадою закріплювалися певна територія, податки, обов’язки перед державою. У XIX — на початку XX ст. українське село складалося із сельбища, центру, церкви, господарських та громадських споруд, освітніх закладів.

Сельбище — це територія всього поселення, до якого входили селянські двори, головна сільська дорога (вулиця) та інші споруди. Традиційно центром села вважалася територія (майдан) поблизу церкви або сільської управи. Часто біля церкви розташовувалися кладовище та будинок священика. До господарських та громадських споруд належали кузня, млин, олійниця, корчма, крамниця, подекуди громадський шпихлір — громадська будівля для зберігання зерна, муки, господарського знаряддя та інших предметів. Освітніми закладами на селі були початкові школи (церковно-парафіяльні та державні).

Працюємо у парі

Роздивіться ілюстрації присвячені українському селу XIX —початку XX ст. та порівняйте їх з текстом підручника. Визначте особливості забудови українського села у XIX — на початку XX ст.

Вітряк з хутору Кудрявий (Сумщина) та Воскресенська церква із села Кисоричі (Рівненська область). Національний музей народної архітектури та побуту України

Основним типом традиційного сільського житла в Україні була хата. У різних регіонах були свої особливості в будівництві та оздобленні хат. Переважно це затишні, білені зовні й усередині, будівлі під солом’яним чи очеретяним дахом. Хати північної частини України і Карпатських гір були дерев’яними та мали відкриті стіни.

Хата кінця XIX ст. із с. Шишаки Полтавської області. Вигляд ззовні та зсередини. Національний музей народної архітектури та побуту України

4. Яким було життя в містах України в ХІХ — на початку ХХ ст.?

У XVII-XVIII на українських землях зростає кількість міст, особливо на Лівобережжі та Півдні України. Зокрема, в цей час були засновані такі міста як Суми, Чугуїв, Харків, Ізюм, Миколаїв, Одеса, Маріуполь, Херсон та ін. Відповідно на українських землях зростала частка міського населення.

Найпомітніші зміни в українських містах відбулися наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. Міста значно розбудовуються, розширюються їх межі. З’являються нові квартали з багатоповерховою житловою та громадською забудовою, зокрема будуються нові театри, бібліотеки, лікарні.

Поміркуйте

Визначте, які зміни відбулися в забудові українських міст наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. У чому їхня відмінність від міст княжої доби?

Одеса Поштівка (1914 р.)

Київ. Фунікулер. Поштівка початку ХХ століття

Центральні вулиці міст викладалися бруківкою, плитами, цеглою та освітлювалися електричними ліхтарями. Значну увагу приділяли озелененню міст, зокрема виникали нові міські парки, бульвари. На вулицях міст з’являються автомобілі та новий вид громадського транспорту — електричний трамвай. У 1905 р. у Києві почав діяти фунікулер. У цей час розпочалося швидке поширення телефонного зв’язку. У великих містах розгорнулося також будівництво централізованих водогонів та каналізації.

Швидке зростання міського населення призводило до майнового розшарування городян. Робітники, котрі працювали на місцевих фабриках і заводах, селилися переважно на околицях міст, і жили в маленьких комірчинах. Там звичним явищем були злидні та бруд.

Житло шахтарів на початку ХХ століття.

Історичними стежками рідного краю

На основі інформації від дорослих, а також інших доступних джерел (фотографії, відеоматеріали тощо) визначте як змінилося життя у вашому населеному пункті за останні 20-40 років.

Перевірте засвоєне на уроці

ЗНАЮ

1. Що означають такі слова?

• місто

• село

ЗВ'ЯЗОК ІЗ СЬОГОДЕННЯМ

Складіть розповідь про умови життя в сучасному місті/селі.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно