Войти
Закрыть

Господарство та традиційні заняття українців: колись і сьогодні

5 Клас

Ще з давніх давен люди розуміли, що для створення благ, необхідних для життя та задоволення власних потреб, необхідно вести господарську діяльністю. Як вже зазначалося, близько 10 тис. років тому люди почали займатися землеробством, а згодом і скотарством. Поступово, людські спільноти, основним заняттям яких було землеробство, переходили до осілого способу життя. В V—IV тис. до н.е. на українських землях проживали трипільці. Вони вирощували пшеницю, ячмінь, овес, горох, льон, розводили корів, волів, овець, кіз, свиней, коней. Трипільці також були обдарованими ремісниками. Особливо цінними є їхні гончарні вироби — мисочки, глечики, кубки тощо. Трипільські жінки були справжніми майстринями з виготовлення сорочок, суконь, спідниць. Майже всі продукти праці трипільці виробляли для задоволення власних потреб, а не на продаж. Такий тип господарства називається натуральним. Більшість населення Русі-України жило в сільській місцевості, відповідно, основу господарства її жителів становили землеробство та тваринництво. Русичі вирощували пшеницю, ячмінь, жито, овес, горох, коноплі, різноманітну городину. В їхніх садах росли яблуні, груші, сливи, вишні. У своїх господарствах русичі тримали велику й дрібну рогату худобу, свиней, коней, свійську птицю. Займалися вони й промислами: полюванням, рибальством та бджільництвом. У лісах збирали ягоди, гриби, дикорослі плоди, горіхи. Далеко у світі славились вироби ремісників Русі-України. Давньоруські ковалі виготовляли понад 150 назв різних виробів — залізні знаряддя праці, зброю та різноманітне хатнє начиння. Такі види ремісничої діяльності, як гончарство, прядіння, ткацтво, кравецтво (пошиття одягу), шевство (шиття та лагодження взуття), чинбарство (обробка шкіри) забезпечували русичів речами повсякденного вжитку (посудом, одягом, взуттям тощо)....
0 Переглянути

Історичні праці про Україну та їхні автори

5 Клас

Ще з дописемних часів першоджерелом історичних знань, уявлень про минуле була усна народна творчість — перекази, пісні, легенди, що передавалися із покоління в покоління. З часом вони були записані і відображені в писемних джерелах. Пригадайте Що таке писемні та усні джерела? У чому полягає їхня відмінність? З писемних історичних творів з минулого українських земель найдавнішими є літописи, насамперед «Повість минулих літ». Укладений цей літопис був на початку XII ст. Починається він такими словами: «Повість минулих літ з Богом починаєм. Отче, благослови. Повість минулих літ Нестора, чорноризця Феодосієвого монастиря Печерського, звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, і як Руська земля постала. Тож почнемо повість оцю». Щоб їх описати автор користувався давнішими текстами, переказами, легендами. У літопису містяться відомості про походження та розселення східних слов’ян, історію Русі-України та її сусідів. Ви вже ознайомилися з окремими уривками з цього літопису, зокрема — легендою про заснування міста Києва та описом хрещення киян. Завершується літопис описом подій 1110 р....
0 Переглянути

Як історики пізнають минуле

5 Клас

Професія історика цікава і схожа на роботу детектива. Аби відшукати нову інформацію про минуле вченим потрібно провести історичне дослідження. Під історичним дослідженням розуміють пошук нових знань про минуле на підставі вивчення історичних джерел. З цією метою історики працюють у бібліотеках, архівах і сховищах, запасниках музеїв, нерідко вони виїжджають в археологічні та етнографічні експедиції. Проводячи дослідження вчений-історик повинен обов’язково перевірити достовірність отриманих з історичних джерел відомостей. Крім того, праця історика, його висновки мають спиратися на конкретні історичні факти. Під історичним фактом розуміють справжню, не вигадану подію; тобто те, що сталося, відбулося насправді в минулому. Але для історика недостатньо на підставі фактів лише назвати те, що сталося. Історик має насамперед встановити місце і час події, її учасників. Важливо також визначити причини події, її наслідки та значення. На основі отриманої інформації, її осмислення, історик відтворює картину життя держави, народів і окремих людей у конкретний історичний період. Досліджуючи будь-який історичний період, важливо з’ясувати умови в яких відбувалися події, як жили різні верстви населення — селяни, ремісники, воїни, козаки, діти та інші. Величезну роль в історії відігравали люди, діяльність яких суттєво вплинула на життя суспільства, на перебіг конкретних історичних подій — правителі держав, полководці, винахідники, видатні мандрівники, митці. Їх називають історичними діячами....
0 Переглянути

Пам’ятники та пам’ятки історії незалежної України

5 Клас

Протягом століть український народ боровся за незалежність, за право бути господарями у своїй країні, розпоряджатися результатами своєї праці та природними багатствами. Незалежність держави — це право її громадян обирати власну владу, мати свої закони, які б захищали права громадян. Незалежність — це можливість розвивати власну культуру, освіту, медицину, науку. Незалежність — це й обов’язок громадян захищати від зовнішніх посягань територію держави, дотримуватися її законів, працювати на її благо. На початку 90-х років ХХ ст. Україна входила до складу Радянського Союзу на правах республіки. Після невдалого державного перевороту в СРСР1 було скликано позачергову сесію Верховної Ради УРСР, на якій 24 серпня 1991 р. прийнято доленосний для українського народу документ — Акт проголошення незалежності України. Відтоді УРСР перестала існувати, а на карті світу постала нова самостійна держава — Україна. 1. СРСР — скорочена назва Союз Радянських Соціалістичних Республік Проголошення незалежності України зумовило необхідність створення власних законів, які мали регулювати відносини в державі. 28 червня 1996 р. Верховна Рада України ухвалила Конституцію України. На пам’ять про цю подію в Україні щороку 28 червня відзначається державне свято — День Конституції України. Запам'ятайте Конституція — це Основний Закон держави, що визначає суспільний і державний устрій країни, функції органів державної влади, основні права та обов’язки громадян. 2. Що уособлює монумент Незалежності (м. Київ)?...
0 Переглянути

Пам’ять про події Другої світової війни

5 Клас

У роки Другої світової війни на території України велися криваві бої, наслідком яких були жахливі руйнування і загибель мільйонів воїнів і мирних жителів. Загалом було зруйновано близько 700 міст і понад 28 тис. сіл, більшість промислових підприємств, шкіл, лікарень та інших установ. Під час війни загинуло близько 8 млн українців — кожен п’ятий житель України. На примусові роботи до Німеччини було вивезено з території нашої країни понад 2 млн осіб. Лише спільними зусиллями країнам антигітлерівської коаліції2 вдалося перемогти нацистську Німеччину та її союзників. Друга світова війна закінчилася 2 вересня 1945 р. капітуляцією Японії. В Європі війна завершилася раніше — 8 травня 1945 р., коли Німеччина визнала свою поразку і припинила воєнні дії. В Україні 8 травня відзначають День пам’яті та примирення, а 9 травня — День Перемоги над нацизмом. 1. Нацисти (від німецького скорочення — «наці») — члени націонал-соціалістичної партії в Німеччині та їхні прибічники, які вважали, що німецький народ на відміну від інших належить до вищої раси. Намагалися обґрунтувати права Німеччини на завоювання інших народів і на панування над світом. Їх вчення та погляди називають нацизмом. 2. Антигітлерівська коаліція — об'єднання держав, які під час Другої Світової воювали проти Німеччини та її союзників. В антигітлерівській коаліції провідну роль відіграли СРСР, США, Велика Британія та Франція....
0 Переглянути

Увічнення пам’яті про події Української революції 1917–1921 рр. та Голодомору в Україні

5 Клас

Українська революція 1917-1921 рр. — це один із найважливіших і найскладніших періодів в історії українського народу. Саме під час революції український народ уперше в ХХ ст. створив незалежну державу, яка мала свою територію, кордони, символи, органи влади, гроші, військо. Розпочалася Українська революція в березні 1917 року. Поштовхом до її початку стали революційні потрясіння і повалення царської влади в Російській імперії. У цих умовах представники українських партій, громадських культурних та професійних організацій створили Українську Центральну Раду. Її головою було обрано відомого історика та громадського діяча Михайла Грушевського. За короткий час Українська Центральна Рада стала повноцінним парламентом Української Народної Республіки, проголошеної в листопаді 1917 року. У цей період відбулось об’єднання в одній соборній державі східних і західних українських земель. Утім, у 1921 р., після кількох воєн із радянською Росією більша частина території України опинилася під контролем окупанта. До середини 1920-х років усі землі сучасної України опинилися під владою чотирьох держав — СРСР, Польщі, Румунії та Чехословаччини....
0 Переглянути

Що можна довідатися про козацьку Україну та Кримське ханство з історичних пам’яток і пам’ятників

5 Клас

На початок XVII ст. значна частина українських земель перебувала під владою Речі Посполитої. Українське населення зазнавало утисків з боку польської влади: закривалися православні церкви, школи, селяни змушені були тяжко працювати на своїх панів, українці усувались від участі в управлінні своїми ж територіями. Також польський король прагнув підкорити українське козацтво. Все це викликало обурення й протести з боку українського населення. Українські козаки і селяни неодноразово повставали проти польської влади. 1648 р. почалося нове повстання, яке підтримали широкі верстви населення. Це повстання швидко перетворилося на всенародну війну. Історики її називають Національно-визвольною (1648-1657 рр.), оскільки українці боролися за звільнення своїх земель і можливість побудувати власну державу. Очолив цю війну гетьман Богдан Хмельницький. На визволених з-під польської влади землях утвердилася Українська козацька держава, яка називалася Військом Запорозьким (або Гетьманщина). Проіснувала вона більше 100 років. Ці події вшановуються як у народній пам’яті (історичні пісні, думи, балади), так і в багатьох пам’ятках та пам’ятниках....
0 Переглянути

Історичні пам’ятки і пам’ятники про історію княжої Русі-України та Галицько-Волинської держави

5 Клас

На Михайлівській площі в Києві поруч із Михайлівським Золотоверхим собором розташований пам’ятник княгині Ользі. Він становить собою скульптурну композицію, яка складається з трьох мармурових скульптур на гранітному постаменті: у центрі розташований пам’ятник великій княгині Ользі, ліворуч — апостолу Андрію Первозванному, праворуч розташовані постаменти просвітителів слов’янських народів — Кирилу та Мефодію. Пам’ятник символізує етапи поширення в Русі-Україні християнства та державотворення. Княгиня Ольга правила Києвом у середині Х століття. Вона одна з перших на Русі прийняла християнство (згодом православна церква зарахувала її до лику святих). Княгиня Ольга, перша і поки єдина жінка, — глава держави в історії України. Ідею державотворення скульптори втілили в портретній характеристиці княгині та її жестах — права рука торкається наперсного хреста, ліва у вольовому напруженні стискає туніку. За переказами апостол Андрій Первозванний саме на місці теперішньої Михайлівської площі вказав на київські гори й сказав пророчі слова: «Тут засяє благодать Божа». Саме цей момент зобразили скульптори — апостол стоїть, спершись на посох, і правицею вказує на гори, де має постати Київ. Ця скульптура символізує релігію....
0 Переглянути

Значення історичних пам’яток та пам’ятників для суспільства

5 Клас

Україна має багатовікову історію. Кожне покоління залишало своїм нащадкам власні здобутки та пам’ятки. Від покоління до покоління передавалися досвід, традиції, знання, спогади, легенди про історичне минуле народу. Так формувалася історична пам’ять. Завдяки історичної пам’яті ми усвідомлюємо себе як єдиний народ з спільною історією та самобутньою культурою, що має свою історичну територію, мову, традиції. Історична пам’ять дає можливість людині відчути себе нащадком свого народу та впевнено почуватися в сучасному світі. Тому важливо ставитися до минулого свого народу як до спільної історичної спадщини. Спільне вшанування свого минулого, пам’ятних подій та видатних історичних діячів сприяє об’єднанню суспільства, надає громадянам відчуття причетності до загальнонаціональної спільноти. Історична пам’ять — це немов місток між минулим і майбутнім, який дозволяє враховувати уроки історії, переосмислювати історичні події та аналізувати їх у погляді на майбутнє. Давньогрецький історик Плутарх зазначав: «Дивлячись в історію, як у дзеркало, я намагаюся змінитися на краще і змінити своє життя»....
0 Переглянути

Краєзнавчий музей – скарбниця історикокультурної спадщини мого краю

5 Клас

Дехто вважає, що відвідувати музеї — це старомодне заняття. Втім це не так. Сучасні музеї можуть бути цікавими та пізнавальними. Нині в музеях проводяться різноманітні тематичні виставки, майстер-класи, квести, пізнавальні ігри, зустрічі з письменниками, істориками, художниками та інші цікаві й корисні заходи. Сплануйте разом з учителем оглядову чи тематичну екскурсію до місцевого історичного (краєзнавчого) музею. Перед екскурсією відвідайте його сайт. Ознайомтеся з особливостями та напрямками його роботи. Підготуйте запитання, відповіді на які ви б хотіли отримати під час екскурсії. Під час екскурсії особливу увагу зверніть на такі питання (за потреби розпитайте в екскурсовода чи працівників музею): а) Які види історичних джерел зберігаються в музеї? Як вони потрапляють до музею? б) У чому полягають особливості та умови зберігання історичних джерел в музеї? в) Як саме (за якими критеріями) добираються історичні джерела до фондів музею? Оскільки музей містить велику кількість різноманітних джерел, то об’єднайтеся у групи і спільно виконайте поставлені завдання. Розподіліть між собою завдання та підготуйте на них відповіді. Результати дослідження та підсумки екскурсій можна оформити у вигляді фотозвіту, презентації, письмового звіту тощо....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 71 72 73 74 75 76 77 78 79 ... 370
Назад

Навігація