Україна в перші повоєнні роки (1946 - перша половина 1950-х рр.). Повторно-узагальнювальний урок
- 28-04-2022, 07:52
- 329
| ... |
Особливості суспільно-політичного культурного життя
- 28-04-2022, 07:51
- 392
| Після війни Й. Сталін продовжував суміщувати посади лідера партії й керівника уряду, зосередивши в своїх руках безмежну владу. Його диктатура ще більше зміцнилася завдяки перемозі у війні. Характеризуючи ставлення післявоєнного суспільства до Й. Сталіна, російський письменник В. Астаф’єв зауважив, що за перемогу «йому простили все». Приймаючи титули «вождя трудящихся всех стран» та «отца народов», Сталін був упевненим, що має виняткове право одноосібно вивершувати долю країни й народу. Зміцнилася й тоталітарна система, створена в СРСР у кінці 1930-х років. Вона розглядалася як беззаперечна перевага радянської політичної й економічної системи над капіталізмом і активно поширювалася за межі СРСР. Радянська система влади нагадувала піраміду, яка була побудована на суворому підпорядкуванні нижчих органів вищим. На вершині влади перебував Сталін. Після війни він розпочав перебудову вищих органів управління партії та держави. Мовою джерела Прочитайте уривок зі спогадів М. Хрущова. Дайте відповідь на запитання. «Одного разу в 1951 р... ми гуляли біля будиночку з Анастасом Івановичем (Мікояном. - Авт.), і Сталін вийшов. Я точно пам’ятаю, що він сказав. Він говорив не нам, ні, це була розмова із самим собою. Сталін сказав: "Я нікому не вірю, я сам собі не вірю”». История Отечества. 1939-1991. - М., 1992. - С. 141. Поміркуйте, якою могла бути кадрова політика людини, яка нікому, навіть собі, не довіряла. З ініціативи Й. Сталіна до керівництва прийшли люди, які були особисто віддані вождю і стали беззаперечними виконавцями його волі. У секретаріаті ЦК на перші ролі вийшов А. Жданов, у той час як повноваження його соратників Л. Берії і Г. Маленкова були обмежені.... |
Радянізація західноукраїнських земель
- 28-04-2022, 07:50
- 357
| Після возз’єднання Західної України з УРСР у регіоні були с творені шість областей: Волинська, Львівська, Ровенська, Тернопільська, Дрогобицька (в 1959 р. об’єднана з Львівською) і Станіславська (з 1962 р. - Івано-Франківська). Ставилося завдання у короткий термін здійснити їхню індустріалізацію, колективізацію сільського господарства та «культурну революцію». Передбачався розвиток традиційних нафтогазової й деревообробної галузей та створення нових - металообробної, машино- і приладобудівної. У першому повоєнному п’ятирічному плані окремим пунктом передбачалося перетворити Львів на великий промисловий центр. Планувалося побудувати заводи: автобусний, автонавантажувачів, електроламповий, телеграфної й телефонної апаратури, підприємства легкої і харчової промисловості. Часом поставлені завдання виконувалися шляхом переведення з Центральної Росії підприємств разом із спеціалістами й кваліфікованими робітниками. Наприклад, завод телефонної і телеграфної апаратури перебазували з Калуги. На електроламповий завод були відряджені понад 730 робітників та інженерно-технічних працівників з Ленінграда. Потреби у матеріалах та обладнанні задовольнялися першочергово. Вже на кінець 1945 р. були введені в дію сотні середніх і малих промислових підприємств. У регіон прибували десятки тисяч переселенців. Крім робітників, на постійну роботу приїжджали спеціалісти народного господарства, працівники медичних, педагогічних, культурно-освітніх установ. Наприкінці 1950 р. їхня кількість збільшилася майже втричі.... |
Повоєнна відбудова
- 28-04-2022, 07:48
- 396
| Відступаючи, окупанти зруйнували переважну більшість промислових підприємств України. Найважливіші з них почали відбудовуватися відразу після звільнення. Наголос робився на галузях економіки, пов’язаних з воєнним виробництвом (важкій, паливно-енергетичній, машинобудівній промисловості), а також на залізничному транспорті. Після закінчення війни політика центру не змінилася. У лютому 1946 р., виступаючи на передвиборних зборах у Москві, Й. Сталін підкреслив необхідність розвитку важкої промисловості. Щодо народного добробуту, то, за словами генсека, без «тимчасових труднощів» було не обійтися. Народне господарство СРСР, порівняно з довоєнним часом, розвивалося без істотних змін - домінувала планова економіка, посилена адміністративним тиском. Капіталовкладення в українську економіку постійно зростали. Проте розмах відбудовних робіт був настільки масштабним, що їх хронічно не вистачало. Реевакуація (повернення) українських підприємств на довоєнні місця була визнана недоцільною, оскільки могла дезорганізувати виробництво. Допомогу за «планом Маршалла», яку Сполучені Штати надавали країнам Європи, Радянський Союз не прийняв. Й. Сталін висунув теорію самодостатності Радянського Союзу, за якої слід було покладатися виключно на власні ресурси. Ситуацію дещо покращували поставки за ленд-лізом, але вони дуже швидко припинилися.... |
Вихід УРСР на міжнародну арену
- 28-04-2022, 07:47
- 384
| Перемога над Німеччиною створила умови для розв’язання «українського питання» - об’єднання етнічних українських земель в межах УРСР. Активну участь в цьому процесі брав Народний комісаріат закордонних справ УРСР, створений в 1944 р. Після нападу Гітлера на СРСР радянський уряд визнав договори 1939 р. з Німеччиною за такі, що «втратили силу». Але Сталін, природно, не хотів відмовлятися від Західної України та Західної Білорусі. Легітимність возз’єднання Західної України з УРСР треба було підтверджувати рішеннями Великої трійки. Еміграційний уряд Польщі наполягав на відновленні країни в довоєнних кордонах. За часів окупації він розмістив у Західній Україні одну з дивізій партизанської Армії Крайової. Протягом багатьох місяців відбувалися затяті зіткнення між підрозділами Армії Крайової і вояками Української повстанської армії. Мовою джерела Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання. «...Перед Армією Крайовою, як військовою опорою польського еміграційного уряду, стояли суто політичні завдання: підготовка до повернення лід польське панування східних земель разом із Львовом і Вільно... Зрозуміло, що польські плани викликали спротив українського самостійницького підпілля та УПА».... |
Культура в 1939-1945 рр.
- 28-04-2022, 07:46
- 316
| У 1940-1941 навчальному році в республіці працювало понад .42 тис. шкіл, до 700 технікумів, 170 вищих навчальних закладів. Порівняно з 1913 р. кількість молоді, що навчається, збільшилася в 3 рази. Відбувався активний процес формування кадрів нової робітничо-селянської інтелігенції. Особлива увага приділялася науковим установам, які працювали над максимально наближеними до розвитку господарства темами. В Україні працювали такі видатні вчені, як М. Боголюбов, О. Богомолець, М. Крилов, І. Курчатов, Є. Патон, В. Філатов та багато інших. Було здобуто вагомі досягнення у галузі розщеплення атомного ядра, отримання рідких газів, автоматичного дугового електрозварювання тощо. У галузі літератури поряд із знаними майстрами М. Рильським, В. Сосюрою, Ю. Яновським з’явилося багато обдарованої молоді: М. Трублаїні, О. Донченко, О. Десняк та ін. Суттєво розширилася мережа кінотеатрів. Кіно продовжувало бути наймасовішим серед мистецтв, блискучим представником якого був О. Довженко. Його ім’я знали в багатьох країнах світу, а твори - увійшли до скарбниці світового кіно. Широкою популярністю користувалися театри: Київський драматичний ім. І. Франка і Харківський ім. Т. Шевченка, Київський театр опери і балету ім Т. Шевченка. У них працювали видатні актори Г. Юра, З. Гайдай, І. Мар’яненко, О. Петрусенко та ін. Чимало уваги приділялося впровадженню української мови в усі сфери культурного життя. Плідно працювали художники М. Бурачек, М. Самокиш, І. Їжакевич, композитори Ю. Мейтус, М. Вериківський, Г. Жуковський.... |
Україна на завершальному етапі війни
- 28-04-2022, 07:45
- 306
| На початку 1944 р. до Конституції СРСР і конституцій союзних республік були внесені зміни, які передбачали можливість утворення національних збройних формувань та право республік встановлювати безпосередні дипломатичні зв’язки з урядами інших країн. У радянській пропаганді знову, як і в 1920-ті роки, почали говорити про суверенність союзних республік-держав. У березні 1944 р. в уряді УРСР з’явився наркомат оборони, який очолив уродженець Полтавщини генерал-лейтенант Василь Герасименко. Узимку 1943-1944 рр. основні воєнні події знову розгорталися на території України. Радянський Союз значно перевищував Німеччину в живій силі й техніці. Мовою джерела Порівняйте дані про кількість живої сили й техніки СРСР і Німеччини та її союзників на Східному фронті узимку 1943-1944 рр. Дайте відповіді на запитання.... |
Визрівання корінного перелому в ході війни
- 28-04-2022, 07:44
- 368
| Більше шести місяців з 17 липня 1942 по 2 лютого 1943 р. тривала запекла Сталінградська битва, яка стала вирішальною в історії Великої Вітчизняної війни. У кінці липня Й. Сталін підписав наказ № 227, відомий під назвою «Ані кроку назад!». У ньому, з метою налагодження в лавах Червоної армії дисципліни й попередження відступу, командирам надавалося право розстрілювати підлеглих на місці, без суду і слідства. Для покарання створювалися штрафні роти і батальйони. Рідних і близьких порушників дозволялося притягати до кримінальної відповідальності й заслання. Разом з битвою під Ель-Аламейном у Північній Африці битва під Сталінградом визначила корінний перелом у ході Другої світової війни. Усна історія Прочитайте рядки із щоденника нацистського солдата, який брав участь у Сталінградській битві. Дайте відповідь на запитання. «Нам треба пройти до Волги ще тільки один кілометр, але ми його ніяк не можемо пройти. Ми ведемо боротьбу за цей кілометр довше, ніж війну за всю Францію, але росіяни стоять, мов кам'яні брили». Поміркуйте, чому бої саме за Сталінград були такими запеклими з обох сторін.... |
Україна в роки окупації. Визвольний рух
- 28-04-2022, 07:44
- 341
| • Окупація • «новий порядок» • колабораціонізм • визвольний рух • адміністративна влада • військова влада • остарбайтери • «діти війни» • воєнний злочин 1. Встановлення окупаційного режиму У липні 1941 р. Гітлер «врегулював» питання щодо українських земель, які підлягали окупації, позбавивши їх територіальної єдності. Україна була поділена на кілька частин. Львівська, Дрогобицька, Станіславська і Тернопільська області увійшли до складу Генерал-губернаторства (так називалася окупована Польща), в якому утворили новий округ - «Дистрикт Галичина» з центром у Львові. Значну частину українських земель, як плату за участь у війні проти СРСР, А. Гітлер віддав румунському союзнику І. Антонеску. Одеська область, південні райони Вінницької й західні райони Миколаївської областей увійшли до румунської провінції «Трансністрія» (Задністров’я) з центром у Одесі. Румунії також були передані Чернівецька та Ізмаїльська області. У серпні було утворено рейхскомісаріат «Україна» з цивільною адміністрацією у м. Рівному. До складу рейхскомісаріату увійшли Правобережжя, більша частина Лівобережжя й південні райони, що прилягали до Криму. Рейхскомісаром було призначено Е. Коха, який заявив, що «"Україна” стане місцем утілення творчого духу германців». Сталінська (Донецька), Ворошиловградська (Луганська), Чернігівська, Сумська, Харківська області і Кримський півострів перебували під управлінням військової адміністрації. Україна як цілісність перестала існувати.... |
Перший етап Великої Вітчизняної війни
- 28-04-2022, 07:42
- 314
| На світанку 22 червня 1941 р. Німеччина та її союзники без оголошення війни почали наступ на трьох стратегічних напрямках. Група армій «Північ» мала захопити Ленінград, група армій «Центр» націлювалася на Москву, група армій «Південь» мала на меті окупацію України. Групі армій «Південь» протистояли Київський особливий і Одеський військовий округи, розгорнуті у перший день війни відповідно у Південно-Західний і Південний фронти. За живою силою і технікою вони відчутно переважали противника. Зокрема, мали 5 625 танків проти 850 в групі армій «Південь» і 2 700 літаків проти 1 300. Але перевага зникла відразу після початку воєнних дій. Користуючись ефектом раптовості, противник у перші години війни завдав бомбового удару по 66 аеродромах Південно-Західного фронту і вивів з ладу 579 літаків. Значна їх частина не змогла навіть злетіти через зруйнованість злітних смуг. Лише 359 машин, придатних до бою, перебазували в далекі тилові аеродроми. Ветеран війни З. Балюк згадував: «Дістався аеродрому, коли його ще бомбили фашисти. На бриючому польоті вони запалили наші літаки, які стояли "під лінієчку”, як на параді. А пілоти в цей час були у Львові, відпочивали. Згоріли всі машини до одної».... |
