Войти
Закрыть

Пригадаймо найважливіше 5 клас Власов, Гирич 2022

5 Клас

Пригадати матеріал, опрацьований на уроках історії впродовж року, вам допоможе гра-подорож «Історичний потяг». Щоб її провести: • Оберіть 5 спостерігачів - чергових на станціях, на яких ви зупинятиметеся під час подорожі. Обов’язок чергових - оцінювати виконання завдань командами мандрівників та спостерігати за часом перебування команд на станції. • Для кожної станції підготуйте табличку з номером і назвою станції, аркуші із завданням за кількістю груп, що подорожують, а також аркуші чистого паперу, на яких групи виконуватимуть завдання. • Для кожної команди мандрівників приготуйте маршрутний листок для оцінок із назвами станцій та кількістю балів (за зразком). Маршрутний листок передбачає послідовність відвідування станцій командами. • Об’єднайтеся в 5 команд мандрівників. Кожна команда має отримати свій маршрутний листок. • Почніть пересуватися класом, зупиняючись на станціях у визначеній послідовності. Час перебування на кожній станції - не більше 5 хвилин. • Після завершення подорожі здайте маршрутні листки вчителеві для обрахунку балів та визначення команди переможців. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОДОРОЖІ...
0 Переглянути

Світогляд, наукові знання та художня культура впродовж історії

5 Клас

Уявлення людини про світ і її місце в ньому називають світоглядом. Світогляд притаманний як окремій людині, так і спільноті, суспільству загалом. Зрозуміло, що в різні історичні періоди він не був однаковим: між тим, як уявляла світ первісна людина, і тим, як уявляємо його сьогодні, - істотні відмінності. Історично сформувалося кілька типів світогляду - залежно від того, на основі чого складається загальна картина світобачення і світовідчуття. Найдавнішим уважають міфологічний світогляд. Його втіленням є міфи. У міфах багатьох народів, наприклад, є згадка про яйце, з якого утворився Всесвіт. Зв’язок з образом світового яйця дослідники вбачають у золотому яєчку з української народної казки «Курочка ряба». Релігія (від латинського побожність) - віра в існування надприродних сил - богів, духів, душ, у їхнє панування над світом; те, що сприймають на віру, чому поклоняються. За релігійного світогляду уявлення про світ вибудовуються на підставі віри в богів чи одного бога. Наприклад, за уявленнями давніх греків, світ створили боги, кожен з яких відповідав за певну його частину: морем опікувався Посейдон, підземним царством - Аїд, лісами та полюванням - Артеміда, землями та рільництвом - Деметра тощо....
0 Переглянути

Права та обов’язки людини впродовж історії

5 Клас

Уявлення, на основі яких виникали правила поведінки людей, змінювалися впродовж історії. Археологічні знахідки свідчать, що виявляти турботу одне про одного люди почали дуже давно. Попри суворі умови життя, вони доглядали хворих та піклувалися про дітей, вшановували померлих. Такі вчинки свідчать про зародження моралі. Поняття «мораль» витлумачують як сукупність правил поведінки в ставленні людей одне до одного. Найдавніші моральні правила стосувалися взаємин дорослих і дітей, старших та молодших, чоловіків та жінок. Люди оцінювали відносини та вчинки інших з погляду добра і зла, справедливості та несправедливості, милосердя та жорстокості. Тож поняття добро, справедливість, милосердя, чесність та вірність є моральними цінностями. Зрозуміло, такі уявлення існували задовго до часів, коли виникло й стало вживаним слово «мораль». З попередніх уроків ви можете пригадати чимало фактів, які свідчать про відмінне від сучасного розуміння належної поведінки. За давнини людей нерідко змушували дотримуватися певних правил. Наприклад, забороняли вдаватися до якихось дій під страхом смерті або вигнання. Такі заборони називають табу. Правила поведінки та уявлення про те, як людям належить ставитися одне до одного (що дозволено, а що заборонено), передавалися з покоління в покоління у звичаях. З часом звичай ставав правовою нормою....
0 Переглянути

Народи, які проживають на теренах України

5 Клас

Розповідаючи про народи в минулому та сьогодні, дослідники послуговуються поняттями «народ», «етнос» («етнічний»), «нація» («національний», «національність»). Інколи вони вживаються як синоніми: наприклад, національна меншина - етнічна меншина, народ - етнос. Слово «народ» є загальновживаним і має кілька значень. У матеріалах уроку воно означає спільноту людей, яка сформувалася в процесі історичного розвитку, проживає на певній території, має свою мову, культуру, історичну пам'ять. Проте вживають його і для називання всього населення певної країни. Ви вже знаєте, що населення будь-якої країни може складатися з представників різних народів. Щоб уникнути плутанини, дослідники послуговуються словом з вужчим значенням - «етнос». Це слово збігається зі словом «народ» у першому значенні і є науковим терміном. Наприклад, науку, що досліджує народні звичаї та традиції, називають етнографією, а музеї, де зберігаються предмети народного побуту, етнографічними. Слово «нація» вживають до народів у новітній час, які згуртувалися навколо ідеї створення або відновлення власної держави, домагаються справедливішого врядування. Робота в парах На підставі тексту з ясуйте відмінності в значеннях слів, про які йдеться в матеріалах уроку. Поясніть, що означають виділені слова в поданих назвах (за потреби скористайтеся словником): Національна премія України імені Тараса Шевченка; українська народна казка «Пан Коцький»; етнічні землі України....
0 Переглянути

Людина в суспільстві

5 Клас

Становлення людини відбувалося у взаємодії з природою, адже існувало безліч природних небезпек, які треба було долати. Виживання залежало від уміння людей об’єднатися, налагодити життя в гурті. Ці перші об’єднання називають первісним людським стадом. Згодом, з розвитком знань і вмінь людей, набуттям ними досвіду співжиття, формувалися нові спільноти - родові громади. Це були групи з 25-40 родичів, які проживали разом і спільно розпоряджалися здобиччю та майном. Достеменно невідомо, за якими правилами жили перші спільноти, утім учені припускають, що їхнє життя було пов’язане з полюванням, рибальством, підтриманням домашнього господарства, піклуванням про дітей, приготуванням їжі тощо. Керували общинами досвідчені члени роду - старійшини. З часом, вдосконалюючи знаряддя праці, люди навчилися обробляти землю, а приручивши тварин - займатися скотарством. Життя людей змінювалося: складнішими ставали відносини всередині громади, деякі сім’ї почали жити й господарювати окремо. На одній території сусідили сім’ї, які могли бути або й не бути родичами. Так виникли територіальні (сусідські) громади. Саме тоді, на думку вчених, для окремої людини зростає значення її сім’ї. Прикметно, що назви спорідненості та свояцтва (батько, матір, брат, син, дочка, сестра та ін.) належать до найдавніших у кожній мові і є спорідненими для різних сучасних мов....
0 Переглянути

Людина і довкілля протягом історії

5 Клас

Чи знаєте ви, що серед пам’яток, за якими Україну знають у світі, є не тільки цінні археологічні знахідки, стародавні книги чи величні замки? Візитівка нашої держави - це й дивовижна природа, оспівана у віршах та майстерно відтворена в живописі. Упродовж історії ставлення людей до природи змінювалося. Це виявлялося не тільки в тому, що люди глибше пізнавали природу, дедалі ширше використовуючи її для своїх потреб, а й у тому, що внаслідок діяльності людини природа змінювалася. Життя українців упродовж століть було пов’язане з природою. Основним їхнім заняттям споконвіку було землеробство та тваринництво. З давніх часів в Україні вирощували ячмінь, овес, просо, згодом - жито і пшеницю. З городини знали ріпу, капусту, редьку, огірки, буряк, моркву, горох, цибулю й часник. Такі популярні зараз овочі, як картопля, помідори, кабачки й баклажани, почали вирощувати значно пізніше. В українських садках здавна плекали яблуні, вишні та сливи. З тварин від давніх часів розводили велику й дрібну рогату худобу, свиней, овець. Помічниками в господарстві були воли та коні. Живучи поміж лісів, у краю річок та озер, давні українці не нехтували мисливством і рибальством, знали бджільництво. Життя спиралося на звичаї і традиції, які визначали і ставлення до довкілля. Промовистими, наприклад, є такі українські прислів’я: Поле бачить, а ліс чує; Хто полю годить, тому жито родить....
0 Переглянути

Історія людства та України від давнини до сучасності

5 Клас

Як ви вже знаєте, культурно-історична епоха, або період, - це великий проміжок часу, у який життя людей мало певні особливості, що відрізняли його від умов життя в інший історичний час. Поділ на історичні періоди називають періодизацією. Виокремити в історії людства окремі періоди стало можливим завдяки праці кількох поколінь учених з різних куточків світу, які зібрали і дослідили багато фактів про життя в минулому. Знайомлячись з лінію часу, яка допомагає уявити плин історичного часу, ви довідалися, що в історії європейських народів виокремлюють кілька періодів, а саме: первісність, античність, середні віки, новий і новітній часи. Залежно від своїх наукових інтересів, історики можуть досліджувати минуле окремої країни, приміром історію України, або й розвиток людства в цілому - всесвітню історію. Утім, цей поділ є умовним, адже від найдавніших часів і до сьогодні історичні події переплетені. Наприклад, за первісної доби через сучасні українські землі пролягали шляхи розселення пралюдей. В українському Причорномор’ї було засновано багато античних міст-держав. Про князя Ярослава Мудрого, за часів правління якого постав Софійський собор у Києві, говорять як про «тестя Європи». Цей володар через шлюби своїх дітей встановив тісні відносини Русі-України з багатьма європейськими державами. Одна з дочок Ярослава стала дружиною французького короля. Тож періоди історії України збігаються з історичними епохами всесвітньої історії, адже так чи інакше одні події впливали на інші або відбувалися в той самий час. Увиразнити цей зв’язок допомагають синхронізовані хронологічні таблиці....
0 Переглянути

Поява і розселення людини на землі. Перші люди на українських теренах

5 Клас

Уся історія людства пов’язана з планетою Земля. Вік нашої планети - понад 4,5 млрд років. Проте тривалий час на Землі не було ознак життя. Коли й унаслідок яких змін воно виникло? Скільки часу триває історія людства? На ці та багато інших запитань люди прагнули знайти відповідь у кожну епоху. За давніх часів для пояснення походження тварин та рослин, виникнення і розселення своїх пращурів люди створювали міфи. Сьогодні дослідники спираються на наукові факти з прадавньої історії людства, але археологічних знахідок від найдавніших часів не так і багато. Ви вже знаєте, що розкопують, відновлюють та систематизують залишки минулих часів археологи. Тлумачення пам’яток минувшини - справа істориків. Учені-антропологи за кістками людей визначають, яку вони мали зовнішність, будову тіла. Тож картину життя за найдавніших часів відновлюють дослідники багатьох галузей знань. Накопичені факти прадавньої історії людства дають ученим підстави робити припущення, що життя виникло на нашій планеті близько 3,8 млрд років тому з появою істот, які жили в морі. Ці істоти поступово змінювалися, згодом з’явилися рослини та тварини. Серед тварин, які населяли суходіл, були істоти, яких учені називають приматами. Близько 40 млн років тому виникли більш високоорганізовані примати - мавпи. Припускають, що саме від них розпочався шлях формування людини....
0 Переглянути

Пам’ятки історії рідного краю

5 Клас

В Україні, певно, не знайдеться людини, яка не чула б про чоловічий монастир - Києво-Печерську лавру. Розташований він у Києві на Дніпрових схилах. Заснований близько 1051 р., як гадають, Антонієм Печерським. Спершу монастир розташовувався в печерах - звідси й назва. Зміни в житті монастиря сталися, коли його очолив учень Антонія - Феодосій. Під керівництвом Феодосія розпочалося будівництво головного храму монастиря - собору Успіння Пресвятої Богородиці, або Успенського. За свідченням джерел, для будівництва було запрошено майстрів з Візантії. Будівельні роботи завершено в 1078 р. Те будівництво започаткувало перетворення монастиря на провідний осередок культурного життя княжої Русі-України. Навколо нього гуртувалися видатні церковні діячі, книжники, іконописці. У монастирі переписували книги, створювали літописи, церковні та світські літературні твори, перекладали з інших мов богослужбові книги. У наступні століття головний монастирський храм зазнавав змін. На початку XVIII ст. його перебудували й по-новому прикрасили: церква, колись скромних розмірів, перетворилася на величну, розкішно оздоблену споруду. У 1941 р. собор зруйновано. Відбудовано впродовж 1999-2000 рр. Робота в парах Про яку історичну пам’ятку довідалися? • Чим вирізняється доля Успенського собору Києво-Печерського монастиря серед інших пам’яток архітектури?...
1 Переглянути

Історія України в пам’ятках і пам’ятниках

5 Клас

Однією з найвідоміших пам’яток України княжих часів є Софійський собор у Києві. Собор святої Софії збудовано в часи розквіту держави з центром у Києві. Володарював тоді син Володимира Святославовича князь Ярослав. Він залишився в пам’яті нащадків миролюбним, розважливим і тихим князем, який до книжок виявляв завзяття, часто читаючи їх і вдень і вночі, за що й був пошанований іменням Мудрий. Про історію храму довідуємося з літопису «Повість минулих літ», де під 1037 р. є запис: «Заложив Ярослав город - великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він також церкву святої Софії, премудрості Божої». Софійський собор був найвеличнішою спорудою Києва часів Ярослава Мудрого. Споруджену з каменю церкву увінчували 13 бань, оточували з трьох боків два ряди відкритих галерей. Із заходу до собору було прибудовано дві башти з широкими гвинтовими сходами на другий поверх храму. Собор був однією з найбільших будівель свого часу. Загальна ширина храму - 54,6 м, довжина - 41,7 м, заввишки він сягав 28,6 м. Грандіозні розміри пояснюються тим, що Софійський собор споруджували як головний храм держави. У ньому мали відбуватися не лише богослужіння, а й найурочистіші державні церемонії: сходження на великокнязівський престол, посвячення в митрополити, проведення церковних соборів, зустрічі чужоземних послів тощо. Собор був осередком літописання, тут створено першу бібліотеку....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 44 45 46 47 48 49 50 51 52 ... 370
Назад

Навігація