„Божественна комедія” —- вершина творчості Данте Аліґ'єрі. Цей твір став не лише підсумком творчої діяльності письменника, а й підсумком розвитку художньої, філософської та релігійної думки Середньовіччя. Створення такого твору —- перший крок до епохи Відродження. Головною ідеєю твору є постійний пошук людиною нового шляху в житті.
Структура твору — своєрідна подорож до потойбічного світу, здійснена поетом в уяві. Комедією твір був названий тому, що щасливо закінчується, а „Божественною” її назвав Джованні Боккаччо.
Комедія складається з трьох частин: Пекла, Чистилища і Раю. Цей твір — символічне зображення реального світу, віддзеркалення внутрішніх переживань автора, сумнівів, боротьби, і в той же час весь твір пройнятий глибокою вірою в добро, яка ніколи не покидала Данте.
Кожна частина комедії складається з 33 пісень, але в першій частині є ще додаткова пісня, завдяки якій кількість пісень у всьому творі дорівнює стам.
Перша частина „Пекло” починається розповіддю про внутрішній стан поета, який „земне життя пройшовши до половини”, раптом „опинився в похмурому лісі, втративши правий шлях у тьмі долини”. Збившись з дороги у лісі поет зустрів рись, яка символізує хіть, вовчиху, яка символізує жадібність, і лева, який символізує гординю. Спроба знайти правильну дорогу і вийти з похмурого лісу, який символізує Італію, робиться на світанку, який символізує початок нового життя. Втративши дороговказну нитку — світло зірки в долині, герой зустрічає Вергілія — улюбленого поета Данте, який стає його провідником колами пекла.
Починаючи з четвертої пісні, ми дізнаємося про структуру пекла, яке складається з дев'яти шарів. Чим легше гріх людини, тим легше покарання, але чим глибше він проникає в душу людини, тим сильніше покарання їй загрожує. І якщо на поверхні землі в перших колах пекла знаходяться душі нехрещених немовлят, порушників шлюбної вірності та черевоугодники, то в глибинних шарах пекла знаходяться зрадники і вбивці. У центрі пекла мешкає Люцифер. Побачивши пекло, поет стверджує, що в усіх своїх вчинках необхідно керуватися боргом, вірою, надією і любов'ю.
Потім поет і його провідник потрапляють до Чистилища. Якщо пеклу відповідали чорний і червоний колір — колір тьми і вогню, то чистилищу властивий сірий колір — колір сутінків. За уявленнями Данте, чистилище виглядає як гора, біля підніжжя якої розташоване перед чистилище, трохи вище розташовано сім кіл, в яких грішники очищуються від семи гріхів. Нарешті, на самій вершині гори розташований земний рай, де жили Адам і Єва. Чистилище в усьому протиставляється пеклу: чим вище коло, тим людяніше і досконаліше душа. У дев'ятому колі чистилища відбувається зустріч з душами поетів-трубадурів. Під час підйому Данте знаходить те, що втратили люди — совість, волю, розум. Третя частина поеми — „Рай”. У цій частині Данте подорожує зі своєю коханою — Беатріче. їм розкривається новий світ, в якому торжествують розум, любов, добро і краса. Цей світ осяяний світлом, яке випромінюють душі. Світло рухає планети і зірки. Світло — це також і символ знання. У кожному колі раю Беатріче розповідає Данте те, що він у змозі осягнути. Рай — це можливість любові. У ній вся таємниця буття. На цьому шлях Данте завершується. Він прийшов до заповітної мрії.
Художня структура поеми „Божественна комедія” відображає уявлення про всесвіт, які були властиві епосі Середньовіччя. А переживання, роздуми і міркування, що прозвучали в поемі, свідчать про наближення епохи Відродження. Свою поему Данте вважав святим твором, а головну мету людства поет вбачав у тому, щоб вирватися з полону егоїзму до світла нового життя.