Характеристика Гамлета
Характеристика Гамлета з однойменної п’єси Шекспіра наведена в цій статті. Образ Гамлета є вічним у світовій літературі.
Характеристика Гамлета
Образ Гамлета складний, сповнений суперечностей. Гамлет одержимий пошуками істини. Щоб дізнатися про причину смерті батька, він готовий на все: підмовляє акторів зіграти сцену, за якою він може простежити реакцію Клавдія, сміливо іде вночі на зустріч із привидом батька, а почувши з його уст, хто винуватець смерті короля, продовжує шукати істину. Задля цього він прикидається божевільним, щоб приспати пильність Клавдія. Своїм «божевіллям» він відштовхує любляче серце Офелії і помилково вбиває її батька. Події розвиваються дуже стрімко, але це аж ніяк не порушує психологічної цілісності портрета кожного шекспірівського персонажа. Гамлет проходить до кінця увесь шлях пошуків істини. Фінал трагічний, але справедливість восторжествувала, і підступний вбивця та зрадник покараний рукою Гамлета.
За п’єсою Шекспіра, Гамлет любив Офелію, про що неодноразово їй говорив, робив подарунки. Але, розчарувавшись у матері, яка булла для нього зразком Жінки, він втрачає довіру й до Офелії, відштовхує її, ображає, прикриваючись маскою божевільного. У такий спосіб він руйнує не лише своє почуття до Офелії, а й віру дівчини у любов. Однак подальші дії Полонія та Офелії переконують Гамлета, що він не помилився: кохана здатна зрадити його, вона занадто інфантильна і слабка, щоб зробити крок назустріч своєму сміливому героєві, вона назавжди залишиться у ворожому для нього таборі. Провина безвольної Офелії в тому, що вона ніколи не стане рішучою Джульєттою. І все ж, образ Офелії викликає у читача співчуття: вона втрачає кохання, а потім, не витримавши смерті батька, стає божевільною і, зрештою, помирає. Гамлету не вистачило чуйності? («Из жалости я должен быть жесток»)
Образ Гамлета викликає різні оцінки у літературознавстві, іноді навіть полярні.
Наприклад, І. С. Тургенєв вважав, що Гамлет «…весь живе для самого себе, він егоїст, він скептик, і постійно займається і носиться із самим собою».
Й. В. Ґете, навпаки, переконаний, що Гамлет — «прекрасна, чиста, благородна, високоморальна людина».
Образ Гамлета
| Гамлет на початку твору | Гамлет — юний безтурботний принц, який у дусі куртуазного етикету залицяється до придворної дами Офелії. Його ставлення до життя просте і чисте. Земля для нього — «прекрасний храм», люди — «творіння Божі». |
| Інтереси та прагнення Гамлета | Він навчався у у Віттенберзькому університеті, серйозно займався науками, добре знався на мистецтві, любив театр, захоплювався фехтуванням, пробував писати і це йому вдавалося. Взірцем правителя для нього є його батько. «Він був людиною, людиною у всім», — вигукує Гамлет. |
| Риси характеру | Принц Гамлет розумний, благородний, чесний, правдивий. Це людина широкого як на той час світогляду. Здатен аналізувати явища життя та робити філософські узагальнення й висновки. |
| Гамлет після зустрічі з привидом | Душа Гамлета збурена. Він прозрів і побачив себе в іншому світлі. У нього з’явилася мета: висока і страшна. Гамлет не готовий до помсти. Він розмірковує, мучиться. Йде до матері, Офелії, друзів. Проте — розчаровується. |
| Вагання | Він може покарати злочинця Клавдія. Та що тоді зміниться у світі? Хіба повернеться кохання Офелії, щирість матері, вірність друзів? |
