"Собака на сіні" аналіз
“Собака на сіні” аналіз п’єси у якій розповідається про те, як справжня любов перемагає станові забобони, допоможе підготувати літературний паспорт твору.
“Собака на сіні” аналіз
Автор – Лопе де Вега
Жанр – комедія
Рік написання – 1618.
Головні герої: Діана і Теодоро, багачі Федеріко і Рікардо; Марсела- кохана Теодоро; Трістан-слуга.
Головна тема твору “Собака на сіні”. Графиня Діана де Вельфлор закохується в свого слугу-секретаря Теодоро. Дворянська честь і гордість, відчуття приналежності до певного стану і кохання борються в Діані, і це протистояння виступає основною темою комедії і разом з тим поштовхом для розвитку дії твору.
Комедія піднімає серйозну проблему існування станових бар’єрів. Головні герої розділені цими бар’єрами та змушені вводити всіх в оману, аби наблизити власне щастя
У творі стикаються інтереси Діани і її покоївки Марчелли, Теодоро і претендентів на руку Діани Рікардо й Федеріко. Але головним є конфлікт почуття і честі в душі Діани: «В серці, що скипає кров’ю, честь змагається з любов’ю». Жінка проклинає власну вельможність, що заважає кохати людину, нижчу за становищем у суспільстві. Намагаючись сховати пристрасть під маскою байдужості, Діана спочатку слухає то доводи розуму, то голос серця. Але чим ближче розлука з Теодоро, тим слабші станові мотиви. У фіналі п’єси Діана вирішує вийти заміж за коханого.
“Собака на сіні” чому така назва?
Назва комедії взята з народної приказки про собаку, яка вилізла на скирту сіна, сама не їсть його і не підпускає корову. Характеризує примхливу людину . Вся біда в тому, що дворянська честь не дозволяє графині Діані де Вельфлор любити безрідного юнака. Ця заборона на почуття вже готова обернути жарт на трагедію. Діана перетворюється на “собаку на сіні”: з одного боку, вона не може дозволити собі бути з Теодоро, з іншого – не бажає віддавати його Марселі
“Собака на сіні” хараткристика Діани
Діана – заможна сеньйора, вдова. Любов до Теодоро виникає у неї спочатку «з ревнощів»: Теодоро наважився звернути увагу на іншу жінку, в той час, як поруч є вона – визнана красуня! А може вона і раніше в глибині душі була не байдужа до свого гарному й розумному слузі, а його роман з Марселем тільки «проявив» це почуття? Так чи інакше спочатку для Діани це лише гра, розвага, ще один випадок випробувати силу свого жіночої чарівності … Але поступово, пильніше придивившись до Теодоро і порівнявши його зі своїми знатними женихами, Діана починає по-справжньому любити. І тут жарт загрожує обернутися трагедією, бо на шляху почуття постає її дворянська честь, яка забороняє любити юнака без титулу та звання. «Собака на сіні», ні «з’їсти самій», ні віддати Теодоро Марселі.
Горда Діана по-справжньому страждає, втрачає рівновагу, робить дурості, компрометує себе і шле прокляття своєї честі. Проклинаючи «людську честь», Діана, не розуміє, що мова йде не про честь справжню, а про честь аристократичну, справді є «безглуздою вигадкою», яка не має нічого спільного з поняттям про особисті якості людини, з тим істинним – гідністю , «внутрішнім благородством»
“Собака на сіні” хараткристика Теодоро
Теодоро — один із головних персонажів комедії. Цей образ безрідного юнака, красивого, розумного, сміливого, гордого тим, що його єдиний батько «мій розум, моя до наук рвучкість, моє перо» втілює ідеал людини. Теодоро – секретар графині, істинний герой – закохується у свою пані, дізнавшись про її почуття до нього. Зміни у настрої графині змушують Теодоро протягом усієї дії комедії, то мріяти про щастя з графинею, то шукати втіхи у коханні Марсели. Теодоро має особисті якості людини з глибинною гідністю, «внутрішнім благородством», який викриває вигадку Трістана, не дозволяє будувати щастя на обмані, змушує його – люблячого і улюбленого офіційно визнаного сином графа Людовіко, просити у Діани дозволу поїхати «- Чи не образивши в моїй сеньйорі Любов, і кров, і досконалість».
“Собака на сіні” хараткристика Марсела
Марсела- один із трагічних образів комедії, яка із-за примх господині змушена страждати. Спочатку вона відверто раділа своєму щастю – коханню з Теодоро,і тому зміна настрою у господині, а потім і у коханого, примусила її ревнувати, вимагати, терпіти. Вона вірить у повернення свого Теодоро . Кохана називає його «своїм чоловіком», але мрії Теодоро заносять далеко: він уже бачить себе чоловіком графині. Це роздратування обрушується й на саму Марселу. Між закоханими відбувається бурхлива розмова, ініціатором цього стає Теодоро. Щоб відомстити ,ображена Марсела починає загравати з Фабіо, усіляко паплюжачи при цьому Теодоро