Що мене захоплює в творах Рудакі
Про життя видатного поета Східної Азії Рудакі відомо досить небагато. Він народився у невеликому гірському селищі Панджрудак, яке розташоване у північній частині сучасного Таджикистану і являє собою типове гірське селище, яке було розташоване на північний частині сучасної країни поблизу підніжжя скелястого Завшанського хребта. Саме тут і минули дитячі роки поета. Назва його рідного селища позначає у перекладі на українську «п’ять річок».
Селище, де народився поет, розташоване у високогірній оазі, яка у той час потопала в розкішних садах, сповнених квітучими травами і зеленню дерев
Мене найбільше захоплює в творчості поета його інтимна лірика, насамперед, це фрагменти ліричних, любовних віршів, що містять і пейзажну лірику, і освідчення в коханні, і вакхічну поезію. Рудакі сповідував універсальну філософську ідею любові — влади серця, яку вважав рушійною
силою суспільного розвитку. Інтимна лірика Рудакі вишукана за формою і трагічна за змістом: «О дівчино! Розлуки буревій // З корінням вирвав цвіт моїх надій!» Або: «Кучері – кучері, стан — як струна, // Тілом — квітуча, очима — сумна». Поезія натхненного кохання створює ніжний образ прекрасної рабині. Про трагічну любов поета і дівчини-рабині наступні покоління складатимуть легенди:
Зрівняв би тебе з кипарисом, якби він
тюльпанами вкрився,
Зрівняв би із миртом зеленим, якби він
з троянди розвився.
У центрі інтимної лірики Рудакі — любовні переживання ліричного героя, його пристрасні душевні поривання, трагічні ноти нерозділеного кохання:
Ім’я твоє почувши, всім серцем я радію.
Твоїм живу я щастям, тобою молодію.
А як почую звістку й та звістка
не від тебе, —
Тоді втрачаю раптом і радість і надію.
На превеликий жаль, більша частина творчої спадщини Рудакі для сучасних читачів безнадійно втрачена… Мабуть, більше дійшло до нас легенд про поета, ніж його творів. За переказами і легендами, Рудакі створив мільйон триста тисяч віршованих рядків. До наших днів дійшло лише кількасот. Разом з уривками творів, знайдених у наш час, його спадщина складає приблизно дві тисячі рядків, або тисячу байтів (двовіршів). Частка поетичного доробку Рудакі, що збереглася, — це справжні поетичні перлини, які пробуджують у душах людей почуття світлі і прекрасні.
Для наступних поколінь поетів Рудакі виступав як законодавець класичної поезії. Він мріяв про ті, щоб світло був кращим, оспівував звичайну людину й прагнув досягти Гармонії й Краси й в творчості, й в звичайному людському житті. Це прагнення Гармонії й Краси й сьогодні залишається високою метою людства.
Селище, де народився поет, розташоване у високогірній оазі, яка у той час потопала в розкішних садах, сповнених квітучими травами і зеленню дерев
Мене найбільше захоплює в творчості поета його інтимна лірика, насамперед, це фрагменти ліричних, любовних віршів, що містять і пейзажну лірику, і освідчення в коханні, і вакхічну поезію. Рудакі сповідував універсальну філософську ідею любові — влади серця, яку вважав рушійною
силою суспільного розвитку. Інтимна лірика Рудакі вишукана за формою і трагічна за змістом: «О дівчино! Розлуки буревій // З корінням вирвав цвіт моїх надій!» Або: «Кучері – кучері, стан — як струна, // Тілом — квітуча, очима — сумна». Поезія натхненного кохання створює ніжний образ прекрасної рабині. Про трагічну любов поета і дівчини-рабині наступні покоління складатимуть легенди:
Зрівняв би тебе з кипарисом, якби він
тюльпанами вкрився,
Зрівняв би із миртом зеленим, якби він
з троянди розвився.
У центрі інтимної лірики Рудакі — любовні переживання ліричного героя, його пристрасні душевні поривання, трагічні ноти нерозділеного кохання:
Ім’я твоє почувши, всім серцем я радію.
Твоїм живу я щастям, тобою молодію.
А як почую звістку й та звістка
не від тебе, —
Тоді втрачаю раптом і радість і надію.
На превеликий жаль, більша частина творчої спадщини Рудакі для сучасних читачів безнадійно втрачена… Мабуть, більше дійшло до нас легенд про поета, ніж його творів. За переказами і легендами, Рудакі створив мільйон триста тисяч віршованих рядків. До наших днів дійшло лише кількасот. Разом з уривками творів, знайдених у наш час, його спадщина складає приблизно дві тисячі рядків, або тисячу байтів (двовіршів). Частка поетичного доробку Рудакі, що збереглася, — це справжні поетичні перлини, які пробуджують у душах людей почуття світлі і прекрасні.
Для наступних поколінь поетів Рудакі виступав як законодавець класичної поезії. Він мріяв про ті, щоб світло був кращим, оспівував звичайну людину й прагнув досягти Гармонії й Краси й в творчості, й в звичайному людському житті. Це прагнення Гармонії й Краси й сьогодні залишається високою метою людства.
