Vаlse mеlancolique

Новела «Valse melancolique» (1898). Тема емансипованої (незалежної) жінки — одна з улюблених у творчості О. Кобилянської. Письменниця прагнула оспівати незалежність і самодостатність жінки-інтелектуалки, творчої особистості — у цьому полягає головна ідея твору. Композиційно новела складається з трьох частин: у першій частині ведуться розмови про кохання, у жартівливому тоні розповідається історія художниці Ганни; у другій — переважає меланхолійна ніжна тональність, на тлі якої розкривається образ Софії Дорошенко; в останній частині підсумовують картину сумна мелодія, тріснута струна фортепіано й обірване життя героїні.

Назва цієї модерної новели промовиста: мотив вальсу наскрізний у ній. Він стає лейтмотивом, щоб на його тлі вималювати три типи жінок, споріднених пошуками краси й глибоко індивідуалізованих — майбутньої вчительки Марти, художниці Ганни й піаністки Софії. Оповідачем є Марта, тому читачі про неї знають менше, ніж про інших героїнь. Про Марту ми дізнаємося передусім через її спілкування з подругами; крім того, сприймаємо події в новелі саме її очима.

М. Ярошенко. Курсистка

Ганнуся була красунею: «Ясна, майже попеляста блондинка, з правильними рисами й дуже живими блискучими очима. Збудована була прегарно». Вона мала сильний характер, що домінував над натурою оповідачки, тому між ними панувала повна гармонія.

О. Кобилянська наголошує на витонченості, вишуканості внутрішнього світу Ганнусі, яка не сприймає приземленого й буденного, а, навпаки, живе лише високим мистецтвом, у всьому шукає красу: «Коли б усі були артисти освічені й виховані, почавши від чуття аж до строю, не було б стільки погані й лиха на світі, як тепер, лише сама гармонія й краса». Вона з погордою ставиться до людей, не наділених естетичним смаком. Ганнуся належить до жінок-інтелектуалок нового типу, які почали з’являтися в Західній Україні наприкінці XIX ст. У її словах звучать феміністичні нотки: «Не будемо, приміром, жінками чоловіків або матерями, лише самими жінками. Ти розумієш? Будемо людьми, що не пішли ані в жінки, ані в матері, а розвинулися так уповні...» Фемінізм як суспільний рух набув поширення на межі XIX та XX ст. Він заволодів умами науковців, представників мистецьких кіл, особливо жінок, які боролися за рівність із чоловіками. «Це було прогресивне явище, яке вплинуло на розвиток мистецтва слова в контексті модерної естетики» (М. Ткачук). О. Кобилянській імпонувала ідея жіночої емансипації, самостійного вибору жінкою своєї долі й місця в суспільстві. Але повернімося до нашої героїні: тут не так сталося, як гадалося... Вона повертається з Італії, де прожила три роки, із сином, але без чоловіка... Хлопчик залишився без батька, а це ще одна трагедія. Причиною цьому став егоїзм героїні: вона жила мистецтвом заради мистецтва. Ганна спричинила й смерть подруги Софії, сказавши необережні слова...

Марта вчителює, одружується, стає зразковою матір’ю й господинею. Вона вміє любити людей, а не тільки себе. Насправді звичайна Марта значно глибше сприймає все духовне. Вона — типова українська жінка з великим серцем, спроможна оцінити таланти подруг, розуміє причину смерті Софії й нещастя Ганнусі.

Піаністка Софія — надзвичайно обдарована дівчина, яка має великі успіхи в грі на фортепіано. Проте її душа поранена нещасливим коханням. Софія з усіх сил намагається розвинути в собі гордість, приборкує почуття й емоції. Вона все до кінця віддає музиці, навіть власне життя їй приносить у жертву.

«Долі дівчат у новелі відтінюються звучанням меланхолійного вальсу: завзятого, веселого спочатку й сповненого шукання, суму, розпуки в кінці новели. У цьому виявилася майстерність О. Кобилянської, віддзеркалилася її чуттєва й зболена душа» (М. Ткачук).

Малюючи своїх персонажів, новелістка виявилася талановитим психологом: вона тонко відчувала душі жінок, бо писала їх передусім із самої себе. Автобіографізм — важлива ознака модерністського моделювання уявного світу, що підкреслює вірогідність оповідуваних історій.

8. Виконайте завдання.

1. Автором музичного твору «Impromptu phantasie» є композитор

А Прокоф’єв

Б Бетховен

В Шуберт

Г Шопен

2. Слова Я живу штукою (діал. мистецтво. — Авт.), і вона вдоволює цілковито мою душу; може бути, що й віддамся, не знаю, але коли не віддамся, то певно не буду застрашеною птахою, що мов цілий світ просить о прощення, що мужа немає належать

А Софії

Б Марті

В Ганнусі

Г Катерині

3. Епізод з тріснутою струною в новелі «Valse melancolique» є

А зав'язкою

Б розвитком дії

В кульмінацією

Г розв’язкою

4. Згадайте сцену з приборканням коня в новелі «Impromptu phantasie». Як вона розкриває сутність головної героїні?

5. Поміркуйте, чому саме дзвони нагадують героїні новели «Impromptu phantasie» минулі літа, як вона була ще дитиною.

6. Розкрийте композиційні особливості новели «Impromptu phantasie».

7. Поміркуйте, чому твір «Impromptu phantasie» називають новелою-роздумом.

8. Доведіть, що краса вільної думки, аристократизм духу — провідні мотиви новели «Valse melancolique».

9. Дайте порівняльну характеристику героїнь новели «Valse melancolique».

10. Чому О. Кобилянська дала своїм новелам назви «Impromptu phantasie» і «Valse melancolique»?

11. Прочитайте виразно за ролями діалог головної героїні новели «Impromptu phantasie» з аристократом, який налаштовував фортепіано.

12. Стисло перекажіть новелу О. Кобилянської «Valse melancolique» (усно).

9. Виконайте домашнє завдання.

1. Напишіть розгорнуту відповідь на запитання: Якою є головна героїня новели «Impromptu phantasie»?

2. Випишіть із новели «Valse melancolique» цитатні характеристики Ганнусі й Софії.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно