Б. Якимович, літературознавець

Перше видання збірки І. Франка «З вершин і низин», присвячене дружині Ользі Хоружинській, побачило світ у 1887 р. Друге видання, перероблене й доповнене, вийшло у 1893 р.

Ідеєю збірки було показати «вершини» і «низини» людського духу — «духу, що тіло рве до бою», у його вічному прагненні перемоги загальнолюдських цінностей — добра, істини, справедливості, чесності, свободи — усього того, що робить людину щасливою і вільною духовно.

Композиційно збірка складається з семи розділів: перші три (містять ліричні твори: «De Profundis» («З глибини»), «Профілі і маски», «Сонети»); чотири останні — «оповідна» епічна поезія: «Галицькі образки», «Із жидівських мелодій», «Панські жарти» та «Легенди».

Збірка відкривається поезією «Гімн», що виконує роль своєрідного прологу, створює загальний настрій, налаштовує на емоційно-ціннісний діалог читача з ліричним героєм.

Цикл «Веснянки» можна вважати оптимістичним передбаченням автором тих політичних змін, що мають відбутися в українському суспільстві. Весняне пробудження землі перегукується зі сподіваннями ліричного героя на пробудження патріотизму в серцях його співвітчизників, устремління людського духу до нових звершень. У «Веснянках» І. Франко виводить колективний образ інтелігентів-сіячів, образ рідної землі, розмірковує над сенсом і завданнями власної творчості, формулює своє мистецьке кредо.

Там ви, думи, летіть,

Слабосилих кріпіть,

В горя й сумніву змрік2

Лийте радісний світі («Думи, діти мої...»)

У розділі «Профілі і маски» автор продовжує розмірковувати про роль і завдання поета в оновленні суспільної моралі, у розкритті особистісного потенціалу кожного громадянина — патріота рідної землі. І. Франко покладає на митця важливу місію — бути в авангарді змін, стати рупором ідей свободи, оновлення, оптимізму («Поезія», «Пісня і праця», Співакові»):

Так весь свій мозок, і нерви, і серце

Й ти в свою пісню, співаче, вкладай,

Біль свій, і щастя, й життя їй віддай.

Будь її колос, лушпина й стебельце! («Співакові»)

У розділі «Сонети» автор звертається до осмислення проблеми зв’язку поетичної форми зі змістом твору. Поет називає свої вірші «рабами» форми та «панами» думки, але форма, якщо містить вільну думку, здатна виконувати велику місію і приносити суспільну користь.

«Галицькі образки» репрезентують різні сторони «галицького битія». Використовуючи слово «образок», що означає замальовку з натури, І. Франко у своїх «оповідних» поетичних творах прагнув акцентувати увагу на яскравих і самодостатніх образах-типах («Михайло», «Баба Митриха» та інші).

2 Присмерк, сутінок (діал.).

Довідник читача

Гімн — урочистий музичний твір, літературною основою якого є вірш, сповнений символікою, розрахований на масове сприйняття.