Максим Рильський

В останні роки свого життя Іван Франко особисто піклувався про галицьке стрілецтво. Першою стрілецькою стала пісня на слова вірша І. Франка «Не пора, не пора, не пора москалеві й ляхові служить», яка мала виразне патріотичне звучання, спонукала українців до національної самоідентифікації. Війна ускладнила й так злиденне становище родини Франків. Письменник у ті дні писав: «Мені грозить просто голодна смерть». Немічного поета поклали в госпіталь для поранених січових стрільців.

Помер митець 28 травня 1916 р., похований на Личаківському кладовищі у Львові.

Десятки газет Європи надрукували некрологи. Велич Івана Франка - надзвичайна. Свідченням цього є факт, що Всесвітня Рада Миру 9 квітня 1956 р. у Стокгольмі ухвалила відзначати цей рік (а тоді виповнювалося 100 років від дня народження І. Франка) в усіх країнах світу.

Загалом більшого титана праці, ніж І. Франко, в українській культурі не було й немає. Навіть 50 томів, виданих у радянські часи, не вмістили всієї його творчої спадщини та листування. У його поетичному доробку - понад півтисячі творів, частина яких іще за життя автора вийшла в семи збірках: «Баляди і розкази» (1876), «З вершин і низин» (1887), «Зів’яле листя» (1896), «Мій Ізмарагд» (1896), «Із днів журби» (1900), «Semper tiro» (1906), «Давнє і нове» (1911); прозовий доробок - 10 романів і повістей, майже 150 творів малої прози, що вийшли друком у 19 прозових збірках. Франко відіграв значну роль у розвитку української драматургії, з-під його пера побачили світ такі твори: «Три князі на один престол» (1874), «Славой і Хрудош» (1875), «Украдене щастя» (1891-1893), «Рябина» (1886), «Учитель» (1893-1894), «Сон князя Святослава» (1895), «На склоні віку» (1900), «Послідній крейцар» (1879), «Будка ч. 27» (1893-1897), «Майстер Чирняк» (1894), «Кам’яна душа» (1895), «Суд Святого Николая» (1895), «Чи вдуріла?» (1904).

Хворий Іван Франко. с. Криворівня (1912)

Мурая із зображенням портрета Івана Франка на одному з будинків сучасного м. Івано-Франківська (вуя. Бельведерська; автор мурала - сучасний прикарпатський художник Роман Бончук, організатор першого у світі музею Небесної сотні)

Франко потужно заявив про себе як перспективний учений, опублікував численні праці з історії української літератури, глибокі розвідки про творчість Тараса Шевченка, Юрія Федьковича, Степана Руданського.

Епістолярій Івана Франка (його листи до адресатів і листи адресантів Франкові) становить 48-й, 49-й і 50-й томи найповнішого нині (50-томного) видання творів письменника, а це засвідчує активну громадську діяльність письменника. Мемуари про Івана Франка - також явище унікальне. У радянські часи до 125-річчя Каменяра вийшла друком велика книга спогадів (413 сторінок) «Спогади про Івана Франка» (1981). Не так давно перевидана книга Михайла Мочульського «Іван Франко. Студії та спогади» (2005, 2016), а також вперше видані без купюр1 «Спогади про Івана Франка та його сімейне вогнище» Марії Грінченко (2010). До 100-річчя від дня народження Івана Франка в Торонто (1956) вийшла книга спогадів його дочки Ганни «Іван Франко і його родина. Спомини», яка була перевидана в Харкові у 2005 р. У видавництві «Каменяр» готують до друку спогади без купюр про Івана Франка видатних українських діячів Михайла Грушевського, Людмили Старицької-Черняхівської.

1 Без купюр - без скорочень, цензурних втручань, вилучень певних частин тексту

Афіша й кадр із фільму «Іван Франко» (1957)

1956 р., до столітнього ювілею митця, на екрани вийшов біографічний фільм «Іван Франко» (режисер Тимофій Левчук, у ролі Івана Франка - Сергій Бондарчук, у ролі дружини поета - Лілія Гриценко).

Діалог із текстом

1. Прокоментуйте епіграф до біографії І. Франка. Що мав на увазі П. Загребельний?

2. Чому І. Франко здобував початкову освіту не в рідному селі, а в Ясениці-Сільній? Чим перебування саме в цьому населеному пункті виявилося дуже сприятливим для нього?

3. Чому вчитель Мелько відверто глузував з І. Франка і як наголошував на тому, що селянським дітям не потрібно вчитися в школі?

4. Як ви вважаєте, чому ставлення вітчима Франка Г. Гаврилика до свого пасинка можна вважати шляхетним?

5. Що ви довідалися про кохання О. Рошкевич та І. Франка? Чому закохані розійшлися, хоч довіку зберегли одне про одного найкращі спогади?

6. Розкажіть про перший етап творчості І. Франка.

7. Чим був викликаний перший арешт І. Франка і якими виявилися тюремні умови? Чому ув'язнення негативно вплинуло на здобуття освіти в університеті? Як про це писав І. Франко?

8. Що ви довідалися про стосунки І. Франка та К. Геника? Яка подія вас особливо схвилювала й чому?

9. Як Франко ставився до соціалізму? Які політичні оцінки засвідчують блискучий розум і пророчу передбачливість митця?

10. Чому ставлення до І. Франка його сучасників не завжди було виваженим і справедливим?

11. Із якою метою І. Франко погодився упорядковувати архів Федоровича: лише заради винагороди чи з іншої, важливішої причини?

12. Що ви можете сказати про одруження І. Франка з О. Хоружинською? А що вам відомо про їхніх дітей?

13. Де і коли І. Франко захистив докторську дисертацію і отримав учений ступінь?

14. Які творчі досягнення І. Франка - найважливіші? Чому цього письменника називають титаном праці? Назвіть його поетичні збірки.

15. Прокоментуйте наведене в підручнику висловлювання М. Рильського про І. Франка.

16. Пригадайте повість «Захар Беркут» І. Франка, яку ви вивчали у 7 класі, й доведіть, що це умовно історичний, тобто історично-художній, а не художньо-історичний твір.

17. Як ви думаєте, чим цікаві мемуари сучасників про І. Франка? Які з них ви особисто читали?

18. Використовуючи інтерактивний метод «Злови помилку!», виявіть хибні думки радянських літературознавців про Франка-соціаліста й Франка-атеїста.

Діалоги текстів

• Прочитайте уривок вірша Дмитра Павличка «Він за плугом ходив...» і визначте ставлення Івана Франка до хліборобської праці, ставлення до Франка-хлібороба жандарма та авторську позицію в цьому творі.

Мистецькі діалоги

1. Розгляньте портрет Івана Франка роботи Івана Труша на початку розділу. Як ви думаєте, на чому саме хотів зосередити увагу глядачів художник? Із якої причини?

2. Проаналізуйте одну з ілюстрацій (на ваш вибір), уміщену в підручнику. Що саме на цій репродукції вам найбільше заімпонувало?

3. Прослухайте пісню «Гімн» («Вічний революціонер») на слова Івана Франка й музику Станіслава Людкевича. Які почуття у вас викликає ця пісня?

Діалог із науковцем

Станіслав Людкевич

ПЕРШИЙ ФРАНКІВСЬКИЙ КОНЦЕРТ

У моїй пам'яті заховалось кілька подій, зв'язаних із Іваном Франком. Вони стосуються передусім 25-літнього та 40-літнього ювілею поета у Львові та моїх зустрічей і розмов з І. Франком у роках 1904-му - 1905-му, коли я редагував «Етнографічний збірник галицьких народних мелодій», а Франко був головою етнографічної комісії Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка, та до моїх розмов із Франком у 1905 р., коли я з покійним художником І. Трушем редагував «Артистичний вісник», співробітником якого був і Франко. Хоч усі ці хвилини є для мене однаково дорогі. Думаю, найцікавішою буде згадка про ювілей поета із святочним концертом. Перш за все - до творів І. Франка не було ще тоді ніяких композицій. Хоч і голова ювілейного комітету звернувся був ще осінню 1897 р. до українських композиторів, щоб створили музику до деяких творів Франка, але відгукнулись лише Микола Лисенко та Сидір Воробкевич (надіслав композицію на чоловічий хор до «Ой ти, дівчино, з горіха зерня»)... Я рішився зложити музику для хору з оркестром до «Вічного революціонера». В «Академічній громаді» не було співаків, а окремого студентського хору тоді ще не існувало (тодішній «Боян» відмовився виступати). Довелось складати хор із різних співаків. Не легшою виявилася справа з оркестром. Та я вдався за порадою до диригента військового оркестру, що допоміг мені у не одному складанні оркестрової партитури1. Цей диригент допоміг мені заангажувати2 30 музикантів із військового оркестру, хоч їм було заборонено виступати.

Удень концерту, на останній післяполудневій пробі, чекала нас ще одна несподіванка. Два найкращі співаки, учні Перемишльської гімназії, відмовились виступати, бо у Львові перебував їхній професор філології, який попередив гімназистів, якщо виступлять на концерті, то не складуть матури3. Не допомогли ні прохання, ні намови: обидва співаки на концерт не з'явилися.

Від цього 25-літнього ювілейного концерту в честь І. Франка почалось пожвавлення на музичному полі. Вже наступний 40-літній ювілей Івана Яковича довелось мені організовувати в трохи інших умовах. Тоді Лисенкові сольні співи виконував визначний співак із Києва Микиша4, та й мій «Революціонер» був уже в кращому вигляді та кращому виконанні.

Та настрій на цьому другому концерті був далеко не той, що на попередньому. Франко не промовляв, не жартував, а сидів мовчки із обвислими руками, задивлений в далеч.., просив співати сумних народних пісень і, коли хор заспівав «Чорна рілля іззорана...», сидів непорушно, похиливши голову на стіл. Сумнішого пошанування я не пам'ятаю.

Перший ювілейний концерт, хоч і скромний та вбогий, був найкращим виявом громадського почування до поета тоді, коли він ще не був загальновизнаним, а для самого І. Франка - найдорожчим.

1 Партитура - нотний запис багатоголосого співу.

2 Заангажувати - тут: залучити.

3 Матура - випускний іспит за середню школу.

4 Микиша - Михайло Микиша (1885-1971), знаний український тенор.

1. Доведіть, що цей уривок є спогадами (мемуарами) й розкажіть своїм однокласникам про цього галицького композитора.

2. Скориставшись можливостями інтернету, знайдіть відомості про композитора С. Людкевича.

3. Чому під час ушанування 25-річчя творчості І. Франка деякі співаки відмовлялися від виступів? Про що це свідчить?

4. Що нового дізналися ви про два ювілейні вечори І. Франка?

5. Прочитайте останній абзац і проінтерпретуйте поведінку Франка-ювіляра.