Суспільно-культурне життя кримськотатарського народу

• Завдання основного рівня

• Пригадайте вивчене раніше на уроках історії про виникнення й долю Кримського ханства.

Кримські татари (історична самоназва — киримли), як і українці, є корінним народом нашої держави. Цей народ сформувався в Криму як нащадок багатьох етносів, що в різний час проживали на цих землях, — таврів, скитів, сарматів, аланів, хозарів, печенігів, половців, русинів, італійців та ін. Кримськотатарська мова належить до тюркської групи (разом з турецькою, казахською, башкирською, узбецькою, туркменською та ін.), у писемності використовувалась арабська графіка. Переважна більшість кримських татар за віросповіданням — мусульмани.

Герб (тамґа) і прапор кримських татар

Остаточна консолідація народу відбулась у період існування татарської держави — Кримського ханства (1441-1783).

Його столицею був Бахчисарай. Ця доба стала періодом розквіту кримськотатарської культури, мистецтва та літератури. Головна з архітектурних пам'яток того часу, що збереглися, — ханський палац у Бахчисараї.

Бурхливо розвивалося красне письменство. Особливо т. зв. палацова, або «диванна», література — тобто аристократична. Її меценатами (а нерідко і творцями) були хани. Цікавий факт: із 48 кримських ханів понад 30 були істориками, поетами й композиторами. Певно, жодна європейська монархія не може похвалитися подібним феноменом. У мові «диванної» поезії переважала книжна — перська й арабська — лексика.

Паралельно народнорозмовною мовою був створений багатий фольклор — народні пісні, легенди, прислів'я, приказки, загадки, а також героїчний епос — «Богатир Чора», «Син сліпого» та ін.

Серед видатних давніх кримських поетів — Махмуд Киримли (друга пол. ХІІ — поч. ХІІІ ст.), хан Гази ІІ Ґерай (1551-1607), Джан-Мухаммед-ефенді (XVII ст.) та ін.

• Завдання основного рівня

У 6 класі ви вивчали повість-трилогію В. Рутківського «Джури козака Швайки» про захопливі пригоди козака-характерника та його юних помічників Грицика й Санька. Пригадайте, як у цьому творі змальовано життя українців і татар у присульських степах. Перечитайте чи послухайте, зокрема, розділ «Пастух Рашит» і наведіть конкретні приклади.

Тоді ж, коли козацьке й татарське війська об'єднувалися, практично завжди завершували битви перемогами. А підписувалися такі бойові союзи досить часто. Найепохальніші спільні перемоги — під Жовтими Водами 1648 р. над польською армією та під Конотопом 1659 р. — над московською. Також на початку ХVІІІ ст. хан Девлет Ґерай ІІ підтримав І. Мазепу в боротьбі з Москвою. Дружні звитяги двох народів оспівали татарські поети ХVІІ ст. в героїчних поемах — «Тогай-бей» Джан-Мухаммед, «Сефернаме» (сказання про похід) Едип Ефенді.

Українські письменники й художники з пошаною та любов'ю змальовували Крим, татарський народ. У Ялті жив, творив, працював лікарем і знайшов вічний спочинок талановитий поет-лірик С. Руданський. Він досконало вивчив татарську мову, дбав про зближення наших культур. Рятуючи 1873 р. місцевий люд від пошесті холери, заразився сам і помер у 39-річному віці. Блискучі новели-шедеври про життя кримських татар залишив М. Коцюбинський — «На камені», «У путах шайтана», «Під мінаретами». Ліричним гімном Криму та його народу звучать цикли Лесі Українки «Кримські спогади» і «Кримські відгуки». Кримськотатарських поетів, зокрема хана Менґлі І Ґерая, перекладав І. Франко. Більшість своїх картин присвятив рідному Кримові художник І. Айвазовський. Художником, закоханим у Крим, називали А. Куїнджі: уже першою роботою, що принесла йому популярність, була картина «Татарське село при місячному сяйві».

1783 р. Крим підступно захопила Російська імперія. Так розпочалася епоха Руїни, яку кримчани назвали «чорним століттям». Загарбники відразу почали активно заселяти півострів переселенцями з метрополії, а в татар відбирали землю, їх цілеспрямовано переслідували й винищували. Таке гноблення спричинило масову еміграцію до Османської імперії (у Туреччину, Румунію, Болгарію). Наприкінці ХІХ ст. з мільйона кримчан на Батьківщині залишилося менше 200 тис. осіб, що становило близько чверті всього кримського населення.

І все ж у цих нестерпних умовах народ зберіг свою мову, культуру й історичну пам'ять, що й дало підстави для кримськотатарського національного відродження, що розгорнулося наприкінці ХІХ ст. Його ініціатором і лідером став Ісмаїл Гаспринський.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Українська література 10 клас Пахаренко (профільний рівень)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)