Еміграційна література
- 2-12-2022, 11:38
- 324
11 Клас , Українська література 11 клас Борзенко, Лобусова (профільний рівень)
Еміграційна література
Після поразки визвольних змагань 1917—1921 років чимало учасників національного руху опинились у вигнанні. Серед них були й письменники, котрі, на відміну від літераторів радянської України, виробили альтернативний погляд на теперішнє й майбутнє своєї Батьківщини.
Вони мали більш тісні контакти з європейським письменством, ефективніше засвоювали новий мистецький досвід. Були й більш вільними: не залежали від радянської ідеології й цензури, а покладались переважно на власні естетичні пріоритети та ідейні переконання. Їхній погляд «із відстані» хоч і не враховував усієї конкретики сучасного українського життя, однак дозволяв по-філософському осмислювати історію, сучасність і майбутнє України.
Обкладинка журналу «Український скиталець» (1923)
Значна кількість емігрантів опинилась у Чехословаччині, де для них у Празі відкрили Український вільний університет і Український високий педагогічний інститут ім. Михайла Драгоманова, а в Подєбрадах — Українську господарську академію. Літературно-мистецьке життя представляла «Празька школа» — неформальне творче об'єднання однодумців.
До «Празької школи» відносять Євгена Маланюка, Юрія Клена, Олексу Стефановича, Оксану Лятуринську, Олега Ольжича, Олену Телігу, Леоніда Мосендза, Юрія Дарагана, Наталю Лівицьку-Холодну та ін. Більшість із них були поетами: натхненним словом виховували нове покоління вольових і відповідальних за долю нації українців.
Друга світова війна додала до еміграційного руху багатьох утікачів із радянської України, які рятувалися від тоталітарного сталінського режиму. З їхньої ініціативи в повоєнній Німеччині було засновано «Мистецький український рух» (МУР). До нього ввійшли письменники й критики Іван Багряний, Віктор Домонтович, Ігор Костецький, Іван Майстренко, Юрій Шерех, Улас Самчук, Юрій Косач, Володимир Державин, Михайло Орест, Василь Барка, Докія Гуменна, Тодось Осьмачка та ін. МУР поставив перед собою важливе завдання — піднести якість українських творів до рівня найкращих зразків світового письменства, але при цьому не втратити національної самобутності.
Обкладинка альманаху «МУР» (1946)
Значна частина українських емігрантів у 1950-ті роки переїхала до США: Григорій Костюк, Юрій Шерех, Василь Барка, Улас Самчук, Докія Гуменна утворили літературне об'єднання «Слово», що продовжувало й розвивало традиції «Мистецького українського руху». У США також діяла Нью-Йоркська група українських поетів, до якої входили Богдан Бойчук, Юрій Тарнавський, Емма Андієвська, Богдан Рубчак, Віра Вовк, Марко Царинник, Марія Ревакович та ін.
Версаль. Дахи міста (Зінаїда Серебрякова, 1924)
Коли Україна здобула державну незалежність, еміграційна література стала доступною для всіх українців. Нині вона є важливою складовою мистецького й духовного надбання нашого народу.
Прага (Оскар Кокошка, 1938)
Коментар фахівця
Поезія емігрантів відчула й передала втрату не тільки сподіваних ідеалів, а й рідної землі, батьківщини, що викликало в ній історичні мотиви в своєрідному аспекті — оживлення історії в собі, присутність в єстві ліричного героя далекого і близького минулого через зміщення часових та просторових площин. Чужина — прихильною чи ворожою вона б не була — породжувала в поетів комплекс біженця, якого постійно супроводжує «хрест доріг», що його кожному треба нести на свою Голгофу.
Микола Ільницький, дослідник літератури
Прага (Адальберт Ерделі, 1930-ті)
Опрацьовуємо прочитане
- 1. Обговоріть у малих групах і презентуйте висновки однокласникам та однокласницям.
• Чинники виникнення української еміграційної літератури у ХХ столітті.
• Осередки та творчі об'єднання українських письменників-емігрантів.
- 2. Складіть «хмарини тегів» на теми «Українська еміграційна література 30-х рр. ХХ століття», «Українська еміграційна література другої половини ХХ століття». Презентуйте їх однокласникам та однокласницям.
Запрошуємо до дискусії
- 3. Переваги та втрати митця в еміграції.
Готуємо проект
- 4. Під час опрацювання теми «Еміграційна література» радимо підготувати такі проекти:
- • «Празька школа»
- • Друга еміграція: творчі долі
Коментарі (0)