Олесь ГОНЧАР (1918—1995)

Олесь (Олександр) Терентійович Гончар (Біличенко) народився 3 квітня 1918 року в селі Ломівці Катеринославської губернії (нині — у межах Дніпра) в родині Терентія та Тетяни Біличенків. У трирічному віці втратив матір. Потрапив на виховання до бабусі, жив у слободі Сухій на Полтавщині. При вступі до школи був записаний як Олесь Гончар (дівоче прізвище матері). В офіційних документах місцем свого народження завжди вказував Полтавщину.

Олесь Гончар

Навчався в Українському книжково-газетному технікумі, а потім на філологічному факультеті Харківського університету. «Коли я переступив поріг університету, у всьому місті, гадаю, не було людини, щасливішої за мене, здійснилася заповітна мрія: з радісним завмиранням серця ступив я в цей сонячний храм науки...» — пригадував письменник. А вже в червні 1941 року пішов на фронт у складі студентського батальйону. Про це він розповів у романі «Людина і зброя».

Влітку 1942 року потрапив у полон, утік і знову воював у Червоній армії. Після війни завершив навчання в Дніпропетровському університеті. Писав новели, повісті. За романну трилогію «Прапороносці» одержав дві Сталінські премії. Відтоді обіймав різні високі й керівні посади в літературних, партійних та виборних радянських установах. Після успіху «Прапороносців» ще багато писав на воєнну тематику, також висвітлював повоєнне життя українців.

На 60-ті роки припав розквіт таланту Олеся Гончара: тоді побачили світ романи «Тронка» й «Собор». У наступні десятиліття він написав багато прозових творів у різних жанрах: «Берег любові», «Твоя зоря», «Бригантина», «Крапля крові», «Далекі вогнища» та ін.

Олесь Гончар (Галина Кальченко, 1973)

Під час «революції на граніті» 1990 року, що відіграла важливу роль у становленні незалежності України, письменник підтримав вимоги учасників голодування і демонстративно здав свій квиток члена КПРС.

Олесь Гончар є одним із засновників Українського фонду культури — першої неурядової доброчинної організації, що сприяє розвитку національних культур усіх народів, які мешкають на теренах України.

Помер Олесь Гончар 14 липня 1995 року.

Опрацьовуємо прочитане

• 1. Чим зацікавила вас особистість Олеся Гончара? Які запитання у вас виникли? У який спосіб ви могли б задовольнити свою цікавість? Які запитання ви б хотіли обговорити з однокласниками, однокласницями й учителями?
• 2. За матеріалом підручника у зручній для вас формі (текст, план, таблиця, схема тощо) складіть опорний конспект для розповіді про письменника.
• 3. Перегляньте відеолекцію літературного критика Євгена Стасіневича про Олеся Гончара з курсу «Українська література в іменах» (проект WiseCow). Що нового ви дізналися про письменника? Які риси Олеся Гончара, що про них розповів критик, вас зацікавили? Які з них ви додали б до своєї розповіді про письменника?

Досліджуємо самостійно, виявляємо творчі здібності

4. Складіть перелік відомих творів Олеся Гончара. Знайдіть короткі характеристики цих творів. Визначте провідні теми творчості письменника.

Коментар фахівця

Не важко помітити, що Олесь Терентійович особливо виділяв такі риси людської вдачі, такі особливості характеру дорогих йому друзів-письменників, як неспокійне поривання вперед до світла, до щасливого майбутнього свого народу, до чистої праці. Гончар шукав у творчості митців провідну ідейно-естетичну домінанту, яка пронизує не лише твори, але й визначає громадянську позицію художника. Без цієї органічної єдності естетичних і громадянських позицій Гончар не мислив собі художника.

Марія Boзнa, дослідниця літератури

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Українська література 11 клас Борзенко, Лобусова (профільний рівень)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)