Григір Тютюнник (1931—1980)
- 2-12-2022, 12:46
- 276
11 Клас , Українська література 11 клас Борзенко, Лобусова (профільний рівень)
Григір ТЮТЮННИК (1931—1980)
Григір (справжнє ім'я Григорій) Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931 року в селі Шилівці на Полтавщині. У 1937-му його батька заарештували й відправили на заслання. Тоді Григора забрали на Донбас родичі, а під час Другої світової війни він повернувся до матері на Полтавщину.
Григір Тютюнник
У повоєнні роки Г. Тютюнник закінчив ремісниче училище, працював у Харкові на заводі. Захворів і повернувся до рідної Шилівки. За «втечу» із заводу (мусив відпрацювати три роки) був засуджений до чотирьох місяців колонії. Звільнившись, працював на Донбасі, служив на флоті. А після демобілізації закінчив вечірню школу і вступив до Харківського університету.
1961 року видав перше оповідання, тоді ще російською мовою. Згодом перейшов на українську й відтоді писав лише рідною мовою. Після університету вчителював на Донбасі. 1963 року переїхав до Києва. Працював у газеті «Літературна Україна», на кіностудії ім. О. Довженка, у видавництвах «Радянський письменник», «Молодь», «Дніпро», «Веселка».
Після першої книжки «Зав'язь» (1966) видав збірники новел «Батьківські пороги», «Крайнебо», «Коріння», книжки для дітей «Ласочка», «Степова казка», повісті «Климко» та «Вогник далеко в степу».
Письменник працював над художніми перекладами, зокрема переклав оповідання та кіноповісті російського прозаїка В. Шукшина, що увійшли до збірки «Калина червона».
Помер Григір Тютюнник 6 березня 1980 року.
Сторінками спогадів
Григір Тютюнник приїхав із Донбасу до Києва трошки пізніше, його ім'я на небосхилі тодішнього молодого слова засвітилось також трішки пізніше, коли вже дехто встиг заявити про себе на повну силу таланту. Проте нині оте «трішки пізніше» стерлось та призабулось, ім'я Григора Тютюнника стало поряд із іменем Василя Симоненка на чолі когорти так званих «шістдесятників».
Євгeн Гуцало, письменник
Ідейний орієнтир митця
Григір Тютюнник високо цінував творчість В. Стефаника, уважав його своїм головним учителем у жанрі новели. Не випадково зізнався: «Хоч би приблизно такого новеліста, як Стефаник, у світі досі немає».
Прозаїка привабила мудрість і сувора реалістичність українського класика. А ще обох митців споріднювала селянська тема й характер її розкриття: орієнтація на людське в людині, майстерне відтворення психологічного драматизму. Проза Григора Тютюнника гостро соціальна. Тільки гострота ця передана не так через конфлікт зовнішній, як через конфлікт внутрішній, психологічний.
Творчість Г. Тютюнника має ознаки екзистенціалізму. Це філософія людини, яка в будь-якій ситуації залишається собою. Саме такими є герої українського прозаїка. Це звичайні, але чисті серцем і душею селяни, котрі в умовах нелюдяного радянського режиму та нав'язаної ним фальшивої моралі зберігають свою внутрішню свободу і здатність жити по правді.
Опрацьовуємо прочитане
- 1. Чи зацікавила вас особистість Григора Тютюнника? Можливо, у вас виникли запитання щодо творчого шляху письменника? У який спосіб ви могли б задовольнити свою цікавість?
- 2. Євген Гуцало називає Григора Тютюнника «шістдесятником». Ознайомившись із творчістю В. Симоненка, і. Драча, Б. Олійника, який зміст у поняття «шістдесятник» вкладаєте ви? Чого ви очікуєте від творів Григора Тютюнника? Коли прочитаєте твір, порівняйте ваші враження з очікуваннями.
- 3. У зручній для вас формі (текст, план, таблиця, схема тощо) складіть опорний конспект для розповіді про письменника.
- 4. Знайдіть у мережі Інтернет і перегляньте відеолекцію Ярини Цимбал про Г. Тютюнника з курсу «Українська література в іменах» (проект WiseCow) або документальний фільм Першого національного телеканалу «Григір Тютюнник. Доля». Що нового ви дізналися про письменника? Якими фактами ви доповнили б свою розповідь про нього?
- 5. Знайдіть інформацію про музей братів Тютюнників у селі Шилівка (Полтавська обл.). Підготуйте презентацію, проведіть віртуальну екскурсію.
Коментарі (0)