Сімейна сага в новелах («Майже ніколи не навпаки»)

Авторка сама визначила тему й ідею твору: «Ця книга — про те, на що здатне людське серце, яке вражене любов'ю, ненавистю, бажанням помсти, заздрістю, і на що воно спроможне у часи випробування радістю і печаллю. Коли мене питали, яка головна думка твору, відповідала і такими ж словами підписувала книжки: «Честь понад усе». Кожен персонаж доводить своє людське алібі морального плану. Воно може видатися для когось жорстокістю чи злом. Я намагаюся розвернути кожну людину так, як розвертають діамант перед прожектором, і з'ясувати, чому людина вчинила, можливо, жорстоко, але справедливо».

Назва роману спрямовує до морально-філософського узагальнення. Недарма знаходимо такі промовисті рядки, що її пояснюють: « Зрештою, люди нікому ніколи не встигають ані подякувати за добро, ані заплатити за свої образи. Нікому. Навіть собі. І майже ніколи не є навпаки».

У свято (Федір Манайло, 1939)

Твір складають три великі новели. Основні події відбуваються в буковинському селі за часів Австрії. Люди живуть у гірському, але не ізольованому від усього світу просторі: найбільше мешканці Тисової Рівні зазнали «зовнішнього» втручання під час Першої світової війни — від вояків російської армії.

У першій новелі — «Чотири — як рідні — брати» — розкрито трагедію родини Чев'юків. Через заздрощі й помсту смертельно скалічено наймолодшого з братів Дмитрика. Його батька застрелено на полюванні, а сини Оксентій та Андрій, змовившись супроти старшого брата Павла, за сприяння продажного нотаря підробляють батьків заповіт на свою користь.

Життя подружжя Варварчуків опиняється в центрі другої новели — «Будьте здорові, тату». Це драматична розповідь про примусовий шлюб без кохання, що й призвів зрештою до зради.

Вихідний день (Андрій Коцка, 1970-ті)

Третя новела «Гойдалка життя» так само про кохання, розрахунок, ревнощі й помсту, але вже в іншому освітленні. Повернувшись із війни, Григорій Кейван лютує і прагне помсти, адже його дружина, яку зґвалтували російські вояки, народила від них дітей. Тому під впливом гніву погоджується стати співучасником злочину.

У кожній із новел основні події висвітлено з різних поглядів. Читачі не одразу, а лише поступово одержують нову й важливу інформацію про персонажів та з'ясовують мотиви їхніх учинків. Авторка розкриває «правду» кожного зі своїх героїв, художньо осмислює їхню залежність від звичаєвого права, стереотипів селянської моралі, та почасти — від соціальних умов.

Коментар фахівця

Розкриваючи події певного часового відтинку, письменниця залучає категорії минулого, сьогоденного і прийдешнього, що надає її творам не просто філософського, а й історіософського наповнення.

Ірина Насмінчyк, дослідниця літератури

Опрацьовуємо прочитане

• 1. Яке враження справив на вас роман у новелах «Майже ніколи не навпаки»? Які літературні асоціації він викликав? Які запитання у вас виникли?
• 2. Де і коли відбуваються події роману?
• 3. Схарактеризуйте сюжет новели «Чотири — як рідні — брати». Хто є героями цієї новели? Які другорядні персонажі трапляються? Яку роль вони виконують у сюжеті?
• 4. Хто є героями другої новели? На вашу думку, чому вона має назву «Будьте здорові, тату»? Чи пов'язані сюжетно перша і друга новели? Обґрунтуйте свої міркування.
• 5. Хто є центральними персонажами останньої новели? Які сюжетні лінії завершуються в цій новелі?
• 6. Об'єднайтеся в малі групи, запропонуйте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте однокласникам та однокласницям.

• Як би ви визначили жанровий різновид твору Марії Матіос «Майже ніколи не навпаки»: реалістичний роман, роман-притча, роман-сага тощо?

• Які алюзії застосовує письменниця для розкриття ідеї свого твору?

• Чому письменниця переносить події свого твору в далеке минуле?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Українська література 11 клас Борзенко, Лобусова (профільний рівень)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)