Виявляємо літературну компетентність

• 1. Визначте мотив поезії.
• 2. Які образи допомогли вам його визначити?
• 3. Знайдіть і назвіть використані у творі епітети, що мають значення кольору. Яку зорову картину вони допомагають створити в уяві читача? Як, на вашу думку, це сприяє втіленню творчого задуму автора?
• 4. Оберіть рівень складності, виконайте завдання та презентуйте свою роботу однокласникам та однокласницям.

• Знайдіть у вірші «Солодкий світ!..» епітети. Визначте їхню роль у творі.

• Знайдіть у тексті метафори. Яка з них видалася вам найяскравішою? Наведіть аргументи на доказ своєї думки.

• У зручній для вас формі (тексту, таблиці, схеми) представте художні засоби, які використовує М. Рильський у поезії «Солодкий світ!..».

• У формі есею або власного висловлення обґрунтуйте тезу: «У поезії «Солодкий світ!..» виявилася справжня поетична майстерність автора».

Одіссей і Навсікая (Валентин Сєров, 1910)

• «ДОБРЄ БУТИ МОЛОДИМ...»

(«У ТЕПЛІ ДНІ ЗБИРАННЯ ВИНОГРАДУ»)

Про молодість і кохання написано багато: поети різних епох поверталися й повертаються до цих вічних тем. У М. Рильського нібито теж про це, але вже з наголосом на філософській ноті: зустріч двох людей, розмова — легкий флірт, а в підсумку все ж таки «добре бути молодим», що скеровує до роздумів про сенс людського життя — про його найбільш щасливу пору.

Здається, щось подібне могло статися будь-де і будь-коли. Але позачасову легкість порушує згадка про Кіпріду (одне з імен Афродіти, богині вроди й кохання), і ця алюзія непрямо залучає додаткові мотиви, зокрема мандрів і розлуки.

Про твір М. Рильського знавець античної літератури Андрій Содомора зауважив: «Тут уже знаємо, хто це він, а хто вона: блукач Одіссей і дочка феакійського володаря Алкіноя — «білораменна» Навсікая. Вона — з того казкового краю, острова Схеріт, куди не сягають життєві бурі... Він — чудом після кораблетрощі врятований скиталець, той, хто довго світом блукавши, «всяких людей надивився, міста їх і звичаї бачив...». Зустріч, закоханість і... розлука, адже через тугу за батьківщиною Одіссей мусив залишити Навсікаю і продовжити свої мандри.

У поезії М. Рильського зображено всього один епізод. Зустріч і короткий діалог, що поклав початок взаємній приязні: жодних зайвих слів, лиш одне запитання й відповідь. Сільська ідилія «теплих днів збирання винограду» і простота образів. Повніше схарактеризована «вона» — «ясна, як сад, і радісна, як сміх». Легка й безпосередня: сміливо розмовляє з незнайомцем, гукає «свіжо й весело на мулів», рушаючи в путь. Простота і щирість закоханості — сказано мало й водночас багато.

Саме таку легкість, зовнішню простоту, емоційну рівновагу передбачає сонетний жанр. Як і решта «київських неокласиків», М. Рильський дуже любив сонет і не раз до нього звертався. Цей ліричний жанр вимагає від автора лаконізму, емоційної стриманості, високої майстерності. сонет має чотирнадцять рядків п'ятистопного або шестистопного ямба та чітку строфічну організацію: зазвичай складається з двох катренів (чотирирядкова строфа) та двох терцетів (строфа на три рядки). Існує, правда, й менш поширений варіант строфічної будови: три чотиривірші та дистих. Сонетна організація дисциплінує думку й почуття, потребує неабиякої технічної вправності.

Сонет М. Рильського легкий та органічний, аж ніяк не силуваний результат формальних вправ. Це один із кращих зразків його інтимної лірики зі збірки «Синя далечінь».

Сонет — лірична поезія, що має чотирнадцять рядків п'ятистопного або шестистопного ямба і зазвичай складається з двох катренів та двох терцетів.