Перлини західноукраїнської літератури
- 4-12-2022, 11:46
- 312
11 Клас , Українська література 11 клас Борзенко, Лобусова (рівень стандарту)
Богдан-Ігор Антонич (1909—1937)
Богдан-Ігор Антонич народився 5 жовтня 1909 року в селі Новиці на Лемківщині в сім'ї греко-католицького священика. Закінчив гімназію, вступив на філософський факультет Львівського університету. Студіював польську філологію. Входив до гуртка україністів при Товаристві прихильників освіти. Цікавився сучасною літературою, зокрема й українською. Добре знав і цінував поезію П. Тичини, М. Рильського, Є. Плужника.
Богдан-Ігор Антонич
Віршувати почав у гімназії, тоді ще польською мовою. В університеті перейшов на українську. Уперше опублікував свою поезію 1931 року в журналі «Вогні». Тоді ж захопився музикою й малярством. По закінченні університету, окрім поезії, писав ще й літературознавчі статті, фейлетони, працював над художніми перекладами. Його твори друкувалися у виданнях «Дзвони», «Вісник», «Назустріч», «Наша культура», «Ми». Деякий час був співредактором журналів «Дажбог» і «Карби». Випробував сили в прозі та драматургії (збереглись незакінчена новела «Три мандоліни», фрагмент повісті «На другому березі», лібрето до опери «Довбуш»).
Головним творчим набутком Б.-І. Антонича є поезія. Він видав збірки «Привітання життя» (1931), «Три перстені» (1934), «Книга Лева» (1936). А «Зелена Євангелія» (1938) й «Ротації» (1938) побачили світ уже після його смерті. Критики називали Б.-І. Антонича «найбільшим після Франка національним поетом».
Помер Богдан-Ігор Антонич 6 липня 1937 року на двадцять восьмому році життя.
Пам'ятний знак на батьківщині поета в с. Новиця (Івано-Франківська область)
Сторінками спогадів
Антонич у цей час був немовби на роздоріжжі. Не знав, чому присвятити себе — музиці чи малярству. «Про поезію, — говорив мені не раз, — я якось не думав. Може, тому, що підсвідомо відстрашували мене труднощі, які прийдеться переломити при вивченні мови». Труднощі справді були великі, бо Антонич розмовляв лемківським діалектом, а літературну українську мову треба було вивчати від початку.
Ольга Олійник, наречена поета
Опрацьовуємо прочитане
- 1. Які факти життєвого та творчого шляху Б.-І. Антонича вас зацікавили, вразили, здивували? Про які факти ви хотіли б дізнатися більше? У який спосіб ви могли б задовольнити свою цікавість?
- 2. У зручній для вас формі (текст, план, таблиця, схема) складіть опорний конспект для розповіді про життєвий та творчий шлях Б.-І. Антонича.
Досліджуємо самостійно
- 3. Знайдіть у мережі Інтернет відеолекторій WiseCow і перегляньте лекцію про Б.-І. Антонича із циклу «Українська література в іменах». Як сучасний критик оцінює внесок Б.-І. Антонича в українську культуру? Якими фактами ви хотіли б доповнити розповідь про письменника? Про що ви хотіли б дізнатися більше?
• ДОБРА НОВИНА
(«ЗЕЛЕНА ЄВАНГЕЛІЯ»)
Ця поезія — радісний і піднесений, стилізований під євангельську «добру звістку» гімн «воскресінню», у якому органічно злилися мотиви весни й кола як універсальних символів. Погляд ліричного героя на світ вітаїстичний, як, приміром, у творах П. Тичини або Є. Плужника.
У першому катрені поет вибудовує панорамну картину весняної ночі. Асоціативно поєднуються яскраві образи: рух «білих коней» навколо гірського села, що потопає у квітучих садах, і червоний місяць — «мов тюльпан». А у другому катрені картина звужується до ритуального столу для звершення особливої, язичницької «літургії» (літургія — один із різновидів богослужіння в християнській церкві). Світлий настрій передається через образи поклоніння «стобарвній» землі й «доброї новини» весняного оновлення.
Обкладинка першого видання збірки Б.-І. Антонича «Зелена Євангелія» (1938)
Творчість Б.-І. Антонича міфологічна й асоціативна. Вона розрахована на ерудицію та інтуїтивне сприйняття. Міфологізм передбачає художнє переосмислення давніх міфів, як у цій поезії, що синтезує християнські та язичницькі уявлення в один образний комплекс. А досягається цей синтез шляхом асоціативності — несподіваного й дивного поєднання дуже різних образів, що сприймаються головним чином за допомогою інтуїції, а не логіки. Так, приміром, символіка образу «білих коней» на «каруселі» не потребує буквального потрактування.
Поезії Б.-І. Антонича багатозначні, адже сприйняття їх залежить і від асоціацій, ерудиції та культурного досвіду читача.
Коментар фахівця
Антоничева стихія — це занурення у глибини природи, в прапервісність світу, відчуття себе, свого духовного «я» ланкою в безконечному кільці метаморфоз...
Микола Ільницький, дослідник літератури
Коментарі (0)