Під чужим небом

Матеріал цього розділу відкриває перед вами широкі можливості

для усвідомлення того, що життєва позиція кожного впливає на розвиток усієї країни, значення свободи для духовного розвитку, активної життєвої позиції як вияву європейськості.

Опрацьовуючи матеріал розділу, ви маєте змогу набути та виявити такі компетентності:

• літературну — уміння розповідати про історичні умови і функціонування української літератури за кордоном; розкривати особливості художнього осмислення долі України в поезії Є. Маланюка, характеризувати погляди митця на призначення поезії; коментувати зміст роману І. Багряного «Тигролови», визначати його жанрові особливості, характеризувати образи, висловлювати власне ставлення до основних проблем, порушених у творі;
• ключові — здатність виявляти ініціативу, готовність брати на себе відповідальність; розуміння зв'язку історичного минулого із сучасністю; уміння толерантно відстоювати власну позицію в дискусії; уміння використовувати різноманітні читацькі стратегії, утілювати власні задуми в життя, логічно та виразно висловлювати власні думки, використовуючи навички критичного мислення.

Після поразки визвольних змагань 1917—1921 років чимало учасників національного руху опинились у вигнанні. Серед них були й письменники, котрі, на відміну від літераторів радянської України, виробили альтернативний погляд на теперішнє й майбутнє своєї Батьківщини.

Вони мали більш тісні контакти з європейським письменством, ефективніше засвоювали новий мистецький досвід. Були й більш вільними: не залежали від радянської ідеології й цензури, а покладались переважно на власні естетичні пріоритети та ідейні переконання. Їхній погляд «із відстані» хоч і не враховував усієї конкретики сучасного українського життя, однак дозволяв по-філософському осмислювати історію, сучасність і майбутнє України.

Обкладинка журналу «Український скиталець» (1923)

Значна кількість емігрантів опинилась у Чехословаччині, де для них у Празі відкрили Український вільний університет і Український високий педагогічний інститут ім. Михайла Драгоманова, а в Подєбрадах — Українську господарську академію. Літературно-мистецьке життя представляла «Празька школа» — неформальне творче об'єднання однодумців.

До «Празької школи» відносять Євгена Маланюка, Юрія Клена, Олексу Стефановича, Оксану Лятуринську, Олега Ольжича, Олену Телігу, Леоніда Мосендза, Юрія Дарагана, Наталю Лівицьку-Холодну та ін. Більшість із них були поетами: натхненним словом виховували нове покоління вольових і відповідальних за долю нації українців.

Друга світова війна додала до еміграційного руху багатьох утікачів із радянської України, які рятувалися від тоталітарного сталінського режиму. З їхньої ініціативи в повоєнній Німеччині було засновано «Мистецький український рух» (МУР). До нього ввійшли письменники й критики Іван Багряний, Віктор Домонтович, Ігор Костецький, Іван Майстренко, Юрій Шерех, Улас Самчук, Юрій Косач, Володимир Державин, Михайло Орест, Василь Барка, Докія Гуменна, Тодось Осьмачка та ін. МУР поставив перед собою важливе завдання — піднести якість українських творів до рівня найкращих зразків світового письменства, але при цьому не втратити національної самобутності.

Обкладинка альманаху «МУР» (1946)

Значна частина українських емігрантів у 1950-ті роки переїхала до США: Григорій Костюк, Юрій Шерех, Василь Барка, Улас Самчук, Докія Гуменна. Утворили літературне об'єднання «слово», що продовжувало й розвивало традиції «Мистецького українського руху». У США також діяла Нью-Йоркська група українських поетів, до якої входили Богдан Бойчук, Юрій Тарнавський, Емма Андієвська, Богдан Рубчак, Віра Вовк, Марко Царинник, Марія Ревакович та ін.

Версаль. Дахи міста (Зінаїда Серебрякова, 1924)

Коли Україна здобула державну незалежність, еміграційна література стала доступною для всіх українців. Нині вона є важливою складовою мистецького й духовного надбання нашого народу.

Прага (Адальберт Ерделі, 1930-ті)

Опрацьовуємо прочитане

• 1. Обговоріть у малих групах і презентуйте висновки однокласникам та однокласницям.

• Чинники виникнення української еміграційної літератури у ХХ ст.

• Осередки та творчі об'єднання українських письменників-емігрантів.

• 2. Складіть «хмарини тегів» на теми «Українська еміграційна література 30-х рр. ХХ століття», «Українська еміграційна література другої половини ХХ століття». Презентуйте їх однокласникам та однокласницям.

Запрошуємо до дискусії

• 3. Подискутуйте на тему: «Переваги та втрати митця в еміграції».

Готуємо проект

• 4. Під час опрацювання теми «Еміграційна література» радимо підготувати проекти:

1. • «Празька школа»
2. • «Творчі долі. Друга еміграція»

Коментар фахівця

Поезія емігрантів відчула й передала втрату не тільки сподіваних ідеалів, а й рідної землі, батьківщини, що викликало в ній історичні мотиви в своєрідному аспекті — оживлення історії в собі, присутність в єстві ліричного героя далекого і близького минулого через зміщення часових та просторових площин. Чужина — прихильною чи ворожою вона б не була — породжувала в поетів комплекс біженця, якого постійно супроводжує «хрест доріг», що його кожному треба нести на свою Голгофу.

Микола Ільницький, дослідник літератури

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Українська література 11 клас Борзенко, Лобусова (рівень стандарту)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)