Знайомство здалеку і зблизька

Сторінки життєпису. Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 р. в селі Піски на Чернігівщині. Його родина походила зі старовинного козацького роду. Один із пращурів П. Тичини був полковником у Б. Хмельницького.

Поет виховувався в родині поміж тринадцяти братів і сестер. Батько, Григорій Тимофійович, служив дяком, а також безкоштовно навчав удома сільських дітей грамоти. Про батьків майбутнього поета літературознавець Л. Новиченко писав так: «...Суворість зашарпаного злиднями батька, нерідкі спалахи його гніву (що не завадило, однак, синові зберегти про нього пам’ять як про справедливу й гарну в своїй основі людину) пом’якшувалися сердечною і розумною добротою Марії Василівни — матері поета».

Навчався П. Тичина в земській початковій школі, здобував освіту в Чернігівському духовному училищі, Чернігівській духовній семінарії. Там він товаришував з видатними в майбутньому композитором і хоровим диригентом Г. Верьовкою, поетами В. Елланським (Василь Еллан-Блакитний), А. Казкою та іншими діячами культури.

Далі юнак навчався в Київському комерційному інституті. Одночасно працював редактором газети «Рада», технічним секретарем редакції журналу «Світло».

У 1916 р. П. Тичина познайомився зі своєю майбутньою дружиною Лідією Папарук.

Павло Тичина з учителькою Серафимою Миколаївною. 1930

Павло Тичина — міністр освіти УРСР. Фото 40-х років

У 1917 р. його запрошують у редколегію газети «Рада». Через рік вийшла перша збірка П. Тичини «Соняшні кларнети», у 1920 р. — збірки «Замість сонетів і октав», «Плуг».

Переїхавши в 1923 р. до Харкова, став членом редколегії часопису «Червоний шлях», спілки пролетарських письменників України «Гарт», брав активну участь у створенні ВАПЛІТЕ.

У цей період П. Тичина багато писав, вивчав іноземні мови, став членом Асоціації сходознавства. Загалом поет знав 20 мов і переклав багато вершинних творів світової літератури, серед яких вірші О. Пушкіна, О. Блока, Янки Купала, Якуба Коласа тощо.

У передвоєнні, а особливо повоєнні роки П. Тичина проводив активну громадську й державницьку діяльність. З 1938 р. його обирали депутатом і головою Верховної Ради УРСР, депутатом Верховної Ради СРСР.

П. Тичина — доктор філологічних наук, дійсний член Академії наук України (1929). У передвоєнні та в перші воєнні роки працював директором Інституту літератури АН УРСР, а з 1943 по 1948 р. — міністром освіти УРСР.

Поет — лауреат Державної премії СРСР і Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка. Його твори двічі номінувалися на здобуття Нобелівської премії.

Помер П. Тичина 16 вересня 1967 р. Поховано поета в Києві на Байковому кладовищі.

У Києві діє Літературно-меморіальний музей-квартира поета.

Запитання і завдання

• 1. Скористайтеся інформацією, що «схована» в QR-коді. Розгляньте зображення П. Тичини (фото, графічний портрет), опрацюйте матеріал підручника, а за потреби й інші джерела інформації. Створіть емоційний портрет поета. Поділіться своїми думками у класі.
• 2. Що вас зацікавило в особі поета? Чи змінилося ваше уявлення про нього після ознайомлення з матеріалом підручника? Які грані особистості митця для вас відкрилися? Які риси його характеру імпонують вам найбільше? Чим саме?
• 3. Підготуйте повідомлення або мультимедійну презентацію «Павло Тичина — поет, художник, музикант».
• 4. Пригадайте вивчений матеріал з уроків історії України. Які історичні події припадають на роки життя П. Тичини? Якою була доля митців за умов тоталітаризму?