Запитання і завдання

• 1. Поділіться своїми враженнями про вірш «Ви знаєте, як липа шелестить...» у класі.
• 2. Що таке вітаїстичність? Доведіть, що її ознаки простежуються в цьому творі.
• 3. Визначте провідний мотив поезії.
• 4. Схарактеризуйте образ ліричного героя твору.
• 5. Які художні засоби використав автор? Яка їх роль у розкритті ідейного змісту твору?
• 6. Які ознаки модернізму прослідковуються в поезії?
• 7. Розгляньте репродукції картин художників-модерністів А. Петрицького і Ф. Кричевського (с. 32). У чому виявляється співзвучність поезії П. Тичини та картин живописців?
• 8. Підготуйте мелодекламацію вірша «Ви знаєте, як липа шелестить...» у супроводі однойменних музичних творів композиторів М. Вериківського та М. Скорульського.

«ОДЧИНЯЙТЕ ДВЕРІ...» — ХУДОЖНЄ ВІДТВОРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОГО ПРОБУДЖЕННЯ НАРОДУ

Вірш «Одчиняйте двері...» — зразок громадянської лірики у творчому доробку П. Тичини. Поезія створена під впливом трагічних революційних подій 1917-1918 рр. в Україні. Про цей твір дослідник творчості П. Тичини А. Ніковський писав: «Найкращий вірш нашої поезії про українське відродження, про перші наші ясні сподівання й почуття національного щастя та дальні соціальні й політичні бурі, анархію, кров».

Твір характеризується виразною експресіоністичною забарвленістю — відображенням загостреного суб’єктивного світобачення ліричного героя, його напруженості, переживань та емоцій в умовах драматичних подій, пов’язаних із національно-визвольним рухом українського народу. Провідний мотив вірша — уславлення ідеалізованого образу революції.

Поезія починається алегоричною картиною настання нового часу та очікування змін: «Одчиняйте двері — / Наречена йде!». Таку сміливу авторську ремінісценцію та її вплив на читача пояснював А. Ніковський: «Ефект цього вірша заснований на церковній ремінісценції, на ефекті того моменту, коли наречена входить, люди обертаються до дверей...». В очікуванні цієї миті все завмирає в напруженні: «Очі, серце і хорали / Стали, І Ждуть...». Ставлення ліричного героя до революції як до нареченої символізує сподівання на свободу, справедливість, заможне життя. Та ці мрії розбиваються об жорстоку дійсність: наречена-революція принесла «незриданні сльози».

Прийом антитези відтворює різку зміну образів-символів: «голуба блакить» як символ надії на краще майбутнє — «горобина ніч» як символ тривоги й утрати. Це свідчення роздвоєності особистості поета, який ідеалізує революцію й водночас визнає катастрофічність її наслідків для українців.

Автор використовує яскраві художні засоби: тавтологія «голуба блакить» створює відчуття безмежності відкритого простору; авторський епітет «незриданні» передає розпач ліричного героя; гіпербола «всі шляхи в крові» вказує на масштаби біди.

Строфічна будова твору характеризується руйнуванням традиційних форм і є близькою до художньої манери футуристів.

Отже, зважаючи на ідейно-художні особливості поезії «Одчиняйте двері...», можна говорити про її належність до модерністської лірики П. Тичини.

Запитання і завдання

• 1. Яким настроєм пройнята поезія «Одчиняйте двері...»?
• 2. Назвіть основний мотив твору.
• 3. Які грані особистості поета розкриваються у вірші?
• 4. Схарактеризуйте систему образів вірша. Назвіть зорові образи. Окресліть кольорову гаму твору.
• 5. Визначте ознаки експресіонізму в поезії «Одчиняйте двері...».
• 6. Послухайте музичні версії твору «Одчиняйте двері...», зокрема у виконанні народної співачки Н. Матвієнко. Поділіться своїми враженнями.
• 7. Підготуйте декламацію вірша. Зважте на те, що інтонацією потрібно відтворити контраст у настроєності першої та другої строф.

УСЛАВЛЕННЯ БОРЦІВ ЗА ВІЛЬНУ УКРАЇНУ У ВІРШІ «ПАМ’ЯТІ ТРИДЦЯТИ»

Трагічною й водночас славною сторінкою в історії національної визвольної боротьби є події під Крутами, що на Чернігівщині. 29 січня 1918 р. в бою за вільну Україну проти російської більшовицької навали загинуло близько 100 хлопців — воїнів Першої юнацької військової школи ім. Богдана Хмельницького та Студентської сотні помічного куреня Січових Стрільців.

Олександр Климко. Поштівка «Бій під Крутами». 1936

Перепоховання юних героїв-патріотів на Аскольдовій могилі в Києві автор узяв за основу сюжету вірша-реквієму «Пам’яті тридцяти» (1918), який понад 70 років перебував під забороною радянської цензури.

Провідний мотив твору — утвердження ідеї патріотизму й гуманізму, оспівування подвигу молодих борців за волю України, осудження жорстокості й терору.

Ліричний герой поезії — це збірний образ тридцяти вірних синів України: «На Аскольдовій могилі / Український цвіт!».

Вірш пронизаний напруженою емоційністю. Поета гнітять тривожні передчуття щодо майбутнього рідної країни: «По кривавій по дорозі / Нам іти у світ». Переконливості пророцтву митця надає прийом антитези'. «Квітне сонце, грає вітер / І Дніпро-ріка...» — «Вмерли в Новім Заповіті... / На Аскольдовій могилі / Поховали їх». Буянню життя автор протиставляє смерть юнаків за те, що «понад все вони любили свій коханий край».

У поезії багато символів: сонце, вітер, Дніпро — це життя, щастя, радощі; кривава дорога — нещасливе майбутнє. Звернення до образу Каїна, що є уособленням братовбивства, загострює усвідомлення трагедії, підносить подвиг юних героїв до біблійного рівня, прирівнює їх до лику святих мучеників. Художньої довершеності поезії надають епітети «славних», «молодих», «коханий», «кривавих» і метафори «сонце квітне», «вітер грає».

Лаконічні речення, короткі віршові рядки, влучні вислови, відсутність розлогої оповіді, повтор-обрамлення вказують на високу емоційну напругу ліричного героя, пригніченого трагедією. Тут немає строфічного поділу — і це створює змістову та візуальну цілісність твору. Завдяки такій поетичній формі вірш сприймається як сплеск зболеної душі поета.

Експресіоністична тональність твору «Пам’яті тридцяти» виявляється у витонченому відтворенні особистісних переживань автора, збуреності його душі, драматизмі переживань за долю України. Її посилює образ «кривавої дороги» як вираження трагедії, спричиненої жорстокими революційними подіями та непередбачуваними наслідками їх.

Отже, вірш «Пам’яті тридцяти» є поетичним символом жертовності та подвигу в ім’я свободи й незалежності Української держави.

Запитання і завдання

• 1. Які події стали основою вірша «Пам’яті тридцяти»? Що вам відомо з курсу історії України про цей період?
• 2. Поясніть символічний зміст твору. Яка роль біблійних образів у розкритті ідейного змісту вірша?
• 3. Яким настроєм пройнята поезія? Якими художніми засобами автор доносить трагізм подій до читача?
• 4. Назвіть характерні ознаки експресіонізму у творі.
• 5. Послухайте інтерпретацію поезії П. Тичини «Пам’яті тридцяти» у виконанні естрадної співачки М. Бурмаки. Поділіться своїми враженнями з однокласниками й однокласницями.

Ваші читацькі проекти

• 1. «В умовах наступу сталінізму на всьому фронті поет заховався од світу, од народу в гумовій в’язниці офіційної слави, заплативши за неї живою смертю... В цих умовах поет міг тільки конати, а не рости...», — так писав В. Стус про трагедію творчої долі П. Тичини. Використовуючи додаткові джерела інформації, підготуйте усний журнал «Перемоги та поразки поета Павла Тичини».
• 2. Об’єднайтеся у групи «художників» або «музикантів». Укладіть словничок «Слова-кольори в поезії П. Тичини», «Слова-звуки в поезії П. Тичини» (за вибором). Підготуйте презентацію у формі буклета.
• 3. Прочитайте есей П. Загребельного «Кларнети ніжності». Знайдіть у мережі Інтернет і перегляньте один із фільмів: «Кларнети ніжності», «Духовні співи Павла Тичини», «Павло Тичина. Я кличу тебе» (із циклу документальних фільмів «Гра долі», 2006; реж. Василь Вітер). Створіть буктейлер «Образ Павла Тичини в художній літературі та кіно».

Читацьке дозвілля

• Знайдіть у мережі Інтернет і перегляньте український історичний фільм-екшн «Крути 1918» (реж. О. Шапарєв, 2019), що створений за реальною історією бою на залізничній станції Крути 1918 р. Поділіться своїми враженнями у класі. Порівняйте розкриття цієї історичної події засобами художньої літератури і кіно.