Остап Вишня — гуморист, сатирик, новеліст, перекладач, публіцист, драматург, прозаїк. Він започаткував у літературі новий жанр — усмішку.

Знайомство здалеку і зблизька

Сторінки життєпису. Павло Михайлович Губенко (псевдонім Остап Вишня) народився 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва, що на Полтавщині (нині Сумська область).

Майбутній письменник початкову освіту здобував у школах міста Зінькова. Він старанно вчився, багато читав і був поціновувачем театру.

Після закінчення навчання служив у армії, працював у хірургічному відділенні лікарні Південно-Західної залізниці в Києві.

1917 р. вступив на історико-філологічний факультет Київського університету Св. Володимира.

Перша публікація Павла Губенка «Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може)» з’явилася у 1919 р. в газеті «Народна воля». Згодом у газетах «Народна воля», «Трудова громада» було опубліковано ряд його фейлетонів та гуморесок.

За активну діяльність у добу УНР письменника було заарештовано як «особливо небезпечного контрреволюціонера», але за відсутністю доказів його звільнили.

Остап Вишня у виконанні Юрія Журавля

Псевдонім Остап Вишня з’явився 1922 р. в газеті «Селянська правда» під гуморескою «Чудака, їй-богу». Уже наступного року під цим іменем вийшла і перша збірка гуморесок «Діли небесні».

У 1930 р. письменника було звинувачено в тому, що його твори мають войовничий антикультурницький характер та є загрозливими для радянського читача. 26 грудня 1933 р. Остапа Вишню заарештували. Відомо, що після допитів письменник був змушений узяти на себе звинувачення щодо участі в контрреволюційній діяльності. Відтак його було засуджено до розстрілу, який згодом замінили на десятирічне ув’язнення. Звільненням письменника опікувалися М. Рильський, О. Довженко, Ю. Яновський.

26 лютого 1944 р., повернувшись із заслання, письменник у газеті «Радянська Україна» опублікував славнозвісну «Зенітку».

Після закінчення Другої світової війни Остап Вишня став членом редколегії журналу «Перець».

У 1955 р. митця було реабілітовано. За рік його не стало... Похований письменник на Байковому кладовищі в Києві.

Запитання і завдання

• 1. Скористайтеся інформацією, що «схована» в QR-коді. Підготуйте інформаційне повідомлення «Цікаві факти з життя Остапа Вишні».
• 2. Творчо використавши спогади сучасників про Остапа Вишню, розповіді вчителя, матеріал підручника та інших інформаційних джерел, створіть емоційний портрет письменника.
• 3. Які запитання виникли у вас під час опрацювання навчального матеріалу про Остапа Вишню?