Дмитро Павличко. Художній світ поезії Дмитра Павличка
- 30-11-2022, 10:08
- 402
11 Клас , Українська література 11 клас Фасоля (рівень стандарту)
Художній світ поезії Дмитра Павличка
Д. Павличкові завжди була чужа чиста споглядальність, спонтанна гра асоціацій, яка не підлягає меті. Домінанта думки, опанованість почуття, присутність задуму в творі й відповідна оркестровка, зрівноваженість частин і цілого — характерна риса його стилю.
Микола Ільницький, літературознавець, критик
Письменник і його доба. Духовним порогом шістдесятництва дослідники вважають збірку Д. Павличка «Правда кличе!» (1958). Покоління шістдесятників сприйняло його поезію як предтечу своїх інтелектуальних та мистецьких шукань, тому слушною видається думка літературознавця М. Ільницького про певну неперервність традиції, сполучну ланку між живими класиками й новопризовцями української літератури у творчості Д. Павличка. Однак за збірку «Правда кличе!» її авторові на IV з’їзді письменників України натякнули на неприпустимість відхилення від офіційного курсу в літературі.
Творчість. У перших поетичних збірках Д. Павличка «Моя земля» (1955) та «Чорна нитка» (1958) виразно окреслилися риси авторового поетичного мислення, його особлива драматургічна напруга вірша.
На другу половину 50-х років припадає початок пісенної творчості Д. Павличка. Найкращі мелодії до його поезій створив композитор О. Білаш. У 60-ті роки їхня творча співпраця мала плідне продовження — О. Білаш поклав на музику вірші Д. Павличка «Атака», «Сибіряки», «Пісня про Україну», «Віконце», «Балада безсмертя», «Лелеченьки».
Дарчий напис Дмитра Павличка
У 1964 р. була написана пісня «Два кольори», що дуже швидко здобула всенародну популярність.
У 60-70-х роках поет пише інтимну («Любов і ненависть», цикл «Пахощі хвої» (1955), «Гранослов» (1968), «Таємниці твого обличчя» (1974, 1979)) та громадянську лірику («Бистрина» (1959), «Днина» (1960), «На чатах» (1961)).
У 60-80-х роках великої популярності набули поеми Д. Павличка для дітей «Золоторогий олень» (1968), «Пригоди кота Мартина» (1984), казки «Дядько Дощ» (1971), «Найкраще місце на землі» (1973).
70-80-і роки для Д. Павличка позначені напруженою працею в різних сферах мистецького життя та жанрах. Він пише літературознавчі розвідки про Т. Шевченка, І. Франка, Лесю Українку, В. Стефаника та ін.
Д. Павличко по праву вважається теоретиком і практиком сонетної форми. У 1983 р. вийшла його збірка перекладів «Світовий сонет».
У 1998 р. побачили світ збірки «Ностальгія», у якій Д. Павличко відтворив власне бачення України, та «Сонети В. Шекспіра», що дістала своє продовження у збірці «Сонети: Світовий сонет» (2004).
Події Помаранчевої революції знайшли художнє відображення у книжці «Не зрадь!» (2005), де Д. Павличко актуалізує ідею національної відданості. Враження поета від Революції Гідності вилились у «Вірші з Майдану» (2014).
Творчість Дмитра Павличка — яскрава, самобутня й багатогранна. Філософізм, метафоричність мислення, афористичність висловлювань, співучасть читача в пошуку істини роблять поетове слово популярним серед читачів.
ПІСЕННА ЛІРИКА ДМИТРА ПАВЛИЧКА
У 60-80 роках XX ст. відчувався масований послідовний наступ на українську культуру, загалом — на українство. Д. Павличко відгукнувся на це своєрідним пісенним спротивом режимові, що особливо виразно зазвучав у пісні «Два кольори» (1964). Жанр цього твору можна визначити як пісню-спомин, пісню-новелу. Знаковими в ній є кольори — червоний і чорний. Саме вони виводили зміст на громадянське, політичне звучання, не політизуючи вірш надміру, оскільки образ матері зроджував у серцях людей найдорожче тепло — тепло родинності. Червоне й чорне «мамине шиття» — архетипні образи, навіки закарбовані в національній свідомості. Вишита матір’ю червоними і чорними нитками сорочка уособлює те, що в юнака попереду, його долю, у якій обов’язково переплететься радість і сум, любов і розлука, щастя і журба.
Традиційні кольори народної вишивки набувають символічного змісту: червоний — то любов, а чорний — то журба. Два кольори — це дві тривоги, дві символічні струни душі людини. Вони поєднують в одному візерунку пам’ять про батьків і турботу про дітей, про сучасне й майбутнє. Вони, як живі джерела, що передають від покоління до покоління духовні набутки, пам’ять роду, єднають людину з рідною землею.
Саме образи-символи червоного і чорного кольорів, рушника-оберега надають твору громадянського звучання. Водночас твір вирізняється глибокою інтимністю. У декількох поетичних рядках поетові вдалося поєднати мотив дороги як символу людської долі та материнської любові — вічних людських цінностей.
Пісню «Два кольори» можна почути в багатьох країнах світу. Поет зумів дібрати такі задушевні слова, так виразити почуття багатьох людей, що вірш став улюбленою народною піснею для багатьох поколінь.
Культурно-мистецький контекст
В одному з інтерв’ю Д. Павличко розповідав про історію написання ним вірша «Два кольори». У 1964 р. він (разом із композитором Олександром Білашем) був делегатом республіканського з’їзду комсомолу. Там поет побачив молоду жінку — ланкову-кукурудзівницю із Чернівецької області Любу Молдован. На плечі вона накинула чорну хустку з великими червоними трояндами. Це нагадало поетові, що саме такі хустки носили жінки в його рідному селі. Згадав він і про вишивані сорочки, у яких сам ходив, і про батькову улюблену пісню про вишиту хустку. Теплі спогади спонукали поета написати першу строфу: «Як я малим збирався навесні / Піти у світ незнаними шляхами, / Сорочку мати вишила мені / Червоними і чорними, / Червоними і чорними нитками...». Він прочитав написане О. Білашу. Вони відразу поїхали до Будинку творчості композитора у Ворзелі, що під Києвом. Там за півгодини й народилася пісня «Два кольори».
Запитання і завдання
- 1. Прочитайте вірш «Два кольори» та прослухайте пісню. Який твір справив на вас більше враження? Чи допомагає музика увиразнити авторський задум?
- 2. Які поетичні асоціації викликає у вас вірш «Два кольори»? Пригадайте «Пісню про рушник» А. Малишка (муз. П. Майбороди). Порівняйте провідні мотиви творів.
- 3. Які художні засоби увиразнюють авторський задум? Розкрийте значення контрасту в творі.
- 4. Послухайте пісню «Два кольори» у виконанні різних співаків, зокрема Дмитра Гнатюка і Квітки Цісик та учасників пісенного конкурсу «Голос країни». Зверніть увагу, як кожен зі співаків розкриває красу Павличкових рядків. Визначте особливості виконавської манери артистів.
ІНТИМНА ЛІРИКА ДМИТРА ПАВЛИЧКА
Збірка «Таємниця твого обличчя» (1974-1979) увійшла в історію літератури як вдала спроба захоплено, відверто й водночас цнотливо розповісти про кохання. Вірші цієї збірки можна зіставити із «Зів’ялим листям» І. Франка.
Д. Павличко описує кохання як найбільшу цінність у житті людини.
Ліричний герой збірки — духовно багата людина, яка вміє бачити й тонко відчувати красу. Його кохання чисте й щире, а водночас — суто земне, поєднане з пристрастю.
Своєрідна, створена за давніми зразками прекрасна поезія «Я стужився, мила, за тобою», де закоханий юнак перетворюється на явора, стала улюбленою в народі піснею.
Гуцульське походження письменника, переосмислення характерів і мови карпатського краю, пісенність лірики, досконале вміння відтворювати
дух народної пісні дали змогу Д. Павличкові створити справжню перлину української поезії.
За жанром це — зразок інтимної лірики з елементами пейзажної. Провідний мотив вірша — туга нещасливого кохання, що спонукає до творення краси, мистецтва.
Композиція вірша виразна й чітка: сум ліричного героя за коханою; розвиток почуття (ліричний герой стає явором, який росте й співає яворині, мріє про її кохання); кульмінація (смерть явора); кінцівка (яворова туга перевтілюється у скрипку).
Система образів твору будується на основі фольклорного паралелізму: герой і героїня — явір і яворина.
Виразності віршу надають яскраві художні засоби: персоніфікація (явір набуває прикмет людини, уможливлюючи здатність усього сущого відчувати, «яворові сниться яворина»); метафори (явір «палений журбою», «згорає від сльози роса», «печальні груди»), порівняння («печаль, як небеса», сніг «колючий, ніби трина»); доречно вжиті діалектизми («трина» — тирса, колюча остюкувата полова; «бескиди» — гірські урвища, провалля).
Д. Павличко, використовуючи фольклорні образи, художніми засобами оприявлює власні погляди на закони життя і творчості: любов і страждання можуть народити мистецький витвір, який своєю красою даруватиме естетичну насолоду.
Поезії Д. Павличка не втрачають актуальності й нині, вони випромінюють любов і щедрість поетової душі. «Поезію творить любов, а не злоба», — написав у «Слові про себе» Д. Павличко.
Запитання і завдання
- 1. Передайте свої враження від інтимної лірики Д. Павличка.
- 2. Визначте провідний мотив вірша «Я стужився, мила, за тобою».
- 3. Які авторські прийоми поетизації любовних почуттів ліричного героя привернули вашу увагу?
- 4. Подумайте, з якою інтонацією слід читати вірш «Я стужився, мила, за тобою». Підготуйте декламацію.
Ваші читацькі проекти
- Пригадайте, що таке сонет. Сонети яких поетів ви вивчали у шкільному курсі зарубіжної літератури? Чи були серед них сонети в перекладі Д. Павличка? Підготуйте мультимедійну презентацію про сонетарій Д. Павличка «Шекспір в оригіналі та перекладі: традиції й новизна». Під час презентації продекламуйте рядки сонетів В. Шекспіра в оригіналі (за можливості) та в перекладі на українську мову Д. Павличка й інших українських поетів.
Читацьке дозвілля
- Послухайте пісні на слова Д. Павличка у виконанні Зої Слободян. Чи вдалося співачці передати авторський задум? Які прийоми вона для цього використовує? Поділіться своїми враженнями від почутого в класі.
Коментарі (0)