У вірші «Задивляюсь у твої зіниці...» В. Симоненко у формі монологу відверто й гордо заявляє про свою любов до України.

Мотив твору — роздуми над долею рідної землі, її історії; розкриття щирих синівських почуттів поета до своєї Батьківщини.

Ідея — возвеличення любові до рідної землі, заклик любити Вітчизну, дбати про її майбутнє.

У калейдоскопі буденних справ, «куцих і малих днів» ліричний герой ніби на мить зупинився, щоб перевести подих, подивитися в материні очі, набратися натхнення, мужності й сил для подальших битв. Як із матір’ю, він прагне залишитися з Україною на самоті, щоб сповідуватись перед нею в найсокровенніших помислах і тривогах.

Цілісність образу Вітчизни подається через епітети й порівняння: («зіниці голубі й тривожні», «ти для мене диво!», «мамо горда і вродлива», «моя молитва», «розпука вікова»). Експресивно створює поет різноманітну, строкату картину реальності, у якій панує неспокій, гримкотить бій: «червоні блискавиці революцій, бунтів і повстань», «не всі чорти живуть на небі, І Ходить їх до біса на землі», «битви споконвічний грюк», «люта битва», «палають хмари бурякові», «сичать образи».

Риторичні оклики, звертання передають схвильованість ліричного героя: «Як же я без друзів обійдуся, без лобів їх, без очей і рук?»; «Обійдіте, недруги лукаві!», «Друзі, зачекайте на путі!».

Монолог ліричного героя відтворює патріотизм цілого покоління, готового «пролитися крапелькою крові» на «священне знамено» Батьківщини.

У цьому творі громадянські мотиви переплелися з особистими, що засвідчує глибокий патріотизм автора, злиття в його душі найсвятішого образу матері з образом Батьківщини.

«Я...» — МОТИВ САМОСТВЕРДЖЕННЯ ЛЮДИНИ У СКЛАДНОМУ СУЧАСНОМУ СВІТІ

Вірш «Я...» В. Симоненка — лірична й водночас маніфестальна сповідь поета про своє «я», горде, безкомпромісне, гідне звання людини. Бездушне чиновництво намагалося зробити з народу «сіру слухняну масу», бездумного «ґвинтика», що прямує в якесь міфічне «світле майбутнє». Найкращі представники нації протестували проти цього, боролися і заявляли про свою свободу та самодостатність. Симоненко робить це з притаманною йому експресивністю й переконливістю, протиставляючи диктатові сили, авторитарності (з «очицями, повними блекоти», з «рябим лицем», що «кривилось від гніву») образ власного «я», життєздатність уселюдської спільноти, у якій кожна людина — неповторна, бо «ми — не безліч стандартних "я”, а безліч всесвітів різних». Тож треба навчитися поважати себе, тому що «тільки тих поважають мільйони, хто поважає мільйони "я”». Людина — це цілий світ. «На світі безліч таких, як я, але я, їй-богу, один».

Афористичний висновок вірша «Я...» можна сприймати як максиму самого поета, його розуміння призначення й цінності кожної людини на землі.

ІНТИМНА ЛІРИКА В. СИМОНЕНКА

«Ну, скажи, хіба не фантастично...» — вірш про нерозділене кохання. Ліричний герой ставиться до нього по-філософськи. Він переймається тим, що не зумів зберегти кохання. Водночас вірш пронизаний світлими, життєствердними мотивами: «Ти і я — це вічне, як і небо», «Доки мерехтимуть світи, / Буду Я приходити до Тебе», «Ми з тобою просто — ти і я...».

Вірш «Ікс плюс ігрек» написаний у жартівливій формі й присвячений «чорнявій математичці». Рефлексії юнака щодо своїх надуманих чи реальних (?) почуттів до вчительки («здорово, що ти є!»; «вслухається в ніжні погрози / Збаламучене серце моє») наповнені філософією, самоаналізом і самооцінкою («Я не заздрю уже нікому — / Де ще мудрих таких знайти?», «здається, що я володію / Віковічним секретом краси», «розумію / Загадкові твої ікси»). Це своєрідна поетична спроба вивести формулу кохання, над якою б’ються десятки поколінь. Вона в ліричного героя така: «ікс + ігрек — це будеш ти».

Запитання і завдання

• 1. Які почуття викликала у вас лірика В. Симоненка? Поділіться своїми враженнями в класі.
• 2. Зверніть увагу на тематичне розмаїття поезії В. Симоненка. Визначте провідні теми та мотиви його лірики.
• 3. Створіть спайдерграму «Художні засоби в поезії «Задивляюсь у твої зіниці...». Наведіть їх приклади. Проаналізуйте значення художніх засобів у розкритті головної думки вірша.
• 4. Пригадайте відомі вам віршові розміри. Визначте віршовий розмір, яким написано поезію «Задивляюсь у твої зіниці...». Подумайте, як ритмічна організація поезії впливає на розкриття її змісту.
• 5. Над якими питаннями змусила вас замислитися поезія «Я...»? У чому вбачає поет призначення людини на землі?
• 6. Схарактеризуйте ліричного героя поезїї«Я...». Визначте тему та ідею твору.
• 7. Які грані В. Симоненка як особистості розкриває його інтимна лірика?
• 8. Підготуйте виразне читання інтимної лірики В. Симоненка.

Ваші читацькі проекти

• Підготуйте мультимедійну презентацію або буктрейлер на одну з тем «Шевченкові мотиви у творчості Василя Симоненка», «Мистецька симоненкіана: увіковічення пам’яті поета у творах мистецтва», «Щоденники Василя Симоненка: відвертий діалог із собою та епохою».

Читацьке дозвілля

• 1. Оберіть для перегляду один із творів, присвячених життю і творчості В. Симоненка: виставу «Серед грому і тиші» (реж. С. Проскурня, 2015), поетичну містерію «Тиша і грім Василя Симоненка» (реж. О. Бондаренко, 2015), теленарис «Лебеді материнства» (автор сценарію К. Таран, 1990); телевізійний фільм «Я на світі такий один» (реж. В. Образ, 2008). Який із творів вас вразив найбільше? Чому? Поділіться своїми враженнями в класі.
• 2. Знайдіть повні тексти Симоненкових улюблених українських пісень: «Ой по горі, по горі / Вівчар вівці зганяє...»; «Д що тебе принесло — / Чи човник, чи весло». Що в них, на вашу думку, приваблювало поета? Проілюструйте означені пісні картинами сучасних українських художників.