Павло Тичина (1891-1967)
- 10-01-2023, 20:34
- 301
5 Клас , Українська література 5 клас Авраменко (повторне видання) 2022
Павло Тичина
(1891-1967)
Павло Тичина — один із найвідоміших українських поетів. Він народився в с. Пісках, що на Чернігівщині, у родині священника, який був іще й учителем. Павло мав хист до музики, співу та малювання, водночас цікавився театром. Усе це позначилося на поетичній творчості митця, особливо на його першій збірці віршів «Соняшні кларнети».
Павло навчався в Чернігівській духовній семінарії, але священником, як батько, не став: його приваблювала література.
М. Коцюбинський — один із перших, хто помітив талант юнака, — назвав його справжнім поетом. П. Тичина писав не тільки вірші, а був і перекладачем: досконало володів болгарською, вірменською, французькою та турецькою мовами.
Край, у якому народився поет, не міг не вплинути на його творчість, адже Чернігівщина — один із найчарівніших куточків України. Широкий степ, густі ліси, чарівна річка Десна — це Чернігівщина. Своє захоплення рідним краєм П. Тичина висловив у вірші «Не бував ти у наших краях!».
НЕ БУВАВ ТИ У НАШИХ КРАЯХ!
Не бував ти у наших краях!
Там же небо — блакитні простори...
Там степи, там могили, як гори.
А веснянії ночі в гаях!..
Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш,
Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш,
Серце б’ється і б’ється в грудях...
Не бував ти у наших краях.
Не бував ти у наших краях,
Бо відтіль не таким би вернувся!
Чув про степ, що ген-ген простягнувся?
Єсть там люди — й зросли у степах, —
Що не люблять, не вміють ридати,
Що не можуть без пісні і нивки зорати!
Тебе ж завжди я бачу в сльозах... —
Не бував ти у наших краях.
В. Кричевсъкий. Рідна земля
Розвиваємо компетентності
Ті самі або подібні думки, емоції можна передати за допомогою текстів різних жанрів. Знайдіть подібні образи в статті про П. Тичину й у вірші «Не бував ти у наших краях!». У якому тексті ці образи більш емоційно наснажені?
ГАЇ ШУМЛЯТЬ
Гаї шумлять —
Я слухаю.
Хмарки біжать —
Милуюся.
Милуюся-дивуюся,
Чого душі моїй
так весело.
Гей, дзвін гуде —
Іздалеку.
Думки пряде —
Над нивами.
Над нивами-приливами,
Купаючи мене,
мов ластівку.
Я йду, іду —
Зворушений.
Когось все жду —
Співаючи.
Співаючи-кохаючи
Під тихий шепіт трав
голублячий.
Щось мріє гай —
Над річкою.
Ген неба край —
Як золото.
Мов золото — поколото,
Горить-тремтить ріка,
як музика.
«БЛАКИТЬ МОЮ ДУШУ ОБВІЯЛА...»
Блакить мою душу обвіяла,
Душа моя сонця намріяла,
Душа причастилася кротості трав —
Добридень я світу сказав!
Струмок серед гаю як стрічечка,
На квітці метелик мов свічечка.
Хвилюють, маюють, квітують поля —
Добридень тобі, Україно моя!
До речі
Слова кротость немає в українських словниках. П. Тичина утворив його від застарілого прикметника кроткий, що означає «добрий, лагідний, сумирний».
Теорія літератури
Ліричний герой
Коли ви читаєте поезії П. Тичини, то відчуваєте натхнення та щастя від споглядання краси, що навколо. Поетові вдається передати ці емоції через ліричного героя, який є ніби другим «Я» митця.
Ліричний герой — образ, який у ліричному творі висловлює свої душевні переживання: піднесення, смуток, щастя, хвилювання, любов та ін.
Ліричний герой — це ніби той, хто нам, читачам і читачкам, про ці переживання повідомляє. Ліричного героя й поета (автора вірша) не можна ототожнювати. Поет живе в реальному світі, а ліричний герой — у художній дійсності, створеній поетом.
Ліричний герой поезії «Не бував ти у наших краях!» не може стримати свого захоплення красою рідного краю, про що свідчать не тільки епітети (блакитні простори, веснянії ночі), а й оклична інтонація (чотири знаки оклику). Ліричний герой переконує: якщо ви побуваєте в його краях, то повернетеся вже іншою людиною, адже ви естетично збагатитеся. Не може не подарувати естетичного задоволення споглядання такої краси: «Там же небо — блакитні простори... А веснянії ночі в гаях!» Навіть люди там ніколи не плачуть, а співають пісні. У захопленні ліричного героя красою рідної землі звучать і патріотичні нотки.
Відтворюємо прочитане
1. Постійний епітет ужито в словосполученні
- А золоті руки
- Б світла душа
- В пишний сад
- Г ясний сокіл
2. Установіть відповідність.
3. Установіть відповідність.
Аналізуємо зміст та особливості художнього твору
4. Який із прочитаних вами віршів П. Тичини найбільше наповнений патріотизмом? Обґрунтуйте свій вибір.
5. Прокоментуйте рядок «Там степи, там могили, як гори» з вірша «Не бував ти у наших краях!».
6. Що значить у вірші «Не бував ти у наших краях!», що люди «не можуть без пісні і нивки зорати»?
7. Як ви розумієте слово маюють із вірша «Блакить мою душу обвіяла...»?
8. Хто такий ліричний герой?
9. Доведіть, що в поетичному рядку «Душа причастилася кротості трав» виділене словосполучення є метафорою.
10. Вірш П. Тичини «Гаї шумлять» має своєрідну будову. Поміркуйте, чого досягнув автор, поділивши строфи на короткі рядки, що складаються іноді з одного слова.
Творчо мислимо
11. Поезію П. Тичини називають музикальною. Доведіть це, знайшовши в кожній строфі вірша «Гаї шумлять» слова, що позначають різні звуки. Запишіть текст у зошит.
12. До виділених у поданому тексті слів доберіть епітети з довідки.
«Аж ось ринуло від сходу проміння, мов руки, простяглося до лісу, обняло його, засипало самоцвітами, смугами впало на траву на галяві, де гостро на тлі світла випинається постать сарни. У сю хвилину (...) на галяву виходить Хо».
Довідка: свіжо-зелений, блискучий, яскравий, величний, золотий, стрункий.
Виконуємо домашнє завдання
Вивчіть напам’ять один вірш П. Тичини (на власний вибір).
Коментарі (0)