Загадки люди почали складати ще в сиву давнину. Тоді ці маленькі твори були не веселою розвагою, а серйозним випробуванням для юнаків. За допомогою загадок старші й досвідченіші чоловіки перевіряли розум хлопців. Уважалося, що якщо підліток не може виконати завдання, то він ще не готовий до дорослого життя. Цей обряд посвяти юнаків відображено і в казках, коли казкового персонажа випробовують завданнями та загадками. Хлопець мав виявити кмітливість, винахідливість, розум.

Пізніше в розгадування загадок розважалися парубки та дівчата. Минуло чимало часу, перш ніж загадка перетворилася в дитячу розвагу. Але вона так само, яків давнину, перевіряє розум, знання, кмітливість.

Загадка — це стислий поетичний, часто ритмізований вислів, що треба відгадати, у якому в прихованій формі зашифровано якийсь предмет чи явище.

Слово загадка утворено від слова гадати, що означало в давні часи думати, вгадувати, загадувати.

Чим цікава загадка? Перш за все своїм прихованим змістом. Предмет, який «сховали» в ній, треба шукати під натяком, описом характерних ознак. Наприклад, є така загадка: Коло вуха завірюха, а у вусі ярмарок. Щоб її розгадати, треба хоч раз притулити вухо до бджолиного вулика й послухати тихе гудіння в ньому. Воно може нагадувати звуки хурделиці, а постійний рух бджіл у вулику — гамір на ярмарку. Так через опис явища можна здогадатися про прихований предмет.

Часто в загадці предмет порівнюють з істотою: Руками махнув — дерево зігнув (Вітер). У деяких загадках істоту, предмет або явище вказано через заперечення або протиставлення: Без рук, без ніг, а по полю гасає. (Вітер.) Не живе, а за людиною ходить. (Тінь.) Не художник, а малює. (Мороз.)

Загадки бувають розповідними реченнями: Під землею птиця кубло звела і яєць нанесла. (Картопля.) Сімсот соколят на одній подушці сплять. (Соняшник.) Часто загадку оформлено питальним реченням: Що іде, не рухаючись з місця? (Час.) Що росте догори коренем? (Бурулька.) Розрізняють кілька груп загадок: про людей і їхнє життя, про природу та її явища, про рослини, тварин тощо.

1. Назви, до якого виду належить кожна група загадок. Відгадай їх.

• Чорна корова всіх поборола. Білий віл всіх підвів.

Шумить, гуде і все горою йде.

Тисяча овець, а між ними один баранець.

• Сам маленький, а шуба дерев’яна.

Без очей, без рук, а лізе на дрюк.

Маленьке, кругленьке, зачепи — плакати будеш.

• Плавала, купалася, сухесенька осталася.

Влітку сірий, взимку білий.

Два рази родиться, один раз вмирає.

• Зранку ходить на чотирьох, вдень на двох, увечері на трьох.

У хлівці два ряди баранців, і всі біленькі.

Було собі два брати й обидва Кіндрати, через доріжку живуть

і один одного не бачать.

• Не їсть, не п’є, а стоїть та б’є.

Зуби є, а рота нема.

По дроту ходить, пітьму розгонить.

2. Поясни, як утворено загадки.

Не кравець, а з голками ходить.

По морі золотий човник пливе.

Ішла баба з гір та несла сто шкір.

3. Відгадай загадки.

По землі скаче, а в воді пливе.

Хто на собі свій будинок носить?

Під одним дахом чотири братики.

Мовчить, а сто дурнів навчить.

По землі бігає, під лавою спати лягає.

Без рук, без ніг, а всіх кладе на постіль.

Ходить пані в золотім жупані, куди гляне — трава в’яне.

Один усю роботу робить, другий господаря молоком поїть, третій хату стереже.

У зеленій оболонці, а всередині — як сонце.

Складеш — клин, розкладеш — гриб.

І печуть мене, і варять мене, і їдять, і хвалять, бо я добра.

Солоне, а не сіль, біжить, а не річка, блищить, а не золото, коли б угадати та менш його знати.

Домашнє завдання

1. Що таке загадка? Навіщо люди складали загадки?

2. Як утворюються загадки?

3. Назви, із чим ти можеш порівняти такі предмети і явища, як вітер, сонце, дорога, зубна щітка, книжка. Склади з ними загадки.

4. Вивчи напам’ять кілька загадок, загадай їх своїм друзям.