Народна казка. «Яйце-райце»
- 19-01-2023, 00:01
- 340
5 Клас , Українська література 5 клас Яценко, Пахаренко 2022
Народні та літературні казки
Читацький путівник
Юний читачу! Юна читачко!
Твій читацький досвід збагатиться ознайомлення із народними та літературними казками. Ти матимеш можливість поглибити знання про види народних і літературних казок; навчитися розрізняти особливості їх побудови; виявляти елементи реального та фантастичного в цих творах; замислитися над проблемами, порушеними в казках. А головне — ти зможеш насолодитися чарівним світом художнього слова, збагнути, яким невичерпним джерелом мудрості є казка.
Народні казки
Ти вже знаєш, що народна казка — фольклорний твір про вигадані чи фантастичні події. Їх можна лише уявити.
Казка «Яйце-райце» занурить тебе в дивовижний світ народної фантазії, мудрості та моральних чеснот українського народу.
Яйце-райце
(Скорочено)
Колись була птиця жайворонок царем, а царицею — миша, і мали вони своє поле. Посіяли на тім полі пшеницю. Як уродила їм та пшениця — давай вони зерном ділитися. От одне зерно зайве було. Миша каже:
— Нехай мені буде!
А жайворонок каже:
— Нехай мені!
Думають вони: що тут робити? Пішли б позиватися, та немає старших за них: немає до кого йти позиватися. Потім миша каже:
— Ну, я краще перекушу.
Цар на це діло згодився. Миша тільки взяла зерно в зуби та в нору й побігла. Тут цар-жайворонок збирає всіх птахів, щоб звоювати царицю-мишу, а цариця скликає всіх звірів — і почали війну.
Коли цариця огляділась, — аж немає на війні комашні. Тоді вона звеліла, щоб конче була на вечір і комашня.
Цариця й загадала їй, щоб вона вночі полізла на дерева і за одну ніч повідкушувала птиці пір’я коло крил.
На другий день, тільки що розвиднілось, цариця кричить:
— Ану, вставайте воюватися!
Птиця що підійметься, то й упаде на землю.
Поміркуй!
• Що стало причиною війни між царем-жайворонком і царицею-мишею?
• Кого жайворонок і миша залучили до розв’язання своєї суперечки?
• Хто, на твою думку, є переможцем у цій війні?
А орел бачить, що лихо, сидить на дереві й не злітає. Коли тут іде стрілець, бачить, що орел сидить на дереві, як націлиться на нього, той орел так просить його:
— Не бий мене, голубчику, я тобі у великій пригоді стану.
Стрілець удруге націливсь, він ще його просить:
— Візьми краще мене та вигодуй.
Стрілець ще намірився стріляти, утретє; орел знов його почав просити:
— Не бий мене та візьми до себе, — я тобі у великій пригоді стану!
Стрілець повірив йому: поліз та зняв з дерева та й несе його додому
А він йому каже:
— Принеси мене до своєї хати та годуй мене м’ясом доти, поки в мене крила повідростають.
Ю. Мітченко. Ілюстрація до казки «Яйце-райце»
А в того чоловіка було дві корови, а третій бугай. Він зараз і зарізав йому одну корову. Орел ту корову за рік і з’їв та й каже чоловікові:
— Пусти мене, я політаю, побачу, чи вже відросли крила.
Орел літав, літав та й прилетів опівдні назад до того чоловіка, каже йому:
— Ще в мене мала сила, — заріж іще одну ялівку!
Орел з’їв її за рік. Пролітав мало не цілий день, — увечері знову прилітає та й каже йому:
— Заріж іще й бугая!
Він з’їв і того бугая, таки за рік, а потім як полетів, то літав так високо — аж під хмарою.
Коли це прилітає та й каже йому:
— Ну, спасибі тобі, чоловіче: вигодував мене, а тепер сідай на мене.
Цей і сів.
Орел його поніс аж у хмару, а потім і пустив його додолу.
Той чоловік летить додолу, — коли це орел не дав йому долетіти до землі, підхопив його та й каже:
— А що, як тобі здавалось?
А він каже:
— Так, наче я вже неживий був.
Тоді орел каже йому:
— Отак саме і мені було, як ти на мене націлявся.
Орел знов його як поніс, та аж у саму хмару, а звідтіль скинув його з себе — та підхопив його так, може, як на два сажні від землі, та й питається його:
— А що, чоловіче, як тобі здавалось?
Він йому каже:
— Так зовсім, наче вже кістки мої розсипались.
Тоді орел йому каже:
— Так само й мені було, як ти вдруге націливсь. Ну, ще сідай.
Поміркуй!
• Чому стрілець пожалів орла?
• По скільки разів повторюються важливі події у казці? Коротко перекажи ці епізоди.
• Чи стане орел, на твою думку, у пригоді стрільцеві?
Орел як понесе його аж за хмару та звідтіль і пустив його додолу, та підхопив уже аж коло самої землі, та тоді питається його:
— Як тобі здавалось, як ти летів на землю?
Він йому каже:
— Так, наче мене зовсім не було вже на світі.
Тоді орел йому каже:
— Отак же само мені було, як ти втретє націлявсь.
А потім каже:
— А тепер сідай на мене, та будемо летіти до моєї господи.
Ото летять та й летять; прилітають до його дядька. Орел і каже:
— Іди ж у хату, та як будуть питатися тебе, чи не бачив нашого небожа1, то ти скажеш: як дасте яйце-райце, то й на вічі приведу.
1 Небіж — племінник, син брата або сестри.
Він приходить у хату, коли це йому кажуть:
— Чи по волі, чи по неволі?
А він їм каже:
— Добрий козак усе по волі ходить.
Вони його питаються:
— Чи не чув ти там за нашого небожа? Бо вже третє літо, як пішов на війну, — та ні чутки, ні звістки.
А він їм каже:
— Як дасте яйце-райце, то й на вічі приведу. Вони йому кажуть:
— Краще нам його ніколи не бачити, як віддати тобі яйце-райце.
Тоді він виходить із хати та й каже орлові:
— Казали так: краще нам його ніколи не бачити, як тобі віддати яйце-райце.
Орел йому каже:
— Летімо далі!
Летять та й летять та й прилітають до орлового брата, та й тут чоловік те саме говорив, що в його дядька, — таки й тут не здобув яйця-райця.
Прилітають до його батька.
Вони його стали питатися:
— Чи не бачив нашого сина? Бо вже як немає — четверте літо: десь пішов на війну, та, мабуть, убили його там.
А він їм каже:
— Я бачив, але як дасте яйце-райце, то я й на очі приведу.
— Піди ж приводь, — зараз тобі дамо!
Він уводить орла в хату, тоді його батьки так зраділи, що дали яйце-райце і сказали:
— Тільки не розбивай ніде на дорозі, а як прийдеш додому, то погороди загороди великі, а тоді його і розіб’єш.
Він іде та йде, та так схотілось пити йому... Коли це найшов криничку. Тільки що став пити воду, та якось об цебрину2 й розбив те яйце-райце. Як узяв скот вернути з того яйця! Кричить бідолаха, нічого сам не зробить.
2 Цебрина — верхня частина колодязя, зроблена з дерева.
Поміркуй!
• Чому лише батько орла згодився віддати яйце-райце стрільцеві?
• Чи виконає орел обіцянку, дану стрільцеві? Поясни свою думку
• Яке «магічне число» трапилося тобі в прочитаному уривку? Яке прислів’я є у ньому? Як ти розумієш його зміст?
Коли це іде до нього змія і каже йому:
— Що ти мені даси, чоловіче, як я тобі скот цей вжену в те яйце?
— Даси те, що без тебе стало дома?
А він каже:
— Дам!
Ото вона йому гарненько загнала той скот у яйце і дала йому в руки.
Він приходить додому, аж там без нього син народився.
Ю. Мітченко. Ілюстрація до казки «Яйце-райце»
— Це ж я тебе, сину, віддав змії!
Живуть вони, аж поки син підріс.
От син і каже:
— Це ви мене, тату, віддали змії. Ну, дарма, якось буде!
От він зараз і пішов до змії. Приходить до неї, а вона йому каже:
— Щоб ти за одну ніч отой луг викорчував, і щоб там ізорав, і пшениці насіяв, ізжав її, в скирти поклав, і щоб в одну ніч з тієї пшениці мені паляницю спік.
Поміркуй!
• Чи став стрілець щасливим, коли забагатів? Поясни чому.
• Чи по силі синові стрільця були завдання змії? Обґрунтуй своє твердження.
• За якої умови зміїна дочка погодилася допомогти синові стрільця? Як ти думаєш, чи зможе вона посприяти у виконанні завдань змії?
Він іде до ставка та й зажурився. А там близько був мурований стовп, і в тім стовпі була зміїна дочка замурована. Він приходить сюди та й плаче. А та дочка його питається:
— Чого ти плачеш?
А він каже:
— Як же мені не плакати, коли змія загадала таке, що я ніколи його не зроблю.
Вона його спиталась:
— А що ж там?
Він їй і розказав. Вона йому каже:
— Як візьмеш мене за жінку, то я тобі все зроблю.
Він каже:
— Добре.
Вона йому каже:
— Лягай же тепер спати, а завтра рано щоб устав та понесеш змії паляницю.
От пішла дочка змії до того лугу та як свисне: той луг тріщить, лущить на тім місці ореться, пшениця сіється... до світанку спекла паляницю, дала йому.
Змія прокинулася, вийшла в двір та й дивиться на той луг.
Тоді йому каже:
— Ну, справивсь! Гляди ж, щоб і друге діло зробив!
— Щоб ти оту гору розкопав і щоб туди Дніпро йшов, а коло того Дніпра побудуй комори: щоб байдаки туди приставали й щоб ти ту пшеницю продав. Як устану рано, то щоб це все було готове! І знову дочка змії допомогла парубкові.
Змія встає та й дивиться, що все так і зроблено.
Тоді загадує йому втретє:
— Щоб ти цю ніч уловив золотого зайця.
Він ізнов іде до того стовпа та й плаче, та дівка питається його:
— Що вона загадала?
Він каже.
— Оце вже не жарти: хто його знає, як його і вловити золотого зайця. Одначе ходім до тієї скелі. Стань над норою; ти будеш ловити, а я буду гонити з нори, і гляди ж: що тільки буде виходити з нори, бери його: то золотий заєць!
Поміркуй!
• Які завдання поставила змія синові стрільця?
• Чи допомогла зміїна дочка йому в їх виконанні?
• Чи можуть події, зображені в казці, відбуватися в реальному житті? Поясни свою думку
Ото вона пішла та й жене. Коли це — вилазить з нори гадюка та й сичить. Він її і пустив. Дівчина виходить із нори та й питається його:
— А що, нічого не вилазило?
А він каже:
— Лізла гадюка, а я побоявся її, щоб не вкусила, та й пустив.
А вона йому каже:
— Ото і є самий заєць! Ну, гляди ж, я ще раз піду.
Полізла та й жене. Коли виходить така стара баба та й питається того парубка:
— Чого ти, сину, тут шукаєш?
А він їй каже:
— Золотого зайця.
Вона йому каже:
— Де тут він узявся: тут його нема!
Сказала це та й пішла від нього.
Коли це виходить та дівчина й питається його:
— А що, немає зайця?
Він каже:
— Ба ні: виходила баба стара.
— Чом ти не держав? Ото самий заєць! Ну, тепер більше ніде його не піймаєш, хіба я перекинуся зайцем, — тільки не віддавай змії у руки, бо як віддаси, то вона пізнає і розірве і тебе, і мене.
Ю. Мітченко. Ілюстрація до казки «Яйце-райце»
От вона так і зробила, він узяв, приніс того зайця, положив його перед змією на стільці та й каже змії:
— Нате ж вам зайця, а я піду вже від вас.
Вона каже:
— Добре, йди!
Він пішов.
А змія тільки з хати, а заєць знову перекинувся дівчиною та за парубком. Почали вони вдвох утікати.
Коли це змія побачила, що то не заєць був, а її дочка — давай доганяти. Та сама не побігла змія, а послала свого чоловіка. Змій біжить за ними: коли вони чують — аж стугонить земля. Тоді дівка каже:
— Оце вже за нами біжить! Я перекинусь пшеницею, а ти дідом та будеш стерегти мене; та як буде питаться тебе: «Чи не бачив парубка й дівки, чи не йшли сюди?», то ти скажеш, що тоді йшли, як ця пшениця сіялась.
Поміркуй!
• Завдяки чому головним героям та героїням казки вдалося подолати перешкоди на своєму шляху?
• Які чарівні перетворення відбувалися з ними?
Коли це змій летить та й питається того діда:
— Чи не бачив тут — не йшли сюдою парубок з дівкою?
А він каже:
— Ба йшли.
Той питається:
— Давно ж вони йшли?
— Тоді, як оця пшениця сіялась.
Змій каже:
— Цю пшеницю пора косить, а їх учора не стало.
Та й вернувся назад.
Прилітає змій додому. Змія його питається:
— Чом ти того діда й ту пшеницю не розірвав? То ж вони були! Тепер я сама побіжу!
Побігла — аж земля реве і гаряча. Дівчина тоді каже йому:
— Ей, тепер ми пропащі: уже сама біжить! Ну, я тебе зроблю річкою, а сама зроблюсь рибою окунем.
Зробила.
Прибігає змія та й каже до тієї річки:
— А що, втекли?
Перекинулася враз щукою, давай ганятися за тією рибою: так-таки не вловила та надумала всю воду з річки випити. Стала пити: пила, пила, напилась багато та й луснула.
Ото тоді та дівка, що була рибою, каже тому парубкові, що був річкою:
— Тепер ми вже не біймось!
Поміркуй!
• Які чарівні перетворення допомогли щастю молодих?
• Які звичаї та традиції українського народу знайшли відображення в народній казці «Яйце-райце»?
• Які моральні цінності утверджуються в цьому творі?
Ходімо до твоєї господи; та гляди: усіх поцілуєш, тільки дядькової дитини не цілуй, бо як поцілуєш ту дитину, то забудеш мене. А я наймусь у цім селі в кого-небудь.
Ото він пішов у хату з усіма поздоровкався та й думає собі:
«Як же мені не поздоровкаться з дядьковою дитиною? Поцілував і дитину дядькову. Як поцілував, так і забув за ту дівку.
Ю. Мітченко. Ілюстрація до казки «Яйце-райце»
Ото побув пів року та надумав женитися. Йому нарадили одну гарну дівку. От перед весіллям, увечері, кличуть на шишки1 молодиць. Прикликали і ту дівку, що він з нею втікав. Стали брати шишки; та дівка зліпила з тіста голуба й голубку, — вони стали живі. Голубка й почала говорити до голуба:
— А ти забувсь, як я за тебе луг викорчувала й там пшеницю сіяла, а з тієї пшениці паляницю спекла, щоб ти до змії відніс?
1 Шишки — весільні хлібці у вигляді плодів сосни.
— А ти забувсь, як я за тебе гору розкопувала і туди Дніпро пустила, щоб байдаки ходили до комор і щоб пшеницю ти продавав на байдаки?
А він каже:
— Забув, забув!
Потім знов голубка каже:
— А ти забув, як ми ходили вдвох за золотим зайцем? Ти й за мене забув?
А голуб каже:
— Забув, забув!
Тоді парубок згадав за ту дівку, — за цю-таки саму, що голуби поробила, — та ту покинув, а з цією оженився. І тепер живе добре.
Ти вже знаєш, що є різні види народних казок. Нагадаємо їх ознаки:
- казки про тварин — твори, у яких ідеться про цікаві події із життя тварин; на цих прикладах навчають людей правил поведінки;
- героїко-фантастичні (чарівні) — розповіді про подвиги головних героїв/героїнь, які мають незвичайні здібності, магічні властивості;
- соціально-побутові — розповіді про повчальні випадки із життя звичайних людей, про перемогу добра, справедливості, життєвої мудрості.
Деякі народні казки можуть мати ознаки їх різних видів. Подумай, ознаки яких видів має казка «Яйце-райце». Поясни свою думку.
Літературознавчий клуб
Народні казки виникли дуже давно. Спочатку їх розказували усно — передавали з уст в уста. Розповідачі/розповідачки могли пропустити якийсь епізод або додати свій. Тому одна й та сама казка існує в багатьох варіантах видозмінах. Ім’я її творця найчастіше забувалося.
Казки містять захопливі розповіді про незвичайні фантастичні події, чарівні перетворення, дивовижні вчинки, надлюдські якості героїв/героїнь. У казках завжди відображаються уявлення народу, його багатовіковий життєвий досвід, звичаї, обряди, побут, вірування. Казкові герої/героїні уособлюють моральні цінності, утверджують ідеали добра і справедливості народу.
Схема. Ознаки народної казки
Поміркуй!
• Подумай над походженням слова «казка». Поясни, як воно утворилося.
• Які народні казки відомі тобі з початкової школи? Яка з них стала твоєю улюбленою? Чому? Коротко розкажи її своїм друзям і подругам. Постав декілька запитань до них, щоб з’ясувати, чи уважно вони слухали казку.
• Уважно розглянь схему «Ознаки народної казки» та прокоментуй кожну з ознак прикладами з казки «Яйце-райце» або з іншої прочитаної тобою народної казки.
Одним із таких творів є українська народна казка «Яйце-райце». Вона поєднує елементи різних видів казок і приховує багато таємниць, що поступово розкриються допитливому читачеві/читачці.
Прочитавши казку, ти переконався/переконалася, що в ній багато чарівних, магічних елементів.
Створюючи казки, народні автори/авторки оповідали не лише те, що бачили в дійсності, а й те, що уявляли завдяки своїй творчій фантазії. Щоб зацікавити читачів/ читачок, вони зображали надзвичайних героїв/героїнь, які здатні на дивовижні вчинки. А також змальовували різні магічні, неймовірні події, чарівні перетворення. Таке зображення називається фантастичним. Фантастичне відрізняється від реального тим, що існує не в дійсності, а у творчій уяві автора/авторки. Наприклад, у народній казці «Яйце-райце» орел підносить стрільця спершу «аж під хмару», потім «аж у саму хмару», зрештою «аж за хмару» і кидає його вниз; змія «надумала всю воду з річки випити. Стала пити: пила, пила, напилась багато та й луснула». Таке перебільшене змалювання сили або ж можливостей героїв/героїнь називається гіперболою.
Літературознавчий словник
Творча фантазія — уміння автора/авторки створювати нові незвичайні образи на основі спостережень за реальною дійсністю.
Фантастичне у творі — неймовірні, чарівні деталі, події, перетворення.
Гіпербола — показ ознак якогось явища у надмірно перебільшеному вигляді, аби привернути до нього увагу читача/читачки.
Поміркуй!
• Зіскануй QR-код і прослухай ще раз казку «Яйце-райце», уважно стежачи за її текстом у підручнику, та виконай такі завдання:
- Поділи казку на частини. Дай кожній із них заголовок.
- Зверни увагу на початок казки, її кінцівку. Чи всі частини пов’язані між собою за змістом? Як ти думаєш, чому?
- Виділи в тексті казки ознаки казок про тварин, героїко-фантастичних (чарівних), соціально-побутових. Яких ознак більше?
- Зверни увагу, як герої/героїні народної казки звертаються один до одного/одна до одної. Випиши в зошит звертання, повтори слів, прислів’я та приказки.
- Подумай, що із зображеного в казці можливе в реальності, а що є чарівним, магічним. Зроби узагальнення за допомогою таблиці.
- Поясни, що таке гіпербола. Знайди приклади використання гіперболи в тексті казки.
У колі мистецтв
Катерина Штанко — українська художниця та письменниця. У її творчому доробку ілюстрації до казок і дитячих книжок.
К. Штанко. Ілюстрації до казки «Яйце-райце»
Поміркуй!
• Розглянь ілюстрації К. Штанко до народної казки «Яйце-райце». Чи так ти уявляв/уявляла головних героїв/героїнь твору? Хто з них тобі найбільше сподобався й запам’ятався? Чому?
• Чи вдалося мисткині відобразити характер головних героїв/героїнь казки? Поясни свою думку.
Читай і досліджуй!
Казка «Яйце-райце» сповнена символічними образами. Наприклад такими.
Головним образом цього твору є яйце, на що вказує заголовок казки. Прадавні українці, як і багато інших народів, вважали, що світ виник із яйця. До сьогодні існує звичай на Великдень розписувати або фарбувати яйця і вважати їх священними.
Пригадай, у яких українських народних казках події розгортаються довкола яйця. Підготуй розповідь про традиції розпису яєць у твоїй місцевості. Розкажи, чи готують твої рідні та близькі крашанки або ж писанки на Великдень. Дізнайся, що означає орнамент розпису, який символізує певний колір. Розповідь проілюструй фотографіями, оформленими в мультимедійну презентацію.
Підсумуй!
• Які події казки «Яйце-райце» тебе найбільше вразили?
• До якого виду казок належить цей твір?
• Схарактеризуй одного із героїв/героїнь казки.
• Як ти думаєш, завдяки чому герої/героїні казки «Яйце-райце» змогли стати щасливими?
• Поміркуй і розкажи, які звичаї і традиції, описані в казці, тобі хотілося б зберігати в колі своїх рідних і близьких.
• Оціни за допомогою смайлика свої знання про вивчений матеріал.
Ти вже знаєш, що територія України є Батьківщиною не тільки українців, але й інших народів — кримських татар (киримлян), караїмів, кримчаків. Різні народи мають свої мови, традиції й культуру, але всіх об’єднують спільні цінності — любов до Батьківщини, пошанування родинних зв’язків, звичаї гостинності й толерантності. Переконайся в цьому, ознайомившись із кримськотатарською народною казкою «Золоте яблуко». Скористайся QR-кодом.
Коментарі (0)