Арабська народна казка «Казка про Аладдіна і чарівну лампу»
- 19-01-2023, 10:31
- 340
5 Клас , Література українська та зарубіжна 5 клас Яценко, Пахаренко 2022 (частина 1)
Арабська народна казка
Ти вже знаєш про історію створення першої у світі фольклорної збірки казок «Панчатантра». Наразі ти можеш дізнатися про ще один шедевр світової літератури — збірку «Тисяча і одна ніч», до якої увійшли казки різних народів арабських країн.
Тобі вже напевно відомі такі казкові персонажі, як Шахразада (або Шахерезада), Алі-Баба, Аладдін, Синдбад-мореплавець, адже вони стали героями/героїнями популярних мультфільмів і комп’ютерних ігор.
Тож звідки з’явилися ці герої/героїнь, які підкорили твою уяву? Про це ти дізнаєшся, коли уважно і вдумливо прочитаєш сторінки цього розділу.
Казка про Аладдіна і чарівну лампу
(Скорочено)
Розповідають, нібито в одному місті Сходу жив собі бідний кравець і мав сина, якого звали Аладдіном. Син цей змалку ледарював, тож коли йому минуло десять років, батько вирішив навчити його якогось ремесла. А що він був дуже убогий і не міг віддати сина в науку до майстра й платити йому, то взяв хлопця до себе в крамничку й став навчати його кравецької справи. Однак Аладдін уродився шалапутом і звик цілісінькими днями вештатися з такими ж ледачими, як сам, хлопцями.
Поміркуй!
• Яке враження справили на тебе перші рядки казки?
• Які емоції викликав у тебе образ Аладдіна? Чи прийнятною для тебе є його поведінка?
• Чи часто тобі доводилося переборювати власні лінощі? Сформулюй декілька порад Аладдінові, як йому подолати лінь.
• З якими намірами, на твою думку, чужинець познайомився з Аладдіном?
• Чи віриш ти у щирість гірких сліз магрибинця?
...Час минав, Аладдінові вже зрівнялося п’ятнадцять років, але він і не думав братися за розум.
Одного разу, коли він, як завжди, бавився на вулиці з хлопчиками, до них підійшов незнайомий. Це був чаклун родом з Магрибу1, який вивчив усі науки, добре знав астрономію, а ще краще астрологію. Коли він побачив Аладдіна, то мовив сам до себе: «О, саме цей хлопчина мені й потрібен! Це ж задля нього я покинув свою країну!».
1 Магриб — назва, яку дали середньовічні арабські географи та історики країнам, розташованим на захід від Єгипту й Аравійського півострова (Мавританія, Західна Сахара, Марокко, Туніс, Лівія).
— Скажи, хлопчику, це ти Аладдін, син кравця?
— Авжеж, шановний прочанине2, — відповів Аладдін. — Та батько мій давно вже помер.
2 Прочанин — богомолець, паломник.
Магрибинець, почувши це, гірко заплакав, міцно обійняв Аладдіна й почав цілувати, і хлопець дуже з цього здивувався й спитав:
— Чого ти плачеш і звідкіля знаєш мого батька?
— О хлопче, плачу я тому, що твій батько — рідний мій брат! І коли я побачив тебе, Аладдіне, то, присягаюсь Аллахом, упізнав, хоч твій батько ще не був одружений, коли ми з ним розлучились...
М. Пильцин. Ілюстрація до «Казки про Аладдіна і чарівну лампу»
Магрибинець вийняв з кишені десять динарів1, простяг їх Аладдінові й мовив:
— Де ж ти мешкаєш, синку, де твоя мати, дружина мого брата? Візьми ці гроші, синку, віддай матері, привітай її від мене й скажи, що дядько повернувся з далеких мандрів. А я завтра прийду до вас.
1 Динар — назва грошей у деяких арабських країнах.
Магрибинець поцілував Аладдіна й пішов, а хлопець, радий та веселий, побіг додому.
Вскочивши в кімнату, він вигукнув:
— Мамо, я приніс радісну звістку: мій дядько, батьків брат, повернувся з далеких країв і передає тобі вітання!
— Ти, синку, глузуєш з мене! — відповіла мати. — Адже в твого батька не було ніяких родичів.
— Як же не було, коли я щойно бачив свого дядька! Він упізнав мене, і йому відома вся наша сім’я! Якщо ти не віриш, то дивись: ось десять динарів! Дядько подарував їх мені й сказав, щоб я віддав тобі. А завтра він сам прийде привітати нас.
— Синку, — мовила мати, — в тебе справді був колись дядько, але він помер, а інших батькових родичів я не знаю.
Чаклун-магрибинець устав рано-вранці, одягнувся й пішов на ту саму вулицю. Аладдін, як і завжди, бавився з хлопцями. Магрибинець пригорнув і поцілував його, а потім вийняв з гамана два динари й мовив:
— Візьми це, синку, віддай матері! І скажи, що дядько хоче прийти до вас сьогодні повечеряти. А тоді магрибинець подався у своїх справах, а хлопець побіг до матері і сказав:
— Мій дядько хоче сьогодні повечеряти в нас.
Увечері магрибинець завітав до них на гостину.
— Не дивуйся, невістко, що ти мене не знаєш, — мовив магрибинець. — Адже я покинув це місто сорок років тому. Потім одного разу я згадав свого брата, рідну землю, і збудилося в мені палке бажання побачити брата.
Магрибинець звернувся до хлопця улесливим тоном:
— О синку мій, якого ж ремесла ти навчився?
Аладдін, знітившись, втупився у долівку, а мати відповіла:
— Звідки ж у нього візьметься те ремесло? Цілими днями він ледарює й вештається з хлопцями — баламутами. Уже в мене й сили немає годувати такого здорового лобура!
На це магрибинець запропонував Аладдінові роботу торговця в крамниці тканин. Хлопець охоче погодився на цю пропозицію...
Опівночі магрибинець підвівся й пішов додому, пообіцявши прийти вранці й повести Аладдіна на базар. Хлопець не спав усю ніч від радості й хвилювання.
Поміркуй!
• Чому, на твою думку, мати Аладдіна засумнівалася у щирості намірів магрибинця?
• Чому чаклун-магрибинець щедро обдаровував Аладдіна і його матір? На що він сподівався?
• Чому Аладдін погодився на нову роботу, запропоновану йому магрибинцем?
• Чи здійсниться, на твою думку, його мрія стати багатим? Чому ти так вважаєш?
Рано-вранці магрибинець постукав у ворота, і Аладдінова мати відчинила йому, проте гість не схотів заходити, а погукав Аладдіна. Гість узяв його за руку й повів на базар. Там зайшов до крамниці одного купця і спитав, чи є в нього гарне вбрання, і купець приніс цілий оберемок.
— О сину мого брата, — мовив магрибинець, — вибирай, що тобі до подоби!
Аладдін зрадів, показав на те, що йому найбільше прийшлося до вподоби, і магрибинець заплатив за те вбрання. Потім вони подалися в лазню, помилися, напахтились, напилися солодких напоїв, і щасливий Аладдін убрався в свої нові шати:
— Спасибі, любий дядьку! Хай буде життя твоє довге, безтурботне й безхмарне.
Вони вийшли з лазні, і магрибинець знову повів Аладдіна на базар.
— Придивляйся добре до того, як торгують купці! Адже ти повинен добре знатися на товарі...
Побачивши сина в нових розкішних шатах, мати невимовно зраділа.
Аладдін усю ніч не спав. Коли почувся стукіт, хлопець миттю відімкнув ворота й побачив магрибинця.
— Сьогодні, небоже, я покажу тобі таке, чого ти ніколи ще не бачив.
Вони проминули місто й вийшли на околицю. Магрибинець показував Аладдінові сади, палаци й замки, і щоразу, як вони підходили до якогось саду, палацу чи замку, він спинявся й питав:
— Чи подобається тобі цей сад? Якщо хочеш, я куплю його для тебе.
Аладдін, чуючи ці слова, ладен був танцювати від радості.
Потім вони підійшли до якоїсь високої гори.
— Ну, любий, оце і є те місце, куди ми прямували, і я покажу тобі такі дива, якими ніхто ще не милувався.
М. Пильцин. Ілюстрація до «Казки про Аладдіна і чарівну лампу»
Аладдінові закортіло побачити те, чого ще ніхто ніколи не бачив, і він заходився збирати хмиз. Чаклун звівся на ноги, витяг з-за пазухи кресало й запалив просякнуту сіркою тріску, від неї припалив свічку, яку теж витяг із-за пазухи, і коли Аладдін присунув купку хмизу, підпалив її. Зачекавши, коли полум’я пригасне, він знову сягнув рукою за пазуху, витяг маленьку коробочку, дістав з неї пучку якогось порошку й кинув його у вогонь. У небо знялися стовпи диму, а магрибинець почав примовляти якісь заклинання.
І враз навкруги потемніло, загуркотів грім, земля задвигтіла й розчахнулась. Серце в Аладдіна закалатало. Магрибинець, побачивши, що хлопець намірився тікати, страшенно розлютився, бо зірки йому вже давно показали, що без цього хлопця він не здійснить свого задуму: адже він прагнув здобути скарб, який міг відкритися лише з допомогою Аладдіна.
Поміркуй!
• За яких обставин виявились справжні наміри чаклуна-магрибинця? Перекажи епізод із казки, у якому про це йдеться.
• Що налякало Аладдіна у поведінці чаклуна? Чому хлопець не втік від нього?
• Які знання знадобилися Аладдінові, щоб зайти у підземелля?
• Як, на твою думку, Аладдінові вдасться виконати завдання чаклуна?
— Синку, я ж хочу, щоб ти став хоробрим мужем!.. Незабаром забудеш усі свої турботи, бо побачиш дивовижні речі!
Коли земля розчахнулась, у розколині з’явилася мармурова плита, в якій блищало мідне кільце.
— Коли ти зробиш так, як я скажу тобі, — мовив магрибинець, — то станеш багатшим за всіх царів світу! Отут заховано величезний скарб, який заповідано тобі. Тож підійди до плити й візьмись за кільце.
— О дядечку, — мовив Аладдін, — але ж плита ця важка... Допоможи мені, прошу!
— Ні, мені заборонено до неї торкатися! — відповів чаклун. — Коли ти візьмешся за кільце, назви своє ім’я, ім’я твого батька і діда, а також ім’я твоєї матері та її батька.
Аладдін ступив уперед і зробив усе так, як сказав магрибинець, — і плита піднялася. Аладдін відсунув її набік, і перед ним відкрилося підземелля...
— Аладдіне, — сказав чаклун, — слухай мене уважно й зроби все точнісінько так, як я тобі загадаю! Спустися в це підземелля! Внизу ти побачиш здоровенний льох, поділений на чотири кімнати. В трьох із них ти знайдеш чотири глеки з червінцями, сріблом та золотими зливками. Не підходь до них близько. Іди вперед, аж поки дійдеш до останньої. Там теж стоять глеки з червінцями, сріблом, золотими зливками й самоцвітами. Не підходь до них!.. Якщо ж ти мене ослухаєшся, то злі чари обернуть тебе на чорний камінь.
Коли ти минеш останню кімнату, побачиш двері. Поклади на них руку і знову назви своє ім’я та ім’я твого батька — і двері відразу відчиняться. Через ті двері ти пройдеш у прекрасний сад. Проминувши сад, вийди на дорогу, відміряй рівно п’ятдесят кроків — і перед тобою відкриється склепіння, до якого ведуть тридцять східців, а над ними горітиме лампа. Сміливо піднімись тими східцями, візьми лампу, погаси її і вилий з неї олію, а тоді поклади лампу за пазуху... Коли ж будеш вертатися, зривай із дерев ті плоди, які тобі сподобаються. Все, що є в саду і в скарбниці, стане твоїм, якщо лампа потрапить до твоїх рук!
Магрибинець зняв із пальця перстень, надів його на палець Аладдінові й мовив:
— О сину, цей перстень вибавить тебе від будь-якої біди за умови, що ти запам’ятав усе, що я тобі сказав.
І тоді Аладдін скочив на ноги, спустився в підземелля й справді побачив там льох, поділений на чотири кімнати. Підібрав Аладдін поли халата й пройшов увесь льох, і за хвилину опинився в саду. Проминув сад, дістався до склепіння й побачив, що там справді висить лампа. Взяв він ту лампу, вилив з неї олію і поклав лампу собі за пазуху.
Нарешті він майже дістався нагору, і йому лишалося зійти на останній східець, вищий за всі інші, та Аладдін ніяк не міг вилізти на нього, бо набрав занадто багато коштовних самоцвітів.
І тоді він сказав магрибинцеві:
— Дядечку, подай мені руку й допоможи вилізти нагору! Та магрибинець відповів:
— Дай мені спершу лампу, щоб тобі було легше, синку.
— Мені вона зовсім не заважає! — мовив Аладдін.
М. Пильцин. Ілюстрація до «Казки про Аладдіна і чарівну лампу»
Магрибинець розсердився... Та Аладдін поклав лампу собі за пазуху ще раніше, як насипав туди каміння, тож не міг її тепер дістати. Крім того, йому стало цікаво, чому це магрибинець не подає йому руки.
Аладдін усе не віддавав лампу. І магрибинець розлютився й заходився чаклувати... Земля тоді задвигтіла, мармурова плита знову насунулась на вхід до підземелля, і Аладдін залишився сам.
Магрибинець — адже він умів читати по зірках — дізнався, що в далекій країні зберігається величезний зачарований скарб, а серед того скарбу лампа, хто її здобуде, той стане найбагатшим за всіх царів на світі. Повороживши на піску, магрибинець довідався, що скарб цей може здобути лише хлопець на ймення Аладдін, який походить із бідного роду.
Поміркуй!
• Чому Аладдін перестав довіряти чаклунові?
• Навіщо магрибинцю була потрібна лампа із підземелля?
• Як Аладдіну вдалося завадити здійсненню підступних планів магрибинця?
• Чи може багатство зробити людину щасливою? Що ще потрібно людині для щастя, на твою думку?
• Пригадай найщасливіші миті у твоєму житті. Що саме викликало в тебе ці почуття?
Тоді він хутко зібрався і згодом прибув до міста, в якому жив Аладдін, і назвався його дядьком. Хитрощами й обманом домігся він, аби Аладдін зайшов у підземелля. Магрибинець уже святкував перемогу — та Аладдін не дав лампи! І тоді чаклун вирішив убити Аладдіна. Він затулив плитою вхід до підземелля, певний, що хлопець загине.
Згадаймо тепер, що магрибинець, виряджаючи Аладдіна в підземелля, надів йому на палець перстень. І коли Аладдін, журячись, плачучи й заламуючи в розпачі руки, ненароком зачепив той перстень, перед ним став велетень-джин і промовив:
— Твій слуга перед тобою! Проси в мене, чого хочеш, бо я покірний раб того, в чиїх руках цей перстень!
Аладдін попросив джина вивести його із підземелля, і той миттєво виконав прохання хлопця. Аладдін, щасливий з того, що врятувався, подався до міста. А вступивши в свій дім, упав на долівку, непритомний від голоду та втоми. Він розповів матері все, що з ним трапилося відтоді, як розлучився з нею, й до того, як джин виніс його з підземелля.
І коли мати почула синову розповідь і дізналась, як повівся з ним магрибинець, то мовила:
— Синку, в ту мить, як я побачила магрибинця, серце моє відчуло щось лихе. В нього на обличчі написано, що він дурисвіт і чаклун.
Аладдін міцно заснув, а прокинувся аж наступного дня. Він попросив їсти, але мати сказала:
— Гай-гай, синку, в мене нема нічого, бо все, що було, ти з’їв учора. Зараз піду на базар, продам прядиво й куплю на вторговані гроші їжі.
Поміркуй!
• Які чарівні предмети й чарівні істоти допомогли врятуватися Аладдінові з підземелля?
• Що дозволило Аладдінові з матір’ю жити в достатку?
• Які бажання, крім багатства, ще можуть бути в Аладдіна? Чи вдасться їх здійснити, на твою думку?
Аладдін запропонував продати лампу, яку він приніс із собою. Мати взялася відчищати її від бруду й стала терти її піском. Аж раптом перед нею став велетень — джин, страшний та грізний на вигляд, і промовив:
— Твій раб до твоїх послуг! Кажи, чого бажаєш! І я, і всі раби цієї лампи коримось тому, хто володіє нею.
Коли Аладдінова мати побачила джина, її охопив жах, і вона впала на землю непритомна. Аладдін підскочив до матері, взяв з її рук лампу і сказав джинові:
— Я голодний! Принеси мені попоїсти, і хай ця їжа буде краща за все, що я їв досі!
М. Пильцин. Ілюстрація до «Казки про Аладдіна і чарівну лампу»
Джин у ту ж мить поставив вишукану їжу на срібних тарілках перед Аладдіном і зник, а хлопець підвів матір, і коли вона прийшла до тями, сказав:
— О матінко, частуйся!
— Хто це прислав нам такі щедрі дарунки, сину?
— Матінко, не час зараз гадки гадати, — відповів Аладдін. — Краще попоїмо, бо ми дуже голодні...
Коли вони помили після обіду руки, мати мовила:
— О синку, розкажи, куди дівся той джин.
І Аладдін розповів про все, і мати, вражена та приголомшена, сказала:
— О синку, то джини справді з’являються перед людьми? Я ніколи їх не бачила! Мабуть, це той самий джин, який вивів тебе з підземелля.
— Ні, — відповів Аладдін, — це не той джин. Цей джин іншої породи, бо той слугує персню, а цей — лампі.
Коли їжа в них скінчилася, Аладдін узяв срібну тарілку й пішов до ювеліра. Той відлічив Аладдінові сімдесят динарів, й Аладдін подякував йому за чесність та справедливість.
Кадр із мультфільму «Аладдін» (США, реж. Р. Клементс, Дж. Маскер, кінокомпанія В. Діснея, 1992 р.)
Тепер щоразу, як кінчалися гроші, Аладдін продавав старому по тарілці, і по недовгім часі вони з матір’ю стали жити в достатку, проте не змінили своїх звичаїв — не робили зайвих витрат...
Якось, коли він після сніданку прямував, як звичайно, на базар, почув крик оповісника:
— За наказом царя часу й володаря сторіч хай усі люди замкнуться в своїх будинках. Царівна Бадр аль-Будур, дочка нашого могутнього царя, вирушає до лазні! Хай ніхто не виходить на вулицю й не визирає з вікон!
Аладдін вирішив сховатися за дверима лазні й глянути на царівну. І коли він побачив сліпучу вроду дівчини, в серці його спалахнуло палке кохання.
— О матінко, я покохав царівну Бадр аль-Будур щирим та палким коханням і не матиму спокою, поки не здобуду її! Що ж до дарунка цареві — то дарунок у мене є. Це — плоди з чарівних дерев, що їх я приніс з підземної скарбниці. Принеси порцеляновий таріль сюди, я насиплю туди тих самоцвітів, і ти віддаси їх цареві...
Поміркуй!
• Яке нове бажання виникло в Аладдіна? Чому він не просив джина виконати його, а вирішив віддати за нього все своє багатство?
• Чому так довго Аладдінова мати чекала зустрічі із правителем?
• Чи може Аладдін сподіватися, що правитель дотримає слова й віддасть свою дочку заміж за нього?
• Якими магічними властивостями наділене в казці число «сім»? У яких ще казках траплялось тобі це число?
Аладдінова мати все чекала нагоди підійти до царя. Тільки на сьомий день цар побачив її й сказав:
— Хто ця жінка і чого хоче?
— О царю часу, є в мене син на ймення Аладдін. Побачив він твою дочку і відтоді, царю, життя без неї перестало бути любим синові, і він почав благати мене, щоб я попросила твою величність віддати царівну за нього заміж.
— Хто ж він є, твій син, і що це в тебе під хусткою?
Аладдінова мати розв’язала хустку й поставила перед ним тарель із самоцвітами, і вся зала заблищала — засяяла.
Ти вже вмієш визначати ознаки народних казок. Назви ознаки народної казки, які характерні для «Казки про Аладдіна і чарівну лампу».
— Хіба той, хто підніс мені такий дарунок, не гідний бути нареченим царівни Бадр аль-Будур?
Коли візир почув ці слова, він дуже засмутився, бо цар обіцяв віддати свою дочку за його сина.
— О жінко, йди додому й скажи своєму синові: я даю слово честі, що моя дочка буде його дружиною!
М. Пильцин. Ілюстрація до «Казки про Аладдіна і чарівну лампу»
Аладдін терпляче очікував два місяці, та якось його мати, вийшовши надвечір купити олії, довідалася, що ввечері візирів син одружується з царівною Бадр аль-Будур.
Прийшовши додому, вона сказала про це синові. Аладдін тяжко зажурився, не їв і не спав, плакав і тужив.
Та по недовгім часі згадав про лампу й мовив:
— Присягаюся твоїм життям, матінко, візирів син пошкодує, що посватався до царівни!
Шлюб царівни з візировим сином було розірвано...
Поміркуй!
• Що, на твою думку, допомогло Аладдінові одружитися з коханою — чари Джина або цілеспрямованість і сила кохання?
• За що Аладдін здобув кохання царівни Бадр аль-Будур і прихильність жителів міста? Знайди та виразно зачитай рядки, у яких про це розповідається.
• Якою є кінцівка казки? Чи можливе її продовження?
• Знайди у тексті твору ознаки народної казки. Визнач її вид.
Аладдінова мати, повернувшись додому, віднісши цареві дорогі дарунки — рабів і невільниць, золоті тарелі й коштовні самоцвіти, — вигукнула:
— Сину, твоє бажання здійсниться! Цар сказав, що ваше весілля буде сьогодні...
Побачивши, що Аладдін такий гарний і вбраний у препишні шати, що його невільники теж багато вбрані, цар здивувався великим дивом, а візир ледве не сконав од заздрощів.
Після вечері цар послав по суддю та свідків, і вони написали шлюбну угоду, і Аладдін підвівся, щоб іти додому, але цар схопив його за полу й мовив:
— О мій сину, куди ж ти? Я відведу тебе до твоєї дружини.
— О царю часу, — відповів Аладдін, — я хочу спершу звести для царівни Бадр аль-Будур палац...
М. Пильцин. Ілюстрація до «Казки про Аладдіна і чарівну лампу»
Повернувшись додому, Аладдін схопив лампу й потер її. Коли з’явився джин, він наказав йому звести великий і пишно вбраний палац...
Цар, прокинувшись, глянув у вікно — і побачив величезний мармуровий палац. Візир теж глянув — і його аж засудомило від заздрощів...
Нарешті накрили столи для весільної вечері, і всі їли, пили й веселилися. Була це ніч, подібної до якої не пам’ятав.
Аладдін щодня виїздив зі своїм почтом у місто, і його невільники кидали городянам золото. Він заходив у мечеть і творив там полуденну молитву І всі полюбили його, і слава про нього покотилась по всій країні. А дружина день від дня кохала його дужче...
(Переклад Є. Микитенка)
Літературознавчий клуб
Однією з найдавніших збірок казок арабських народів є «Тисяча і одна ніч». Історію її створення розказано в казці про жорстокого правителя Шагріяра, який щоранку знищував своїх наречених. Дочка візиря, легендарна Шахразада, на яку чекала подібна доля, протягом тисячі та однієї ночі розповідала Шагріярові чарівні історії. Дівчина щоночі розказувала султанові цікаву казку, але не закінчувала її. Щоб довідатися закінчення казки, він змушений був зберегти життя Шахразаді, яка згодом стала нареченою правителя.
І. Вишинський. Обкладинка збірки казок «Тисяча і одна ніч»
«Казка про Аладдіна і чарівну лампу» належить до такого виду казок, де їх герої — джини уособлюють чарівні сили. Ці персонажі наділені творити дива, але можуть виконувати бажання лише своїх повелителів.
Світ чарівних арабських казок українській читацькій аудиторії вперше відкрив на початку XX ст. перекладач, академік Агатангел Кримський.
У колі мистецтв
За мотивами збірки арабських народних казок «Тисяча і одна ніч» у літературі різних народів було створено багато художніх творів. Сюжети цих казок відображено і в образотворчому мистецтві, музиці та архітектурі. Так, шедевром є симфонічна сюїта М. А. Римського-Корсакова «Шахерезада», на музику якої поставлено балет.
Народна артистка України К. Кухар
У Національному академічному театрі опери та балету України ім. Т. Г. Шевченка головну партію в балеті «Шахерезада» виконує прима-балерина театру, народна артистка України Катерина Кухар.
Мовна скарбничка
У назві збірки арабських народних казок використано одразу два числівники — тисяча та одна. Цей випадок для казок непоодинокий — «Троє поросят», «Вовк і семеро козенят»...
Пригадай інші казки, у назвах яких є числівники.
Читай і досліджуй!
Зверни увагу на назву збірки арабських народних казок, зокрема на слово «тисяча», яке ми часто використовуємо, щоб вказати на велику кількість.
У наші дні у більшості країн світу для позначення тисячі часто використовується лише одна літера «К». Зрозуміти сенс такого позначення легко на прикладі запису: 4К, що позначає можливості монітора. Якщо ти розумієшся на комп’ютерах, то знаєш, характеристика 4К вказує приблизно на 4000 пікселів по горизонталі.
Якщо тебе зацікавила ця інформація, дізнайся про походження такого позначення числа 1000.
Підсумуй!
• Яке враження на тебе справила «Казка про Аладдіна і чарівну лампу»?
• Назви чарівні елементи, що є в цьому творі. Яка їх роль у розкритті його основної думки?
• Чи доведено у казці про Аладдіна, що саме багатство робить людину щасливою? Що ще потрібно зробити для свого особистого щастя й задоволення своїх рідних і близьких?
• Про які деталі побуту й звичаї східних народів ти б хотів/хотіла дізнатися ще детальніше?
• Як ти оцінюєш свої знання про арабські народні казки?
Читацьке дозвілля
Цікаво і змістовно організувати своє читацьке дозвілля ти зможеш, скориставшись QR-кодом.
Коментарі (0)