Літописні оповіді. Сергій Плачинда (1928-2013) «Богатирська застава»
- 19-01-2023, 00:05
- 994
5 Клас , Українська література 5 клас Яценко, Пахаренко 2022
Сергій Плачинда
Ти вже знаєш про далеке минуле України князівських часів. Прочитай оповідання «Богатирська застава» Сергія Плачинди і дізнайся про побут українців, які жили в давніх містах-фортецях і боронили їх від ворожих нападів.
Богатирська застава
(Скорочено)
Він стояв коло бійниці й замислено споглядав табір печенігів. Із глибокої задуми його вивів близький лункий стукіт. Аж іскри сипонули у вічі. Відсахнувшись, розгледівся. Прямо біля голови тремтіло охвістя стріли, яка щойно застрягла в просмоленій колоді біля краєчка бійниці. На два-три пальці одесную — і... стріла розтрощила б його, Будимирову, стару голову.
Поруч бренькнула тятива, і Будимир, остаточно отямившись від гірких дум своїх, побачив унизу перед стіною молодого печенізького лучника в сідлі. Це ж він цілив у сиву голову Будимира. А тепер сам хилиться з сідла, бо стріла стримить із його плеча.
— Ось так тобі! — помахав обрубком своєї десниці Будимир, угадуючи чуттям старого воїна, що рана у печеніжина не смертельна, та й ген до нього вже біжать на підмогу одноплемінники з табору.
— А Чур береже тебе, ладо, пролунав поруч молодий голос. Будимир повернув голову і побачив біля сусідньої бійниці лучника, який поранив ординця.
— Спасибі, сину, — кивнув Будимир і, зіпершись куксою об край бійниці, знову повів оком по табору печенігів.
— Будь обережний, ладо, — почувся той же молодий голос.
А. Орльонов. Княгиня Ольга із онуком Володимиром проводжає князя Святослава у військовий похід на в’ятичів. 964 рік
Будимир кивнув головою, але не відступив: печеніги не наважувалися більше під’їздити до стіни.
За спиною десь ударило било.
«Старійшини на віче скликають», — подумав Будимир, але не поворухнувся. Іти не хотілося; говоритимуть, як і коли відчинять ворота стоклятим печенігам, — голод уже допік до краю.
У нього все тіло потерпло від тужливої думки: «Невже ми здамо отим голомозим татям наш Білгород, богатирську заставу Києва? Невже маємо загинути ганебною смертю?»
Мимохіть згадав свій останній бій з печенігами. Коли ж то було? Гай-гай, двадцять та ще й п’ять літ тому...
Святослав, преславний і великий князь, вів свою дружину від ромеїв, з якими уклав вигідний мир. Везли багаті дарунки від переляканого й поступливого василевса. Вели бранців без ліку. Мито пливло на лодіях, а дружина йшла на стомлених конях понад берегом Дніпра. Так само берегом гнали і бранців.
Поміркуй!
• Яким ти уявляєш Буди мира? Опиши його зовнішність.
• Як ти думаєш, що означає його ім’я?
• Що допоможе оборонцям фортеці не здатися — сила воїнів чи мудрість старійшин? Поясни свою думку.
Не змогла пробитися ослабла дружина Святослава до Києва. Мусили зазимувати в Білобережжі. А зима люта вдарила. Невдовзі почався голод. Тільки крига зійшла — рушили до Києва. Поволокли лодії повз пороги. Аж тут Куря напав.
Була січа люта. Лише воєвода Свенельд пробився до Києва зі жменькою воїв. Решта загинули. І передусім сам Святослав, що хоробро бився до останнього подиху. А йому, Будимирові, відтяли в січі правицю та в стегно поранили. Він лежав у калюжі крові, доки не підійшли з-над Тясмину вуличі й не порятували його та інших посічених-порубаних.
Відтоді в Будимира запеклася ненависть до печенігів...
Відкрити їм завтра ворота Білгорода? Стати на коліна перед степовими грабіжниками? Це ганебно й страшно.
Як запобігти лихові?
Великий князь Володимир далеко. Він пішов у Новгород (цим і скористалися сини Курі). А пішов князь у Новгород, аби набрати воїв для своєї дружини. З ним, Володимиром, подалися і двоє синів Будимирових. Що ж, не догукаєшся їх звідти.
Як же бути?
Чомусь знову згадався голод у Білобережжі. І як волхв Овсій вміло годував людей, здавалося б, з нічого.
А що, коли...
Несподівана зухвала думка полонила Будимира. Він заспішив на віче.
— Чув, що хочете здаватися печенігам? — запитав їх Будимир.
— Не стерплять люди голоду, — розвели руками.
— Послухайте мене. Не здавайтеся ще два дні і зробіть усе так, як я вам скажу.
— Кажи, Будимире.
Його шанували. Найперше — він нащадок великого Кия, правнук Щека. Друге: Будимир — чередник. Пасе так, що за двадцять літ жодна корова в нього не пропала. Ось і тепер першим дізнався, що йде орда. Попередив білгородчан про небезпеку через свого підпасича, а сам загнав череду в такі нетрі, що ніякий ординець не знайде.
Поміркуй!
• Чому, на твою думку, Будимир не залишився байдужим до того, якою буде доля його рідного міста?
• Про які риси характеру головного героя це свідчить?
• Як ставляться до Будимира білгородці? Свою думку обґрунтуй цитатами з тексту.
Міг би він теж перебути в тому надійному схроні. Та не такий Будимир. Пекло його за долю білгородців. Залишив череду під наглядом волхвів, а сам — на випадок, мовляв, тривалої облоги — пригнав перед самісіньким носом у печенігів черідку биків та вгодованих телиць-ялівок.
Тому з пошаною дослуховуються до його слів.
— Кажи...
— Ідіть від хати до хати, — мовить Будимир, — і зберіть по жмені вівса, пшениці або висівок. А чого — не питайте.
А він порядкував біля церкви, вимахуючи порожнім рукавом правиці. Одним наказав, де копати два колодязі по коліна. Не глибше! Накликав добрих теслярів, аби вони хутко спорудили добрячі цямрини. Жінкам звелів збовтати ціжу, з якої варять кисіль.
Збовтали. Тую кисільну бовтанку залили в широкий кадіб, який на вимогу Будимира поставили у виритий колодязь. І вельми подивувалися всі, бо виходило, ніби колодязь ущерть повний кисільної бовтанки.
— Це ще не все, — сказав Будимир. Він був збуджений. Його чередницька шапка-ковпак з’їхала набік. Заросле сивою щетиною, худе лице почервоніло. Чорні очі палали молодо й завзято. Навіть зморшки на лиці розгладилися.
— Хоч убийтеся, а знайдіть мені трохи меду.
Невдовзі таки знайшли велику миску меду, що була схована в княжій медовні.
Будимир попрохав жінок приготувати з меду солодку ситу, вилити її в кадіб, який поставити в другий колодязь.
— Тепер шліть за печенігами. Тільки най посли наші будуть не вельми худі.
Оборона Білгорода: кисіль із колодязя. Мініатюра з Радзивіллівського літопису. XV століття
Коли печеніги вступили в город, навчені Будимиром старійшини привітали гостей і сказали їм:
— Пощо губите ви себе? Хіба в змозі перестояти нас? Якщо стовбичитимете тут і десять років, то нічого не заподієте нам. Бо нас годує сама земля. Вона харч нам дає. Ось погляньте, коли не вірите.
Привели печенігів до колодязів. Спочатку до того, де була ціжа для киселю.
Поміркуй!
• Як білгородцям вдалося вийти з облоги? Яка у цьому роль Будимира?
• Як поводиться Будимир після облоги? Що насамперед його турбує? Чому?
Поставали над колодязем печеніги і аж роти пороззявляли од подиву. Старійшини ж зачерпнули відром ціжі, розлили в лотки — великі глиняні сковороди — і на очах у сторопілих кочівників зварили кисіль. Потім пішли до другого колодязя, Зачерпнули солодкої сити. Самі їли й частували печенігів. Ті смакували, аж губами плямкали, і дивувалися. Врешті сказали:
— Ми бачимо диво. Але наші хани не повірять нам, якщо самі не скуштують.
— Тоді ось їм...
Старійшини налили по глекові ціжі та сити й вручили посередникам.
Пішли печеніги.
Ждали день, вечір, ніч. А на ранок полегшено зітхнула вся богатирська застава: знялися печеніги! Пішли. Повіялися.
Мовна скарбничка
В українській мові постійно з’являються нові слова — неологізми, що позначають нові явища, поняття, предмети. А деякі слова виходять із активного вжитку, адже зникають самі поняття, що вони пояснюють, або ж змінюються слова, які їх позначають. Такі застарілі слова називають архаїзмами. В оповіданні «Богатирська застава» автор використав багато архаїзмів, аби створити в читача/читачки відчуття подорожі в далеке минуле.
Десниця, одесную — права рука, праворуч.
Било — підвішена до стовпа чи дерева дошка або рейка для відбивання сигналів, годин доби.
Віче — народні збори, що були найвищим органом влади (у Київській Русі).
Дружина — збройний загін, що становив постійну військову силу князя і брав участь в управлінні князівством (у Київській Русі).
Βої — воїни в князівському війську.
Сита — мед, розведений водою, або медовий відвар на воді.
Про інші незрозумілі тобі слова із оповідання «Богатирська застава» довідайся із «Тлумачного словника української мови».
Тут же, на стіні, біля бійниць, білгородці обіймалися, цілувалися, плакали. А Будимир погрозливо помахав услід ординцям порожнім рукавом своєї десниці.
— Ось так вам, дурні набиті!
Потім він згадав про свою череду, яка зараз у лісових нетрях під доглядом вірних волхвів. Прикинув, що до обіду прижене сюди корів і напоїть молоком голодних білгородців. А волхви ще й сиру нагнітили цілий віз. І хліба напекли. Тож по обіді голоду в Білгороді вже не буде...
Від цих думок чередник повеселів і почав хутко опускатися з фортечної галереї.
Ти вже вмієш створювати усну характеристику образів-персонажів художнього твору. Склади письмову характеристику Будимира — головного героя оповідання Сергія Плачинди «Богатирська застава» за планом:
- 1. Відомості про головного героя (місце народження, рід діяльності, родинний стан).
- 2. Портрет образу-персонажа.
- 3. Вчинки героя, як вони розкривають його риси характеру.
- 4. Мова героя, як вона його характеризує.
- 5. Головний герой і його оточення: які взаємини головного героя з іншими персонажами твору.
- 6. Додаткові відомості (деталі, описи, роздуми, що характеризують внутрішній світ головного героя, зміни, які з ним відбуваються).
- 7. Моє ставлення до головного героя.
Літературознавчий клуб
Сергій Плачинда
Автором оповідання «Богатирська застава» є український письменник Сергій Плачинда (1928-2013). Він народився неподалік міста Кропивницького, на степовому хуторі Шевченковому, пережив там часи Голодомору й воєнне лихоліття. У Київському університеті здобув фах філолога. Завжди обстоював патріотичні погляди. За це за радянських часів письменника постійно переслідували, звільнили з роботи.
Надто захоплювала митця й науковця прадавня історія України. Його ідеї, припущення спираються на давні народні легенди й перекази, літописні згадки.
Особливістю оповідання С. Плачинди «Богатирська застава» є те, що автор розповідає у ньому про події, які відбувалися понад 1000 років тому Згадки про ці події збереглися в різних джерелах — літописах, переказах, народних піснях. Тому це історичне оповідання. У ньому йдеться про облогу Білгорода (передмістя Києва) печенігами за часів київського князя Володимира Святославича. Така тема цього літературного твору.
Літературознавчий словник
Тема твору — ті життєві явища, які змальовані в художньому творі.
Історичне оповідання — оповідання про реальних осіб, справжні події, що відбувалися в минулі часи.
У стародавніх літописах знаходимо багато згадок про постійні набіги кочових племен на Київську Русь. Щоб подолати це лихо, київський князь Володимир Святославич наказав спорудити вздовж кордону із Диким полем низку укріплень, так званих «богатирських застав». Найміцніші з них оточували столицю Київ. Одна із таких фортець — Білгородська застава, споруджена 992 року. Її головним завданням було вчасно повідомляти князя і його дружину про напади кочовиків і надавати мешканцям навколишніх поселень прихисток під час набігів. Службу в цих військових поселеннях несли найсильніші й найдосвідченіші воїни — богатирі, про яких ти вже знаєш із народних та літературних казок.
О. Мезенцев. Ілюстрація до збірки С. Плачинди «Київські фрески»
Головний герой оповідання «Богатирська застава» Будимир — узагальнений образ воїна, який колись був справжнім богатирем. Через каліцтво, якого зазнав в одній із битв, він уже не може служити у війську. А тому стає чередником і водночас мудрим порадником у заставі. Будимир — справжній патріот своєї землі, бо, незважаючи на похилий вік, прагне допомогти мешканцям рідного міста, уберегти їх від голоду в обложеній фортеці. Такі відважні й мудрі люди, як Будимир, і сьогодні вкрай потрібні Україні, яка відбиває ворожу навалу.
Особливою є й мова історичного оповідання: для створення правдивої атмосфери давніх часів автор використовує застарілі слова — архаїзми.
У колі мистецтв
Найпопулярнішому серед богатирів — Іллі Муромцю у місті Києві (на Трухановому острові) споруджено пам’ятник. Як відомо з історичних джерел, цей богатир народився в Моровійську поблизу Чернігова. Він служив у дружині князя Володимира Святославича, а на схилі літ став послушником Києво-Печерської лаври. Пам’ятник створений за унікальною сучасною технологією за допомогою 3D-принтера. Позував для образу богатиря Іллі наш сучасник — відомий спортсмен Василь Вірастюк, володар звання «Найсильніша людина світу».
Пам’ятник Іллі Муромцю (м. Київ, 2018 р.). Скульптор В. Журавель
Поміркуй!
• Розглянь ілюстрацію О. Мезенцева до збірки творів С. Плачинди. Чому, на твою думку, художник обрав саме чорно-білу тональність для зображення богатиря?
Читай і досліджуй!
Одне із застарілих слів, що трапилося тобі в цьому оповіданні, — десниця. Про його значення йшлося в рубриці «Мовна скарбничка».
Проведи невеличке дослідження: зіскануй QR-код і довідайся, чому назва однієї з найбільших і найпрекрасніших річок України — Десна, співзвучна зі словом десниця.
Підсумуй!
• Що нового ти дізнався/дізналася про історичне минуле України?
• Доведи, що «Богатирська застава» С. Плачинди — історичне оповідання.
• Яка тема цього літературного твору?
• Які вчинки головного героя Будимира характеризують його як патріота рідної землі?
• Назви особливості мови оповідання «Богатирська застава».
• Які почуття і переживання викликали в тебе події, описані в оповіданні?
• Оціни свою роботу над оповіданням С. Плачинди «Богатирська застава» за допомогою смайликів.
Читацьке дозвілля
Цікаво і змістовно організувати своє читацьке дозвілля ти зможеш, скориставшись QR-кодом.
Коментарі (0)