Українська народна казка «Яйце-райце»
- 19-01-2023, 10:32
- 276
5 Клас , Література українська та зарубіжна 5 клас Яценко, Пахаренко 2022 (частина 1)
Українська народна казка
Ти вже знаєш, що в казках розповідається про чарівні події, що не відбуваються в реальному житті. Їх можна лише уявити.
Казка «Яйце-райце» занурить тебе в дивовижний світ народної фантазії, мудрості та навчить цінувати моральні чесноти українського народу.
Яйце-райце
(Скорочено)
Колись була птиця жайворонок царем, а царицею — миша, і мали вони своє поле. Посіяли на тім полі пшеницю. Як уродила їм та пшениця — давай вони зерном ділитися. От одне зерно зайве було. Миша каже:
— Нехай мені буде!
А жайворонок каже:
— Нехай мені!
Думають вони: що тут робити? Пішли б позиватися, та немає старших за них: немає до кого йти позиватися. Потім миша каже:
— Ну, я краще перекушу.
Цар на це діло згодився. Миша тільки взяла зерно в зуби та в нору й побігла. Тут цар-жайворонок збирає всіх птахів, щоб звоювати царицю-мишу, а цариця скликає всіх звірів — і почали війну.
Поміркуй!
• Що стало причиною війни між царем-жайворонком і царицею-мишею?
• Кого жайворонок і миша залучили до розв’язання своєї суперечки?
• Хто, на твою думку, є переможцем у цій війні?
Коли цариця огляділась, — аж немає на війні комашні. Тоді вона звеліла, щоб конче була на вечір і комашня.
Цариця й загадала їй, щоб вона вночі полізла на дерева і за одну ніч повідкушувала птиці пір’я коло крил.
Птиця що підійметься, то й упаде на землю.
А орел бачить, що лихо, сидить на дереві й не злітає. Коли тут іде стрілець, бачить, що орел сидить на дереві, як націлиться на нього, той орел так просить його:
— Не бий мене, голубчику, я тобі у великій пригоді стану.
Стрілець удруге націливсь, він ще його просить:
— Візьми краще мене та вигодуй.
Стрілець ще намірився стріляти, утретє; орел знов його почав просити:
— Не бий мене та візьми до себе, — я тобі у великій пригоді стану!
Стрілець повірив йому: поліз та зняв з дерева та й несе його додому
А він йому каже:
— Принеси мене до своєї хати та годуй мене м’ясом доти, поки в мене крила повідростають.
А в того чоловіка було дві корови, а третій бугай. Він зараз і зарізав йому одну корову. Орел ту корову за рік і з’їв та й каже чоловікові:
— Пусти мене, я політаю, побачу, чи вже відросли крила.
Ю. Мітченко. Ілюстрація до казки «Яйце-райце»
Орел літав, літав та й прилетів опівдні назад до того чоловіка, каже йому:
— Ще в мене мала сила, — заріж іще одну ялівку!
Орел з’їв її за рік. Пролітав мало не цілий день, — увечері знову прилітає та й каже йому:
— Заріж іще й бугая!
Він з’їв і того бугая, таки за рік, а потім як полетів, то літав так високо — аж під хмарою.
Коли це прилітає та й каже йому:
— Ну, спасибі тобі, чоловіче: вигодував мене, а тепер сідай на мене.
Цей і сів.
Орел його поніс аж у хмару, а потім і пустив його додолу.
Той чоловік летить додолу, — коли це орел не дав йому долетіти до землі, підхопив його та й каже:
— А що, як тобі здавалось?
А він каже:
— Так, наче я вже неживий був.
Тоді орел каже йому:
— Отак саме і мені було, як ти на мене націлявся.
Ю. Мітченко. Ілюстрація до казки «Яйце-райце»
Орел знов його як поніс, та аж у саму хмару, а звідтіль скинув його з себе — та підхопив його так, може, як на два сажні від землі, та й питається його:
— А що, чоловіче, як тобі здавалось?
Він йому каже:
— Так зовсім, наче вже кістки мої розсипались.
Тоді орел йому каже:
— Так само й мені було, як ти вдруге націливсь. Ну, ще сідай.
Орел як понесе його аж за хмару та звідтіль і пустив його додолу, та підхопив уже аж коло самої землі, та тоді питається його:
— Як тобі здавалось, як ти летів на землю?
Він йому каже:
— Так, наче мене зовсім не було вже на світі.
Тоді орел йому каже:
— Отак же само мені було, як ти втретє націлявсь.
А потім каже:
— А тепер сідай на мене, та будемо летіти до моєї господи.
Поміркуй!
• Чому стрілець пожалів орла?
• По скільки разів повторюються важливі події у казці? Коротко перекажи ці епізоди.
• Чи стане орел, на твою думку, у пригоді стрільцеві?
Прилітають до його дядька. Орел і каже:
— Іди ж у хату, та як будуть питатися тебе, чи не бачив нашого небожа1, то ти скажеш: як дасте яйце-райце, то й на вічі приведу.
1 Небіж — племінник, син брата або сестри.
Він приходить у хату, коли це йому кажуть:
— Чи по волі, чи по неволі?
А він їм каже:
— Добрий козак усе по волі ходить.
Вони його питаються:
— Чи не чув ти там за нашого небожа?
А він їм каже:
— Як дасте яйце-райце, то й на вічі приведу. Вони йому кажуть:
— Краще нам його ніколи не бачити, як віддати тобі яйце-райце.
Тоді він виходить із хати та й каже орлові:
— Казали так: краще нам його ніколи не бачити.
Орел йому каже:
— Летімо далі!
Летять та й летять та й прилітають до орлового брата, та й тут чоловік те саме говорив, що в його дядька, — таки й тут не здобув яйця-райця.
Прилітають до його батька.
Вони його стали питатися:
— Чи не бачив нашого сина? Бо вже як немає — четверте літо: десь пішов на війну.
А він їм каже:
— Я бачив, але як дасте яйце-райце, то я й на очі приведу.
— Піди ж приводь, — зараз тобі дамо!
Поміркуй!
• Чому лише батько орла згодився віддати яйце-райце стрільцеві?
• Чи виконав орел обіцянку, дану стрільцеві? Поясни свою думку
• Яке «магічне число» трапилося тобі в прочитаному уривку? Яке прислів’я є у ньому? Як ти розумієш його зміст?
Він уводить орла в хату, тоді його батьки так зраділи, що дали яйце-райце і сказали:
— Тільки не розбивай ніде на дорозі, а як прийдеш додому, то погороди загороди великі, а тоді його і розіб’єш.
Він іде та йде, та так схотілось пити йому... Коли це найшов криничку. Тільки що став пити воду, та якось об цебрину1 й розбив те яйце-райце. Як узяв скот вернути з того яйця! Кричить бідолаха, нічого сам не зробить.
1 Цебрина — верхня частина колодязя, зроблена з дерева.
Коли це іде до нього змія і каже йому:
— Що ти мені даси, чоловіче, як я тобі скот цей вжену в те яйце?
— Даси те, що без тебе стало дома?
А він каже:
— Дам!
Ото вона йому гарненько загнала той скот у яйце.
Він приходить додому, аж там без нього син народився.
Ю. Мітченко. Ілюстрація до казки «Яйце-райце»
— Це ж я тебе, сину, віддав змії!
Живуть вони, аж поки син підріс.
От син і каже:
— Це ви мене, тату, віддали змії. Ну, дарма, якось буде!
От він зараз і пішов до змії. Приходить до неї, а вона йому каже:
— Щоб ти за одну ніч отой луг викорчував, і щоб там ізорав, і пшениці насіяв, ізжав її, в скирти поклав, і щоб в одну ніч з тієї пшениці мені паляницю спік.
Він іде до ставка та й зажурився. А там близько був мурований стовп, і в тім стовпі була зміїна дочка замурована. Він приходить сюди та й плаче. А та дочка його питається:
— Чого ти плачеш?
А він каже:
— Як же мені не плакати, коли змія загадала таке, що я ніколи його не зроблю.
Вона йому каже:
— Як візьмеш мене за жінку, то я тобі все зроблю.
Він каже:
— Добре.
Вона йому каже:
— Лягай же тепер спати, а завтра рано щоб устав та понесеш змії паляницю.
От пішла дочка змії до того лугу та як свисне: той луг тріщить, лущить — на тім місці ореться, пшениця сіється... — до світанку спекла паляницю.
Ю. Мітченко. Ілюстрація до казки «Яйце-райце»
Змія прокинулася, вийшла в двір та й дивиться на той луг.
Тоді йому каже:
— Ну, справивсь! Гляди ж, щоб і друге діло зробив!
— Щоб ти оту гору розкопав і щоб туди Дніпро йшов, а коло того Дніпра побудуй комори: щоб байдаки туди приставали й щоб ти ту пшеницю продав. Як устану рано, то щоб це все було готове! І знову дочка змії допомогла парубкові.
Поміркуй!
• Чи став стрілець щасливим, коли забагатів? Поясни чому.
• Чи по силі синові стрільця були завдання змії? Обґрунтуй своє твердження.
• За якої умови зміїна дочка погодилася допомогти синові стрільця? Як ти думаєш, чи зможе вона посприяти у виконанні завдань змії?
Змія встає та й дивиться, що все так і зроблено.
Тоді загадує йому втретє:
— Щоб ти цю ніч уловив золотого зайця.
Він ізнов іде до того стовпа та й плаче, та дівка питається його:
— Що вона загадала?
Він каже.
— Оце вже не жарти. Одначе ходім до тієї скелі. Стань над норою; ти будеш ловити, а я буду гонити з нори, і гляди ж: що тільки буде виходити з нори, бери його: то золотий заєць!
Ото вона пішла та й жене. Коли це — вилазить з нори гадюка та й сичить. Він її і пустив. Дівчина виходить із нори та й питається його:
— А що, нічого не вилазило?
А він каже:
— Лізла гадюка, а я побоявся її, щоб не вкусила, та й пустив.
А вона йому каже:
— Ото і є самий заєць! Ну, гляди ж, я ще раз піду.
Полізла та й жене. Коли виходить така стара баба та й питається того парубка:
— Чого ти, сину, тут шукаєш?
А він їй каже:
— Золотого зайця.
Вона йому каже:
— Де тут він узявся: тут його нема!
Сказала це та й пішла від нього.
Поміркуй!
• Які завдання поставила змія синові стрільця?
• Чи допомогла зміїна дочка йому в їх виконанні?
• Подумай, чи можуть події, зображені в казці, відбуватися в реальному житті? Поясни свою думку
• Як ти гадаєш, чи вдасться синові стрільця та зміїній дочці втекти від переслідування?
Коли це виходить та дівчина й питається його:
— А що, немає зайця?
Він каже:
— Ба ні: виходила баба стара.
— Ото самий заєць! Ну, тепер більше ніде його не піймаєш, хіба я перекинуся зайцем, — тільки не віддавай змії у руки, бо як віддаси, то вона пізнає і розірве і тебе, і мене.
От вона так і зробила, він узяв, приніс того зайця, положив його перед змією на стільці та й каже змії:
— Нате ж вам зайця, а я піду вже від вас.
Ю. Мітченко. Ілюстрація до казки «Яйце-райце»
А змія тільки з хати, а заєць знову перекинувся дівчиною та за парубком. Почали вони вдвох утікати.
Коли це змія побачила, що то не заєць був, а її дочка — давай доганяти. Та сама не побігла змія, а послала свого чоловіка. Змій біжить за ними: коли вони чують — аж стугонить земля. Тоді дівка каже:
— Оце вже за нами біжить! Я перекинусь пшеницею, а ти дідом та будеш стерегти мене; та як буде питаться тебе: «Чи не бачив парубка й дівки, чи не йшли сюди?», то ти скажеш, що тоді йшли, як ця пшениця сіялась.
Поміркуй!
• Завдяки чому головним героям/ героїням казки вдалося здолати перешкоди на своєму шляху?
• Які дивовижні пригоди відбувалися з ними?
• Про що попросила зміїна дочка сина стрільця? Як ти думаєш, чи виконає він її прохання?
Коли це змій летить та й питається того діда:
— Чи не бачив тут — не йшли сюдою парубок з дівкою?
А він каже:
— Ба йшли. Тоді, як оця пшениця сіялась.
Змій каже:
— Цю пшеницю пора косить, а їх учора не стало.
Та й вернувся назад.
Прилітає змій додому. Змія його питається:
— Чом ти того діда й ту пшеницю не розірвав? То ж вони були! Тепер я сама побіжу!
Побігла — аж земля реве і гаряча. Дівчина тоді каже йому:
— Ей, тепер ми пропащі: уже сама біжить! Ну, я тебе зроблю річкою, а сама зроблюсь рибою окунем.
Зробила.
Прибігає змія та й каже до тієї річки:
— А що, втекли?
Перекинулась зараз щукою, давай гонитися за тією рибою: так-таки не вловила та надумала всю воду з річки випити. Стала пити: пила, пила, напилась багато та й луснула.
Ю. Мітченко. Ілюстрація до казки «Яйце-райце»
Ото тоді та дівка, що була рибою, каже тому парубкові, що був річкою:
— Тепер ми вже не біймось! Ходімо до твоєї господи; та гляди: усіх поцілуєш, тільки дядькової дитини не цілуй, бо як поцілуєш ту дитину, то забудеш мене. А я наймусь у цім селі в кого-небудь.
Ото він пішов у хату з усіма поздоровкався та й думає собі:
«Як же мені не поздоровкаться з дядьковою дитиною? Поцілував і дитину дядькову Як поцілував, так і забув за ту дівку.
Ото побув півроку та надумав женитися. Йому нарадили одну гарну дівку. От перед весіллям, увечері, кличуть на шишки1 молодиць. Прикликали і ту дівку, що він з нею втікав. Стали брати шишки; та дівка зліпила з тіста голуба й голубку, — вони стали живі. Голубка й почала говорити до голуба:
— А ти забувсь, як я за тебе луг викорчувала й там пшеницю сіяла, а з тієї пшениці паляницю спекла, щоб ти до змії відніс?
— А ти забувсь, як я за тебе гору розкопувала і туди Дніпро пустила, щоб байдаки ходили до комор і щоб пшеницю ти продавав на байдаки?
1 Шишки — весільні хлібці у вигляді плодів сосни.
А він каже:
— Забув, забув!
Потім знов голубка каже:
— А ти забув, як ми ходили вдвох за золотим зайцем? Ти й за мене забув?
А голуб каже:
— Забув, забув!
Тоді парубок згадав за ту дівку, — за цю-таки саму, що голуби поробила, — та ту покинув, а з цією оженився. І тепер живе добре.
Поміркуй!
• Які чарівні перетворення допомогли щастю молодих?
• Які звичаї та традиції українського народу знайшли відображення в народній казці «Яйце-райце»?
• Які моральні цінності утверджуються в цьому творі?
Ти вже знаєш, що є різні види народних казок. Нагадаємо їх ознаки:
- казки про тварин — твори, в яких ідеться про цікаві події із життя тварин; на цих прикладах навчають людей правил поведінки;
- героїко-фантастичні (чарівні) — розповіді про подвиги головних героїв/героїнь, які мають незвичайні здібності, магічні властивості;
- соціально-побутові — розповіді про повчальні випадки із життя звичайних людей, про перемогу добра, справедливості, життєвої мудрості.
Деякі народні казки можуть мати ознаки різних видів. Подумай, ознаки яких видів має казка «Яйце-райце». Поясни свою думку.
Літературознавчий клуб
Народні казки виникли дуже давно. Спочатку їх розказували усно — передавали з уст в уста. Розповідачі/розповідачки могли пропустити якийсь епізод або додати свій. Тому одна й та сама казка існує в багатьох варіантах видозмінах. Ім’я її творця найчастіше забувалося.
Казки містять захопливі розповіді про незвичайні фантастичні події, чарівні перетворення, дивовижні вчинки, надлюдські якості героїв/героїнь. У казках завжди відображаються уявлення народу, його багатовіковий життєвий досвід, звичаї, обряди, побут, вірування. Казкові герої/героїні уособлюють моральні цінності, утверджують ідеали добра і справедливості народу.
Одним із таких творів є українська народна казка «Яйце-райце». Вона поєднує елементи різних видів казок і приховує багато таємниць, що поступово розкриються допитливому читачеві/ читачці.
Поміркуй!
• Розглянь схему «Ознаки народної казки» та прокоментуй кожну з ознак прикладами з казки «Яйце-райце» або ж іншої прочитаної тобою народної казки.
Схема. Ознаки народної казки
Створюючи казки, народні автори/авторки оповідали не лише те, що бачили в дійсності, а й те, що уявляли завдяки своїй творчій фантазії. Щоб зацікавити читачів/читачок, вони зображали надзвичайних героїв/героїнь, які здатні на дивовижні вчинки. А також змальовують різні магічні, неймовірні події, чарівні перетворення. Таке зображення називається фантастичним. Фантастичне відрізняється від реального тим, що існує не в дійсності, а в творчій уяві автора/авторки. Наприклад, у народній казці «Яйце-райце» орел підносить стрільця спершу «аж під хмару», потім «аж у саму хмару», зрештою «аж за хмару» і кидає його вниз; змія «надумала всю воду з річки випити. Стала пити: пила, пила, напилась багато та й луснула».
Літературознавчий словничок
Творча фантазія — уміння автора/авторки створювати нові незвичайні образи на основі спостережень за реальною дійсністю.
Фантастичне у творі — неймовірні, чарівні деталі, події, перетворення.
Поміркуй!
• Зіскануй QR-код і прослухай ще раз казку «Яйце-райце», уважно стежачи за її текстом у підручнику, та виконай такі завдання:
- Поділи казку на частини. Дай кожній із них заголовок.
- Зверни увагу на початок казки, її кінцівку. Чи всі частини пов’язані між собою за змістом? Як ти думаєш чому?
- Виділи в тексті казки ознаки казок про тварин, героїко-фантастичних (чарівних), соціально-побутових. Яких ознак більше?
- Подумай, що із зображеного в казці можливе в реальності, а що є чарівним, магічним? Зроби узагальнення за допомогою таблиці, яку накресли в зошиті.
Мовна скарбничка
Зверни увагу, як персонажі народної казки звертаються одне до одного. Випиши в зошит звертання, повтори слів, прислів’я та приказки.
У колі мистецтв
Катерина Штанко — українська художниця та письменниця. У її творчому доробку ілюстрації до казок і дитячих книжок.
К. Штанко. Ілюстрації до казки «Яйце-райце»
Поміркуй!
• Розглянь ілюстрації Катерини Штанко до народної казки «Яйце-райце». Чи так ти уявляв/уявляла головних героїв твору? Хто з них тобі найбільше сподобався й запам’ятався? Чому?
• Чи вдалося мисткині відобразити характер головних дійових осіб казки?
Читай і досліджуй!
Казка «Яйце-райце» сповнена символічними образами. Головним образом цього твору є яйце, на що вказує заголовок казки. Прадавні українці, як і багато інших народів, вважали, що світ виник із яйця. До сьогодні існує звичай на Великдень розписувати або фарбувати яйця і вважати їх священними.
Пригадай, у яких українських народних казках події розгортаються навколо яйця. Підготуй розповідь про традиції розпису яєць у твоїй місцевості. Розкажи, чи готують твої рідні та близькі крашанки або ж писанки на Великдень. Дізнайся, що означає орнамент розпису, який символізує певний колір. Розповідь проілюструй фотографіями, оформленими в мультимедійну презентацію.
Підсумуй!
• Які події казки «Яйце-райце» тебе найбільше вразили?
• До якого виду казок належить цей твір?
• Схарактеризуй одного із героїв/героїнь казки.
• Як ти думаєш, завдяки чому герої казки «Яйце-райце» змогли стати щасливими?
• Поміркуй і розкажи, які звичаї і традиції, описані в казці, тобі хотілося б зберігати в колі своїх рідних і близьких.
• Оціни за допомогою смайлика свої знання про вивчений матеріал.
Читацьке дозвілля
Цікаво і змістовно організувати своє читацьке дозвілля ти зможеш, скориставшись QR-кодом.
Коментарі (0)