Колись давно, давніше й бути не може, жили на землі чотири дівчинки. Були вони однакового зросту і всі чотири красуні, тільки одна мала волосся біле, друга — зелене, третя — синє, а четверта — таки золоте. Були вони дружні нівроку, бо любили одна одну. Коли ж приходила черга котрійсь царювати, сідали вони на трон, дві інші спали, а та, котрій приходила черга змінювати сестру, чепурила себе, як тільки могла. Розчісувала волосся, приміряла сукні, обдивлялася черевички, і тільки по тому підходила до Сестри-королеви, віталася чемненько і мило проказувала: — Доброго дня, люба моя сестро, от я й прийшла! Поміркуй! • Що, на твою думку, може означати назва казки? Побудуй асоціативний ланцюжок до словосполучення «чотири сестри». Тоді сходила із золотого трону Сестра-цариця, цілувала наступницю і казала привітно: — Я вже тебе зачекалася, сестро. Сідай, поцарюй, бо твоя пора! Отак вони й жили у злагоді, любили одна одну й шанувалися. І тривало так, люди кажуть, мільйон років. Коли ж минув той мільйон, сталася дивна подія. Царювала тоді сестра Зима дівчина із білим волоссям. Сиділа вона, сиділа на троні, і раптом щось покликало її встати і пройтися по стежці....
|